Інформаційні матеріали щодо відзначення 85-ї річниці Київської області

27 квітня  1921 р. Видано  Постанову  ВУЦВК  « Про  включення  Переяславського  повіту  до  складу  Київської  губернії », після  якої  територія  губернії  поділялась  на  12 повітів, 200 волостей.

Баришівська, Березанська, Лехнівська  волості  входили  до  Переяславського  повіту. 

У 1923 році  на  Україні  була  проведена реформа  адміністративно-територіального  поділу,  направлена  на  скорочення  адміністративно-територіальних  одиниць, скорочення  і  спрощення  радянського  апарату.  Це  був  перший  етап  переходу  до  нового  адміністративно-територіального  поділу  країни.

Відповідно  до  постанови   ВУЦВК  від  7  березня  1923 р. 14 повітів  були  замінені  на  7  округів, а  247 волостей  - на  111 районів.

Київська  губернія  була  поділена  на  округи  і  райони. Баришівський   район  ввійшов  до  складу  Київського  округу  з окружним  центром  у  м. Києві. Березанська  та  Лехнівська  волості Переяславського  повіту  відійшли  зі  складу  Київської  губернії  до  Полтавської  губернії.

10  червня  1925 р.  видана  постанова  ВУЦВК  і  РНК УРСР  « Про  ліквідацію  Золотоніського  округу та  про  інші  зміни в  адміністративно-територіальному  поділі   Полтавської  губернії », згідно  якої  передбачалося  приєднання  Лехнівського  району  Прилуцького  округу  Полтавської  губернії  до  складу  Київської  губернії. На  цю  дату  Київський  округ  має  25 районів, серед яких  Баришівський  та  Лехнівський.

У  жовтні  1925 р.  Лехнівський  райвиконком   отримав  просторе  приміщення  в  с. Березань  і  переїхав  туди.

У  лютому  1926 р.  засідання   президії  Лехнівського  РВК  порушило  питання  перед  Київським  ОВК  про  перейменування  Лехнівського  району  в  Березанський.  І 8 червня  1926 р.  Лехнівський  район  Київського  округу  перейменовано в  Березанський.

З  метою  зміцнення  району як  основної  ланки  в  справі  соціалістичної перебудови  села 2 вересня  1930 р.  ВУЦВК прийняв  постанову  № 225

« Про ліквідацію  округів   і  перехід  на  двоступеневу  систему  управління».  Відповідно до  цієї  постанови з  15 вересня 1930 р. Київський  округ, як  і  всі  інші  округи  в  республіці,  був  ліквідований, з того  часу, і до  утворення  областей,  райони  підпорядковувались  безпосередньо  центру.

У  поділі  колишнього Київського  округу відбулися  наступні  зміни:

 - Баришівський  район  був  ліквідований  з віднесенням  всієї  його  території до  складу  Березанського  району.

Після  реформи  на  Київщині  залишилися  два  самостійних  міста ( Київ, Бердичів ), підпорядкованих безпосередньо  центру ( м. Харків ), 19 районів              ( з них – Березанський район )   і   одна  міськрада.

22 вересня  1930 року  прийнято постанову  ВУЦВК  « Про зміни  в  адміністративно-територіальному  поділі  УРСР », відповідно  до  якої  Березанський  район був  перейменований  на  Баришівський, районний  центр  з села  Березань  перенесений  в  село  Баришівку.

9 лютого 1932 р.  4 сесія  ВУЦВК  12 скликання  прийняла  постанову            « Про  утворення  обласних  виконавчих  комітетів  на  території  УРСР »               ( пізніше  назву  змінено  на  « Про  утворення  областей » ).  Відповідно  до  цієї постанови  на  території  України, крім  Молдавської  АРСР, утворено  5  областей: Харківську; Київську; Вінницьку; Дніпропетровську; Одеську.

До  Київської  області  (утворена 27 лютого 1932 року) увійшло  98 районів ( серед них БАРИШІВСЬКИЙ ) і 2 міськради.

22 січня  1935 р.  Президією  ВУЦВК видано  постанову  № 12  « Про  розукрупнення  районів  УРСР », відповідно  до  якої  в  складі  Київської області  значаться  93 райони  і  2 міськради.

Створюється  Березанський  район.

Після скасування округів і передачі ряду районів із Київської області у Вінницьку, Житомирську та Полтавську області, з 22 вересня 1937 року у складі Київської області залишилося 58 районів ( серед них БАРИШІВСЬКИЙ ) і одне міське поселення, що не входило до складу районів, республіканський центр - м. Київ.    

  10 січня 1939 р. був виданий Указ, за яким до складу Кіровоградської області були включені 5 районів Київської області.  У складі Київської області залишилося 53 райони.

7 березня  1946 р. виданий Указ  Президії Верховної Ради УРСР  « Про  збереження  історичних найменувань  та  уточнення  і  впорядкування  існуючих  назв  сільських  рад  і населених  пунктів  Київської  області », відповідно  до  якого  змінені  такі  назви  сільських  рад  та  населених  пунктів Київської області, зокрема, в  Баришівському  районі:

- село Війтовці  перейменовано  на  село  Поділля і  Війтівська  сільська  рада   на  Подільську; 

- село Скопці  перейменовано  на  село  Веселинівка і Скопцівська  сільська  рада  на  Веселинівську.

12 березня  1949 р.  вийшов  Указ  Президії  Верховної Ради  УРСР « Про  приєднання  Перемогівської  сільської  ради  Новобасанського району Чернігівської області до  складу  Баришівського  району  Київської  області ».

10 серпня 1954 р. був  виданий  Указ  Президії  Верховної Ради  УРСР     «Про  укрупнення   сільських рад  депутатів  трудящих  в  Київській  області»,  відповідно  до  якого в 35 – ти  районах  Київської  області  відбулося об’єднання  сільських  рад:

по  Баришівському  району:

- Пасічанська, Липняцька та Баришівська  сільські  ради – в одну  Баришівську  сільську раду  з центром  у  селі  Баришівка;

-   Власівська  та  Сезенківська сільські  ради  -  у  Сезенківську  сільську раду  з  центром  у  селі  Сезенків;

-   Коржівська  та  Дернівська  сільські  ради  - у Дернівську  сільську раду  з центром  у  селі  Дернівка;

-    Рудницька  та  Лук’янівська  сільські  ради – у  Лук’янівську  сільську раду   з центром у  селі  Лук’янівка;

-  Малостарицька  та  Сулимівська  сільські  ради  - у  Сулимівську  сільську раду з центром у селі Сулимівка;

-    Корніївська  та  Паришківська  сільські  ради  - у Паришківську  сільську раду з центром у селі  Паришків;

-    Морозівська  та  Бзівська  сільські  ради – у  Бзівську  сільську раду  з центром у  селі  Бзів.

по Березанському  району:

-   Леляківська  та  Семенівська  сільські  ради  - у  Семенівську  сільську раду  з центром у  селі  Семенівка;

- Малокрупільська  та  Великокрупільська  сільські  ради – у Великокрупільську  сільську раду  з  центром у  селі  Великий Крупіль;

-    Ярешківська  та  Лехнівська  сільські  ради  - у  Лехнівську  сільську раду  з  центром  у  селі  Лехнівка;

-     Пилипчанська  та  Войківська  сільські  ради – у  Войківську  сільську раду  з центром у  селі  Войкове;

-     Софіївська  та  Усівська  сільські  ради – в  Усівську  сільську раду  з  центром  у  селі  Усівка.

6 липня  1957 р.  прийнято рішення  № 474  виконавчого комітету  Київської  обласної  ради  депутатів  трудящих  « Про  підпорядкування  селища  Березанської  птахофабрики  Березанській  сільській  раді Березанського  району », відповідно  до  якого  селище  Березанської  птахофабрики  Недрянської  сільської  ради  Березанського  району  передане  в  підпорядкування  Березанської сільській раді  Березанського  району з присвоєнням  селищу  найменування  Садове ».

21  вересня  1957 р. прийнято  рішення  виконавчого  комітету  Київської  обласної  Ради  депутатів  трудящих  №  678  « Про  адміністративно- територіальні зміни  в  окремих районах  області », відповідно  до  якого  село Березань  віднесено  до  категорії  селищ міського  типу.

11 січня  1958 р. затверджено  рішення  виконавчого  комітету Київської  обласної  ради  депутатів  трудящих № 16  « Про  віднесення  до  категорії  селищ міського типу районного  центру  Баришівка Баришівського району », відповідно  до  якого :

- села  Баришівка і Липняки Баришівського  району об’єднані  в  один  населений  пункт  - Баришівка  з  віднесенням його до  категорії  селищ  міського  типу;

-  села  Пасічна і Швачиха  підпорядковані  Баришівській  селищній  раді.

10 травня  1958 року  видано  рішення  виконавчого  комітету  Київської  обласної  Ради  депутатів  трудящих  № 347  « Про  уточнення  обліку  населених  пунктів  Київської  області », відповідно  до  якого  з  метою  уточнення  обліку  населених  пунктів  і  впорядкування  в  адміністративно-територіальному  поділі  Київської  області  ухвалено:

1. Затвердити  подання  виконкомів  районних  рад  депутатів  трудящих  про  зміни, що  сталися  в  складі  населених  пунктів області за  час  після видання  довідника  « Українська  РСР. Адміністративно-територіальний поділ »:

а)   населені  пункти, що зрослись  між  собою  надалі  вважати:

По  Березанському  району:

 -  с. Жовтневе та  с. Соколівщина  Жовтневої  сільської ради – за  один  населений  пункт  село Жовтневе;

 - с. Лехнівка  та  хутір Красний  Лехнівської  сільської  ради  - за один  населений пункт  село  Лехнівка.

б)  виключити з  облікових  даних  адміністративно-територіального  поділу  слідуючі  населені  пункти, в  зв’язку  з  ліквідацією  їх з  різних  причин:

хутір  Попів  і  хутір  Шкулетин  Березанської селищної  ради

Згідно  додатку  до  вищезазначеного  рішення  Київська  область поділялась  на такі  райони  та  підпорядковані  їм  міські, селищні, сільські  ради  і  населені  пункти:

 

Баришівський  район:

1.  Баришівська  селищна  рада (смт. Баришівка, с. Пасічна, с. Швачиха)

2.  Бзівська  сільська  рада (с. Бзів, с. Морозівка )

3.  Борщівська  сільська  рада (с. Борщів)

4.  Веселинівська  сільська  рада (с. Веселинівка)

5.  Волошинівська  сільська  рада (с. Волошинівка, с. Устинкова  Гребля)

6.  Гостролуцька  сільська  рада ( с. Гостролуччя)

7.  Дернівська  сільська  рада (с. Дернівка, с. Коржі, с. Хлопків)

8.  Лукашівська  сільська  рада (с. Лукаші)

9.  Лук’янівська  сільська  рада (c. Лук’янівка, с. Рудницьке)

10  Московецька  сільська рада (с. Московці)

11. Паришківська сільська рада (с.Паришків, с.Корніївка, с. Червоноармійське)

12. Перемогівська  сільська  рада ( с. Перемога)

13.  Подільська  сільська  рада (с. Поділля , с. Тарасівка)

14.  Сезенківська  сільська  рада (с. Сезенків, с Власівка)

15.  Селичівська  сільська  рада (с. Селичівка)

16.  Селищенська  сільська рада (с. Селище)

17.  Сулимівська  сільська  рада (с. Сулимівка)

 

Березанський  район

1.   Березанська  селищна  рада (смт. Березань, с. Садове)

2.   Великокрупільська  сільська  рада (с. Великий  Крупіль, с. Малий  Крупіль)

3.   Войківська  сільська  рада (с. Войкове, с. Пилипча)

4.   Жовтнева  сільська  рада (с. Жовтневе)

5.   Жуківська  сільська  рада (с. Жуківка)

6.   Лехнівська  сільська  рада (с. Лехнівка, с. Ярешки)

7.   Малоберезанська  сільська  рада (с. Мала  Березанка, с. Левченкове)

8.  Малосупоївська  сільська  рада (с. Мала  Супоївка )

9.  Недрянська  сільська  рада (с. Недра)

10. Семенівська  сільська  рада (с. Семенівка, с. Леляки)

11. Усівська  сільська  рада (с. Усівка, с. Софіївка)

12. Хмельовицька   сільська  рада (с. Хмельовик, с. Більшовик)

13. Черевківська  сільська  рада ( с. Черевки, с. Вільне)

 

10 травня  1958 р.  рішенням  виконавчого  комітету  Київської  обласної ради  депутатів  трудящих  № 350  « Про адміністративно-територіальні зміни », об’єднані:

-  Борщівська  і  Волошинівська  сільські ради  Баришівського  району  в  одну  Волошинівську  сільську раду  з  центром у  селі  Волошинівка.

Цим  же  рішенням  створена  Морозівська  сільська  рада  Баришівського  району  з  центром  у  селі  Морозівка.

30  березня 1959 р.  видано  рішення  виконавчого  комітету  Київської  обласної  ради депутатів  трудящих  № 219 « Про  адміністративно-територіальні  зміни  в  окремих  районах  області »,  відповідно  до  якого:   

- Лехнівська  сільська  рада  Березанського  району ліквідована  з  підпорядкуванням  села  Лехнівка  Березанській  селищній  раді  і  село  Ярешки  Войківській  сільській раді;

- Недрянська  сільська рада  Березанського  району  ліквідована  з підпорядкуванням  села  Недра  Березанській  селищній  раді.

19  березня  1960  року прийнято  рішення  виконавчого  комітету  Київської  обласної  ради  депутатів  трудящих  № 175  « Про  адміністративно - територіальні  зміни … », згідно  якого  в  Баришівському  районі  об’єднано  Селичівську  і  Волошинівську сільські  ради -  у Волошинівську  сільську раду.

30 грудня  1962 р.  був виданий Указ Президії Верховної Ради  УРСР  «  Про  укрупнення  сільських  районів  Української  РСР », відповідно  до  якого  на території  Київської області  скасовано 19  районів,  серед  них  Баришівський  і  Березанський. Залишилося  12 районів, серед  них  Переяслав-Хмельницький район  ( центр – місто  Переяслав-Хмельницький )  у  складі  селищ  міського  типу  Баришівка  і  Березань,  сільрад  Переяслав-Хмельницького  і  Баришівського  районів;  сільрад  Березанського  району: Малосупоївської,  Семенівської і  Хмельовицької.

15 березня  1963 року  прийнято рішення  виконавчого  комітету  Київської обласної  ради  депутатів  трудящих № 136 « Про  адміністративно-територіальні  зміни  в  Яготинському  районі », відповідно  до  якого  населені  пункти  Яготинського  району передані:

-  села  Великий Крупіль,  Малий Крупіль  і  Софіївка  Великокрупільської  сільради  - в  підпорядкування  Войківській  сільраді;

-  села  Пилипча і Ярешки – Войківської сільради  -  в  підпорядкування  Великокрупільській  сільраді;

-  новоутворене  селище  Новоолександрівського  радгоспу  - в підпорядкування  Черевківській  сільраді з присвоєнням  селищу  найменування – Нова  Олександрівка.

Тим  же  рішенням  від  15 березня  1963 р.  перенесені  центри  і перейменовані  сільради Яготинського  району:

-  центр  Великокрупільської   сільради  перенесений  в  село Ярешки і  сільрада  перейменована  в  Ярешківську.

17  серпня  1963 р.  рішенням  виконавчого  комітету  Київської  обласної ( сільської )  ради депутатів  трудящих  № 504  « Про адміністративно-територіальні  зміни в  окремих  районах  області »  у складі  Переяслав-Хмельницького  району  була  утворена  Лехнівська  сільрада  з  центром  у  селі  Лехнівка.  Лехнівській  сільраді  були  підпорядковані  села  Недра  і  Садове  Березанської  селищної  ради.

4 січня  1965 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР « Про  внесення  змін до адміністративного районування Української РСР», відповідно  до  якого  відбулося об’єднання  обласних ( промислових ) і  обласних  ( сільських )  рад  депутатів  трудящих УРСР  і розукрупнення  районів на  території  Української  РСР.

У складі Київської області  замість 12  районів  утворені  19 районів, із них 7 нових.

БАРИШІВСЬКИЙ район ( центр  - селище  міського типу  Баришівка ) у  складі  Баришівської  і  Березанської  селищних рад;  Бзівської, Веселинівської, Волошинівської, Гостролуцької, Дернівської, Лехнівської, Лукашівської, Малосупоївської, Масківецької, Морозівської, Паришківської, Перемогівської, Подільської, Сезенківської, Селищенської, Семенівської, Сулимівської і  Хмельовицької  сільрад  Переяслав-Хмкльницького  району, Войківської, Жуківської  і  Ярешківської  сільрад  Яготинського  району.

5 лютого 1965 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР « Про  внесення змін до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 р. « Про  внесення  змін  до  адміністративного  районування Української  РСР », відповідно  до  якого:  Усівська  сільрада  Яготинського  району  ввійщла до  складу Баришівського  району.

9 листопада 1970 р.  видано  рішення  виконавчого  комітету  Київської обласної  ради  депутатів  трудящих  № 767  « Про  зміни  в  адміністративно-територіальному   поділі окремих  районів  області », відповідно  до  якого включені  в  облікові  дані  села: Мала  Стариця  Сулимівської  і  Григорівка  Хмельовицької  сільрад  Баришівського  району.

8 січня  1971 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР « Про присвоєння  найменувань  окремим  населеним пунктам  Київської  області », відповідно  до  якого  присвоєні  найменування  окремим  населеним  пунктам  Київської  області:

-  у  Баришівському  районі:  поселенню  центральної  садиби  плодорозсадницького  радгоспу  - село  Шовкове;  поселенню  центральної  садиби  радгоспу  « Хмельовик » -  село Яблуневе.

20  січня  1971 р. рішенням  виконавчого  комітету  Київської  обласної  ради  депутатів  трудящих  № 30  « Про  зміни  в  адміністративно-територіальному  поділі  окремих районів  області » в облікові  дані  включені  села:

-  Шовкове  Волошинівської  сільради  Баришівського  району;

-  Яблуневе  Хмельовицької сільради  Баришівського  району.

16 вересня  1974 р.  рішенням  виконавчого  комітету  Київської  обласної  ради  депутатів  трудящих  № 450  « Про  зміни  меж  Баришівського  і  Бориспільського  районів »  Сулимівська  сільська  рада  у  складі  сіл  Сулимівка  і  Мала  Стариця  Баришівського  району  передана  до складу  Бориспільського  району. 

17 лютого  1975 р. видано  рішення  виконавчого  комітету  Київської обласної  ради депутатів  трудящих  № 58  « Про зміни  в  адміністративно-територіальному  поділі  деяких районів  області », відповідно  до  якого  об’єднано  сільські  ради:

-   Селищенська  і  Гостролуцька  Баришівського  району  - в  одну  Гостролуцьку сільраду  з  центром  в селі  Гостролуччя. 

У  складі  Баришівського  району  утворена  Садівська   сільрада  з центром  у  селищі  Садове.

24  травня 1976 р. видано  рішення  виконавчого  комітету  Київської  обласної  ради  депутатів  трудящих  № 230  « Про зміни  в  адміністративно-територіальному  поділі  деяких  районів  області », відповідно  до  якого  з одного  населеного  пункту  в  інший  перенесено  сільраду:

-  Хмельовицька  Баришівського  району  перенесена  в  село Яблуневе  Баришівського  району  і  сільрада  перейменована  в  Яблунівську.

10 квітня  1978 р.  видано рішення  виконавчого комітету  Київської  обласної ради  народних депутатів  № 178  « Про  деякі  зміни  в  адміністративно-територіальному  поділі  області », відповідно  до  якого  центр Дернівської  сільської  ради  Баришівського  району  передано  в  село  Коржі  Баришівського  району  і  сільрада  перейменована  в  Коржівську.

2 липня  1981 р.  виданий  Указ  Президії Верховної Ради  Української  РСР  « Про віднесення  селища  міського  типу  Березань  до  категорії  міст  районного  підпорядкування », відповідно до  якого  селище  міського  типу  Березань  Баришівського  району  Київської   області  віднесене до  категорії  міст  районного  підпорядкування.

12 грудня  1983 року  видано  рішення  виконавчого  комітету  Київської  обласної  ради  народних  депутатів  № 548  « Про зміни  в  адміністративно-територіальному  поділі  Баришівського  району »,  відповідно  до  якого:

-  утворено  Великокрупільську сільську  раду  з  центром  у  селі  Велиикий  Крупіль,  якій  було  підпорядковане  село  Малий  Крупіль  Войківської  сільської  ради;

-  об’єднано  Подільську  і  Масківецьку  сільські  ради  в  одну  - Подільську  сільську  раду  з  ценьром  у  селі  Поділля;

-  села  Дернівка  і  Хлопків  Коржівської  сільської  ради  передано  в  підпорядкування  Баришівській  селищній раді.

    25 вересня  1986 року  виданий  Указ  Президії  Верховної  Ради  Української  РСР   « Про утворення  Згурівського  району  у  Київській  області »,  відповідно до якого в  Київській області  утворено Згурівський  район  (  центр – смт. Згурівка )  в  складі  Великокрупільської,  Войківської,  Жуківської,   Усівської  сільських  рад  Баришівського  району   та  інших  сільських  рад  Яготинського  району.

1 грудня  1986 р.   рішенням  виконавчого  комітету  Київської  обласної  ради  народних  депутатів   № 354  « Про  зміни  в  адміністративно-територіальному  устрої  Баришівського  та  Згурівського  районів » Малосупоївська  сільська  рада  Баришівського  району  передана  до складу  Згурівського  району.

21 грудня  1987 р.  видано  рішення  Київської  обласної  ради  народних  депутатів  №  344  « Про зміни  в  адміністративно-територіальному  устрої  ряду  районів  області »,  відповідно  до  якого  у  Баришівському  районі  утворено  Пилипчанську  сільську  раду з центром  у  селі  Пилипча.

21 грудня   1987 р.  видано  аналогічне рішення  виконавчого  комітету  Київської  обласної  ради  народних  депутатів   № 345,  відповідно  до  якого  в  адміністративно-територіальний  устрій Баришівського   району   внесено   такі  зміни:

-   перейменовано сільські ради: Зимовищанська колишнього Чорнобильського  району  на  Рудницьку, в зв’язку  з тим,  що  центр  сільради  знаходиться  у  селі  Рудницьке;   Копачівська  колишнього Чорнобильського  району  на  Недрянську,  в  зв’язку  з  тим,  що  центр  сільради  знаходиться  в  селі  Недра;   а  також  об’єднано  Чистогалівську колишнього  Чорнобильського району   і  Ярешківську  сільські  ради в одну    Ярешківську  з  центром  у  селі  Ярешки.

23 червня  1989 р. рішенням  виконавчого  комітету  Київської  обласної ради  народних  депутатів  № 106  « Про зміни  в  адміністративно-територіальному  устрої  Баришівського   та  …   районів »  в  адміністративно-територіальний  устрій  Баришівського  району  внесено  такі  зміни:

-  утворено  дві  сільські  ради:  Дернівська  сільська  рада  з  центром  у  селі  Дернівка,  якій  було  підпорядковано   село  Хлопків  Баришівської  селищної  ради   та  Селищенська  сільська  рада з центром  у  селі  Селище;

-  об’єднані  Машівська  колишнього  Чорнобильського  району   та  Лукашівська   сільські  ради  в  одну  Лукашівську  сільську  раду з  центром  у  селі  Лукаші;  Паришівська   колишнього  Чорнобильського  району  та  Лук’янівська  сільські  ради  в  одну   Лук’янівську  сільську  раду  з центром  у  селі  Лук’янівка.

6 травня  1993 року  на  13 сесії  ХХ1  скликання  прийнято  рішення  Київської  обласної  ради  народних  депутатів  « Про часткові  зміни  в  адміністративно-територіальному устрої окремих районів області », відповідно  до  якого    у  Баришівському  районі утворюється  Масківецька  сільська  рада  з  центром  у  селі  Масківці.

30 червня 1994 р.  видано  Постанову  Верховної  Ради  України  « Про віднесення  міста  Березань  Баришівського  району  Київської  області  до  категорії  міст  обласного  підпорядкування », відповідно  до  якої  місто  Березань  Баришівського  району   віднесено  до  категорії  міст  обласного  підпорядкування.

27 грудня  1994 р. прийнято  рішення  Київської  обласної  ради  народних  депутатів   № 27-02   « Про  утворення  в  Баришівському  районі  Селичівської  сільської  ради », відповідно  до  якого  в  Баришівському  районі  утворена  Селичівська  сільська  рада  з  центром  у  селі  Селичівка.

16 лютого  1996 р. видано  рішення  Київської обласної  ради  № 60-05  « Про  часткові  зміни  в  адміністративно-територіальному  устрої  окремих  районів  області »,  відповідно  до  якого  в  Баришівському  районі  утворена  Корніївська  сільська  рада  з центром у  селі  Корніївка.

23 липня 2009 р. рішенням Київської обласної ради у Баришівському районі назва Перемогівської сільської ради після уточнення змінена на Перемозьку, назва с. Пилипча Пилипчанської сільської ради на Пилипче, назва Селищенської сільської ради змінена на Селищанську. Цим же рішенням селище Садове Садівської сільської ради віднесено до категорії сіл.

На кінець 2010 року у складі Київської області налічувалася така кількість адміністративно-територіальних одиниць:

25 – районів; 25- районних рад;  13 – міст обласного значення; 24 – міських рад; 13 – міст районного значення;  30 – селищних рад;  30 – селищ міського типу; 605 – сільських рад; 1182 – населених пунктів, в т. ч. 56- міських, 1126 – сільських.

У складі Баришівського  району  налічувалася  : 1 селищна,  25 сільських рад та 39 населених пунктів:

1.  Баришівська  селищна  рада (смт. Баришівка, с. Пасічна, с. Швачиха)

2.  Бзівська  сільська  рада (с. Бзів)

3.  Веселинівська  сільська  рада (с. Веселинівка)

4.  Волошинівська  сільська  рада (с. Волошинівка, с. Борщів, с. Устинкова      

     Гребля, с. Шовкове)

5.  Гостролуцька  сільська  рада (с. Гостролуччя)

6.  Дернівська  сільська  рада (с. Дернівка, с. Хлопків)

7.  Коржівська сільська рада (с. Коржі)

8   Корніївська сільська рада (с. Корніївка)

9.  Лехнівська сільська рада ( с.Лехнівка)

10. Лукашівська  сільська  рада (с. Лукаші)

11. Лук’янівська  сільська  рада (c. Лук’янівка)

12. Масківецька  сільська рада (с. Масківці)

13. Морозівська сільська рада ( с.Морозівка)

14. Недрянська сільська рада (с.Недра)

15. Паришківська  сільська  рада (с. Паришків, с. Червоноармійське)

16. Перемозька  сільська  рада (с. Перемога)

17. Пилипчанська сільська рада (с.Пилипче)

18. Подільська  сільська  рада (с. Поділля, с. Мала Тарасівка)

19. Рудницька сільська рада (с. Рудницьке)

20. Садівська сільська рада (с.Садове)

1. Сезенківська  сільська  рада (с. Сезенків, с. Власівка)

22. Селичівська  сільська  рада (с. Селичівка)

23. Селищанська  сільська рада (с. Селище)

24. Семенівська сільська рада (с. Семенівка, с. Леляки)

25. Яблунівська сільська рада (с. Яблуневе, с.Більшовик, с. Григорівка, с. 

      Хмельовик)

26. Ярешківська  сільська  рада (с. Ярешки)

 

Матеріал  підготовлено  на  підставі  довідника  « Адміністративно- територіальний  поділ  Київщини   1918-2010 роки ».

 

Завідувач  архівного  сектору   Н.Г. Голіяд