ПІЛЬГИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Інвалід (від лат. іnvalidus - безсилий, хворий). Відповідно до Декларації про права інвалідів (ООН, 1975 р.) інвалід - це будь-яка особа, що не може самостійно забезпечити повністю або частково потреби нормальної особистісного та (або) соціального життя в силу недоліку, будь то вродженого чи ні, його (або її) фізичних або розумових можливостей.

Пільги - це встановлені законодавством або іншими нормативними актами переваги,що надаються особі(або групі осіб) порівняно з іншими громадянами.

Право на державну соціальну допомогу та забезпечення нею дітей з інвалідністю

Право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

Організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім’ї та дітей.

Порядок та умови визначення потреб, а також їх забезпечення у зв’язку з інвалідністю

Відповідно до статті 5 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" порядок та умови визначення потреб у зв'язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності особи з інвалідністю. Види і обсяги необхідного соціального захисту особи з інвалідністю надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації.
Індивідуальна програма реабілітації є обов'язковою для виконання державними органами, підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями.
Забезпечення державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів відбувається згідно затвердженого "Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років" наказом МОЗ України, Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України за № 454/471/516 від 08.11.2001.

Розмір державної соціальної допомоги

Державна соціальна допомога призначається у таких розмірах:

·       особам з інвалідністю з дитинства I групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

·       особам з інвалідністю з дитинства II групи - 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

·       особам з інвалідністю з дитинства III групи - 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

·       на дітей з інвалідністю віком до 18 років - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Прожитковий мінімум визначається відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" та щорічно затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін разом з уточненням показників Державного бюджету України.
Розміри державної соціальної допомоги підвищуються у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму.

Державна соціальна допомога встановлюється в новому розмірі з дня набрання чинності законом про збільшення розміру прожиткового мінімуму.

Державні гарантії та пільга

Держава гарантує особам з інвалідністю дошкільне виховання, здобуття освіти на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям.
Дошкільне виховання, навчання осіб з інвалідністю здійснюється в загальних або спеціальних дошкільних та навчальних закладах.

Професійна підготовка або перепідготовка осіб з інвалідністю здійснюється з урахуванням медичних показань і протипоказань для наступної трудової діяльності. Вибір форм і методів професійної підготовки провадиться згідно з висновками медико-соціальної експертизи.

При навчанні, професійній підготовці або перепідготовці осіб з інвалідністю поряд із загальними допускається застосування альтернативних форм навчання.

Обдаровані діти з інвалідністю мають право на безплатне навчання музики, образотворчого, художньо-прикладного мистецтва у загальних навчальних закладах або спеціальних позашкільних навчальних закладах.
Навчальні заклади надають освітні послуги особам з інвалідністю нарівні з іншими громадянами, у тому числі шляхом створення належного кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби особи з інвалідністю.
Для реалізації права на вищу освіту та професійно-технічну освіту особами з інвалідністю вищі навчальні заклади та професійно-технічні заклади створюють їм необхідні умови для здобуття відповідної освіти.
Прийом на навчання до вищих навчальних закладів осіб з інвалідністю проводиться на конкурсній основі відповідно до умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки.

Спеціальні умови для здобуття вищої освіти за державним замовленням і за рахунок цільових пільгових державних кредитів надаються:

·       особам з інвалідністю, які не спроможні відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення);

·       особам, у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

·       особам з інвалідністю I, II групи і дітям з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

Прийом до професійно-технічного навчального закладу проводиться шляхом конкурсного відбору вступників на навчання.

У разі складення вступних іспитів з позитивним результатом до професійно-технічних навчальних закладів поза конкурсом зараховуються діти з інвалідністю та особи з інвалідністю, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія (у разі призначення) та пенсія (державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю) виплачуються у повному розмірі.
Особи з інвалідністю та сім'ї, в яких є діти з інвалідністю, мають переважне право на поліпшення житлових умов в порядку,передбаченому чинним законодавством.
У разі невідповідності житла особи з інвалідністю вимогам, визначеним висновком медико-соціальної експертизи, і неможливості його пристосування до потреб особи з інвалідністю може провадитись заміна жилої площі.

Діти з інвалідністю з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають у сім'ях піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, державних або інших соціальних установах, після досягнення повноліття мають право на позачергове одержання житла і матеріальну допомогу на його упорядження у разі, якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя.
Особи з інвалідністю першої та другої груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Порядок і умови встановлення телефонів особам з інвалідністю визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю.
Особам з інвалідністю першої, другої груп і сім'ям, у складі яких є двоє або більше осіб з інвалідністю, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (похвилинним, посекундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.
Особам з інвалідністю першої, другої груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.

Особам з інвалідністю і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби,сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої,протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо), а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом - за наявності відповідного медичного висновку.

Діти з інвалідністю мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.
Діти з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.
Особи з інвалідністю I та II групи, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) за наявності посвідчення чи довідки, зазначених у цьому Законі, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду-також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю першої групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.
Пільгове перевезення осіб з інвалідністю здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування відповідно до Закону України "Про транспорт".

 

Баришівське бюро правової допомоги

смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а

тел. 4-18-83

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СПАЛЕНЕ ЛИСТЯ (РОСЛИННИХ ВІДХОДІВ)

Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із несанкціонованим спалюванням сухотрав’я і рослинних залишків. Відповідно до статті 20 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” не допускається спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря.

Власники або уповноважені ними органи підприємств, установ, організацій та громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані забезпечувати переробку, утилізацію та своєчасне вивезення відходів, які забруднюють атмосферне повітря, на підприємствах, що використовують їх як сировину, або на спеціально відведені місця чи об’єкти.

Відповідно до п.3.7.4. та 3.6.14.Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій прибудинкова територія:

·       повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.

·       спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.

Згідно з п.9.1.19 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105 згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам'ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо). На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом у смузі завширшки 10-25 м залежно від значущості об'єктів. Спалювати листя категорично забороняється. Листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав'янисті рештки квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно вивозити на спеціальні полігони або на відведені площадки на підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив.

З метою недопущення виникнення вищезазначених негативних чинників, а також керуючись  природоохоронним законодавством, Державною  екологічною інспекцією проводяться спеціальні рейди-перевірки суб’єктів господарювання, які допустили на своїй території спалювання сухої рослинності та її залишків без відповідного дозволу.

Види відповідальності

 Самовільне спалювання сухої трави наносить шкоду навколишнім об’єктам рослинного та тваринного світу, а також навколишньому середовищу, забруднюючи атмосферу. Тож за недотримання вимог законодавства недобросовісним громадянам загрожує не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність.

 Адміністративна

 Відповідно до ст. 77-1 Кодексу України Про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При притягненні винних осіб до адміністративної відповідальності, враховуються всі обставини правопорушення та тяжкість його наслідків. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Кримінальна

  Відповідно до ст.245 Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року № 2341-III знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом - караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

 Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

 

Баришівське бюро правової допомоги смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а тел. 4-18-83

Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень

Будь який громадянин України має законне право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення, у тому числі й до Національної поліції та до її структурних підрозділів, відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

 Порядок звернення до Національної поліції України за фактами вчинення кримінальних правопорушень

 Злочин – це суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину (стаття 11 Кримінального кодексу України).

 В ситуації, коли необхідна невідкладна допомога працівників поліції, необхідно:

1.   зателефонувати за номером "102" до оператора Call-центру Національної поліції (безкоштовним зі стаціонарних та мобільних телефонів);

2.   у момент виклику чітко, розбірливо повідомити своє прізвище, ім'я та по-батькові, місце перебування (адресу) та причину виклику наряду поліції. У ході повідомлення причини виклику, необхідно детально описати події, а саме протиправні дії - кримінальне правопорушення, які стались;

3.   якщо особа не може назвати точну адресу, необхідно детально описати місце її перебування, а саме назвати орієнтири, наприклад назви магазинів, підприємств чи державних установ, які знаходяться поряд тощо.

4.   дзвінок буде прийнято та зареєстровано оператором Call-центру телефонної лінії "102" Національної поліції і на виклик буде направлено групу реагування патрульної поліції (ГРПП )найближчого відділення поліції.

 Анонімні заяви та повідомлення не реєструються, тому у разі відмови назвати себе, існує ризик, що на повідомлення не буде невідкладної реакції.

 Дії після прибуття працівників поліції за викликом:

-       Працівник чергової частини відділення поліції, до якого надійшла заява громадянина від оператора Call-центру телефонної лінії "102" направляє на виклик ГРПП, яка після прибуття на місце виклику повинна за наявності на місці події осіб, які потребують медичної допомоги, викликати екстрену медичну допомогу, до прибуття якої вживати невідкладні дії, спрямовані на врятування та збереження життя людини у заявника обставини вчиненого кримінального правопорушення, а у разі встановлення факту вчинення кримінального правопорушення, забезпечити охорону місця події до прибуття Слідчо-оперативної групи (СОП) (підпункт 2 пункту 1 розділу IX Інструкції).

-       Увага! Орієнтовний час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40 - 50 км/год) складає:

-       1) у межах міста:

-       до 7 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

-       до 10 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування;

-       2) у сільській місцевості:

-       до 20 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

-       до 40 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої дільниці (пункт 2 розділу IX Інструкції).

-       Після прибуття на місце події СОП особа повинна детально відповісти на запитання слідчого або іншого працівника слідчо - оперативної групи. Особа може відмовитися від надання інформації. Проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога (частина друга статті 33 Закону України "Про національну поліцію").

 Після цього, слідчий або інший працівник поліції Вас опитає та заповнить Пояснення, у якому Вам більш детально необхідно описати усі подробиці вчиненого кримінального правопорушення, прочитати його та поставити свій підпис, прізвище, ім'я та по-батькові, а також дату.
Крім цього, на місці події слідчий, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення проводить огляд місця, місцевості, речей та відповідно до вимог ч. 1 ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України складає

 

процесуальний документ «Протокол огляду».

 У разі, якщо проводиться огляд житла чи іншого володіння особи, Ви повинні надати письмовий дозвіл слідчому на проведення зазначеного огляду. Після цього слідчий, відповідно до вимог ч. 2 ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України складає процесуальний документ - «Протокол огляду». 

 Крім цього, потерпілий, відповідно до вимог ч. 3 ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України має право приймати участь у проведенні огляду та запрошувати свого захисника або законного представника бути присутнім під час проведення огляду.

 Після складання слідчим «Протоколу огляду», Вам необхідно його прочитати, і у разі, якщо у Вас немає заяв, то підписати. Якщо Ви маєте заяву, Ви про неї повідомляєте слідчого*, який у відповідності до вимог ч. 4 ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України заносить її до протоколу.

 Заява повинна бути по суті, наприклад: «слідчий допустив граматичну помилку в ПІБ, адресі, описі вилученого майна, не вказав повністю вилучене майно та подібне. Заява на кшталт «мені не подобається формулювання тексту протоколу – НЕ ЯВЛЯЄТЬСЯ ЗАЯВОЮ ПО СУТІ». Стаття 237 «Огляд» Кримінального процесуального кодексу України:

1.   З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

2.   Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

3.   Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

4.   Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

5.   При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов’язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

6.   Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

7.   При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

 В подальшому працівник поліції або слідчий повідомить Вас про дату та час, коли Вам необхідно буде прибути до відділення поліції.

Як подати письмову заяву до відділення поліції?

 У разі, якщо Вам стало відомо про вчинене кримінальне правопорушення, або ж ви є свідком вчиненого кримінального правопорушення, або ж потерпілим, але Ви не звертались з будь-якої причини до оператора Call - центру телефонної лінії «102» Національної поліції України, Ви маєте право написати письмову заяву про вчинене кримінальне правопорушення до найближчого відділення Національної поліції України за місцем вчинення кримінального правопорушення, за місцем Вашої реєстрації чи проживання та подати її до органу поліції ОСОБИСТО або ж направити РЕКОМЕНДОВАНИМ ЛИСТОМ.

 Прибувши до відділення поліції Вам необхідно звернутись до Чергової частини та повідомити чергового про те, що Ви маєте намір написати заяву про вчинене кримінальне правопорушення.

 Відповідно до п. 3 ч. 1 розділу 2 Інструкції «Про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» відповідно до Наказу Національної поліції України від 06.11.2015 № 1377 передбачено: При особистому зверненні заявника до органу поліції із заявою чи повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію уповноважений працівник чергової частини або інша службова особа в кімнаті для приймання громадян цілодобово оформляють протоколи усних заяв і відразу реєструють заяви в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.

 Відповідно до п. 1 ч. 2 розділу 2 Інструкції «Про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» відповідно до Наказу Національної поліції України від 06.11.2015 № 1377 передбачено: Уповноважений працівник чергової частини органу поліції, отримавши заяву (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, відразу реєструє її (його) в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та направляє на місце події слідчо-оперативну групу чи групу реагування. 

 Відповідно до п. 1 ч. 6 розділу 2 Інструкції «Про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» відповідно до Наказу Національної поліції України від 06.11.2015 № 1377 передбачено:Заяви або повідомлення фізичних або юридичних осіб про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію можуть бути усними або письмовими. Усні заяви про вчинення кримінального правопорушення заносяться до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, який підписують заявник та посадова особа, яка прийняла заяву.
Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під підпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України, крім випадків надходження заяви або повідомлення поштою чи зв’язком іншого виду

 Відповідно до ч. 1, ч. 6 та ч. 8 розділу 3 Інструкції «Про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» відповідно до Наказу Національної поліції України від 06.11.2015 № 1377 передбачено: Заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події реєструються цілодобово в чергових частинах органів поліції уповноваженими працівниками відразу після їх надходження, вносяться до журналу Єдиного обліку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, що вчинені або готуються. У разі якщо письмова заява, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення надійшли до відділу, відділення поліції при особистому зверненні заявника, водночас з його реєстрацією в журналі ЄО в черговій частині відділу, відділення поліції уповноважений працівник чергової частини оформляє талон-повідомлення, корінець якого в подальшому надає заявнику.
 Датою подання заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події до органів поліції вважається дата реєстрації такої заяви чи повідомлення в журналі ЄО органу поліції. Талон складається з двох частин:

·       талону-корінця, у якому вказуються дані про заявника, короткий зміст заяви;

·       талону-повідомлення з відомостями про особу, яка прийняла повідомлення, та орган внутрішніх справ., який вручається заявнику.

 Отримання талону-повідомлення необхідно засвідчити підписом на талоні-корінці, який залишається в черговій частині органу внутрішніх справ.

 

Баришівське бюро правової допомоги

смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а

тел. 4-18-83

ЯК ПРОТИДІЯТИ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ Й НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ЗЛОЧИНІВ

30 липня– Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми. Торгівля людьми є третім (після торгівлі зброєю та наркотиками) за прибутковістю злочином. На превеликий жаль, торгівля людьми не втрачає актуальності і в ХХІ столітті.

Це фактично використання людини – її експлуатація з метою наживи та власного збагачення.

Міжнародна торгівля людьми залишається гострою соціальною проблемою багатьох країн світу. Україна є країною походження, транзиту та призначення у торгівлі чоловіками, жінками та дітьми. Зростає також проблема внутрішньої торгівлі людьми. З 1991 року понад 230 000 українців постраждали від торгівлі людьми (за даними дослідження МОМ), що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі. Торгівля людьми є занадто прибутковим нелегальним бізнесом. Тому вербувальники вигадують все нові та нові способи з метою експлуатації людини длявласного збагачення, наживи.

В нашій країні останнім часом спостерігається тенденція втягнення українців в торгівлю людьми саме шляхом використання сучасних технологій. Якщо до 1991 року (Незалежності України) торгівля людьми вважалася, лише як торгівля з метою сексуальної експлуатації жінок, то наразі постраждалими є як чоловіки, жінки так і діти.

Знайте, що для працевлаштування за кордоном на законній основі Ви повинні мати:

·  Дійсний закордонний паспорт;

·  Відповідну робочу візу;

·  Трудову угоду із закордонним роботодавцем;

·  Дозвіл на роботу в країні призначення.

Запам’ятайте, що:

·  Трудова діяльність за туристичною, діловою (бізнес) або гостьовою візою є порушенням закону!

·  Зазвичай неможливо оформити робочу візу через посередників. Перш ніж погоджуватися на посередництво при оформленні візи, уточніть у відповідному консульстві, чи справді це можливо та яка вартість цієї послуги!

·  Як правило, виїхати за кордон за туристичною чи гостьовою візою і вже за кордоном переоформити її на робочу неможливо. Не вірте тим, хто Вам таке обіцяє!

У жодному разі не погоджуйтеся надавати фальшиві документи або неправдиву інформацію під час інтерв’ю зі співробітниками консульства.
    Потурбуйтеся про власну безпеку перед виїздом за кордон:

·  Дізнайтеся про візу, яка Вам потрібна, зателефонувавши до консульського відділу при посольстві країни, до якої збираєтесь їхати або перевіривши інформацію на їхній веб-сторінці;

·  Переконайтеся, що працевлаштування на запропоновану Вам посаду буде законним. Працюючи нелегально, Ви порушуєте закон. Для законного працевлаштування за кордоном необхідно мати дозвіл на роботу, відповідну візу, трудовий контракт;

·  З’ясуйте, чи має фірма, що займається Вашим працевлаштуванням, відповідну ліцензію, зателефонувавши до  Державної служби зайнятості України за телефоном 044 287 25 95 (пн-чт, з 17:00 до 18:00) або перевіривши «Перелiк фiрм, якi отримали лiцензiю на працевлаштування за кордоном» на веб-сторінці Державної служби зайнятості http://www.dcz.gov.ua;

·  Плануючи участь у молодіжних програмах Au-Pair або Work and Travel, перевірте легітимність діяльності агенції-посередника.

·  Уважно читайте трудовий договір (контракт). Підписуйте лише документи, складені зрозумілою для Вас мовою;

·  Повідомте своїх родичів  або близьких про деталі поїздки, залишіть їм детальну інформацію про закордонного роботодавця, а також копію свого паспорту та інших документів, пов’язаних із Вашою поїздкою;

·  Заздалегідь знайдіть та візьміть із собою контактну інформацію посольства або консульства України та інших організацій, що надають допомогу мігрантам у країні, до якої збираєтесь.
  Під час подорожі та перебуваючи за кордоном:

·  Довіряйте свої документи лише уповноваженим посадовим особам (працівникам прикордонних служб, поліції тощо). Ні в якому разі не залишайте свій паспорт у якості застави та не віддавайте його роботодавцям «для реєстрації» або з інших причин;

·  Зареєструйтеся в українському посольстві/консульстві в країні, де Ви плануєте залишатися довше ніж три місяці;

·  Зберігайте копії всіх важливих документів (віза, закордонний паспорт, національний паспорт, страховий поліс, контракт, запрошення тощо) у безпечному місці окремо від оригіналів;

·  Підтримуйте постійний контакт із родичами та близькими, повідомляйте їм про зміну місця роботи або проживання.

З огляду на зростаючі ризики торгівлі людьми в межах України не забувайте подбати про власну безпеку і при працевлаштуванні на батьківщині. Перевіряйте законність діяльності посередників та працедавця, уважно читайте трудову угоду та обов’язково залишайте детальну інформацію родичам та знайомим.

Тож, якщоВи потрапили у скрутну ситуацію за кордоном, можете звернутися до:

·  Посольств/консульських установ України за кордоном;

·  Державних, міжнародних та громадських організацій, що надають допомогу мігрантам, які опинилися у скрутному становищі, і зокрема постраждалим від торгівлі людьми;

·  Місцевих правоохоронних органів;

·  Організацій української діаспори;

·  Інших організації та установ (наприклад, релігійних).

Якщо Вас позбавили документів, консульська установа має докласти зусиль для встановлення Вашої особи та якнайшвидшого повернення до України. Наявність у Вас копії закордонного паспорта значно пришвидшить цей процес.

В Україні надається державна підтримка особам, які постраждали від торгівлі людьми, зокрема соціальна, медична, правова, освітня та матеріальна. Із заявою про необхідність такої допомоги слід звертатись до найближчої місцевої державної адміністрації за місцем проживання. Контакти в регіонах України можна знайти на веб-сторінці Міністерства соціальної політики України www.msp.gov.ua.

Крім того, особи, постраждалі від торгівлі людьми, можуть отримати допомогу через мережу громадських організацій,які працюють по всій Україні. Зателефонувавши на Національну гарячу лінію з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, можна отримати контактну інформацію обласних громадських організацій.

Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні), 527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України)

 

Баришівське бюро правової допомоги

смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а

тел. 4-18-83

РЕЄСТРАЦІЯ НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Заявниками можуть бути як батьки дитини, так й інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.

Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

Як визначається походження дитини?

Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров’я про народження нею дитини.

Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:

  • паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;
  • документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров’я;
  • паспорти батьків або одного з них;
  •  документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері);
  • за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.

Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватися згідно з національними традиціями або не присвоюватися взагалі.

Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів для державної реєстрації народження та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. 

Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн).

 

Баришівське бюро правової допомоги

смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а

тел. 4-18-83