Прес-служба КОДА

Історія Бою під Крутами у січні 1918 року та умови Брест-Литовського мирного договору

Утворення Української Народної Республіки (ІІІ-й Універсал 20.11.1917) та проголошення її незалежності (IV-й Універсал 22.01.1918) створили шанс для національно-визвольних змагань та відновлення втраченої державності. Однак умови були вкрай несприятливі: викликана війною розруха та хаос сприяли поширенню облудних більшовицьких ідей серед значної частини населення. Мали місце серйозні прорахунки керівництва молодої держави у сфері військового будівництва. Але головною загрозою була політика Радянської Росії, яка не могла змиритися з існуванням самостійної України.

Бій під Крутами є епізодом радянсько-української війни, яка розпочалася наприкінці грудня 1917 року. Із проголошенням 12 грудня 1917 року у Харкові Української Радянської Республіки з Росії почала надходити допомога більшовицьким силам в Україні. Під командуванням Антонова-Овсієнка 20-30 тисяч більшовиків прямували на Київ залізницею Харків-Полтава-Київ, а з північного сходу у напрямку Курськ-Бахмач-Київ наступав загін Муравйова. Наступаючі більшовицькі частини грабували українські міста і села. Так, зокрема, було пограбовано Троїцький монастир у Батурині.

У цей час у Києві розпочалося спрямоване проти Української Центральної Ради повстання на заводі «Арсенал», тому збройні сили УНР були перекинуті на придушення цього антиукраїнського виступу.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 біля залізничної станції Крути (між Бахмачем та Ніжином). Українські сили під командуванням сотника Аверкія Гончаренка нараховували близько 1000 осіб та складалися з старшин та курсантів старших курсів 1-ої Київської військової школи ім. Б.Хмельницького, що мали бойовий досвід набутий на фронтах Першої світової війни, 115–130 осіб першої сотні Студентського куреня та були озброєні 16 кулеметами та залізничною платформою з гарматою. До них приєдналися добровольці з Вільного козацтва («Курінь смерті»).

Перша сотня Студентського куреня складалася із студентів Київського університету Св. Володимира, Українського народного університету та учнів старших класів гімназії ім.Кирило-Мефодіївського братства Києва. Командир – старшина Андрій Омельченко.

Очевидно, що основну роль в бою відіграли бійці Київської військової школи ім. Б.Хмельницького – майбутні кадрові офіцери, багато з яких мали бойовий досвід на полях Першої світової війни (як і деякі бійці Студентського куреня).

Більшовицькі сили в районі Крут нараховували близько 6 тис. солдатів та балтійських матросів. У бою безпосередню участь взяли до 3 тис. осіб.

Втрати українців становили за різними даними від 80 до 100 загиблих (у т.ч. й страчених після бою студентів), більшовиків – не менше 300 вбитих. На думку дослідників, загальні втрати росіян могли складати до 1500 убитих, поранених.

Бій закінчився організованим відступом українських частин на потязі. При цьому, ймовірно, українські війська, відступаючи, забрали з собою тіла своїх товаришів та поранених (поховань в районі місця бою не виявлено).

У полон до більшовиків під час бою потрапили 7 поранених студентів, які були відправлені до Харкова. Ще 27 студентів під час відступу у темряві потрапили до рук більшовиків. Розлючені великими втратами «червоні» катували і стратили студентів. Гімназист Пипський перед розстрілом почав співати гімн «Ще не вмерла Україна», інші студенти його підтримали. Тіла страчених були поховані місцевим священиком на кладовищі с.Печі. Пізніше їх було з почестями перепоховано на Аскольдовій могилі у Києві.

Бій під Крутами, мав вагоме історичне значення, бо затримав більшовиків на декілька днів, чим дозволив урядові УНР вперше за понад 150 років (з часів скасування Гетьманщини) добитися міжнародного визнання України на переговорах у Бресті.

Брест-Литовський мирний договір (9 лютого 1918 року) УНР з державами Четвертного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) був по суті першим міжнародно-правовим актом, який визнав УНР суб’єктом міжнародного права.

Договір передбачав припинення воєнних дій, визначення західних кордонів України, встановлення дипломатичних відносин, обумовлював засади торгівельних зносин, обміну військовополоненими й інтернованими.

За умовами таємного договору між УНР та Австро-Угорщиною від 8 лютого Україна отримувала Холмщину та Підляшшя. Буковина та Галичина ставали автономіями у складі Австро-Угорщини. В Криму мала утворитись мусульманська республіка у складі України.

Головне – за Брест-Литовським мирним договором між більшовицькою Росією та Четвертним союзом  Україна ставала незалежною державою.

Росія зобов’язувалася визнати право українського народу на самовизначення, законність влади Центральної Ради, укласти з нею мир, негайно вивести з української України формування Червоної гвардії, припинити антиукраїнську пропаганду.

Зі спогадів командувача Українських частин у Бою під Крутами Аверкія Гончаренка

Джерела про події, пов’язані з Боєм під Крутами:

Звернення української фракції центру Університету св. Володимира до українського студентства із закликом записуватися до студентського куреня Українських Січових Стрільців (11 січня 1918р.)

Оголошення ініціативної групи студентів-січовиків про збір товаришів (21 січня 1918 р.), Повідомлення про жертви більшовицького терору у Києві (2 березня 1918 р.)

 

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОДА

До Дня Соборності України: IV Універсал Української Центральної Ради. Історична довідка

ЧЕТВЕРТИЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

(коротка історична довідка)

IV Універсал Української Центральної Ради – державно-правовий акт, який проголосив повну державну незалежність Української Народної Республіки. Ухвалений Комітетом Української Центральної Ради 24 (11) січня 1918. Його появі, зокрема, передував початок мирних переговорів УНР з Центральними державами в Брест-Литовську (нині місто Брест, Білорусь).

Документом сповіщалося, що «однині УНР стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу», було заявлено про прагнення до мирного співіснування з усіма сусідніми державами, які не мають права втручатися в її внутрішні справи. Цим Універсалом підтверджувалися повноваження влади Української Центральної Ради до моменту скликання Українських Установчих зборів. Генеральний секретаріат Української Центральної Ради як виконавчий орган було перетворено на Раду народних міністрів Української Народної Республіки, якій доручили провадити далі цілком самостійно переговори з Центральними державами й укласти мирний договір.

В Універсалі містилися заклики до уряду та громадян України до боротьби з більшовиками та іншими «напасниками», що нищать і руйнують край. Оголошувалося про цілковитий розпуск регулярної армії та створення замість неї народної міліції.

В економічній сфері ставилися завдання переведення промислових підприємств на мирний стан, боротьби з безробіттям, передбачалося встановлення державного контролю над банками, найважливішими галузями торгівлі, експортом-імпортом, державної монополії на метал, вугілля та інші стратегічні види продукції. Повідомлялося про вже розроблений земельний закон, який передасть землю трудовому селянству без викупу на засадах скасування приватної власності та соціалізації ще до початку весняно-польових робіт.

Документом було також підтверджено всі громадянські свободи, проголошені Третім універсалом Української Центральної Ради, призначалися перевибори до народних рад, усіх громадян закликали уважно поставитися до виборів в Українські Установчі збори.

IV Універсал Української Центральної Ради однозначно визначив мету українського народу – створення суверенної держави.

 

УНІВЕРСАЛ УРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ (IV)

Народе України.

Твоєю силою, волею, словом стала на Землі українській вільна Народня Республіка. Справдилась колишня давня мрія батьків твоїх, – борців за вольности і права трудящих.

Але в тяжку годину відродилась воля України. Чотири роки лютої війни знесилили наш край і людність. Фабрики товарів не виробляють. Заводи спиняються. Залізниці розхитані. Гроші в ціні падають. Хліба зменьшується. Насуває голод. По краю розплодились юрми грабіжників і злодіїв, особливо, коли з фронту посунуло військо, счинивши кріваву різню, заколот і руїну на нашій землі.

Через усе це не могли відбутися вибори в Українські Установчі Збори в приписаний нашим попереднім Універсалом ( n0005300-17 ) час. Ці Збори, призначені на нинішній день, не змогли зібратись, щоб приняти з наших рук нашу тимчасову найвищу революційну владу над Україною, уставити лад в Народній Республіці нашій, організувати нове Правительство.

А тим часом петроградське правительство народніх комісарів, щоб привернути під свою владу вільну Українську Республіку, оповістило війну Україні і насилає на наші землі своє військо, красногвардійців-большевиків, які грабують хліб у наших селян і без всякої плати вивозять його в Росію, не жаліючи навіть зерна, наготовленого на засів, вбивають неповинних людей і сіють скрізь безладдя, злодіяцтво, безчинство.

Ми, Українська Центральна Рада, зробили всі заходи, щоб не допустити цеї братовбивчої війни двох сусідніх народів, але петроградське правительство не пішло нам назустріч і веде далі кріваву боротьбу з нашим народом і Республікою.

Крім того те саме петроградське правительство народніх комісарів починає затягати мир і кличе на нову війну, називаючи її до того ще “священною”. Знов поллється кров, знов нещасний трудовий народ повинен класти своє життя.

Ми, Українська Центральна Рада, обрана з’їздами селян, робітників і салдатів України, на те пристати ніяк не можемо, ніяких війн піддержувати не будемо, бо український народ хоче миру і мир демократичний повинен бути як найшвидче.

Але для того, щоб ні руське правительство, ні яке инше не ставили Україні на перешкоді установити той бажаний мир, для того, щоб вести свій край до ладу, творчої роботи, до кріплення революції та волі нашої, ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всіх громадян України:

Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу.

Зо всіма сусідніми державами, як то: Россія, Польща, Австрія, Румунія, Туреччина та инші, ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки.

Власть в ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада, представництво робочого народу, селян, робітників і салдатів, та наш виконуючий орган, який однині матиме назву Ради Народніх Міністрів.

Отож, – насамперед приписуємо Правительству Республіки нашої, – Раді Народніх Міністрів, – під цього дня нести розпочаті вже нею переговори про мир з центральними державами цілком самостійно й довести їх до кінця, не зважаючи ні на які перешкоди з боку яких-небудь инших частей бувшої Російської Імперії, і установити мир, щоб наш край розпочав своє господарське життя в спокою й згоді.

Що ж до так званих «большевиків» та инших напастників, що нищать та руйнують наш край, то приписуємо Правительству Української Народньої Республіки твердо й рішуче взятися за боротьбу з ними, а всіх громадян нашої Республіки закликаємо: не жаліючи життя боронити добробут і свободу нашого народу. Народня Українська Держава повинна бути вичищена від насланих з Петрограду найманих насильників, які топчуть права Української Республіки.

Незмірно тяжка війна, розпочата буржуазними правительствами, тяжко мучила наш народ, знищила наш край, розбили господарство. Тепер тому мусить бути кінець!

З тим, як армія буде демобілізуватись, приписуємо відпускати вояків, після підтвердження мирних переговорів – розпустити армію зовсім, а потім замісць постійної армії завести народню міліцію, щоб військо наше служило охороні робочого народу, а не бажанням пануючих верств.

Поруйновані війною й демобілізацією місцевості мають бути відновлені за поміччю державного нашого скарбу.

Коли вояки наші повернуться додому, народні ради – волосні й повітові та й мійські думи мають бути переобрані в час, який буде приписано, щоб і вояки наші мали в них голос. А тим часом, щоб встановити на місцях таку власть, до якої мали-б довірря й яка б спіралась на всі революційно-демократичні верстви народу, правительство повинно закликати до співробітництва з місцевими самоврядуваннями ради селянських, робітничих і салдатських депутатів, вибраних із місцевої людности.

В справі земельній комісія, вибрана на останній сесії нашій, вже зробила закон про передачу землі трудовому народові без викупу, принявши за основу скасування власности й соціялізацію землі, згідно з нашою постановою на сьомій сесії. Закон сей буде розглянено за кілька день в повній Центральній Раді, й Рада Народніх Міністрів вживе всіх заходів, щоб передача землі в руки трудящих уже до початку весняних робот через земельні комітети неодмінно відбулась. Ліси ж, води й всі багацтва підземні, яко добро українського трудящого народу, переходять в порядкування Української Народньої Республіки.

Війна також відібрала на себе всі трудові заробницькі сили нашої країни. Більшість заводів, фабрик і майстерень виробляли тільки те, що було потрібно для війни, і народ зостався зовсім без товарів. Тепер війні кінець! Отож приписуємо Раді Народніх Міністрів негайно приступити до переведення всіх заводів і фабрик на мирний стан, до вироблення продуктів, потрібних насамперед трудящим масам.

Та сама війна наплодила сотні тисяч безробітних, а также інвалідів. У самостійній Народній Республіці України не повинен терпіти ні один трудящий чоловік. Правительство Республіки має підняти промисловість держави, має розпочати творчу роботу у всіх галузях, де всі безробітні могли-б знайти працю й прикласти свої сили, та вжити всіх заходів до забезпечення скалічених та потерпілих од війни.

За старого ладу торговці та ріжні посередники наживали на бідних пригноблених клясах величезні капітали. Однині Народня Українська Республіка бере в свої руки найважніші галузі торговлі і всі доходи з неї повертатиме на користь народу.

Торг товарами, які будуть привозитись з за кордону і вивозитись за кордон, буде вести сама держава наша, щоб не було такої дорожнечі, яку терплять найбідніші кляси через спекулянтів.

Правительству Республіки на виконання сього приписуємо розробити і представити на затвердження Закон про це, а також про монополію заліза, угля, шкури, тютюну і инших продуктів і товарів, з яких найбільш бралося прибутків з робочих клясів, на користь нетрудящихся.

Так само приписуємо встановити державно-народній контроль над всіми банками, які кредітами (позиками) нетрудовим масам допомагали визискувати кляси трудові. Однині позичкова поміч банків має даватися головним чином на піддержку трудовому населенню та на розвиток народнього господарства Української Народньої Республіки, а не спекуляції та ріжну банкову експльоатацію (визиск).

На грунті безладдя, неспокою в життю та недостачі продуктів росте невдоволення серед де-якої частини людності. Тим невдоволенням користуються ріжні темні сили і підбивають несвідомих людей до старих порядків. Сі темні сили хочуть знов підвернути всі вільні народи під єдине ярмо Росії. Рада Народніх Міністрів повинна рішуче боротися зо всіма контр-революційними силами, а всякого, хто кликатиме до повстання проти самостійної Української Народньої Республіки – до повороту старого ладу, того карати як за державну зраду.

Всі ж демократичні свободи, проголошені 3-м Універсалом, Українська Центральна Рада підтверджує і зокрема проголошує: в самостійній Українській Народній Республіці нації користуватимуться правом національно-персональної автономії, признаним за ними законом 9-го січня.

Все, що, вичислене в сім Універсалі, не встигнемо зробити Ми, Центральна Рада, в найближчих тижнях певно довершать, справлять і до останнього порядку приведуть Українські Установчі Збори.

Ми наказуємо всім громадянам нашим проводити вибори до них як найпильніше, вжити всіх заходів, щоб підрахунок голосів закінчити як найскоріше, щоб за кілька тижнів зібрались наші Установчі Збори, найвищий господар і впорядник землі нашої, і закріпили свободу, лад і добробут Конституцією нашої незалежної Української Народньої Республіки на добробут всього трудящого народу її, тепер і на будуче. Сьому ж найвищому нашому органові належатиме рішити про федеративний зв’язок з народніми республіками бувшої Російської держави.

До того ж часу всіх громадян самостійної Української Народньої Республіки кличемо непохитно стояти на сторожі добутої волі та прав нашого народу і всіма силами боронити свою долю від усіх ворогів селянсько-робітничої самостійної Республіки.

Українська Центральна Рада.

У Київі. 9 січня 1918 р.

 

Вістник Ради Народніх Міністрів Української Народньої Республіки. – 1918, 13 січня, – № 3. /Конституційні акти України. 1917 – 1920. Невідомі конституції України. – Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992.

 

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОДА

 

Парламент і уряд дали старт прозорій приватизації

Запуск чесної приватизації дозволить знайти ефективного власника для державних підприємств, відродити на них потужне виробництво, залучити  додаткові інвестиції і створити нові робочі місця з гідною зарплатою

 Сьогодні, 18 січня, Верховна Рада ухвалила урядовий законопроект (№7066) «Про приватизацію державного майна». Законопроект дає можливість розморозити велику приватизацію і прискорити продаж малих об’єктів державної власності за новими, абсолютно прозорими, зрозумілими і конкурентними правилами. Але це не означає, що держава повністю позбудеться своїх активів. В державній власності залишаться стратегічні підприємства, а також об’єкти, які виконують важливі державні, соціальні та інші функції. Про продаж таких об’єктів не може навіть йтися. Решта неефективних або взагалі фактично «мертвих» підприємств мають бути якомога швидше приватизовані.  Запуск тисяч підприємств стане додатковим потужним стимулом розвитку вітчизняної економіки.

  5 головних новацій  Закону «Про приватизацію державного майна»

Усувається можливість маніпуляцій з державним майном

Всі об’єкти державної власності, які можуть бути продані, розподілені на дві групи: об’єкти великої приватизації і  об’єкти малої приватизації.  Об’єкти великої приватизації – обмежена кількість особливо важливих підприємств, перелік яких затверджується Кабміном (близько 50-60 з 800). Наприклад,Одеський припортовий завод. Об’єкти малої приватизації - церізноманітні активи, від приміщень та санаторіїв до невеликих виробництв на кшталт хлібозаводу, елеватору,  або готелів. Перелік приватизації подібних об’єктів, що перебувають у державній власності, затверджує Фонд держмайна, в комунальній – місцевою радою. Переліки об’єктів приватизації є відкритими.

Об’єкти малої приватизації продаються шляхом відкритого інтернет-аукціону. Об’єкти великої приватизації реалізуються на аукціоні з залученням інвестиційного радника.

Зараз державні підприємства поділяються на 6 груп, для кожної з яких існують свої правила продажу. Також зараз діє 5 різних способів продажу. У тому числі, за спеціальними законами, що регулюють особливості продажу об’єктів окремих галузей. В таких законах можуть бути прописані правила продажу під конкретного покупця, що робить процес продажу глибоко корупційним, заважає приходу реальних інвесторів. Тепер правила для продажу уніфіковані для об’єктів малої та об’єктів великої приватизації.

Прискорюється процес приватизації

Суттєво  зменшено термін підготовки об’єкту до приватизації. Зменшуються вимоги до гарантійного депозиту учасників торгів  (з 5-20% до 5% від стартової ціни). Коли новий закон набере чинності, вже не потрібно буде витрачати час та гроші на довготривалу та часто неякісну оцінку активу начебто незалежним оцінщиком. Стартова ціна на об’єкт  визначатиметься балансовою вартістю.

Об’єкти малої приватизації продаються тільки через інтернет-аукціони

Малі підприємства продаються  в стандартному порядку через інтернет-аукціон (наприклад, Prozorro.Продажі). Це зробить малу приватизацію масовою. Електронний аукціон відкриває доступ до об’єктів малої приватизації всім бажаючим (фізичним, юридичним особам, малим підприємцям тощо). Інформація про запропонований до продажу об’єкт публікується в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті ФДМУ або на сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі. Стартова ціна визначається на рівні вартості чистих активів або 0, якщо вона від’ємна. Далі збираються заявки від учасників, проводиться 3 раунди аукціону з підвищенням ціни, за результатами яких з переможцем укладається угода купівлі-продажу. За наявності лише одного потенційного покупця об’єкт виставляється на продаж повторно. Таким чином конкуренція зберігається за будь-яких умов.

Створюються умови для залучення широкого кола реальних інвесторів до придбання великих об’єктів приватизації

Готувати великі об’єкти  до продажу буде радник – один з найбільших світових інвестиційних банків, який обиратиметься на конкурсі. Наприклад, для виробництв - UBS, Citi, JP Morgan. Радник готуватиме інформаційний пакет про виставлений на продаж об’єкт, формуватиме пропозицію стартової ціни, шукатиме потенційних покупців. Залучення радника з ім’ям до передприватизаційної підготовки великих об’єктів дозволить розширити коло потенційних інвесторів. Відтак зросте конкуренція та фінальна ціна продажу.

По завершенні підготовки об’єкту до продажу ФДМУ оголошує про проведення аукціону, встановлює стартові умови на основні пропозицій радника. умови продажу в т.ч. стартову ціну затверджує уряд. Далі оголошується конкурс і відкривається прийом заявок, які ретельно перевіряються, в тому числі на предмет походження коштів. Така перевірка унеможливить участь у торгах осіб, пов’язаних з країною-агресором. Об’єкт продається на аукціоні.

Для інвестора створюються сприятливі умови для початку роботи. Зокрема, забороняється порушення справ про банкрутство протягом 1 року з моменту продажу об’єкту. Це дасть можливість інвестору розрахуватися з боргами та не втратити підприємство на користь кредиторів. Також до 3-х років обмежується строк можливого оскарження результатів продажу, що не дозволить рейдерам втягнути інвестора в нескінченну судову тяганину.

Вперше інвесторам надається можливість вирішення спорів з державою в міжнародному арбітражі

Спір між державою і інвестором може бути вирішений в міжнародному арбітражі (застосування права іноземних держав за згодою сторін). Зазвичай інвестори будуть зацікавлені у використанні англійського права, яке найбільше захищає права обох сторін. Чому уряд запропонував цю новацію? По-перше, це сприятиме розширенню кола потенційних інвесторів. Особливо за рахунок тих кампаній, які ніколи не вели бізнес в Україні. Така норма гарантуватиме абсолютний захист інтересів інвесторів, що сприятиме підвищенню довіри до нашої держави. По-друге, ця норма стане запобіжником від корумпованої вітчизняної судової системи, гарантією неупередженого розгляду справи.  Офіційні витрати на розгляд справи в міжнародному арбітражі вище, ніж в вітчизняному. Але неофіційні витрати у вітчизняному судовому процесі можуть бути набагато вищі.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету міністрів України

Київська ОДА попереджає

УВАГА! Київська ОДА попереджає про ймовірність введення обмеження в’їзду великогабаритних і важковагових транспортних засобів у Київську область з 18 січня

За даними УкрГідрометцентру, внаслідок впливу активного циклону в Україні протягом 18 січня прогнозується суттєве ускладнення погодних умов.

У Київській області: сильний мокрий сніг, посилення вітру до 15-20 м/с, хуртовини, місцями налипання мокрого снігу, на дорогах ожеледиця, утворення снігового покриву висотою 10-20 сантиметрів. У східних районах області дуже сильний мокрий сніг, висота снігового покриву 30-40 сантиметрів.

Київська обласна державна адміністрація закликає мешканців Київщини бути вкрай обережними під час перебування на вулиці та утриматися від поїздок особистим легковим транспортом.

Попереджаємо про високу ймовірність введення обмеження в’їзду великогабаритних і важковагових транспортних засобів у Київську область з 18 січня. Закликаємо власників великогабаритних і важковагових транспортних засобів та керівників транспортних підприємств взяти до уваги обмежувальні заходи при плануванні і утриматись від поїздок в зазначені періоди.

За таких погодних умов необхідно бути максимально уважними та обережними на дорогах.  Користуйтеся пасками безпеки, дотримуйтесь безпечної дистанції. З особливою обережністю рухайтеся мостами та естакадами, відмовтеся від ризикованих маневрувань. Неухильно дотримуйтеся Правил дорожнього руху!

Шановні громадяни! Просимо Вас відповідально ставитись до власного життя та життя своїх рідних і в разі небезпеки телефонувати до Служби порятунку «101».

 

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОДА

Верховний Суд 2018

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОДА

Правила безпеки громадян на залізниці

Через недотримання громадянами Правил безпеки на залізничному транспорті безглуздо втрачається найцінніше – здоров’я та життя людей

З прикрістю констатуємо, що у 2017 році кількість травмованих осіб, внаслідок наїзду швидкісних електропоїздів збільшилась. Лише станом на 27 листопада 2017 року отримали травми різного ступеню важкості 39 чоловік проти 27 в минулому році, а кількість травм зі смертельним наслідком збільшилося до 32 випадків проти 16 відповідно.

Найбільша кількість наїздів на громадян трапилась на території Київської, Полтавської та Запорізької областей, а саме на дільницях: Київ – Яготин – 11 випадків, Полтава – Люботин – 4 випадки та Запоріжжя – Синельникове – 5 випадків. Окрім Київської області, травмування людей виникали на територіях Львівської, Черкаської, Вінницької, Дніпропетровської та Кіровоградської областей.

Основними причинами травмування громадян на залізниці залишається порушення ними правил безпеки на залізничному транспорті. Це, зокрема, перехід залізничних колій перед потягом, що наближається; ходіння безпосередньо по коліях або близько до них (на відстані менше п’яти метрів до крайньої рейки); знаходження надто близько від краю пасажирської платформи (менше, ніж півметра) під час проходження поїзда, ігнорування заборонних звукових та світлових сигналів залізничних переїздів.

Справжньою катастрофою на сьогодні є користування мобільними телефонами, аудіоплеєрами чи навушниками поблизу залізничного полотна та стихійний перетин громадянами залізничних колій, не обладнаних для перетину.

Найприкрішим із наслідків наїзду поїзда, безсумнівно, є травмування людей та їх загибель. Серед інших негативних наслідків наїзду на громадян слід відмітити порушення графіку руху поїздів, виникнення незручностей для пасажирів та працівників поїзних бригад, а також пошкодження обладнання поїзда різного ступеня складності, що тягне за собою непередбачені фінансові витрати на виконання ремонтних робіт.

Філія «Українська залізнична швидкісна компанія» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» нагадує, що залізнична колія – це зона підвищеної небезпеки… Тому і поводитися потрібно з особливою обережністю, зокрема на дільницях курсування швидкісних електропоїздів. Через недотримання елементарних правил безпеки люди втрачають найцінніше – власне життя.

 

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОДА

Друковані ЗМІ, в яких у 2018 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача

Регіон

Найменування друкованого засобу масової інформації

Область:

Вінницька

Вінниччина

Волинська

Волинь-нова

Дніпропетровська

Вісті Придніпров’я

Донецька

Часопис Донеччина

Житомирська

Житомирщина

Закарпатська

Новини Закарпаття

Запорізька

Запорізька правда

Івано-Франківська

Галичина

Київська

Час Київщини

Кіровоградська

Народне слово

Луганська

Вісті Луганщини

Львівська

Високий Замок

Миколаївська

Южная правда 
Рідне Прибужжя

Одеська

Одеські вісті

Полтавська

Зоря Полтавщини

Рівненська

Вісті Рівненщини

Сумська

Сумщина

Тернопільська

Свобода

Харківська

Слобідський край

Херсонська

Наддніпрянська правда

Хмельницька

Подільські вісті

Черкаська

Черкаський край

Чернівецька

Буковина

Чернігівська

Деснянська правда

м. Київ

Хрещатик

 

Енергоефективні поради

Твій добробут залежить від тебе

 

 

Будь відповідальним власником - створи ОСББ

 

Відстоюй свої права на якісні житлово-комунальні послуги

ВІДКРИТИЙ СВІТ МОЛОДІ

Від імені громадської організації «Відкритий світ молоді» дозвольте засвідчити свою повагу державним адміністраціям та проінформувати про те, що   з 12 по 16 лютого 2018 року в м. Вільнюсі за підтримки Посольства Литви в Україні відбудеться українсько-литовський семінар «Удосконалення системи комунікацій як фактор розвитку кадрового потенціалу органів державного управління у сфері надання адміністративних послуг».

Метою семінару є актуалізація питань розвитку й вдосконалення системи комунікацій, навичок організації надання адміністративних послуг посадовими особами держадміністрацій, органів місцевого самоврядування; ознайомлення із зарубіжним досвідом підвищення соціально-професійної та комунікативної компетентності спеціалістів з надання адміністративних послуг; розвиток міжкультурної взаємодії в ході міжнародного співробітництва.

До участі у семінарі запрошуються керівники, адміністратори центрів (відділів, відділень, секторів) надання адміністративних послуг; представники обласних, районних, міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, фахівці кадрової служби, інші зацікавлені спеціалісти з надання управлінських, адміністративних послуг громадянам та суб’єктам господарювання.

Просимо сприяти участі у вищезазначеному заході зацікавлених спеціалістів, поінформувати підпорядковані підрозділи про організацію семінару, а також розмістити інформацію про захід на підвідомчих сайтах.

Витрати на проїзд, проживання та харчування передбачаються за рахунок учасників семінару або відряджуючої сторони.

За більш детальною інформацією звертатися до організаторів заходу за тел.: 044-453-73-43, 067-449-13-41, 050-334-40-92, 063-539-71-20, 050-311-32-80.

У разі необхідності оформлення шенгенської візи, що відбувається тільки за умови відсутності біометричного закордонного паспорту документи надсилаються до 31 січня 2018 за адресою: м. Київ, вул. Бакинська, 37-г, офіс 306 після попередньої реєстрації за вказаними вище телефонами.

Додаток на 2-х аркушах (орієнтовна програма та перелік необхідних документів для оформлення візи).

Орієнтовна програма перебування української делегації в Польщі та Литві

Час

Захід

12.02.2018

07.00

Виїзд з м. Львів

07.00-10.00

Перетин державного кордону Україна–Польща

10.00-15.00

Переїзд до м. Варшава (Польща)

15.00-17.00

Міське самоврядування Варшави. Презентація «Система роботи Відділів Обслуговування Мешканців (WOM) в Варшаві»

17.00-19.00

Екскурсія «Визначні пам’ятки Старого міста Варшави»

19.00-20.00

Вечеря. Поселення в готелі

13.02.2018

07.00-08.00

Сніданок. Виїзд з готелю

08.00-16.00

Переїзд до м. Вільнюс (Литва)

16.00-18.00

Екскурсія «Каунас – справжня Литва! Місто зі світовою історією»

18.00-20.00

Вечеря. Поселення в готелі

20.00-21.00

Тренінг «Роль спілкування у сучасній діловій взаємодії»

14.02.2018

07.00-09.00

Сніданок

09.00-11.00

Урочисте відкриття в Сеймі Литовської Республіки українсько-литовського семінару «Удосконалення системи комунікацій як фактор розвитку кадрового потенціалу органів державного управління у сфері надання адміністративних послуг»

11.00-13.00

Перша сесія«Актуальні питання розвитку кадрового потенціалу у сфері надання адміністративних послуг. Досвід Литви»

13.00-14.00

Обід

14.00-16.00

Друга сесія«Особливості формування комунікаційного процесу в системі надання адміністративних послуг. Обмін досвідом»

16.00-19.00

Екскурсія «Контрасти Вільнюса: Старе місто й богемна республіка Ужупіс»

19.00-20.00

Вечеря

15.02.2018

07.00-09.00

Сніданок

09.00-11.00

Третя сесія«Формування комунікативних мереж. Ефект комунікаційного процесу. Принципи побудови ефективних комунікацій»

11.00-13.00

Четверта сесія «Комунікативна компетентність як професійна цінність сучасного фахівця з питань надання адміністративних послуг. Емоційна компетентність як умова професійності»

13.00-14.00

Обід

14.00-17.00

Екскурсія «Тракай: середньовічні замки і культура караїмів»

17.00-19.00

П’ята сесія «Структура і модель комунікативної компетентності. Елементи конструктивної комунікації. Міжкультурна ділова комунікація»

19.00-19.30

Закриття українсько-литовського семінару. Вручення сертифікатів

19.30-20.30

Вечеря

16.02.2018

07.00-08.00

Сніданок

08:00-21:00

Виїзд в Україну. Перетин державного кордону

21:00

Прибуття до м. Львів

 

 

 

 

Увага!У разі необхідності оформлення шенгенської візи, що відбувається тільки за відсутності біометричного закордонного паспорту документи надсилаються до31 січня 2018 за адресою: м. Київ, вул. Бакинська,37-г, офіс 306 після попередньої реєстрації за телефонами: 044-453-73-43, 067-449-13-41,   050-334-40-92, 063-539-71-20, 050-311-32-80.

 

Перелік документів, необхідних для оформлення Шенгенської візи

1.      Оригінал закордонного паспорту громадянина України (термін дії паспорту як мінімум ще 3 місяці)

2.      2 кольорові фотокартки розміром 3,5х4,5 см на білому фоні, зроблені в анфас, з виразним поглядом та так, що б площа обличчя займала 70–80% фотокартки, без головного убору та з закритими вустами, зроблена не пізніше 6 місяців тому.

3.      Ксерокопія закордонного паспорту – усіх сторінок з відмітками.

4.      Ксерокопія внутрішнього паспорту громадянина України – усіх сторінок з відмітками.

5.      Довідка з місця роботи про посаду та розмір заробітної плати за останні шість місяців на фірмовому бланку організації, завірена печаткою.

6.      Довідка з банку про рух коштів на рахунку за останні 3 місяці.

7.      Для приватних підприємців: довідка від Державної податкової інспекції про розмір і джерела доходів.

8.      Для пенсіонерів: довідка про розмір пенсії за останні 6 місяців.