Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень

Будь який громадянин України має законне право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення, у тому числі й до Національної поліції та до її структурних підрозділів, відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

 Порядок звернення до Національної поліції України за фактами вчинення кримінальних правопорушень

 Злочин – це суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину (стаття 11 Кримінального кодексу України).

 В ситуації, коли необхідна невідкладна допомога працівників поліції, необхідно:

1.   зателефонувати за номером "102" до оператора Call-центру Національної поліції (безкоштовним зі стаціонарних та мобільних телефонів);

2.   у момент виклику чітко, розбірливо повідомити своє прізвище, ім'я та по-батькові, місце перебування (адресу) та причину виклику наряду поліції. У ході повідомлення причини виклику, необхідно детально описати події, а саме протиправні дії - кримінальне правопорушення, які стались;

3.   якщо особа не може назвати точну адресу, необхідно детально описати місце її перебування, а саме назвати орієнтири, наприклад назви магазинів, підприємств чи державних установ, які знаходяться поряд тощо.

4.   дзвінок буде прийнято та зареєстровано оператором Call-центру телефонної лінії "102" Національної поліції і на виклик буде направлено групу реагування патрульної поліції (ГРПП )найближчого відділення поліції.

 Анонімні заяви та повідомлення не реєструються, тому у разі відмови назвати себе, існує ризик, що на повідомлення не буде невідкладної реакції.

 Дії після прибуття працівників поліції за викликом:

-       Працівник чергової частини відділення поліції, до якого надійшла заява громадянина від оператора Call-центру телефонної лінії "102" направляє на виклик ГРПП, яка після прибуття на місце виклику повинна за наявності на місці події осіб, які потребують медичної допомоги, викликати екстрену медичну допомогу, до прибуття якої вживати невідкладні дії, спрямовані на врятування та збереження життя людини у заявника обставини вчиненого кримінального правопорушення, а у разі встановлення факту вчинення кримінального правопорушення, забезпечити охорону місця події до прибуття Слідчо-оперативної групи (СОП) (підпункт 2 пункту 1 розділу IX Інструкції).

-       Увага! Орієнтовний час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40 - 50 км/год) складає:

-       1) у межах міста:

-       до 7 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

-       до 10 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування;

-       2) у сільській місцевості:

-       до 20 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

-       до 40 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої дільниці (пункт 2 розділу IX Інструкції).

-       Після прибуття на місце події СОП особа повинна детально відповісти на запитання слідчого або іншого працівника слідчо - оперативної групи. Особа може відмовитися від надання інформації. Проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога (частина друга статті 33 Закону України "Про національну поліцію").

 Після цього, слідчий або інший працівник поліції Вас опитає та заповнить Пояснення, у якому Вам більш детально необхідно описати усі подробиці вчиненого кримінального правопорушення, прочитати його та поставити свій підпис, прізвище, ім'я та по-батькові, а також дату.
Крім цього, на місці події слідчий, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення проводить огляд місця, місцевості, речей та відповідно до вимог ч. 1 ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України складає

 

процесуальний документ «Протокол огляду».

 У разі, якщо проводиться огляд житла чи іншого володіння особи, Ви повинні надати письмовий дозвіл слідчому на проведення зазначеного огляду. Після цього слідчий, відповідно до вимог ч. 2 ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України складає процесуальний документ - «Протокол огляду». 

 Крім цього, потерпілий, відповідно до вимог ч. 3 ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України має право приймати участь у проведенні огляду та запрошувати свого захисника або законного представника бути присутнім під час проведення огляду.

 Після складання слідчим «Протоколу огляду», Вам необхідно його прочитати, і у разі, якщо у Вас немає заяв, то підписати. Якщо Ви маєте заяву, Ви про неї повідомляєте слідчого*, який у відповідності до вимог ч. 4 ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України заносить її до протоколу.

 Заява повинна бути по суті, наприклад: «слідчий допустив граматичну помилку в ПІБ, адресі, описі вилученого майна, не вказав повністю вилучене майно та подібне. Заява на кшталт «мені не подобається формулювання тексту протоколу – НЕ ЯВЛЯЄТЬСЯ ЗАЯВОЮ ПО СУТІ». Стаття 237 «Огляд» Кримінального процесуального кодексу України:

1.   З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

2.   Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

3.   Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

4.   Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

5.   При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов’язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

6.   Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

7.   При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

 В подальшому працівник поліції або слідчий повідомить Вас про дату та час, коли Вам необхідно буде прибути до відділення поліції.

Як подати письмову заяву до відділення поліції?

 У разі, якщо Вам стало відомо про вчинене кримінальне правопорушення, або ж ви є свідком вчиненого кримінального правопорушення, або ж потерпілим, але Ви не звертались з будь-якої причини до оператора Call - центру телефонної лінії «102» Національної поліції України, Ви маєте право написати письмову заяву про вчинене кримінальне правопорушення до найближчого відділення Національної поліції України за місцем вчинення кримінального правопорушення, за місцем Вашої реєстрації чи проживання та подати її до органу поліції ОСОБИСТО або ж направити РЕКОМЕНДОВАНИМ ЛИСТОМ.

 Прибувши до відділення поліції Вам необхідно звернутись до Чергової частини та повідомити чергового про те, що Ви маєте намір написати заяву про вчинене кримінальне правопорушення.

 Відповідно до п. 3 ч. 1 розділу 2 Інструкції «Про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» відповідно до Наказу Національної поліції України від 06.11.2015 № 1377 передбачено: При особистому зверненні заявника до органу поліції із заявою чи повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію уповноважений працівник чергової частини або інша службова особа в кімнаті для приймання громадян цілодобово оформляють протоколи усних заяв і відразу реєструють заяви в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.

 Відповідно до п. 1 ч. 2 розділу 2 Інструкції «Про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» відповідно до Наказу Національної поліції України від 06.11.2015 № 1377 передбачено: Уповноважений працівник чергової частини органу поліції, отримавши заяву (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, відразу реєструє її (його) в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та направляє на місце події слідчо-оперативну групу чи групу реагування. 

 Відповідно до п. 1 ч. 6 розділу 2 Інструкції «Про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» відповідно до Наказу Національної поліції України від 06.11.2015 № 1377 передбачено:Заяви або повідомлення фізичних або юридичних осіб про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію можуть бути усними або письмовими. Усні заяви про вчинення кримінального правопорушення заносяться до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, який підписують заявник та посадова особа, яка прийняла заяву.
Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під підпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України, крім випадків надходження заяви або повідомлення поштою чи зв’язком іншого виду

 Відповідно до ч. 1, ч. 6 та ч. 8 розділу 3 Інструкції «Про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» відповідно до Наказу Національної поліції України від 06.11.2015 № 1377 передбачено: Заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події реєструються цілодобово в чергових частинах органів поліції уповноваженими працівниками відразу після їх надходження, вносяться до журналу Єдиного обліку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, що вчинені або готуються. У разі якщо письмова заява, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення надійшли до відділу, відділення поліції при особистому зверненні заявника, водночас з його реєстрацією в журналі ЄО в черговій частині відділу, відділення поліції уповноважений працівник чергової частини оформляє талон-повідомлення, корінець якого в подальшому надає заявнику.
 Датою подання заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події до органів поліції вважається дата реєстрації такої заяви чи повідомлення в журналі ЄО органу поліції. Талон складається з двох частин:

·       талону-корінця, у якому вказуються дані про заявника, короткий зміст заяви;

·       талону-повідомлення з відомостями про особу, яка прийняла повідомлення, та орган внутрішніх справ., який вручається заявнику.

 Отримання талону-повідомлення необхідно засвідчити підписом на талоні-корінці, який залишається в черговій частині органу внутрішніх справ.

 

Баришівське бюро правової допомоги

смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а

тел. 4-18-83

РЕЄСТРАЦІЯ НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Заявниками можуть бути як батьки дитини, так й інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.

Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

Як визначається походження дитини?

Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров’я про народження нею дитини.

Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:

  • паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;
  • документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров’я;
  • паспорти батьків або одного з них;
  •  документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері);
  • за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.

Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватися згідно з національними традиціями або не присвоюватися взагалі.

Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів для державної реєстрації народження та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. 

Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн).

 

Баришівське бюро правової допомоги

смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а

тел. 4-18-83

Добросусідство та способи захисту земельної ділянки

Земельний кодекс України,регулює відносини, що виникають між власниками та користувачами сусідніх земельних ділянок та встановлює обов’язок дотримання добросусідських відносин.

Що таке добросусідство?

Зміст добросусідства полягає в тому, що сусіди повинні обирати такі способи використання земельних ділянок, при яких власники суміжних ділянок зазнають найменше незручностей.

Такими незручностями можуть бути:

·       затінення від будинків або інших споруд, дерев та чагарників;

·       задимлення внаслідок спалювання відходів;

·       неприємні запахи, які виникають внаслідок господарської або іншої діяльності;

·       шумове забруднення тощо.

Сторони сусідніх земельних ділянок зобов’язані не вчиняти перепон, які б могли перешкоджати цільовому використанню сусідніх земельних ділянок та не допускати негативний вплив на сусідню земельну ділянку, який є не припустимим.

Прикладом неприпустимого впливу на сусідню земельну ділянку є втрата можливості власником або землекористувачем вирощувати сільськогосподарську продукцію, здійснювати будівництво будинків та інших споруд тощо, що є  перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Також незручності, зокрема, можуть створювати зелені насадження, які ростуть на сусідній земельній ділянці або ж на межі земельних ділянок (затіняють ділянку, заважають вирощуванню городини).

Чинне цивільне законодавство передбачає можливість потерпілій стороні захистити свої законні інтереси.

Досить часто власники(землекористувачі) здійснюють самовільне знищення зелених насаджень, які їм заважають, не розуміючи юридичних наслідків таких дій. Власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сусідньої земельної ділянки у випадку, якщо таке проникнення є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. У будь-якому іншому разі, положення земельного та цивільного законодавства, не дають права власникам (землекористувачам) на знищення чи іншого роду пошкодження зелених насаджень, які проникають з сусідньої  ділянки, під загрозою відповідальності, зокрема:

·       особа, винна у самовільному знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у вигляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи;

·       особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної власності, несе адміністративну відповідальність та відшкодовує нанесені збитки.

Способи захисту своїх прав

У випадку виникнення спору щодо додержання громадянами правил добросусідства, передбачено досудовий порядок шляхом звернення землевласника (землекористувача) у відповідну сільську, селищну, міську раду із заявою.

Подана заява розглядається у тижневий строк з дня подання, за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору.

За наслідками розгляду спору приймається рішення, виконання якого здійснюється  органом, який  прийняв це рішення.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється також у судовому порядку шляхом:

·       визнання прав;

·       відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

·       визнання угоди недійсною;

·       визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

·       відшкодування заподіяних збитків та моральної шкоди тощо.

Спори щодо додержання правил добросусідства – обов’язку власників і землекористувачів обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення розглядаються судами і в тому разі, коли вони попередньо не розглядалися відповідними органами місцевого самоврядування.

Однак, перш ніж звертатися до суду, на доказ того, що Ваше право порушено, необхідно зібрати такі документи, як акт перевірки, експертний висновок тощо. Зафіксувати порушення земельного законодавства мають право:

·       органи Держекоінспекції;

·       органи Держгеокадастру;

·       незалежний експерт.

 

Баришівське бюро правової допомоги смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а, тел. 4-18-83

ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ РОДИННИХ ВІДНОСИН

Порядок та підстави встановлення факту родинних відносин

     Родинні відносини (споріднення) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Стосунки між подружжям не є родинними.

     Встановлення факту родинних відносин здійснюється судом в порядку окремого провадження.

     Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

     Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану (пункт 1 частини першої статті 315 ЦПК України, пункт 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).

     Куди звертатися

     Заява фізичної особи про встановлення факту родинних відносин, подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання. Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 ЦПК України).

     Хто може звернутися до суду

     Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

     Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:

·       спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв’язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;

·       особи, які мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;

·       інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб;

·       прокурор у порядку статей 56, 57 ЦПК України відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» також має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин для осіб, інтереси яких він представляє за законом.

     Водночас справи про встановлення факту родинних відносин з метою одержання спадщини не можуть розглядатися судами, якщо заявник відповідно до ст. 1224 ЦК України усунений від права на спадкування.

     Разом із заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть брати участь і заінтересовані особи з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

     Вартість

     За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, передбаченому підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

     Перелік необхідних документів

     Заява про встановлення факту родинних відносин повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 ЦПК України.

     Згідно із ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

·       який факт заявник просить встановити та з якою метою;

·       причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

·       докази, що підтверджують факт.

     До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
     До заяви про встановлення факту родинних відносин можуть додаватися такі документи та докази:

1.   докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);

2.   довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;

3.   пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

     Підстави для відмови у відкритті провадження у справі

     Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

     Наприклад, для розгляду в порядку окремого провадження не може бути прийнята заява про встановлення факту родинних відносин, якщо заявник порушує справу з метою підтвердити в наступному своє право на жиле приміщення або на обмін жилого приміщення. У разі відмови в задоволенні вимог про визнання права на жилу площу або на обмін жилого приміщення, заінтересована особа має право звернутись до суду з відповідним позовом.

     Важливо!

     Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів. Тобто, рішення суду про встановлення родинних відносин не може бути підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень в актовий запис, видачі заявнику нового паспорта.

                                                   

 Баришівське бюро правової допомоги

 смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а

 тел. 4-18-83

Я МАЮ ПРАВО ГОЛОСУ!

Відповідно до Закону України «Про вибори Президента України» право голосу на виборах, мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років.

Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.

Документом для голосування на звичайній та спеціальній виборчій дільниці є:

·      паспорт громадянина України;

·      тимчасове посвідчення громадянина України;

·      військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби).

На закордонній виборчій дільниці:

·      паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

·      дипломатичний паспорт;

·      службовий паспорт.

На спеціальній виборчій дільниці, утвореній у відповідній установі виконання покарань або слідчому ізоляторі:

·      картка (довідка) установи виконання   покарань або слідчого ізолятора.

Участь громадян України у виборах Президента України є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах.Забороняється застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця.

       Голосування на виборах Президента України є таємним, контроль за волевиявленням виборців забороняється. Фотографування, відео-фіксація в будь-який спосіб результатів волевиявлення виборців в кабіні для таємного голосування, а також демонстрація виборцем результатів волевиявлення у приміщенні для голосування забороняються і є порушенням таємниці голосування.

Кожний громадянин України на виборах Президента України має один голос. Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців.

Голосування проводиться 31 березня 2019 року з 8 до 20 години, без перерви.На закордонних виборчих дільницях голосування проводиться за місцевим часом країни, де утворені ці дільниці.

Порядок голосування

Виборчі бюлетені заповнюються виборцем особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування. Під час заповнення виборчих бюлетенів забороняється присутність інших осіб.

Кожний виборець голосує на виборах Президента України особисто. Голосування за інших осіб, а також передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняються.

Відмітка про вибір у бюлетені

У виборчому бюлетені для голосування виборець робить позначку «плюс» («+») або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті навпроти прізвища кандидата на пост Президента України, за якого він голосує. Виборець може голосувати лише за одного кандидата.

Увага!Відмітка про волевиявлення виборця має бути лише одна. Якщо буде дві або більше, тоді такий бюлетень у подальшому визнається недійсним.

Право на заміну бюлетеня

У разі якщо виборець, заповнюючи бюлетень, допустив помилку, він має право невідкладно звернутися з письмовою заявою до члена виборчої комісії, який видав йому виборчий бюлетень, з проханням видати йому інший виборчий бюлетень в обмін на зіпсований.

Можливість голосування «на дому»:

-       Без рішення дільничної комісії. У випадку, якщо у списку виборців зазначена відмітка «НСП» - не здатний самостійно пересуватися;

-       За рішенням дільничної комісії. Виборець, який за станом здоров’я не може прибути до приміщення для голосування звичайної виборчої дільниці, де він включений до списку виборців, має право звернутися з письмовою заявою до дільничної виборчої комісії з проханням забезпечити йому голосування за межами приміщення для голосування. Така заява разом з довідкою медичної установи про стан здоров’я виборця повинна бути подана до дільничної виборчої комісії не пізніше 20 год. 29 березня 2019 року.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборів Президента України

Виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено, має право звернутися зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій та/або їх членів, дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, партій — суб’єктів виборчого процесу.