Мінімальна зарплата і прожитковий мінімум у 2018 році

Із 01.01.2018 підвищується мінімальна заробітна та мінімальний посадовий оклад.

07.12.2017 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (законопроект № 7000).

Згідно з ухваленим Законом «Про Державний бюджет України на 2018 рік» мінімальна заробітна плата у 2018 році становитиме з 01.01.2018:

·                   у місячному розмірі — 3723 гривні;

·                   у погодинному розмірі — 22,41 гривні.

У 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме:

·                   з 1 січня 1700 грн.;

·                   з 1 липня 1777 грн.;

·                   з 1 грудня 1853 грн.

Нагадуємо, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюють у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (ч. 6 ст. 96 КЗпП). Тому при затвердженні штатних розписів на 2018 рік врахуйте, що посадовий оклад (тарифна ставка) має бути не нижчою 1762 грн.

 

О.Орлова, начальник відділу адміністрування,супроводження інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації

ЄСВ у 2018 році будемо платити по-новому: як і скільки

На початку жовтня Верховна Рада внесла зміни до закону про ЄСВ. З 1 січня 2018 року нарахування та сплата єдиного соціального внеску відбуватимуться за новими правилами.

Мінімальний страховий внесок

Мінімальний страховий внесок – це сума ЄСВ, яка визначається розрахунковим шляхом як добуток МЗП та розміру ЄСВ (в основному 22%) (ст. 1 закону про ЄСВ).

Нарахований за звітний період (місяць) ЄСВ до сплати не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, мінімальний страховий внесок з 1 січня 2018 року становитиме – 819,06 грн (3723 грн х 22%).

Якщо нарахована заробітна плата найманих працівників менше мінімально встановленої заробітної плати на такий період, то роботодавець зобов'язаний донарахувати ЄСВ до мінімального страхового внеску.

ЄСВ та ФОП

З 1 січня 2018 року всі фізичні особи-підприємці (ФОП), в тому числі і ті, які обрали єдиний податок, будуть зобов'язані сплачувати єдиний соціальний внесок до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Це ж правило буде поширюватися на осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Раніше для таких осіб, крім ФОП на спрощеній системі оподаткування, застосовувався ручний період сплати ЄСВ.

Крім того, платники єдиного податку першої групи втрачають право на сплату ЄСВ в сумі не менше 0,5 мінімального страхового внеску. Тому з нового року будуть змушені платити його в повному мінімальному розмірі (819,06 грн), як і всі інші спрощенці.

Інші зміни в базі нарахування ЄСВ

З 1 січня 2018 року фермерські господарства також будуть платити єдиний соціальний внесок.

А ось підприємці, які отримують пенсію, і фермери-пенсіонери звільняються від сплати ЄСВ за себе.

 

О.Орлова, начальник відділу адміністрування,супроводження інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації

У рамках пенсійної реформи змінено Закон про єдиний внесок

З 1 січня максимальна база нарахування ЄСВ — 15 мінзарплат

Президент України підписав Закон про пенсійну реформу. Упровадження механізму підвищення пенсій очікувано спричинило зміни в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ). Зокрема, максимальна база нарахування єдиного внеску із 1 січня 2018 року становитиме 15 розмірів мінімальної зарплати замість 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Нагадаємо: зараз максимальна база для нарахування єдиного внеску становить 42100 гривень. Проектом Закону про Державний бюджет України на 2018 рік передбачено зростання мінімальної зарплати до 3723 гривень, отже, максимальна база нарахування ЄСВ із 1 січня 2018 року може становити 55845 гривень.

Розмір мінімального страхового внеску не змінюється й залишається на рівні добутку 1 мінзарплати та чинної ставки ЄСВ.

Із 1 січня 2018 року фермери мають обов’язково сплачувати ЄСВ

Закон про пенсійну реформу*, яким, зокрема, внесені зміни й до Закону про ЄСВ**,зарахував членів фермерського господарства до кола платників єдиного внеску.

Відповідні зміни наберуть чинності з 1 січня 2018 року.

Так, ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ доповнено п. 51, згідно з яким члени фермерського господарства є платниками єдиного внеску за умови, що вони не належать до осіб, котрі підлягають страхуванню на інших підставах.

Водночас членів фермерського господарства буде звільнено від сплати єдиного внеску, якщо вони мають інвалідність або досягли пенсійного віку та отримують пенсію (за віком чи за інвалідністю) або соціальну допомогу (ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ).

Члени фермерських господарств сплачуватимуть єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачують єдиний внесок — так само, як і підприємці із 1 січня 2018 року (ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ). А ось що стосується звітування за єдиним внеском, про членів фермерського господарства законотворці, вочевидь, забули: звітного періоду окремо для них не визначено, отже, за нормами абз. 5 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ вони мають звітуватися, як інші «звичайні» платники, — щомісяця.

Більшими! Ще більшими й частішими стануть платежі з єдиного внеску в підприємців на загальній системі

Із 1 січня 2018 року фізособам-підприємцям, які працюють на загальній системі оподаткування, повертають обов'язок щоквартальної сплати єдиного внеску за себе. Звісно ж, їм не звикати до таких новацій законодавців, якби не одне «АЛЕ». У п. 22 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.17 р. № 2148-VII ідеться не про авансову сплату фізособами-підприємцями єдиного внеску за себе, а про сплату єдиного внеску, нарахованого за квартал.

З нового року єдинники 1-ї групи платять за себе  вдвічі більше єдиного внеску

Із 1 січня 2018 року мінімальна база обкладення єдиним внеском у фізосіб-підприємців, які працюють у 1-й групі платників єдиного податку, — мінімальна зарплата, установлена законодавством у місяці, за який вони сплачують єдиний внесок за себе. Усе це через зміни, які Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.17 р. № 2148-VII вніс до абз. 2 п. 3 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI.

Таким чином, єдинники 1-ї групи із 1 січня 2018 року будуть платити за себе вдвічі більше єдиного внеску, ніж у 2017 році. При цьому такі платежі вони, як і раніше, повинні будуть вносити навіть за місяці, у яких у них не було доходів від підприємницької діяльності. Мінімальною базою обкладення єдиним внеском за місяці 2017 року в них залишається 0,5 розміру мінімальної зарплати, установленої законодавством у місяці, за який сплачують цей внесок.

 * Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.17 р. № 2148-VIII.

** Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI.

З 2019 року запроваджується накопичувальна пенсійна система

Уряд запланував до кінця 2018 року розробити і внести до Парламенту ряд законопроектів про запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування.

Запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування передбачено пенсійною реформою, яка 11 жовтня 2017 року набула чинності.

Відповідно до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» перерахування страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування запроваджується з 1 січня 2019 року.

Учасниками накопичувальної системи є особи, які за станом на 1 січня 2019 року підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Застраховані особи, яким на 1 січня 2019 року залишилося менше 10 років до досягнення пенсійного віку, мають право прийняти рішення не сплачувати страхові внески до накопичувальної системи пенсійного страхування, а особи, які досягли пенсійного віку, не можуть бути платниками страхових внесків до накопичувального фонду.

Відповідний план заходів щодо введення накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на 2017 - 2019 роки затверджений на засіданні Уряду 11 жовтня 2017 року.

 

О.Орлова, начальник відділу адміністрування,супроводження інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації

Чи має право підприємець на допомогу по вагітності та пологах у разі припинення діяльності

Частиною п’ятою ст. 8 Закону про ЄСВ передбачено сплату фізособами — підприємцями єдиного внеску у розмірі 22 % бази нарахування єдиного внеску.

Постановою №675 затверджено розподіл єдиного внеску, що сплачується цією катего­рією платників, зокрема, на загально­обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Таким чином, фізособи — підприємці мають право на отримання допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду з ТВП за умови сплати ними єдиного внеску.

Допомога по вагітності та пологах надається фізособам — платникам єдиного внеску незалежно від страхового стажу у розмірі 100 % середньоденного доходу, розрахованого відповідно до Порядку № 1266.

Згідно зі ст. 25 Закону про соціальне страхування допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Для отримання допомоги по вагітності та пологах фізособі — підприємцю необхідно самостійно надати до органу ФондузТВП за місцем обліку заяву-розрахунок, форму якої затверджено Порядком № 26.

Отже, за умови настання такого страхового випадку під час перебування фізособи в статусі підприємця та сплати єдиного внеску в розмірі та строки, визначені Законом про ЄСВ, а також подання заяви-розрахунку до робочого органу ФондузТВП допомога по вагітності та пологах обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів за період, зазначений у листку непрацездатності.

У разі, якщо підприємцем - платником ЄСВ було припинено підприємницьку діяльність та не подано заяву-розрахунок до робочого органу Фонду з ТВП для отримання фінансування допомоги по вагітності та пологах за страховим випадком «вагітність та пологи», який настав до припинення підприємницької діяльності, враховуючи, що допомога по вагітності та пологах є компенсацією втраченого доходу, вона надаватиметься за рахунок коштів Фонду з ТВП лише за період від початку страхового випадку і до дня припинення підприємницької діяльності.

 

О.Орлова, начальник відділу адміністрування,супроводження  інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації