Прес-служба КОДА

УРЯД ПРЕДСТАВИВ ПЛАН ДІЙ НА 2019 РІК

Прискорення розвитку економіки забезпечить ресурс для подальшого проведення важливих реформ

Сьогодні, 18 грудня, на засіданні Кабінету Міністрів України Прем’єр-міністр Володимир Гройсман презентував плани Уряду на наступний рік. Голова Уряду визначив п’ять пріоритетів роботи Кабінету Міністрів: підсилення економічного зростання, ефективне державне управління, підвищення якості життя українців, верховенство права і боротьба з корупцією, забезпечення безпеки і обороноздатності нашої держави.

Економічне зростання через поліпшення бізнес-клімату

В наступному році Уряд продовжить роботу над створенням комфортних умов ведення бізнесу. Оскільки сприятливий бізнес-клімат є головним прискорювачем економічного зростання, збільшення інвестицій та створення нових робочих місць із гідними зарплатами. Перше системне рішення Уряду – «Стоп маски-шоу», розроблений і удосконалений КМУ закон, який зупиняє вал незаконних обшуків бізнесу силовиками. Урядом Володимира Гройсмана було скасовано понад 760 застарілих нормативних актів, які ускладнювали життя бізнесу і відкривали можливості для корупції з боку контролерів.

Уряд і надалі буде знищувати нормативні архаїзми: дерегуляційні засідання планується проводити щоквартально. Головна мета масштабної дерегуляції – встановити чіткі та прозорі правила регулювання підприємницької діяльності, які унеможливлюють будь-який тиск на бізнес.

З 1 січня буде повністю змінено систему перевірок бізнесу. Мета цієї реформи – зробити з контролюючих органів не каральну машину, а консультантів бізнесу, які допомагають запобігти нанесенню шкоди життю та здоров’ю громадян або довкіллю. Нова система передбачає формування індивідуального переліку вимог для кожного виду бізнесу – так званий чек-ліст. За таким чек-листом підприємець зможе сам себе перевірити – чи правильно організований його бізнес. Крім того, він буде чітко знати, що саме перевірятиме і контролер: ревізор не зможе перевірити більше (чи менше), ніж міститься в чек-листі.

На єдиному ресурсі будуть зібрані плани перевірок, вимоги до бізнесу,результати перевірок, санкції і результати оскарження. Відтак кожний підприємець знатиме, хто і коли має прийти з плановою перевіркою і зможе сам проконтролювати, чи не допущено порушень при організації перевірки.

В наступному році буде запроваджено єдині рахунки для спрощення сплати податків. Також сьогодні Уряд ухвалив рішення, яке дало старт реформі ДФС. Цей орган має перетворитися у сервісну службу для бізнесу. Перший крок – розділення ДФС на податковий та митний напрямки.

Ініційований Урядом закон про приватизацію суттєво підвищив інвестиційну привабливість України. Успішний запуск малої приватизації через інтернет-аукціони відкрив доступ до невеликих державних підприємств усім бажаючим. А відтак, став додатковим стимулом для розвитку малого і середнього бізнесу. Малу приватизацію буде продовжено і в наступному році.

Уряд також підтримуватиме створення індустріальних парків у країні. Це дозолить відкривати нові підприємства, створювати нові робочі місця і новий якісний і конкурентний український продукт. Увагу буде приділено тому, щоб створити спеціальну систему роботи з інноваціями.

Уряд планує збільшити частку фермерських господарств до 10%

Вперше в новітній історії фермерство закріплено Урядом як пріоритетний напрямок аграрної підтримки, а фермерські господарства визначені як основа сільського розвитку. Розвиток фермерства дозволить наситити продуктами внутрішній ринок, що позитивно впливатиме і на ціни. Тому Уряд поставив завдання збільшити частку фермерів у аграрному виробництві. Для цього в наступному році буде вдосконалено державну підтримку фермерів. У бюджеті-2019 закладено більше 1 млрд грн на розвиток фермерських господарств.

Також у наступному році будуть продовжені програми підтримки тваринництва. Аграрні господарства зможуть отримати дотацію на кожну молочну корову, а громадяни, в чиїх господах народились телята, отримають на кожного по 2 500 гривень, якщо вигодують його до 1 року. Вже зафіксовано перші ефекти цих програм підтримки: динаміку поголів’я стабілізовано, а середній надій на корову зріс на 2,4%. В 2018 році завдяки такій підтримці в Україні з’явилось 25 нових тваринницьких ферм. У наступному році планується ввести в експлуатацію ще 50. Загалом на програми підтримки тваринництва в наступному році буде виділено 3,5 млрд грн.

Уряд також продовжить підтримувати розвиток галузі садівництва та виноградарства, компенсуючи 80% вартості посадкового матеріалу. В 2018 році за державної підтримки було сформовано 1 255 га нових насаджень зерняткових, кісточкових, ягідних, горіхоплідних культур та виноградиків. Галузь садівництва та виноградарства одна з найбільш трудоємних - завдяки її розвитку лише за 12 місяців було створено 1 тис. постійних та 5 тис. сезонних робочих місць. У наступному році на фінансування розвитку хмелярства, закладку молодих садів та виноградників буде виділено 400 млн грн.

На будівництво доріг виділено понад 55 мільярдів

У наступному році Уряд продовжить масштабний ремонт і будівництво доріг. Стабільне фінансування галузі вже дає свої результати: в 2016 році було відновлено 900 км доріг, в 2017-му – понад 2 100 км (це найбільша кількість доріг, яка відремонтована за рік із 2005 року). Цього року заплановано якісно відремонтувати до 4 тис. км автошляхів.

Бюджет-2019 передбачає зростання видатків на дорожнє будівництво на 7,9 млрд грн. – до 55,6 млрд грн, що дозволить збільшити обсяги ремонтних і будівельних робіт. Окрема увага приділена забезпеченню безпеки дорожнього руху. Загалом на відповідні заходи в 2019 році буде витрачено 2,1 млрд грн.

Уряд продовжить соціальні реформи

Уряд розпочав будувати в Україні систему якісної освіти. Саме за ініціативи Уряду вже розпочато проект «Нова українська школа». В наступному році буде продовжено створення сучасного освітнього простору для першачків, що навчатимуться у 2019-2020 навчальному році. В бюджеті на наступний рік на це закладено 1,3 млрд грн.

Вітчизняна освіта має бути не тільки якісною, а й допомагати дитині обрати і оволодіти професією. Тому в освітніх пріоритетах Уряду – створення сучасних центрів професійно-технічної освіти. На наступний рік подовжено дію програми підтримки таких центрів. Наприкінці наступного року в країні вже працюватиме 125 модернізованих навчально-практичних центри з сучасним обладнанням за найбільш затребуваними професіями.

Не менш важливе – продовження медичної реформи. З цього року почались зміни на первинній ланці медичної допомоги – впроваджується нова система фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Вже з другої половини 2019 року за направленням сімейного лікаря його пацієнти зможуть пройти безкоштовну діагностику – рентген, УЗД, ехо серця, мамографію та ін. На програму «Безкоштовна діагностика» Уряд виділив 2 млрд грн.

Вперше за багато років завдяки стабільному фінансуванню покращується ситуація з забезпеченням ліками, які пацієнти мають отримувати безкоштовно. В наступному році на централізовану закупівлю ліків у бюджеті передбачено 6,6 млрд грн, що на 626 млн грн більше, ніж у цьому році.

З наступного року Уряд розпочинає реформу екстреної медичної допомоги, на що передбачено 1 млрд грн. Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю нових «швидких» із новим обладнанням, створення сучасних диспетчерських, підвищення зарплат працівникам бригад екстреної меддопомоги, які пройдуть додаткове навчання. На побудову оновленої системи первинної медичної допомоги в бюджеті-2019 передбачено 15,2 млрд грн.

Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України:

«Ми будемо продовжувати реформу децентралізації. Ми вже пройшли перший етап: є нові ОТГ, нові бюджетні відносини. Але цього недостатньо, щоб завершити процес децентралізації і захистити її. Тому ми оголошуємо новий етап реформи. В 2020 році ми маємо завершити процес об’єднання і формування ОТГ. І маємо уніфікувати систему адміністративно територіального устрою. Щоб, в тому числі, всі органи державної влади були уніфіковані під нові об’єднання. Бо, приміром, є функції, які вже виконує громада, ті ж самі функції покладені на державу: держава утримує чиновників, які взагалі нічим не займаються, але отримують заробітну плату. Це є неефективно і неправильно. Тому наше завдання – новий адміністративно-територіальний устрій.

Захистити реформу децентралізації – це є абсолютно принципово. Мова йде про зміни до Конституції. Ми будемо ініціювати зміни до Конституції в частині місцевого самоврядування. Я вважаю,що в наступному році це можливо буде закріпити – що місцеве самоврядування є в Україні повсюдне, має спроможність. Це означає, що є достатній фінансовий ресурс і достатні повноваження. І місцеве врядування захищене Конституцією. Ці базові речі ми будемо пропонувати в змінах до Конституції. І я думаю, що ми зможемо об’єднати депутатів, щоб отримати більшість для голосування в парламенті».

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

Завдяки рішучості Порошенка в Україні відбулося створення єдиної помісної православної церкви - Епіфаній

Про це під час своєї промови заявив новообраний предстоятель Української православної церкви Епіфаній.

"Ми зуміли засвідчити, що ми можемо об’єднатися, ми можемо єднатися і ми можемо створити в Україні єдину помісну православну церкву нашими спільними зусиллями. А також, найперше, ми всі повинні висловити нашу щиру подяку Його Всесвятості Вселенському патріарху Варфоломію, який зробив такий рішучий крок з визнання автокефалії Української православної церкви. Але цього не відбулося би, якби не рішучість нашого високодостойного президента України Петра Олексійовича Порошенка", - наголосив він.

15 грудня в Києві Об'єднавчий собор обрав першого предстоятеля Української православної церкви. Ним став Епіфаній. Фактично - це буде перший визнаний київський митрополит з часів правління Ярослава Мудрого.

Тепер новобраному престоятелю потрібно відвідати Вселенського патріарха і отримати Томос про автокефалію Української православної церкви.

Об'єднавчий Собор відбувся в Софіївському соборі, що є важливою історичною традицією. Саме в Софіївському соборі 1051 року був висвячений перший київський митрополит Іларіон. Саме з праці Іларіона "Слово про закон і благодать" можна вважати початок обґрунтування незалежності української церкви.

Також, у Софії 1921 року було висвячено протоєрея Василія Липківського на Митрополита Київського і всієї України УАПЦ.

Тепер нового українського митрополита висвячуватимуть також в Софіївському соборі.

 

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОДА

Дайджест новин Уряду за 17.12.2018

Ми реалізуємо фундаментальні реформи в часи, коли Росія відкрила проти нас третій фронт, – Володимир Гройсман під час засідання Ради асоціації Україна – ЄС

Уряд України реалізує фундаментальні реформи в часи, коли Росія відкрила проти Києва третій фронт – тепер в Азово-Чорноморському регіоні. Окупація Криму, частини Донбасу, побудова Керченського мосту – складові агресії, санкції проти якої мають лише посилюватися: послідовно і публічно. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час п’ятого засідання Ради асоціації Україна – ЄС. Глава Уряду провів засідання разом з Високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні.

«Санкції проти агресора мають зберігатися до повного виконання Москвою своїх зобов’язань за Мінськими домовленостями, – сказав Глава Уряду. – Ми вдячні за нещодавнє ухвалення Європейською Радою політичного рішення щодо продовження економічних і секторальних санкцій ЄС проти РФ. Злочин із застосуванням хімічної зброї в Солсбері, російські кібератаки проти держав-членів ЄС і розгорнута Москвою антиєвропейська пропаганда свідчать про те, що агресивна політика РФ – це виклик не лише для України, але й для всієї Європи».

У цьому контексті Глава Уряду наголосив, що взаємодію по лінії Київ – Брюссель необхідно переводити з формату «партнерства та співробітництва» до зрілого діалогу, який передбачає формування орієнтирів секторальної взаємодії в економіці, енергетиці, в цифровій та безпосередньо в безпековій сфері.

«Попри зовнішні виклики, Україна продовжує проводити реформи. Нам вдалося досягти прогресу у сферах децентралізації, реформування енергетичного сектору та державної служби. Ми вийшли на фінішну пряму із започаткуванням роботи Вищого антикорупційного суду. Впроваджуються соціальні реформи: освітня, медична та пенсійна. Є важливі зрушення в галузях приватизації і реформи державних підприємств», – сказав Прем’єр-міністр.

Одним з дороговказів усім цим процесам є Угода про асоціацію між Україною та ЄС, виконання якої також проаналізували під час засідання Ради.

Геннадій Зубко: ЄC надає другий транш у 54 млн євро на підтримку Фонду енергоефективності

Європейський Союз надає другий транш фінансової допомоги у розмірі 54 млн євро на підтримку роботи Фонду енергоефективності. Ці кошти додаються до першого траншу в 50 млн євро, які у червні Україна вже отримала від ЄС на роботу Фонду. Це свідчення високої довіри наших європейських партнерів та прогресу реформи енергоефективності, яку ми впроваджуємо три роки, виконуючи європейські директиви з енергоефективності. Це перший такий масштабний проект співпраці з ЄС в регіоні. Так прокоментував підписання сьогодні у Брюсселі Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко відповідної фінансової Угоди між Урядом України та Європейською Комісією.

Угоду про фінансування заходу «Програма підтримки енергоефективності в Україні» (EE4U-II) підписали у рамках 5-го засідання Ради асоціації між Україною та ЄС Віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко і Єврокомісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган.

Кошти будуть спрямовані до Мультидонорського фонду, управління яким здійснюється Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC).

«Підтримка ЄС направлена на реалізацію програм у рамках Фонду енергоефективності. Це надання безповоротних грантів ОСББ для здійснення заходів з енергоефективності, технічна підтримка ОСББ у підготовці заяв до Фонду. Також ми домовилися про допомогу наших німецьких партнерів у підготовці енергоаудиторів, які працюватимуть у всіх регіонах України», – повідомив Геннадій Зубко.

Він підкреслив, що Україна та Євросоюз і надалі співпрацюватимуть у впровадженні реформи енергоефективності, підготовки НПА, а також у сфері ефективної генерації, виробництва, транспортування, розподілу і використання енергії.

Нагадаємо, раніше Європейський Союз, разом з Німеччиною та IFC, підписали 22 квітня угоду про співфінансування Фонду енергоефективності, створення Мультидонорського фонду, і вже у червні Україна отримала перший виділений транш у розмірі 50 млн євро. Кошти направляються на технічну допомогу Фонду і безпосередньо на фінансування проектів. У Держбюджеті України на 2019 рік на підтримку Фонду енергоефективності передбачено 1,6 млрд грн.

Україна та ЄС мають консолідувати міжнародний тиск на країну-агресора, – Володимир Гройсман під час зустрічі з Федерікою Могеріні

Україна та Європейський Союз мають консолідувати міжнародний тиск на країну-агресора і посилювати політику санкцій, насамперед з метою звільнення українських моряків та військових суден, а також відновлення вільного судноплавства в акваторії Азовського моря. Про це йшлося під час зустрічі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні. Перемовини відбулися в рамках робочого візиту Глави Уряду до Королівства Бельгія.

«Ми цінуємо готовність наших партнерів у ЄС підтримати Україну в умовах нової агресії Російської Федерації у Азовському та Чорному морях. Саме тому потрібна консолідація міжнародного тиску та посилення санкцій проти РФ, насамперед з метою звільнення захоплених Росією 24 українських моряків та трьох військових суден, – сказав Володимир Гройсман. – Москва перейшла межу. Реакція ЄС на агресію Росії в Азовському морі має бути комплексною та більш рішучою».

У свою чергу Високий представник ЄС зазначила, що  Брюссель підтримуватиме Україну, і недавнє рішення Ради ЄС щодо продовження санкцій – підтвердження цієї позиції.

Під час перемовин сторони також торкнулися ходу проведення реформ в Україні і подальших орієнтирів економічної політики Уряду, а також обговорили низку антикорупційних заходів, передусім щодо повноцінного старту роботи Антикорупційного суду.

За підсумками переговорів Глава Уряду та Високий представник ЄС взяли участь у церемонії підписання низки міжнародних угод.

Підписані, зокрема, Угода між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу «Програма підтримки енергоефективності в Україні EE4U-ІІ», Угода між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу «Програми технічного співробітництва 2018 року», Угода між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу «EU4Skills: кращі навички для сучасної України», Угода між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу «Програма розширення контактів між людьми: Дім Європи».

Документи передбачають реалізацію заходів з політики енергозбереження, зміцнення інституційної спроможності українських органів влади, підвищення ефективності реформ у сфері професійно-технічної освіти в Україні, професійний обмін для короткострокового професійного стажування у країнах-членах ЄС.

Україна не чинила провокацій в Азовському морі, всі спроби довести протилежне – це спроби виправдати дикість Росії

Україна не чинила жодних провокацій в Азовському морі, а всі спроби довести протилежне – це спроби виправдати дикість і агресію, з якою Росія поводиться щодо України. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спільної прес-конференції з Високим представником Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні.

«Це брутальний напад РФ проти нашого флоту і наших моряків. Україна жодних провокацій не чинила. І саме наші військові знаходяться в Росії за ґратами. Все решта – чергові спроби РФ виправдати свою дикість. Порадив би російським чиновникам зробити все можливе для звільнення моряків і забезпечення миру», – сказав Володимир Гройсман.

Його підтримала Федеріка Могеріні. «Немає виправдання використанню військової сили Росії до українських кораблів. Це наша об’єднана і тверда позиція, – сказала Федеріка Могеріні. – Ми твердо підтримуємо Україну, наполягаємо на виконанні Мінських угод і будемо продовжувати гуманітарні програми для мирного населення».

Глава Уряду наголосив, що дії Росії, як військові, так і економічні – передусім в контексті блокади українських портів – завдають великої шкоди не тільки Україні, а й економікам інших країн.

«В Азовському морі сьогодні лише 10% суден з українським прапором. Решта – під прапорами, зокрема, ЄС. Росія блокує судна інших країн, порушуючи всі норми, і завдає шкоди економікам. Дзеркальні дії наших партнерів щодо суден з прапором РФ були б справедливою відповіддю», – зазначив Володимир Гройсман.

Він наголосив, що політику санкцій треба продовжувати. «Україна не має бажання вводити санкції заради санкцій. Санкції – це покарання за порушення законності і демократії. Незалежно від того, як називається країна-агрессор. Зняти санкції з агресора під час продовження агресії – це підписатися під порушенням міжнародного права, під людовбивством», – сказав Прем’єр-міністр.

Україна пропонує ЄС започаткувати програми цілеспрямованої підтримки українського Приазов’я, – Глава Уряду з Президентом Європейської Ради

Україна пропонує Європейському Союзу започаткувати програми цілеспрямованої підтримки українського Приазов’я в рамках санкційної політики проти країни-агресора та заходів з відновлення вільного судноплавства в регіоні та розвитку українських портів Бердянська та Маріуполя. Про це йшлося під час зустрічі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском.

Глава Уряду підкреслив, що ескалацію ситуації в Азовському морі слід зупинити. І в цьому контексті санкції ЄС проти причетних російських офіцерів, дзеркальні санкції проти російських портів на Азові та суден під російським прапором у міжнародних морських портах, а також нові секторальні санкції могли б стати адекватною реакцією ЄС на дії Росії.

«Разом з тим ми передаємо конкретні пропозиції та проекти підтримки Приазов’я і розраховуємо на їх спільну з ЄС реалізацію», – зазначив Володимир Гройсман.

У свою чергу Президент Європейської Ради запевнив, що ситуація в Приазов’ї залишається в центрі уваги ЄС. Так само, як і загальна ситуація в Україні – як з огляду на існуючі загрози, так і з огляду на реформи, які мають суттєвий прогрес. За останні майже 5 років, зазначив Дональд Туск, Україна змінилася більше, ніж за попередні два десятиліття незалежності.

У контексті українських реформ сторони погодилися, що подальше виконання плану трансформацій потребує публічної підтримки ЄС і посилення взаємодії передусім у рамках подальшої децентралізації та проведення антикорупційної політики.

«З огляду на вибори в Україні і в ЄС у 2019 році ми також зацікавлені активізувати взаємодію щодо захисту виборчого процесу від зовнішнього втручання», – додав Володимир Гройсман.

Довідково

17 грудня Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман перебуває з робочим візитом у Брюсселі. Наразі він провів перемовини з Високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні, під час яких сторони відзначили необхідність консолідувати міжнародний тиск на країну-агресора і посилювати політику санкцій, насамперед з метою звільнення українських моряків та військових суден, а також відновлення вільного судноплавства в акваторії Азовського моря.

Глава Уряду також провів П’яте засідання Ради асоціації «Україна – ЄС», під час якого було підбито підсумки виконання Угоди про асоціацію і розпочато роботу з формування секторального порядку денного взаємодії в економіці, енергетиці, в цифровій та безпековій сферах.

Глава Уряду про підсумки візиту до Брюсселю: Знайшли повну підтримку, намітили щонайменше три напрямки секторальної співпраці

Європейський Союз висловлює щиру підтримку Україні і готовий надалі послідовно і твердо розвивати секторальну співпрацю по різних напрямках – від безпеки та реформи митниці до інтеграції у спільний енергетичний та цифровий простір. Про це сказав Прем’єр-міністр України, підсумовуючи свій візит до Брюсселя.

За його словами, ключовою темою розмов стала ситуація в Азовському морі. «Я запропонував аби наші партнери розглянули позицію дзеркальних санкцій. Якщо росіяни зупиняють суда в Керченській протоці, то треба вводити аналогічні санкції. Тільки так агресор зрозуміє те, що саме чинить проти нас, - сказав Володимир Гройсман. - Ще одне питання – інфраструктура. Запропонували направити оціночну місію для оцінки проектів інфраструктурного розвитку Приазов’я та Сходу України».

Глава Уряду повідомив про підписання восьми угод, які стосуються різних сфер, в тому числі освіти, посилення контактів між людьми, запровадження технологій енергоефективності. Їх загальний обсяг фінансування становитиме близько 400 млн євро.

«Я зустрів повну підтримку з боку ЄС. Ми налаштовані на подальшу співпрацю», - сказав Володимир Гройсман.

Довідково

17 грудня Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман перебував з робочим візитом у Брюсселі. Він провів перемовини з Високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні, під час яких сторони відзначили необхідність консолідувати міжнародний тиск на країну-агресора і посилювати політику санкцій, насамперед з метою звільнення українських моряків та військових суден, а також відновлення вільного судноплавства в акваторії Азовського моря.

Глава Уряду також провів П’яте засідання Ради асоціації Україна – ЄС, під час якого було підбито підсумки виконання Угоди про асоціацію і розпочато роботу з формування секторального порядку денного взаємодії в економіці, енергетиці, в цифровій та безпековій сферах.

Під час зустрічі з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском Глава Уряду запропонував керівництву ЄС започаткувати програми цілеспрямованої підтримки українського Приазов’я в рамках санкційної політики проти країни-агресора та заходів з відновлення вільного судноплавства в регіоні та розвитку українських портів Бердянська та Маріуполя.

В Європейській Комісії Глава Уряду зустрівся з Президентом Жаном-Клодом Юнкером, віце-президентами Валдісом Домбровскісом та Марошем Шефчовічем. Обговорили надання Україні другого траншу в 500 млн євро за програмою макрофінансової допомоги вже на початку наступного року, можливості поширення на Україну режиму внутрішнього ринку газу ЄС – для збереження транзиту після 2019 року, спільне управління українською газотранспортною системою та активне впровадження проектів секторальної підтримки.

Рішення Ради асоціації Україна-ЄС дозволяють розпочати перехід від формату співробітництва та партнерства до механізмів просування секторальної інтеграції України з ЄС, – Іванна Климпуш-Цинцадзе

У Брюсселі завершилося п’яте засідання Ради асоціації Україна – ЄС, результатами якого стали низка рішень та закріплення пріоритетних напрямів інтеграції України з Євросоюзом.

Як зазначила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, окрім підбиття підсумків спільної роботи з виконання Угоди про асоціацію, сторони окреслили значно ширше коло взаємодії, що дозволяє розпочати перехід від формату співпраці та партнерства до механізмів просування секторальної інтеграції України з ЄС.

«Вдячні за політичну підтримку нашої держави Європейським Союзом і засудження агресивних дій РФ у Азовському та Чорному морях, наполяганні на відновленні свободи навігації в Азовському морі та через Керченську протоку, звільнення військовополонених українських моряків та захоплених суден, подальшу підтримку територіальної цілісності, незалежності та суверенітету України. Розраховуємо на подальшу включеність ЄС у спільну роботу з оцінки запропонованої Україною програми дій з інтеграції у цифровий ринок, напрацювань зі спрощення умов (митних формальностей) у торгівлі з ЄС, вичерпний перелік завдань для підготовки підписання угоди ACAA, поглиблення порядку денного у сфері свободи, юстиції, безпеки, а також роботи з оновлення додатку до Угоди у сфері енергетики», – наголосила Віце-прем’єр-міністр.

Нагадаємо, Євросоюз на засіданні висловив рішучу підтримку України та засудив агресію Російської Федерації. У контексті ситуації в Азовському та Чорному морях, ЄС чітко заявив, що не існує жодних виправдань для застосування військової сили з боку Росії проти українських суден. Рада асоціації закликала Росію негайно повернути захоплені українські судна та звільнити 24 затриманих військовослужбовців, а також забезпечити вільний та безперешкодний прохід через Керченську протоку. «Європейський Союз продовжуватиме уважно відстежувати ситуацію і рішуче налаштований діяти належним чином у тісній координації зі своїми міжнародними партнерами», – йдеться у підсумковій заяві.

Євросоюз зазначив про погіршення гуманітарної ситуації в зоні конфлікту, засудив системні порушення прав людини на окупованих територіях та закликав РФ звільнити громадян України, які незаконно утримуються в тимчасово окупованому Криму та в РФ. ЄС підтвердив готовність надалі підтримувати регіони України, постраждалі внаслідок російської агресії. Зокрема, сторони обговорили можливість надання адресної допомоги Приазовському регіону. Для цього на початку 2019 року ЄС відрядить оціночну місію в Україну.

ЄС привітав прогрес у виконанні Угоди про асоціацію та зростання обсягів двосторонньої торгівлі, незважаючи на виклики, з якими зіштовхується Україна. Також зазначено про прогрес у низці реформ, зокрема, у сфері децентралізації,  реформи системи юстиції, банківського сектору, первинної медичної допомоги та ін. Зупинившись на важливості медичної реформи, ЄС підкреслив готовність і надалі підтримувати зміни в галузі охорони здоров'я відповідно до Угоди про асоціацію.

За підсумками саміту Україна – ЄС, що відбувся 9 липня 2018 року, Рада асоціації погодилася продовжити діалог щодо поглиблення інтеграції у 4 пріоритетних сферах: енергетика, юстиція і внутрішні справи, митниця та цифрова економіка.  Також погоджено розпочати роботу щодо оновлення, де це необхідно, додатків до Угоди про асоціацію, зокрема, Додатку XXVII у сфері енергетики.

ЄС визнав прагнення України забезпечити повну інтеграцію енергетичного ринку після завершення реформ. Для цього сторони погодилися з необхідністю активізації імплементації існуючих зобов'язань, зокрема, було наголошено на необхідності якнайшвидше завершити розукрупнення відповідних операторів систем передачі в електричному та газовому секторах. Рада асоціації підтвердила роль України як стратегічної транзитної країни для постачання газу, яка забезпечує доступні, безпечні і стабільні постачання до ЄС.

Сторони погодилися активізувати співпрацю у сфері юстиції та внутрішніх справ, зокрема, у сферах, що становлять взаємний інтерес. У цьому контексті окремо йшлося про посилення співпраці  для протидії гібридними загрозами, зокрема, дезінформації, кібератакам, втручанню у вибори. Рада асоціації привітала зобов'язання ЄС продовжувати підтримку України в галузі кібербезпеки.

У частині цифрової економіки сторони погодилися вести подальший регулярний діалог у цій сфері. Було домовлено провести оцінку стану розвитку цифрової економіки України з тим, щоб підтримати наближення українського законодавства до законодавства ЄС.

На полях Ради асоціації також підписано низку міжнародних договорів:

·  Угоду між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу «Програма підтримки енергоефективності в Україні - EE4U-II»;

·  Угоду між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу «Програми технічного співробітництва 2018 року»;

·  Угоду між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України»;

·  Угоду між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу «Програма розширення контактів між людьми: Дім Європи»;

·  Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством освіти і науки України та Європейським інвестиційним банком;

·  Угоду про грант Фонду E5P (Проект «Вища освіта України») між Україною та Європейським інвестиційним банком;

·  Фінансову угоду між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проект «Транспортний зв'язок в Україні – Фаза І»).

Прем’єр-міністр: Інтеграція до енергоринку ЄС, спільне управління ГТС та збереження газового транзиту через Україну – ключові завдання співпраці з ЄС в енергетиці

Україна ставить за мету повністю інтегруватися до енергоринку ЄС, а також зберегти свою роль як ключового транзитера газу при спільному управлінні газотранспортною системою України. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Віце-президентом Європейської Комісії з питань енергетичного союзу Марошем Шефчовічем.

За словами Глави Уряду, поширення на Україну режиму внутрішнього ринку газу ЄС є ключовим елементом концепції постачання газу в ЄС та Україну після 2019 року – часу завершення існуючого контракту на транзит російського газу по території України.

«За останні три роки Україна повністю змінила умови функціонування ринків газу та електроенергії відповідно до європейських вимог. Ці зміни підтверджують очевидне: наша головна мета – це інтеграція України до енергетичного ринку ЄС, – сказав Володимир Гройсман. – У свою чергу українська ГТС довела свою надійність і здатність забезпечувати безперебійний транзит газу навіть у складних умовах. Саме тому ми й надалі закликаємо об’єктивно і тверезо оцінити загрози від російського проекту «Північний потік-2», який є виключною енергетичною зброєю Росії, спрямованою як проти України, так і проти країн Європейського Союзу».

Глава Уряду також повідомив про хід запровадження загальнодержавної програми енергоефективності і створення Фонду енергоефективності, а також подальшого процесу анбандлінгу НАК «Нафтогаз України».

«Завдяки нашому тісному партнерству енергетична сфера є однією з найбільш передових у контексті виконання наших зобов’язань за Угодою про асоціацію з Євросоюзом», – зазначив Володимир Гройсман.

Успішна Україна є інвестицією в успішне майбутнє усієї Європи, – зустріч Володимира Гройсмана з Жаном-Клодом Юнкером

Європейський Союз є ключовим стратегічним партнером України у питанні підтримки процесу реформ, захисту суверенітету і територіальної цілісності нашої держави, і зараз очевидно, що успішна Україна – це інвестиція в успішне майбутнє усієї Європи. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Президентом Європейської Комісії Жаном-Клодом Юнкером. Зустріч відбулася в рамках візиту Глави Уряду до Брюсселя.

Володимир Гройсман наголосив, що Україна активно інтегрується в європейський простір по багатьох напрямках. Вже зараз доля ЄС в українському торговельному обороті перевищує 42%. Реформи, які реалізуються в економіці, державному управлінні – в тому числі за підтримки Євросоюзу, додають економічної потужності нашій країні. Так, українська економіка демонструє зростання 11 кварталів поспіль. І цей прогрес є запорукою позитивних рішень партнерів нашої країни про виділення фінансової підтримки – в різних формах. Така підтримка дозволяє пройти пікові боргові виплати і забезпечувати стабільність фінансової ситуації в країні.

«Ключове завдання нинішнього Уряду бачу в забезпеченні незворотності процесів реформ, які вже були впроваджені, – сказав Володимир Гройсман. – А в контексті нашої співпраці бачу пріоритетом поглиблення секторальної співпраці у сфері цифрової економіки, енергетики та лібералізації торгівлі».

Прем’єр-міністр зазначив, що зараз Україна та ЄС перейшли від формату відносин «партнерства та співпраці» до формату чіткого і сталого діалогу, який дозволяє акцентувати увагу на конкретних діях.

Приміром, питання енергетики, за словами Глави Уряду, включають повну інтеграцію енергоринків, збереження ролі української газотранспортної системи як провідного інструмента постачання газу європейським постачальникам, продовження реформ енергосектора країни.

«Ми маємо добрі показники двосторонньої торгівлі. ЄС для нас тут є стратегічним партнером. І Україна готова продовжити секторальні реформи, аби інтегруватися до європейських правил у цій сфері», –- сказав Володимир Гройсман.

На його думку, питання протидії агресії – це так само напрямок співпраці. І він враховує не тільки безпосередньо санкційну політику, а й можливості розвитку Приазов’я.

«Просимо відрядити в Україну спеціальну підготовчу чи оціночну місію, яка б спільно з українськими експертами опрацювала конкретний пакет проектів по реалізації інфраструктурних і соціальних проектів в регіоні Азовського моря», – сказав Володимир Гройсман.

Київ і Брюссель розраховують завершити четверту програму макрофінансової допомоги на початку 2019 року, – зустріч Глави Уряду з Віце-президентом Єврокомісії

Україна та Європейський Союз розраховують завершити, а відтак отримати другий транш діючої програми макрофінансової допомоги обсягом 500 млн євро на початку 2019 року. Про це йшлося під час перемовин Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом.

Нагадаємо, в травні поточного року в результаті аналогічних перемовин за участю Глави Уряду Єврокомісія схвалила рішення про започаткування нової програми макрофінансової допомоги. У вересні було підписано меморандум, а вже в грудні Україна отримала перший транш обсягом 500 млн євро.

«Спільними зусиллями нам вдалося пройти шлях до підписання Меморандуму про взаєморозуміння та кредитної угоди, а також виділення першого траншу макрофінансової допомоги у стислі терміни, – сказав Володимир Гройсман. – Ми цінуємо тверду і послідовну підтримку наших зусиль у впровадженні реформ. Пріоритетами нашої спільної роботи на найближчу перспективу є поглиблення секторальної співпраці у сфері цифрової економіки, енергетики та лібералізації торгівлі».

Валдіс Домбровскіс зі свого боку зазначив, що стабілізація макрофінансової ситуації в Україні стала стимулом в ухваленні рішення про виділення Україні коштів. Тож ЄС розраховує, що Україна і надалі зберігатиме темп реформ і приділить увагу точковим змінам в податковій, енергетичній, загальнофінансовій та соціальній сферах.

Довідково

17 грудня Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман перебуває з робочим візитом у Брюсселі. Наразі він провів перемовини з Високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні, під час яких сторони відзначили необхідність консолідувати міжнародний тиск на країну-агресора і посилювати політику санкцій, насамперед з метою звільнення українських моряків та військових суден, а також відновлення вільного судноплавства в акваторії Азовського моря.

Глава Уряду також провів П’яте засідання Ради асоціації Україна – ЄС, учасники якого підбили підсумки виконання Угоди про асоціацію і розпочали роботу з формування секторального порядку денного взаємодії в економіці, енергетиці, в цифровій та безпековій сферах.

В рамках візиту Володимир Гройсман зустрівся з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском. Під час перемовин йшлося про можливості участі ЄС у проектах підтримки Приазов’я.

Рада асоціації Україна-ЄС підтвердила незмінну прихильність сторін політичній та економічній інтеграції – Заява за підсумками засідання

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

Дайджест новин Уряду за 14.12.2018

В’ячеслав Кириленко зустрівся з освітянами міста Суми

Позиція Японії щодо засудження російської агресії буде незмінною, – Посол Японії під час зустрічі з Прем’єр-міністром

Національна поліція отримала новітню техніку спецзв’язку від Уряду Японії

Глава Уряду під час зустрічі з учасниками Революції Гідності: Попри всі виклики маємо бути чутливими до проблем наших героїв

Дизайн-батл – найкращий амбасадор бренда Ukraine NOW, - Роксолана Стадник

Уряд завершує реформування восьми пілотних міністерств, – Олександр Саєнко

У 2019 році держпідтримка регіонального розвитку становитиме 30,8 млрд грн, - Геннадій Зубко

Угода з Литвою є зразком для співробітництва у сфері трудової міграції з країнами ЄС, - Андрій Рева

Судова гілка влади має стати однією з найавторитетніших у суспільстві, – Володимир Гройсман

Звернення Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю

 

Дайджест новин Уряду за 13.12.2018

Трастовий фонд із знешкодження вибухонебезпечних предметів починає працювати: підписана Імплементаційна угода між Україною та НАТО

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе взяла участь у церемонії підписання Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з підтримки та постачання про реалізацію проекту Трастового фонду НАТО із знешкодження вибухонебезпечних предметів та протидії саморобним вибуховим пристроям. Церемонія відбулася 13 грудня в рамках робочого візиту Президента України Петра Порошенка до Брюсселю (Бельгія).

Згідно з розпорядженням Уряду, зазначену Угоду підписав Глава Місії України при НАТО Вадим Пристайко.

Мета Імплементаційної угоди - надання допомоги в розробці єдиних правил із знешкодження вибухонебезпечних предметів та протидії саморобним вибуховим пристроям в Україні відповідно до підходів НАТО.

Практичну реалізацію Трастового фонду НАТО розпочато. Це дозволить отримати допомогу Альянсу з розробки керівних документів, досягнення взаємосумісності залучених сил та засобів України та Альянсу, а також посилення спроможностей щодо захисту цивільного населення від вибухонебезпечних предметів та саморобних вибухових пристроїв.

«Потреба в протидії наслідкам військової агресії Росії та численні жертви цивільних громадян на Сході України, у тому числі дітей, від вибухових пристроїв, які щоденно постачаються ворогом на нашу землю, зумовлюють гостру необхідність тісної співпраці з Альянсом за цим напрямом», - зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

В церемонії підписання Угоди також взяв участь народний депутат України Максим Саврасов.

Довідково

Наразі працюють вісім трастових фондів НАТО на підтримку України:

·  з модернізації системи зв’язку та автоматизації управління військами;

·  зі зміни військової кар’єри на професійну цивільну;

·  з логістики та стандартизації;

·   з утилізації в Україні легких озброєнь, стрілецької зброї, звичайних боєприпасів та протипіхотних мін;

·  з питань розвитку національної системи протимінної діяльності та протидії саморобним вибуховим пристроям;

·  з кіберзахисту;

·  з медичної реабілітації (протезування) військовослужбовців;

·  з утилізації радіоактивних відходів.

Глава Уряду про старт експлуатації локомотивів GE: Промисловість потрібно забезпечувати якісною логістикою та інфраструктурою

Українська економіка і промисловість, які демонструють тенденцію до зростання, потребуватиме удосконалення логістики та покращення інфраструктури, передусім в сегменті залізничного сполучення. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, коментуючи запуск в перший рейс нового локомотива ТЕ33АС «Тризуб» виробництва General Electric. Локомотив зроблений за контрактом з GE, підписаним в лютому поточного року. Ступінь первинної локалізації виробництва становив 10%. За контрактом, з часом цей показник сягне 40%. Локомотив відправився маршрутом Мелітополь – Волноваха – Маріуполь і повіз 3,8 тис. тонн залізної руди на підприємства Донецької області. За планом, вже до кінця 1 кварталу наступного року таких локомотивів на залізничних лініях буде 30. Вони працюватимуть на мелітопольському, миколаївському та маріупольському напрямках.

«Запуск локомотивів на стратегічно важливий напрямок – це дуже позитивно. Треба тепер нарощувати обсяги. Треба зробити все, аби наша економіка, підприємства, які орієнтовані на експорт, були забезпечені якісною логістикою та інфраструктурою, - сказав Володимир Гройсман. – Нові тепловози в напрямку до Маріуполя забезпечать регіон можливостями доставляти свою продукцію до портів та споживачів».

За словами Глави Уряду, розвиток Донбасу – це беззаперечний орієнтир. «Так чи інакше ми будемо розвивати цей напрямок і робити його максимально потужним», - сказав Володимир Гройсман. І тут мова йде не тільки про вантажні перевезення, а й пасажирські, а також про готовність до пікових навантажень в період активних будівельних робіт та аграрного сезону.

«Бізнес потребує більшої частоти руху, тож треба ретельно підготуватися до наступного року», - сказав Володимир Гройсман.

Довідково 

23 лютого поточного року відбулося підписання Рамкової Угоди загальною вартістю до 1 млрд доларів США, що передбачає довгострокову 15-річну співпрацю між ПАТ “Укрзалізниця” та «General Elecrtic». Угода ознаменовала початок якісно нового етапу розвитку транспортної залізничної системи України, що сприятиме залученню нових технологій, створенню нових робочих місць та розвитку експортного потенціалу України.

Коментуючи домовленості, Прем’єр-міністр відзначав, що динамічні переговори з GE тривали лише п'ять місяців та привели до підписання угоди. «Мій Уряд завжди готовий підтримувати інноваційні інвестиції задля створення продуктів з високою доданою вартістю та нових робочих місць в Україні», - говорив Глава Уряду.

Володимир Кістіон доручив Міненерговугілля невідкладно врегулювати ситуації із виплатою зарплати львівським шахтарям

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України в стислі терміни має врегулювати ситуацію із виплатою заробітної плати шахтарям, що працюють на ДП «Львівугілля».

Відповідне доручення Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон дав в ході наради, яка відбулася вчора в КМУ за участю Міністра енергетики та вугільної промисловості І.Насалика, Голови Львівської ОДА О.Синютки, народного депутата М. Бондара, голови Профспілки працівників вугільної промисловості В.Турманова, керівництва ДП «Львіввугілля», ПАТ «Центренерго» та ДП «Держвуглепостач».

В.Кістіон повідомив, що ДП «Львіввугілля» за 11 місяців 2018 року видобуло 1 293,7 тис. тонн вугілля, що на 66,5 тис. тонн вугілля більше, ніж за відповідний період 2017 року.

«Даний обсяг видобутку був достатнім для забезпечення беззбитковості підприємства. Більше того, цьогоріч ДП «Львіввугілля» отримало майже 90 млн грн бюджетних коштів на погашення боргів із заробітної плати та технічне переоснащення шахт. Зарплатна заборгованість, що утворилася за жовтень, має бути ліквідована невідкладно», - наголосив Віце-прем’єр-міністр.

І додав, що у 2017 та 2018 роках Уряд передбачив державні гарантії для фінансування інвестиційних проектів на шахтах «Відродження» (112,2 млн грн) та «Степова» (228,1 млн грн), які, на жаль, не були реалізовані.

«Міненерговугілля має результативніше працювати над реформою вугільної галузі, запустити врешті-решт роботу Національної вугільної компанії. Працювати постійно в пожежному режимі неможливо. Потрібно вже перейти до конкретних кроків, які забезпечать країні необхідні обсяги вугілля та впевненість шахтарям у завтрашньому дні», - резюмував В.Кістіон.

Остап Семерак на кліматичних переговорах ООН закликав не допускати включення інформації РФ по Криму до загального міжнародного звіту

Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак під час виступу на 24 Конференції Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату - COP24, яка відбувається у Катовіце (Польща), закликав Сторони та Секретаріат відстоювати чітку позицію щодо Криму та не підтримувати жодні зміни статусу АРК і міста Севастополь.

Він нагадав, що Російська Федерація неодноразово намагалася включити дані про АР Крим у звітність про викиди і абсорбцію парникових газів, порушивши низку міжнародних документів.

«Я хочу нагадати всім Сторонам та Секретаріату РКЗК ООН про пункт 6 резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України», яка закликає всі країни, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати жодних змін статусу Автономної Республіки Крим і міста Севастополь. Ми закликаємо всі Сторони та Секретаріат суворо дотримуватися положення цієї резолюції, що стосується подань, які надаються Російською Федерацією», - сказав Остап Семерак.

Він наголосив на неприпустимості будь-яких форм визнання спроби анексії Криму та необхідності блокування спроб РФ включати АРК у свою статистичну звітність.

Нагадаємо, кліматичні переговори ООН або COP24 тривають з 2 по 14 грудня 2018 року в польському місті Катовіце. У них беруть участь делегації з майже усіх країн світу, у тому числі на рівні міністрів, загалом близько 30 тис. учасників. У рамках заходу триває розробка тексту Книги правил виконання Паризької угоди. У разі ухвалення такий документ носитиме назву Катовіцької книги правил. Офіційну делегацію від України очолює Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак. Окрім участі у Конференції, він також провів низку двосторонніх зустрічей, зокрема з міністрами екології Турецької та Естонської республік.

Володимир Кістіон: Корпоративні трансформації в Укрзалізниці мають посилити соціальну відповідальність компанії

Уряд вбачає корпоративні трансформації в Укрзалізниці перш за все в посиленні соціальної відповідальності. Соціальний захист та турбота про працівників мають стати основою реформаторських рішень Наглядової ради та нового Правління компанії. На цьому в ході зустрічі з членами Наглядової ради ПАТ «Укрзалізниці» наголосив Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон.

За його словами, Уряду імпонує командна робота Наглядової ради компанії зі своїм акціонером – Кабінетом Міністрів України.  За останній, доволі короткий час, реформа корпоративного управління відчутно просунулася вперед.

Спільними зусиллями розроблено та схвалено покроковий план продовження реформи корпоративного управління, який на сьогодні вже реалізується. Зокрема, через нову редакцію Статуту Укрзалізниці, Положення про Наглядову раду, утворення комітетів тощо.

«Уряд отримав пропозиції і щодо політики власності та очікує на такий важливий документ як Стратегію Укрзалізниці. Ми хочемо бачити чіткий вектор розвитку української залізниці в усіх напрямках. Разом з тим чекаємо і на фінансовий план компанії на наступний рік», - резюмував Володимир Кістіон.

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

Дайджест новин Уряду за 12.12.2018

Електронні сервіси Держгеокадастру забезпечують максимальну відкритість та транспарентність земельних відносин, - Максим Мартинюк на засіданні Уряду

На сьогодні на базі Державного земельного кадастру надається низка цифрових адміністративних послуг, в яких застосовуються зручні та актуальні засоби аутентифікації (ЕЦП, BankID, MobileID). Дані Держгеокадастру, інтегровані із найбезпечнішою у світі системою захисту інформації Blockchain, є абсолютно відкритими в режимі читання для усіх зацікавлених сторін. Про це на засіданні Уряду проінформував в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

«Сьогодні вже 73% всієї території України є в системі Держгеокадастру. Фактично вперше разом з Міністерством юстиції було синхронізовано два ключових реєстри – це земельний кадастр і реєстр речових прав, що практично унеможливлює рейдерство та будь-які маніпуляції в земельній сфері», - наголосив Максим Мартинюк.

За його словами, важливим етапом транспарентності земельних відносин стало запровадження електронних земельних торгів, які вже діють на двох майданчиках - OPENMarket державного підприємства "СЕТАМ" і ПРОЗОРРО.Продажі. Перші Е-торги відбулися 18 жовтня, а станом на 12 грудня вже продано прав оренди на 25 земельних ділянок.

«Хочу нагадати, що всі кошти від оренди землі ідуть виключно до місцевих бюджетів. І якщо стартова ціна лота була 8% від нормативної грошової оцінки, то завершили ми в середньому на 18,2%. Тобто надходження до місцевого бюджету зросло майже до 2 млн гривень за ці 25 земельних ділянок», - зазначив в. о. Міністра.

Крім того, було запроваджено екстериторіальне погодження проектів землеустрою. Діє прозора та зрозуміла схема роботи, серед переваг якої відсутність контакту з чиновником, онлайн-моніторинг 24/7, чіткі строки відпрацювання (10 днів), відсутність повторних відмов.

У тестовому режимі працює портал нормативної грошової оцінки земельних ділянок за адресою: ngo.land.gov.ua. Відтепер кожен громадянин має можливість переглядати оцінку будь-якої земельної ділянки за межами населеного пункту та отримувати розрахунок оцінки масиву ділянок та ділянок з довільними межами.

Органи місцевого самоврядування мають підключитися до всіх без винятку прозорих електронних сервісів, – Геннадій Зубко

Органи місцевого самоврядування мають обов’язково підключитися до всіх без винятку прозорих електронних реєстрів, створених державою. Йде мова про сервіс «Прозора ДАБІ», «Прозорро Продажі», електронні торги з продажу землі, які запускаються сьогодні. На цьому  на засіданні Уряду наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Open budget», який запровадило Міністерство фінансів України, – дуже класний, доступний і якісний ресурс. У той же час, на офіційних сторінках органів місцевого самоврядування прозорість не тільки дохідної частини і створення бюджету, а й видатків – практично відсутня. До цього питання має долучитися Мінфін для впровадження всіх необхідних прозорих механізмів. Крім того, сьогодні органи місцевого самоврядування прагнуть, аби Мінфін відкрив для них базу доходів платників податків, кошти яких надходять до місцевих бюджетів. Ми маємо відкрити цю базу лише для тих органів місцевого самоврядування, які повністю виконали всі умови надання прозорих сервісів щодо аукціонів, продажу комунального майна, «Прозорої ДАБІ», – підкреслив Геннадій Зубко.

Учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни надається право на додаткову відпустку за рахунок коштів підприємств

Уряд на засіданні 12 грудня схвалив проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання реалізації права на додаткову відпустку учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни”.

Зазначеним законопроектом передбачено оплату додаткової відпустки окремим категоріям ветеранів війни за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, та врегулювання на законодавчому рівні питання витрат на оплату такої відпустки.

Як МОЗ будує систему універсального покриття в охороні здоров'я

12 грудня - День універсального покриття в охороні здоров'я.

Універсальне покриття в охороні здоров'я - це світовий стандарт і та система, яку МОЗ зараз будує в Україні. На відміну від фейкової "безкоштовної медицини" (яка є такою лише на словах), ця система передбачає, що 100% жителів гарантовано отримають стандартний пакет медичних послуг з достатнім рівнем якості.

"Ми приймаємо за даність, що не маємо всіх грошей на світі, щоб надавати всі можливі найдорожчі послуги всім у будь-який час. Цього не може собі дозволити жодна найбагатша країна. Натомість ми аналізуємо наші ресурси і робимо безкоштовний пакет, який ми всі можемо собі дозволити. На все понад пакет допускаються доплати та співоплати, які не є катастрофічними для найменш забезпечених верств населення", - наголошує в.о. Міністра охорони здоров'я доктор Уляна Супрун.

Головна перевага універсального покриття - це переведення дискусії на технократичний рівень - які конкретні послуги (аналізи, діагностику, операції) за яку конкретну ціну ми можемо собі дозволити за ті гроші, які в нас є. Гарантований пакет покриває 100% населення. Немає покритих і непокритих, застрахованих і незастрахованих. За спільні податки всі отримують однаковий пакет стандартних медичних послуг.

"Тут гарно працює аналогія з армією. Ми не очікуємо "безкоштовну армію" з повним озброєнням, оснащенням, найсучаснішою ПВО та ВМС. Ми маємо ту армію, яку можемо собі дозволити, і вона захищає всіх громадян однаково - настільки, наскільки ми можемо собі дозволити. І робить це відмінно за ті кошти, які ми виділяємо на неї. Абсолютно так само має працювати охорона здоров'я. Як армія забезпечує всім рівномірне покриття захистом від ворога, система охорони здоров'я забезпечує всім рівномірне покриття медичними послугами", - говорить доктор Уляна Супрун.

Обсяг гарантованого пакета, який можна вчасно та якісно надати всім, можна буде збільшувати зі зростанням економіки відповідно до наявних ресурсів.

Шлях України до універсального покриття вже розпочався й триватиме три роки, перший з яких наразі добігає кінця. Гарантований пакет вже працює на первинці, у наступному році почнеться його розгортання на рівні спеціалізованої допомоги. У 2020 рік ми увійдемо з першим в історії України гарантованим пакетом медичних послуг.

Уряд схвалив проекти угод з технічної допомоги ЄС Україні загальним бюджетом в 167 млн євро

12 грудня Уряд України ухвалив підготовлені Мінекономрозвитку проекти низки Угод щодо надання технічної допомоги ЄС Україні.

Серед них - Угода про фінансування заходу “Програма розширення контактів між людьми: Дім Європи” між Україною та Європейською Комісією строком на 8 років з бюджетом у 18 млн євро. Мета програми - залучення технічної допомоги з боку ЄС для сприяння налагодженню контактів, професійних зв’язків, культурного обміну між громадянами країн ЄС та України.

В рамках цієї Угоди технічна допомога ЄС надаватиметься за такими напрямами: професійний обмін шляхом організації короткострокових професійних стажувань у країнах-членах ЄС; підтримка програмного та інформаційного центру “Дім Європи”; створення спеціального вікна для розширення можливостей для участі України в програмі Erasmus+; забезпечення відшкодування 50% від суми внесків України до програми “Креативна Європа” на 2018-2020 роки.

Друга - Угода про фінансування “Програма підтримки енергоефективності в Україні - EE4U-II”. Ця програма є продовженням Програми підтримки енергоефективності в Україні - EE4U, що набула чинності 18 квітня 2018 року. Мета програми - залучити фінансування ЄС для підвищення енергозбереження та ефективного використання енергоресурсів, зниження рівня викиду парникових газів в Україні. Загальний бюджет програми - 54 млн євро.

Також Уряд ухвалив Угоду про фінансування Програми технічного співробітництва 2018 року. Метою підписання цього документа є залучення фінансування з боку ЄС для підтримки України в імплементації Угоди про асоціацію/Поглибленої та всебічної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Бюджет передбаченої Угодою програми - 37 млн євро.

Завданнями Угоди визначено:

надання технічної допомоги українським органам влади в імплементації норм законодавства ЄС в українському законодавстві у пріоритетних напрямах: навколишнє середовище, транспорт, енергетика, санітарний та фітосанітарний контроль, стандартизація, бухгалтерський облік, електронна комунікація, кібербезпека,

підтримка державних інституцій та інститутів громадянського суспільства в Україні в сфері захисту громадянських прав,

забезпечення участі українських організацій в програмі «Горизонт-2020».

Також Кабінетом Міністрів ухвалено проект Угоди про фінансування заходу “EU4Skills: Кращі навички для сучасної України”. Мета підписання цієї Угоди - залучити фінансування ЄС на потреби реформування та модернізації системи професійно-технічної освіти в Україні. Загальний бюджет передбаченої Угодою програми з підтримки освітніх проектів - 58 млн євро.

Прем’єр-міністр: Сильна економіка передбачає рівні можливості і правила – в тому числі завдяки електронним сервісам

Побудова сильної економіки, що є фундаментальною метою роботи Уряду, передбачає запровадження рівних можливостей і правил – в тому числі шляхом запровадження електронних сервісів з мінімальним або повністю відсутнім втручанням чиновника. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, відкриваючи засідання Уряду. Серед тем засідання став аналіз існуючих майданчиків електронних послуг, а також плани щодо поширення механізму електронних аукціонів на сферу отримання ліцензій на розробку надр, приватизацію, земельні відносини тощо.

«Закритість деяких процесів – слабке місце. Тож потрібно змінювати систему, впроваджувати технології е-урядування. Це доступ, прозорість та єдині правила», - сказав Володимир Гройсман.

Він нагадав, що в Україні вже є успішні приклади електронних послуг – по лінії Міністерства юстиції, ДФС (в частині повернення ПДВ).

«І зараз говоримо про електронні аукціони на надра. Геоінформація завжди була закрита. Був такий собі закритий клуб. Зараз ми це все відкрили, є майданчики, можна брати участь в торгах на право розробки копалин. Вважаю, що це революційний крок. - сказав Володимир Гройсман. - Потрібно максимально розширювати можливості – створювати єдині правила для всіх. Все більше людей мають користуватися цими системами. І бюджет отримуватиме більше ресурсів».

За планом, нова система торгів на право надрокористування працюватиме вже з 1 січня. «Жодних подвійних стандартів. Єдині правила для всіх. Тоді все буде працювати ефективно, - сказав Володимир Гройсман. – Для нас це питання не тільки економіки, а ще й енергонезалежності».

Уряд працює над розширенням програми «Доступні ліки», - Павло Розенко

Кабінет Міністрів України працює над розширенням програми «Доступні ліки». Про це в ефірі телеканалу «Прямий» розповів Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

«Півтора роки тому як тільки не критикували програму «Доступні ліки», але сьогодні програма працює і люди отримують безкоштовні ліки», - сказав він.

За його словами, за півтора роки дії урядової програми значно розширився перелік препаратів, які за рецептом лікаря можна отримати безкоштовно або з незначною доплатою. «Раніше було 140 препаратів, а зараз їх уже 250. Тобто ми розширюємо можливості програми», - зазначив Павло Розенко.

«І ми вже працюємо над тим, щоб у майбутньому розширити коло тих хвороб, за якими люди зможуть отримувати ліки безкоштовно або за цінами нижчими на 80-85 %», - наголосив Віце-прем’єр-міністр.

Павло Розенко розповів, як з наступного року будуть осучаснюватися пенсії

З 1 березня 2019 року пенсії будуть осучаснюватися автоматично. Про це в ефірі телеканалу «Прямий» повідомив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

«1 березня 2019 року відбудеться наступний етап підвищення пенсій.  І у подальшому уже щорічно, кожного 1 березня наступного року, осучаснення пенсій буде проводитися автоматично», - сказав він, додавши, що розмір підвищення складатиме від 17% до 40%.

Віце-прем’єр-міністр  також нагадав, що 1 січня 2019 року відбудеться черговий перерахунок пенсій військовим пенсіонерам. «Приблизно півмільйона військових пенсіонерів отримають підвищені пенсії вже з початку року», - зауважив Павло Розенко.

Привітання Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з Днем Сухопутних військ України

Шановні захисники, шановні громадяни!

Від імені Уряду та від себе особисто вітаю з Днем Сухопутних військ України!

Сучасні Сухопутні війська Збройних Сил − це міцний моноліт механізованих і танкових військ, ракетних військ і артилерії, армійської авіації, частин і підрозділів протиповітряної оборони, спеціальних військ, частин та установ технічного та тилового забезпечення.

Сьогодні Сухопутні війська переживають докорінні зміни та модернізацію. І ми не зупиняємося на досягнутому. Триває удосконалення системи підготовки особового складу, впроваджуються нові підходи у підготовці військ з урахуванням досвіду, набутого під час боїв на Донбасі, та стандартів НАТО. Військовослужбовці сухопутних військ беруть активну участь у багатонаціональних навчаннях на території України та за кордоном, у міжнародних операціях з дотримання миру та безпеки.

Принципова позиція Уряду полягає в тому, що матеріальна винагорода і належні умови служби наших військовослужбовців, фінансування армії загалом і надалі будуть пріоритетами державної політики. Це наш обов’язок перед тими, хто забезпечує захист нашої країни.

Висловлюю подяку всім військовослужбовцям Сухопутних військ Збройних Сил за сумлінну і віддану службу! Бажаю Вам міцного здоров’я, професійного зростання, добробуту та завжди щасливого повернення до своїх рідних!

 

З повагою Прем’єр-міністр України Володимир ГРОЙСМАН

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

 

Дайджест новин Уряду за 11.12.2018

Глава Уряду: Завдання на 2019 рік – фінансова стабільність, промисловий розвиток, інвестиції в людський капітал

Підтримка фінансової стабільності, активний промисловий розвиток, передусім в сегменті інновацій і створення національного продукту, а також інвестиції в людський капітал за рахунок зростання економіки – ключові завдання Уряду на 2019 рік. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час форуму «Нова індустріалізація: спільні дії Уряду та бізнесу». Захід проводиться вже вдруге і є додатковою платформою ефективного діалогу між підприємцями і представниками влади. Цього року участь у форумі взяли урядовці, парламентарі, дипломати, представники промислових асоціацій та підприємств – членів Торгово-промислової палати.

За словами Глави Уряду, діалог з бізнесом – завжди є дуже позитивним, оскільки дозволяє формувати якісне середовище для економічного зростання. «Ми маємо 11 кварталів поспіль економічний ріст. Це хороший сигнал, але ми розуміємо, що цього недостатньо для вирішення історичних проблем. Ми можемо зростати на рівні 5-7%. А вигодонабувачем цього зростання має стати український народ», – сказав Володимир Гройсман.

Забезпечити такий ріст, впевнений Прем’єр-міністр, можна шляхом реалізації економічної політики Уряду. «Наше завдання – підтримувати фінансову стабільність і інвестувати в економічне зростання, – сказав Володимир Гройсман. – Наші пріоритети: покращення бізнес-клімату, нова система управління держсектором, чесна і прозора приватизація, а отже, входження інвестицій в реальний сектор, енергетика – маємо зменшувати залежність від імпорту і розвивати свою базу».

Ключовим елементом, що дозволить реалізувати намічені плани, стане виконання збалансованого Державного бюджету на 2019 рік, який містить стимули промислового розвитку, передбачає реалізацію великих інфраструктурних проектів, а також забезпечує фінансування соціальних реформ передусім в освіті та медицині. Так, з наступного року запрацюють Фонд підтримки інновацій з обсягом фінансування 300-350 млн грн, Фонд енергоефективності, бюджет якого сягне близько 14 млрд грн, продовжиться робота над запуском експортно-кредитної агенції. Також будуть продовжені програми секторальної підтримки, в тому числі щодо пільг при модернізації виробництва.

«Зміни, які ми робимо – це не точкові зміни. Це зміни, які вплинуть на різні сфери, – сказав Володимир Гройсман. – І сильна економіка дозволяє збільшити інвестиції в людський капітал».

Під час негоди пріоритет – це забезпечення водо-, тепло- та електропостачання, – Геннадій Зубко на засіданні штабу ДСНС

До погіршення погодних умов, які прийдуть в Україну з 12 грудня, всі органи місцевого самоврядування мають скоординувати свої зусилля не тільки з центральним рівнем, а й між областями. На цьому наголосив на оперативному засіданні штабу ДСНС Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

Він повідомив, що з 12 грудня відбудеться ускладнення погодних умов у семи областях, а в ніч на 13 – сильні опади, дощ – ще в шести областях. У зоні ризику 12 грудня – у Чернігівській, Київській, Житомирській, Черкаській, Полтавській, Кіровоградській, Миколаївській областях – сильний сніг, хуртовини, пориви вітру 15-20 м/с. Вночі 12 грудня – в Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській та Дніпропетровській областях сильні опади – дощ.

«Особливо звертаю увагу на області, де введений правовий режим воєнного стану. В цих регіонах вже у посиленому режимі чергують, керуються і координуються всі служби. Але пріоритетним питанням залишається забезпечення водо- та теплопостачання, електропостачання та час відновлення електрики під час штормового попередження. Особливо це стосується Миколаївської та Чернігівської областей, де запроваджено правовий режим воєнного стану», – зазначив Геннадій Зубко.

Урядовець звернув увагу регіонів на минулорічний досвід надзвичайних погодних умов. Особлива увага – транспортне сполучення і логістика, забезпечення транзитних стоянок біля автомагістралей. Це в першу чергу Київська, Чернігівська, Черкаська, Миколаївська і Одеська області, а також траса Е40 у Житомирській області.

«Необхідна повна координація між областями і регіональними штабами. Ми затвердили план заходів щодо забезпечення координації з центральним рівнем. Керівником штабу є Укравтодор із залученням інших міністерств, ДСНС, підрозділів Нацгвардії і ЗСУ. Але, я наголошую вкотре, не потрібно чекати на рятувальників, які справляться з усіма ситуаціями. Попередньо має бути проведено роботу щодо координації між усіма областями. Голови ОДА вже визначили заступників, які координуватимуть роботу з іншими областями. Вони мають чітко прорахувати логістику і у разі необхідності – перекрити рух на автомагістралях», – розповів Геннадій Зубко.

Віце-прем’єр-міністр підкреслив, що найвищим пріоритетом під час складних погодних умов є безпека громадян, а також контроль за електропостачанням у сільській місцевості і безпосередньо в містах. «Режим роботи систем критичної інфраструктури – відповідальність органів місцевого самоврядування. Але він має бути винесений на рівень регіональних штабів із запобігання надзвичайним ситуаціям», – зауважив Геннадій Зубко.

У 2019 році розпочнеться робота з електронними медкартками

У 2019 році МОЗ України впроваджує електронні медичні записи, що мають стати першим кроком до безпаперової роботи лікарів. Такі системи вже успішно працюють у багатьох країнах.

Що таке електронний медичний запис і для чого його вводити

Електронний медичний запис — це елемент даних про пацієнта, що збирається в закладі охорони здоров’я та зазвичай зберігається в медичних інформаційних системах (МІС), якими користується цей заклад.

У 2019 році дані будуть передаватися в електронну медичну картку, робота якої забезпечується державою. Дані можуть збиратися в декількох закладах, і завдяки тому, що вони зберігаються в централізованій системі, в подальшому будь-який заклад охорони здоров’я та будь-який лікар можуть мати доступ до цих даних практично в цілодобовому режимі 24/7, але в тому обсязі, який дозволив пацієнт і який є необхідним для надання медичних послуг. Таким чином, вирішується проблема, коли в різних закладах у пацієнта різні картки і записи і дуже часто жоден з цих наборів документів не містить вичерпної інформації про пацієнта.

Дані до електронної медичної картки збираються через встановлені в закладах охорони здоров’я МІС та відправляються до Центральної бази даних.

Завдяки централізованому зберіганню даних:

  • МОЗ України та НСЗУ можуть обробляти знеособлені дані для ефективного управління системою охорони здоров’я;
  • НСЗУ може аналізувати дані для управління якістю медичних послуг;
  • дані гарантовано доступні для пацієнта й лікаря, який його обслуговує. Доступ до централізованих даних існує незалежно від того, чи працюють сервери в закладі, з якого вносилась інформація, чи є в нього зв’язок з Інтернетом тощо;
  • заклади охорони здоров’я можуть переходити з однієї МІС на іншу без втрати ключових даних, адже ці дані зберігаються в централізованій системі.

Яка інформація і коли буде вноситися до електронної медичної картки

У різних країнах встановлено різний обсяг інформації, яка зберігається на централізованому рівні та входить до електронної медичної картки пацієнта. В Україні впровадження електронної медичної картки здійснюватиметься в декілька етапів, на кожному з яких буде реалізовано функціонал, що дозволяє вносити до неї різні набори записів.

1-й етап — початок 2019 року:

лікарі, що надають первинну медичну допомогу, вноситимуть дані про візити пацієнтів з використанням ICPC-2 і дані, що зараз вносяться в медичну картку амбулаторного хворого (форма № 25/о). Також з’явиться можливість виписувати електронні рецепти та електронні направлення.

2-й етап — середина 2019 року:

спеціалісти, що працюють в амбулаторіях, зможуть вносити в централізовану електронну медичну картку консультативні висновки; спеціалісти діагностичних центрів вноситимуть результати найбільш поширених лабораторних досліджень. Також із середини 2019 року планується впровадження електронних листків тимчасової непрацездатності.

3-й етап — початок 2020 року:

стаціонари зможуть вносити в централізовану електронну медичну картку дані, пов’язані з випискою пацієнтів (обсяг даних, подібний до форми карти пацієнта, що вибув зі стаціонару, № 66/о).

Як змінюватиметься звітність із впровадженням електронних медкарток

У сучасних інформаційних системах недоцільно обробляти інформацію в тих формах, які існують на папері.

Кожен окремий електронний медичний запис, що вноситься в інформаційні системи, — це невеликий обсяг інформації, «цеглинка», з яких у подальшому можна будувати виписки, звіти, форми. Прикладами електронних медичних записів можуть бути:

  • запис про візит пацієнта з зазначенням кодів ICPC-2 і описом його анамнезу;
  • запис про рівень цукру в крові як частина результатів аналізів;
  • запис-спостереження про наявність алергії у пацієнта.

За потреби з набору електронних медичних записів можна сформувати будь-які необхідні документи, форми, звіти.

Одночасно з впровадженням електронної медичної картки МОЗ України працює над спрощенням паперового документообігу за принципом: дані, які збережено в електронній формі, не потрібно дублювати на папері.

Щодо наявних карток і документів з накопиченою інформацією політика МОЗ України така: лише певний мінімальний набір даних підлягає перенесенню до централізованої електронної медичної картки (насамперед дані, доступність яких критично важлива для надання невідкладної допомоги). Історично накопичена інформація залишається в картках. Враховуючи етапність впровадження, впродовж певного часу записи в електронній і паперовій формах діятимуть одночасно.

Степан Кубів презентував два концесійні проекти в портах “Ольвія” та “Херсон”

11 грудня Перший віце-прем’єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів разом із Міністром інфраструктури Володимиром Омеляном, заступником директора ЄБРР в Україні Мариною Петров та головою представництва Міжнародної фінансової корпорації в Україні Оленою Волошиною презентував перші два пілотні проекти з передачі в концесію морських портів. Ці проекти розроблені за участі Мінекономрозвитку разом з Мінінфраструктури, ЄБРР та IFC.

“Проекти, які ми сьогодні презентуємо, розраховані на 30-35 років і за нашими розрахунками принесуть близько 85 млрд гривень бюджетних надходжень. Це найбільші проекти, які були створені за часів незалежності. Крім модернізації, власне, інфраструктури, ці проекти значною мірою сприятимуть розвитку соціальної сфери регіонів, розвитку дотичного бізнесу, створенню нових робочих місць, збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів”, - зазначив Степан Кубів.

Проекти здійснюватимуться в двох морських портах:

  • проект концесії в спеціалізованому морському порту "Ольвія" передбачає залучення інвестицій обсягом у 17,3 млрд грн зі строком реалізації 35 років. Очікувана бюджетна ефективність на період із реалізації проекту становить 68,7 млрд грн;
  • проект концесії в морському порту “Херсон” передбачає обсяг інвестицій у 1,4 млрд грн. Очікується, що за 30 років реалізації цей проект дасть близько 16,2 млрд грн бюджетних надходжень.

Також очікується, що завдяки реалізації концесії в 2030 році обсяги перевалки вантажів у цих портах збільшаться щонайменше на 130%.

Степан Кубів висловив впевненість в успішності реалізації перших проектів концесії. “Ми уже маємо кілька інвесторів, які готові позмагатися за можливість працювати з українською стороною над концесіями. Серед них такі компанії, як: Louis Dreyfus Company, Нектар Груп, QTerminals, Bunge, COFCO, POSCO, OREXIM, Нібулон, Укррічфлот та інші. Починаючи з цих двох проектів, маємо можливість успішно поширити цю практику не лише на інфраструктурні об’єкти, а також на освіту, медицину та інші сфери”, - додав Перший віце-прем’єр-міністр.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян у своєму виступі відзначив: “Сьогодні ми пропонуємо реалізацію проектів концесії таких стратегічних об’єктів інфраструктури, як морські порти, що не можуть бути приватизовані, однак потребують інвестування значних коштів у власний розвиток. Ми також вбачаємо в концесії можливість подолання значних корупційних ризиків, що виникають в ході реалізації існуючої сьогодні оренди виробничих потужностей у портах. Концесія - це шанс для України отримати необхідні для швидкого і сталого економічного зростання інвестиції провідних світових компаній”.

Як відомо, новий законопроект про концесії (№8125), ініційований Мінекономрозвитку, наразі вже ухвалено у першому читанні.

“Разом із нашими партнерами з ЄБРР та МФК ми провели велику роботу для того, щоб із чинного, надто заплутаного і непрозорого, законодавства щодо концесії створити один якісний, дієвий і гармонізований із директивами ЄС закон. Наразі він вже схвалений Верховною Радою у першому читанні. Однак будь-який закон - це тільки правила. Інвесторів цікавлять проекти. Враховуючи цю обставину, ми не стали чекати, поки Рада остаточно ухвалить закон, а почали підготовчу роботу над реальними проектами і пошуком інвесторів для них. Якісна підготовка таких проектів об’єктивно займає місяці і навіть роки, а у нас уже готові мінімум два і ще кілька у процесі підготовки”, - розповів Степан Кубів.

Законопроект, зокрема, пропонує чітке розмежування регулювання концесії та інших форм здійснення державно-приватного партнерства; врегулювання питання права власності на об’єкти концесії, де передбачено, що передача концесіонеру існуючого об’єкта концесії не припиняє права державної чи комунальної власності на ці об’єкти, також будь-яке майно створене або побудоване в рамках концесійного договору є державною або комунальною власністю; єдина прозора процедура ініціювання та прийняття рішення щодо доцільності реалізації проекту на умовах концесії та визначення повноважень кожного із органів; запровадження транспарентної процедури вибору концесіонера, лише шляхом проведення концесійного конкурсу, врегулювання питання щодо залучення радників; особливості концесії на ринках, що перебувають у стані природної монополії, а також щодо будівництва та експлуатації автомобільних доріг; врегулювання питань надання земельних ділянок для реалізації проектів на умовах концесії; додаткові гарантії для концесіонерів та кредиторів, зокрема, передбачені концесійним договором права заміни концесіонера на іншого концесіонера; можливість розгляду спорів у інвестиційних та міжнародних арбітражах; встановлення чіткого переліку істотних умов концесійного договору.

З 2011 року Україна залучила понад 560 млн євро в рамках Фонду Е5Р

Делегація Мінекономрозвитку взяла участь у восьмому засіданні Асамблеї вкладників Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (англ. Eastern Europe Energy Efficiency and Environment Partnership (Е5Р), яке відбулося у Лондоні.

Учасники засідання обговорили результати фінансової діяльності Е5Р, аналіз прогресу у законодавчих та регуляторних тарифних реформах та провели моніторинг стану впровадження проектів.

Як відомо, Україна реалізує 23 проекти з енергоефективності на суму понад 560 млн євро, з яких 370 млн євро – позики міжнародних фінансових організацій, які є виконавцями проектів Е5Р, 107 млн євро – безпосередньо гранти Е5Р, а також міжнародна технічна допомога з інших джерел та співфінансування. Таким чином, внесок України до фонду Е5Р в розмірі 10 млн євро дозволив залучити понад 560 млн євро з 2011 року на реалізацію енергоефективних проектів.

Вкладниками Е5Р для України є 16 країн та міжнародних організацій: ЄС, Данія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Ірландія, Словаччина, Швеція, Швейцарія, Україна, США. Загальна сума їхніх внесків складає 112 млн євро.

У ході дискусії сторони обговорили плани стосовно подальшого продовження терміну діяльності Е5Р та перспективи залучення додаткових внесків від донорів (друга фаза). ЄС заявив про свою підтримку продовження роботи Е5Р до 2029 року. Також Уряд Швеції зробив додатковий внесок у розмірі 2,9 млн євро.

Представники української делегації змогли ознайомитися з результатами діяльності Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля в інших країнах, зокрема в Молдові, Грузії, Білорусі та Вірменії.

Довідково

Фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (Е5Р) – це багатосторонній донорський фонд, заснований під час головування Швеції у Європейському Союзі у 2009 році для сприяння інвестиціям у проекти підвищення рівня енергоефективності у сфері комунального опалення, охорони навколишнього середовища, управління відходами та використання відновлювальних та альтернативних джерел енергії.

Угода про внесок між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно участі України у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля ратифікована Законом України від 6 липня 2011 року. Розпорядником Фонду Е5Р є Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який надає адміністративну підтримку діяльності.

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

Що робити, якщо вам не дають бачитися з дитиною? Консультує Міністр юстиції

Плачу аліменти справно вже 2 роки, але колишня дружина не дає бачитись із сином. Що мені робити?

Іван Луцюк

Захист прав найменших українців є пріоритетом як Міністерства юстиції, так і всього Уряду. Умовами повноцінного виховання дитини є постійний контакт з батьками та контакт з іншими родичами.

Тому під час підготовки другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває ми пішли на безпрецедентний для нашої держави крок. Ми урівняли можливості для виховання й спілкування з дитиною як того з батьків, з ким вона проживає, так і того з батьків, хто мешкає окремо від дитини.

Зокрема, було гарантоване право того з батьків, хто живе окремо, бачитися з малюком.

Чи впливає на можливість спілкування з дитиною те, з ким вона проживає?

Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини жодним чином не впливає на обсяг їхніх прав. Так само, як і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Це саме той баланс, якого ми намагалися досягти в новаціях у рамках ініціативи Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває.

Чи є порушником той з батьків, хто обмежує можливість для спілкування з дитиною  другого з батьків?

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Чи є випадки, коли право на спілкування може бути обмежене?

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом та здійснюється всупереч інтересам дитини.

Куди звернутися, якщо вам не дають спілкуватися з дитиною?

Якщо все ж таки склалася така ситуація, коли один із батьків забороняє іншому бачитися з дитиною, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

За відповідною заявою орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Таке рішення є обов'язковим до виконання.

У свою чергу, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, й надалі чинить перешкоди та ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає періодичність чи систематичність побачень з дитиною, можливість спільного відпочинку, можливість дитини залишатися у другого з батьків на певний строк, місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Що буде у разі невиконання судового рішення?

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Куди звернутися за допомогою в підготовці відповідних звернень чи позовів?

Підготувати усі документи вам залюбки допоможуть у наших центрах та бюро безоплатної правової допомоги.

Дізнатись, де розташований найближчий Центр можна на сайті http://legalaid.gov.uaабо за телефоном гарячої лінії 0 (800) 213-103.

Які послуги Міністерства юстиції громадяни можуть отримати онлайн?

1.Доступ до державних реєстрів:

·     Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за допомогою якого можна:

·      отримати відомостіпро зареєстровані речові права на нерухоме майно

·      перевірити документ, виданий Державним реєстром речових прав на нерухоме майно

·      попередньо подати заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

·      отримати інформацію про стан розгляду заяви (запиту)

·      поставити об’єкт нерухомого майна на контроль

 

·     Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, який дозволяє:

·      отримати чи перевірити наявну інформаційну довідку

 

·     Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, завдяки якому можна:

·      безкоштовно отримати відомості онлайн

·      отримати електронну виписку (довідку, витяг)

·      отримати відповідь на запит

·      подати заяву для проведення державної реєстрації

 

·     Реєстру громадських об’єднань

·     Державного реєстру друкованих ЗМІ та інформаційних агенств як суб’єктів інформаційної діяльності

·     Єдиного реєстру громадських формувань

·     Єдиного реєстру арбітражних керуючих

·     Єдиної бази даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб’єктів владних повноважень

·     Єдиного державного реєстру судових рішень

·     Єдиного реєстру апостилів

·     Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення

·     Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади"

·     Єдиного реєстру нотаріусів

 

2.Доступ до веб-порталу звернень у сфері державноїреєстрації актів цивільного стану, через який Ви можете:

·подати заяву онлайн

·записатись на прийом до відділу ДРАЦС у зручний для Вас час

·задати питання в режимі онлайн та отримати відповіді від фахівців

 

3.Запис на прийом до керівника державної установи в режимі відеоконференції

 

4.Доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань(ЄДР), за допомогою якого у Вас є можливість:

·      безкоштовно отримати відомості з автоматизованої системи збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації

·      отримати відомості з ЄДР у вигляді виписки, витягу або довідки

·      отримати відповідь на запит

·      оформити та подати електронні документи, які в подальшому направляються державному реєстратору

 

5.Отримання інформації про діяльність арбітражних керуючих

 

6.Доступ до послуг електронного суду:

·      сплата судового збору онлайн

·      отримання інформації щодо стадії розгляду судової справи

·      доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень

·      отримання процесуальних документів в електронному вигляді

·      надсилання судових повісток шляхом SMS-повідомлень

·      вільний доступ до відомостей у справах про банкрутство

 

7.Замовлення електронного цифрового підпису

 

Електронні сервіси доступні за посиланням: https://kap.minjust.gov.ua/

Контактний телефон: 0-800-50-85-84 (дзвінки в межах України безкоштовні)

Литва готова допомагати Україні - і зброєю, і амуніцією, і посиленням санкцій проти Росії

Литва готова допомагати Україні - і зброєю, і амуніцією, і посиленням санкцій проти Росії. Конфлікт на Азовському морі і захоплення українських моряків і кораблів стали приводом для появи нового списку росіян, яким заборонена діяльність в Литві. Наступного тижня на Європейські раді лідерів у Брюсселі президент Даля Грибаускайте також планує закликати світ посилити санкційний тиск на Москву. За її словами, Росія в Азовському морі порушила всі можливі міжнародні конвенції, і має відповісти за це.

 

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОДА

 

Свято в окопі - воїни легендарної житомирської 95ої бригади відправилися на фронт

Свято в окопі - воїни легендарної житомирської 95ої бригади відправилися на фронт. Проводжати їх приїхав особисто Президент. Глава держави пояснив - елітні десантні війська мають укріпити найнебезпечніші ділянки на кордоні з Росією - ті, звідки країна чекає масштабного нападу. Петро Порошенко подякував військовим за службу і закликав не пробачати жодної краплі української крові, пролитої у українсько-російській війні.

Влітку 2014го дев’яносто п’ята здійснила рекордно довгий і найбільш зухвалий рейд за весь період російсько-української війни. Вони прорвали лінію оборони сепаратистів, здійснили марш до Маріуполя, повернулися вздовж кордону, знищили кілька російських арт батальйонів, які перебували вже на українській стороні, забрали їхню зброю та устаткування, прихопили навіть російські танки, проїхали аж до самого Луганська та повернулися до Слов'янська. У 95-ї бригади є свій список героїв, і він немалий - за роки війни понад три сотні державних нагород, 55 з них - посмертні. Кожна - за окремий подвиг на фронті. Шістьом офіцерам присвоєно звання Герой України.

 

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОДА

 

Двадцять сьомий день створення Збройних Сил, і п'ятий рік їхнього реального бойового гарту - Президент нагородив українських військових з нагоди їхнього професійного свята

Двадцять сьомий день створення Збройних Сил, і п'ятий рік їхнього реального бойового гарту - Президент нагородив українських військових з нагоди їхнього професійного свята. Усі вони - учасники бойових дій, і на Сході проявили свою мужність і високий рівень підготовки. Глава держави закликав їх ефективно використовувати можливості, які дає воєнний стан.

 

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОДА

Не пробачити жодної краплі крові - у День Збройних сил Президент проводжав військових на фронт і молився за загиблих українських героїв

Не пробачити жодної краплі крові - у День Збройних сил Президент проводжав військових на фронт і молився за загиблих українських героїв. Відсьогодні - небезпечні ділянки кордону з Росією укріплятимуть десантники легендарної дев’яносто п’ятої бригади.

 

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОДА

 

Дайджест новин Уряду за 07.12.2018

В’ячеслав Кириленко взяв участь у відкритті конференції української федерації учнівського спорту

Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко взяв участь у відкритті роботи конференції Української федерації учнівського спорту та привітав від імені українського Уряду видатних юних спортсменів та їхніх тренерів з високими досягненнями у 2018 році. В’ячеслав Кириленко відзначив перемогу української збірної на Всесвітній літній Гімназіаді, на якій українські спортсмени вибороли 112 медалей (39 – золотих, 39 – срібних, 34 – бронзових) і посіли перше місце.

В’ячеслав Кириленко наголосив, що український Уряд, профільні міністерства велику увагу зосереджують на розвиткові шкільного спорту. «У 2018 році ми започаткували Всеукраїнську Гімназіаду - це великий крок вперед. У змаганнях взяли участь понад 12 тисяч школярів різного віку, найкращі гідно виступили на міжнародній зимовій і літній Гімназіаді. Міністерство освіти і науки та Міністерство молоді та спорту останнім часом серйозно взялися за справу учнівського спорту, це справа, якою влада та Уряд повинні постійно займатись. Тому що це не тільки перемоги у спортивних змаганнях, а й здоров’я покоління, відтак радість батьків, учителів і всієї країни, а це для нас - головне», - сказав Віце-прем’єр-міністр.

В’ячеслав Кириленко побажав спортсменам подальших успіхів і досягнень. У заході також взяли участь президент Міжнародної федерації учнівського спорту Лоран Петринка, представник Міжнародної федерації учнівського спорту (ISF) Стиліанос Даскалакіс, Міністр молоді та спорту України Ігор Жданов, президент Української федерації учнівського спорту, заступник Міністра освіти і науки України Роман Греба, президент Спортивної студентської спілки України, віце-президент Української федерації учнівського спорту, ректор Національного університету фізичного виховання та спорту України Євгеній Імас, президент Спортивного комітету України Ілля Шевляк, президент Олімпійської академії України Марія Булатова та інші.

Під час конференції відбулось нагородження переможців та призерів загального заліку за результатами змагань командної першості Гімназіади України 2018 року серед територій за групами, вручення подяк Міністерства освіти і науки України переможцям, призерам Всесвітньої літньої Гімназіади та їх тренерам.

Нагадаємо, у 2018 році започатковано проведення Гімназіади України. До програми змагань включено 13 видів спорту: бокс, спортивна гімнастика, художня гімнастика, дзюдо, карате, легка атлетика, петанк, плавання, спортивна аеробіка, стрільба з лука, тхеквондо ВТФ, фехтування та шахи.

Міністр оборони України та заступник Міністра оборони США визначали пріоритети двостороннього співробітництва на найближчу перспективу

Сьогодні, 7 грудня, відбулася зустріч Міністра оборони України Степана Полторака з делегацією США на чолі із заступником Міністра оборони США пані Лорою Купер.

Степан Полторак поінформував іноземну делегацію про ситуацію, яка склалася внаслідок чергового акту відкритої збройної агресії з боку Росії, що відбувся у Керченській протоці.

Глава оборонного відомства окремо зупинився на питаннях стану реалізації Закону України “Про національну безпеку України”, зокрема у контексті впровадження цивільного демократичного контролю в Міністерстві оборони України, реформування системи управління, проведення оборонного огляду та ключових аспектів оборонної реформи.

Також у ході зустрічі були визначені пріоритети щодо посилення двостороннього співробітництва на найближчу перспективу та конкретні заходи, які будуть реалізовуватись з використанням допомоги Сполучених Штатів Америки та інших міжнародних партнерів.

Окрім зазначеного, сторони обговорили перелік першочергових потреб Військово-Морських Сил Збройних Сил України, а також узгодили спільні дії щодо реалізації євроатлантичних прагнень нашої держави.

Збільшення представництва жінок в органах місцевого самоврядування має стати трендом, - Геннадій Зубко

«Не може бути успішним чоловік, який не розуміє ґендерну рівність. Не може бути успішною країна, яка не впроваджує ґендерних принципів у всіх сферах життя. І сьогодні з нагоди дня місцевого самоврядування, ми говоримо про ґендерні тренди найуспішнішої реформи – децентралізації. Про жінок, які взяли на себе повноваження і відповідальність не тільки за майбутнє своєї родини, а цілої громади» - зазначив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

За його словами, на сьогодні тенденція представництва жінок в органах місцевого самоврядування така: 46% жінок — у селищних та сільських радах; 18% — у міських радах; 15% — у обласних радах; жінки-голови ОТГ – 14%. Найкраща ситуація з представництвом жінок в облраді – Хмельницька область – 21,4%, найгірша — в Одеській облраді – 8,3%.

«Чим вище статус представницького органу – тобто, де більше можливостей, ресурсів, фінансів та впливу – тим у депутатському корпусі представництво жінки є нижчим. Разом з тим, якщо подивитись на виконавчі комітети місцевих рад – там ситуація з точністю навпаки – працює абсолютна більшість жінок, які кожного дня роблять свою роботу і реалізовують проекти. Тож, наша мета – збільшити представництво жінок в органах місцевого самоврядування хоча б на 30%. І це – наша спільна робота з Парламентом», — зазначив Геннадій Зубко.

Другий тренд – ґендерно-орієнтовані проекти та регіональний розвиток нерозривні і крокують разом. «Коли в Мінрегіоні був проведений аналіз усіх проектів регіонального розвитку, вони виявились відверто ґендерно сліпі. І тому, ми почали з себе. В Мінрегіоні вже діє Кодекс рівних можливостей, працює 4 ґендерні радниці. На рівні Уряду наразі запроваджується механізм ґендерно-правового аналізу всіх нормативно-правових актів. Мінрегіон з наступного року змінить Методику розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних Стратегій розвитку. Вже у 2019 році вони будуть розроблятися з обов’язковим урахуванням ґендерної компоненти. Працюємо над запровадженням ґендерно-бюджетного орієнтування на місцевому рівні», — зазначив Геннадій Зубко.

Урядовець подякував Міжфракційному депутатському об’єднанню «Рівні можливості», менеджеркам і експерткам за активну роботу і їх включення у процес впровадження ґендерних принципів на регіональному рівні.

В Україні планують під час проектування трас передбачати технологічні розриви дорожнього огородження для зручного проїзду спецтехніки

У розроблених змінах до ДБН В.2.3-4-2015 “Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво” пропонується передбачити влаштування технологічних розривів дорожнього огородження на розділювальній смузі через кожні 10 км з метою зручного проїзду спеціальної техніки у разі необхідності.

“Продовжуємо працювати над підвищенням безпеки і комфорту руху на трасах. Сьогодні у діючих ДБН щодо доріг загального користування передбачається встановлення дорожніх огороджень на розділювальній смузі на всій протяжності дороги. Проте необхідно передбачити проектування технологічних розривів такого огородження, які б дозволили у разі необхідності проїхати спецавтомобілям - "швидкій", пожежній допомозі або снігоприбиральній техніці - зручно та швидко за призначенням. Зараз у змінах до ДБН пропонується обов’язково передбачити проектування цих розривів не рідше ніж кожні 10 км. Це стосується як нового будівництва, так і реконструкції та капремонту трас”, - повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе.

На його думку, облаштування таких технічних засобів також могло би сприяти швидшій ліквідації наслідків дорожньо-транспортних аварій та інших надзвичайних ситуацій на дорогах, що у свою чергу дозволило б забезпечити безперебійний рух транспорту на трасах.

Проект змін до ДБН розробляється ДП «ДерждорНДІ».

Державні будівельні норми (ДБН) – обов’язкові до виконання нормативні акти, які використовуються під час проектування нових та реконструкції існуючих будівель, кварталів, мікрорайонів відповідно до їх призначення.

Геннадій Зубко: Амбітне завдання – впровадити в Україні регіональний індекс гендерної нерівності

«Наше амбітне завдання на 2019 рік – запровадити в Україні регіональний індекс гендерної нерівності. І ми вже працюємо над методологією, вірніше над адаптацією методології ПРООН, розраховуємо формули», – повідомив  Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко на Другому Українському жіночому конгресі.

За його словами, наразі для моніторингу регіонального розвитку використовуються два індекси (за світовою практикою): індекс конкурентоспроможності регіонів та індекс регіонального людського розвитку (довголіття, рівень освіти, рівень життя).

«Індекс гендерної нерівності (GII) буде окремим коригуючим коефіцієнтом при розрахунку індексу регіонального людського розвитку. Це дуже амбітне завдання, оскільки за цим індексом рейтингуються тільки країни в цілому. Наш індекс буде відображати нерівність у досягненнях між чоловіками і жінками в трьох вимірах: репродуктивному здоров’ї, розширенні прав і можливостей, а також на ринку праці – економічна активність. В результаті ми прагнемо добитись чіткого уявлення про гендерні розриви в основних галузях людського розвитку по кожному регіону», – зазначив Геннадій Зубко.

Глава Уряду закликав парламентарів спільно реалізувати новий етап реформи децентралізації

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликав народних депутатів України об’єднатися і ухвалити необхідні законодавчі зміни, передусім у Конституцію України, які закріпили б успіхи децентралізації, її незворотність і дозволили б провести новий етап реформи. Про це він сказав під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді, вітаючи парламентарів із Днем місцевого самоврядування, який відзначається сьогодні, 7 грудня.

«Те, що ми зробили в реформі децентралізації, заслуговує поваги. Ми вже маємо перші результати. Реформа дала мільйонам громадян нові можливості. Там, де створені об’єднані громади, формуються стратегії розвитку територій. І це тішить, – сказав Володимир Гройсман. – Ми виконали завдання, які стояли перед нами з 2014 року. Тепер новий етап. Він триватиме орієнтовно 600 днів. Давайте закріпимо зміни так, аби ніхто не міг їх зруйнувати. Я розраховую, що ми зможемо за цієї каденції Парламенту зробити реформу успішною і незворотною».

Прем’єр-міністр про систему перевірок: В основі – фактори ризику

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман виступає за впровадження в Україні ризикоорієнтованого підходу до перевірок підприємств вже з січня наступного року. Про це він сказав під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді.

«Для нас неважливо – чи написано на розетці 220, чи ні. Для нас важливо – чи безпечний цей об’єкт для людей, чи ні», – сказав Володимир Гройсман.

Він наголосив, що контрольні перевірки можуть відбуватися – за попереднім планом і спеціальними чек-лістами, де чітко вказані ризики, які треба усунути. При цьому такі чек-лісти мають бути і на підприємстві. «Це не каральна система, а звичайна європейська практика. Систему радянського нагляду ми зруйнували. Перевірки будуть ризикоорієнтованими, а не за формальними ознаками», – сказав Володимир Гройсман.

Одночасно він підкреслив, що будь-який тиск на підприємців – неприпустимий. «Чесний бізнес має отримати повагу. І він її отримає», – додав Глава Уряду.

Глава Уряду про ситуацію з тарифами на місцях: Газ коштує 8,55 за кубометр, все інше – шахрайство постачальників

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман звертається до Міністерства енергетики та вугільної промисловості, а також до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з вимогою провести перевірки постачальників енергоресурсів на місцях і виправити ситуацію із встановленням тарифів, вищих за прогнозовані. Про це Глава Уряду сказав під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді.

«Я стурбований ситуацією. Звертаюся до громадян: платіть тільки за фактично спожитий газ по ціні 8,55 грн за кубометр. Все інше – шахрайство з боку постачальників, – сказав Володимир Гройсман. – Я підготував доручення, звернуся до Міненерговугілля та НКРЕКП… Треба підтримати НКРЕКП з точки зору контролю і штрафувати облгази… Облгази виходять за межі своїх повноважень, а люди страждають».

Глава Уряду також ініціював створення спеціальної робочої групи з перевірки облгазів. «Зробимо групу і почнемо їх приводити до тями», – зазначив Прем’єр-міністр.

США готові надалі підтримувати Україну в зміцненні флоту та реформі оборонної промисловості, – заступник Міністра оборони США

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе 6 грудня у Києві зустрілася з заступником Міністра оборони США у справах Росії, України та Євразії Лорою Купер. Метою візиту Лори Купер до України є з’ясування обставин агресії Російської Федерації проти Військово-Морських Сил України та обговорення питання першочергових потреб українського флоту і подальших кроків у контексті отримання Україною безпекової допомоги.

«Весь світ бачив черговий відкритий прояв безупинної агресії, вчинений Російською Федерацією проти України. Росія проводить політику, спрямовану на анексію Азовського моря з метою отримати перевагу в Чорноморській акваторії і блокувати українські порти Бердянськ та Маріуполь. Такі дії вже негативно впливають на економічну ситуацію на Сході України», – підкреслила Віце-прем’єр-міністр.

Вона подякувала американській стороні за своєчасне публічне засудження російської агресії проти України в районі Керченської протоки, яка є грубим порушенням міжнародного права.

Своєю чергою Лора Купер підтвердила, що США готує комплексну відповідь на дії Кремля. «Ми чітко розуміємо, що це був повноцінний акт агресії зі сторони РФ», - наголосила вона. 

Заступник Міністра оборони США відзначила єдність європейських та західних лідерів щодо засудження агресивних дій Росії в Україні. «Ми бачимо єдність у питанні підтримки України міжнародною спільнотою. Лідери країн ЄС і США чітко заявили про те, що РФ має звільнити українських моряків та повернути захоплені українські судна», - зауважила вона.

Під час зустрічі йшлося також про перетворення, які зараз відбуваються в оборонній сфері країни. У цьому контексті Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що, незважаючи на тиск РФ, Україна не збирається уповільнювати темпи реформ у державі, включаючи реформування Збройних Сил. «Україна чітко демонструє бажання здійснювати необхідні трансформації у секторі безпеки та оборони. Зокрема, цьогоріч було ухвалено Закон «Про національну безпеку України», який наближає нас до стандартів та критеріїв НАТО. Тепер необхідно здійснити наступні кроки для його реалізації. Розраховуємо, що США і надалі буде підтримувати Україну в перетвореннях оборонної та безпекової сфери», - сказала Віце-прем’єр-міністр.

Зі свого боку Лора Купер підкреслила, що США готові підтримати Україну в подальшому зміцненні ВМС та реформі оборонної промисловості відповідно до стандартів НАТО.

«Враховуючи останні події, ми високо цінуємо допомогу, яку США надають ЗСУ та українському флоту», - резюмувала Іванна Климпуш- Цинцадзе.

Довідково

У 2018 році Конгрес США схвалив рішення виділити Україні у 2019 році 250 млн доларів допомоги у сфері безпеки.

Привітання Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з Днем місцевого самоврядування

Шановні колеги! Дорогі співвітчизники!

Від імені Уряду та від себе особисто вітаю з Днем місцевого самоврядування!

Місцеве самоврядування відіграє у житті громадян значно більшу роль, ніж будь-які центральні чи місцеві органи виконавчої влади, а також є визначальним чинником регіонального розвитку країни та соціально-економічного відродження українських громад. Приємно бачити, що органи місцевого самоврядування щороку діють ефективніше, розв’язують більшість проблем, забезпечуючи комфортне життя наших громадян. І за цими успіхами стоять конкретні люди, які взяли на себе відповідальність.

Децентралізація відкрила перед країною нові можливості. Після десятиліть існування жорсткої централізованої системи, місцеве самоврядування отримало реальні стимули для соціальної, економічної, культурної реалізації громад. Реформа з децентралізації влади принесла зміни, про які ще п’ять років тому ніхто не думав і не уявляв. Це конкретні справи, про які представникам місцевого самоврядування сьогодні не соромно говорити: будівництво нових садків і шкіл, модернізація закладів культури та охорони здоров’я, інфраструктури, автошляхів та мостів.

Важливим етапом у розвитку місцевого самоврядування стало утворення об’єднаних територіальних громад, які мають чимало важелів у здійсненні самоврядування, заробляння та акумулювання коштів, інвестицій у місцеве господарство. Понад 800 об’єднаних територіальних громад уже сповна користуються новим статусом і новими можливостями. Протягом поточного року ми спрямували 1,3 млрд гривень на розвиток об’єднаних територіальних громад. Уряд розпочав процес передачі земель з-поза меж населених пунктів – 479 об’єднаних територіальних громад уже отримали 938 тис. гектарів землі. Ми бачимо успішність цих кроків – доходи об’єднаних громад зростають у рази.

Уряд рішуче налаштований і в подальшому відстоювати реформу  децентралізації. Ми вже попрощалися з абсурдною системою, коли зароблені на місцях кошти відбиралися у громад до “центру” і потім з “центру” адміністративним чином розподілялися між громадами. Люди стають справжніми господарями на своїй землі, мають усі можливості для самостійного господарювання і несуть відповідальність за розвиток своїх громад. Вірю, що децентралізація є однією з найбільш важливих передумов нашого подальшого успіху, економічного розвитку країни. Тому Уряд і я особисто докладемо усіх зусиль для продовження реформи місцевого самоврядування і подальшого поглиблення децентралізації.

Висловлюю подяку всім представникам, працівникам та активістам місцевого самоврядування і бажаю подальших звершень на благо українських громад, нашого суспільства, нашої країни! Наше спільне майбутнє – у наших руках, у руках кожної громади і кожного громадянина! Разом ми змінюємо країну на краще!

З повагою Прем’єр-міністр України Володимир ГРОЙСМАН

Дівчата становлять 79% вступників на гуманітарні науки та мистецтво і лише 23% – на інженерні спеціальності, – Лілія Гриневич на 2-му УЖК

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич вважає, що для забезпечення рівності прав жінок та чоловіків необхідні зміни в освітній сфері – контенту підручників, ставлення вчителів до дітей, розвиток дружніх до батьківства середовищ у закладах освіти. Вона сподівається, що з часом український парламент щонайменше на третину складатиметься з жінок. Про це Міністр розповіла під час Другого Українського Жіночого Конгресу (УЖК) сьогодні, 7 грудня 2018 року, у Києві.

«Історичним витоком дискримінації щодо жінок на ринку праці є ті стереотипи, якими пронизана вся наша культура, а отже – і система освіти. На рівні освіти ми бачимо, наскільки різними є траєкторії, які обирають хлопці і дівчата вже під час вступу до закладів вищої освіти. Наприклад, дівчата становлять 79% тих, хто вступають на гуманітарні науки і мистецтво. Водночас їх лише 23% від абітурієнтів спеціальностей інженерного профілю та 32% – на будівництві та в архітектурі. І це не випадковий збіг обставин: професійний вибір – результат соціалізації дитини. Стереотипи та гендерні розриви необхідно долати, і Міністерство освіти і науки вже кілька років намагається робити це», – повідомила Лілія Гриневич.

Зокрема, вона розказала про зміни, що відбулися за останні 3 роки: відміна поділу за статтю на уроках праці, впровадження антидискримінаційної експертизи підручників, окремих програм та проектів, які стосуються забезпечення рівних прав в українських університетах.

Так, з вересня 2017-го в українській школі відмінено поділ за статтю на уроках праці, коли дівчата займалися, переважно, домоводством, так званою обслуговуючою працею, а хлопці фокусувалися на технічній праці.

«Інша проблема, що перебуває в стадії вирішення, – це стереотипи в підручниках. Ще буквально кілька років тому чоловіки як виконавці певних професій згадувалися у підручниках у 3 рази частіше, ніж жінки.  От уявіть собі тільки: в реальному світі і жінки, і чоловіки залучені до певних професій, а у підручниках чомусь спостерігалося чоловіче домінування. Понад 90% професій, пов’язаних з фізичною працею, та 70% «розумових» професій на сторінках підручників «виконувалися» чоловіками. Це і є гендерні стереотипи в дії. Антидискримінаційна експертиза підручників, що була започаткована 2016-го, почала вирівнювати зазначений дисбаланс, як і інші стереотипні меседжі», – зазначила Міністр.

Цьогоріч також факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка в співпраці з Лундським університетом (Швеція) здійснив перший набір на магістерську освітню програму «Гендерні студії». У Сумському державному університеті діє ініціатива «Університет, дружній до сім'ї». Вона допомагає молодим матерям продовжувати навчання у виші і бути поряд зі своєю дитиною.

«Я хочу поділитися ще однією новиною – днями завершився конкурс у члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. До його складу увійшло 22 особи – 10 жінок та 12 чоловіків. Це стало можливим, бо у принципи відбору також було закладено недискримінаційний підхід. Я щиро сподіваюсь, що всі ці зміни призведуть до того, що бодай наші діти побачать український парламент, який хоча б на третину складатиметься з жінок», – завершила Лілія Гриневич.

Нагадуємо, що українські науковці отримають кошти під проекти з кібербезпеки, знищення хімічних відходів та дослідження Дунаю.

Глава Уряду пропонує вирішити питання нерівності оплати праці жінок і чоловіків в Україні

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пропонує на рівні центральної влади обговорити і вирішити питання нерівності оплати праці жінок і чоловіків, яке має місце в Україні. Про це він сказав під час участі в роботі Українського жіночого конгресу.

Захід пройшов у Києві вдруге і зібрав близько 500 найактивніших і найуспішніших жінок і чоловіків з політики, бізнесу, неурядових організацій та медіа України. Мета конгресу – серед іншого об'єднати людей довкола ідеї забезпечення гендерної рівності в різних секторах українського суспільства. Цього року одними з ключових тем зібрання стали кар’єрні можливості жінок в армії, поступове збільшення частки жінок серед працівників органів влади, проблеми домашнього насилля.

За словами Володимира Гройсмана, конгрес стає впливовим рухом, який має широку суспільну підтримку.

«Я радий, що, приміром, в Уряді представництво жінок зростає. П’ята частина Уряду – це жінки. І я знаю, що там, де за справу беруться жінки, є точність, відповідальність і висока якість. Не помічати і не визнавати це, було б несправедливо, – сказав Володимир Гройсман. – І зараз нам потрібно ліквідувати нерівність в оплаті праці. Дивимося на статистику і бачимо: жінки чомусь отримують менше грошей. Це дикунство, і цього не може бути у суспільстві. Проблема потребує негайного вирішення. Якщо будуть пропозиції системного врегулювання – ми консолідуємо більшість для ухвалення рішень».

Україна має залишатися лідером науки і технологій, – Володимир Гройсман під час святкування 100-річчя НАНУ

Україна ставить перед собою непросте завдання – бути економічно сильною країною. І одним з ключових факторів, які дозволяють досягти мети, є розвиток науки і технологій. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час Загальних зборів НАН України з нагоди 100-річчя Академії. Глава Уряду зазначив, що історія Академії наук – це історія наукових перемог світового рівня. І зараз потрібно думати над розвитком, осучасненням наукового середовища.

«Україна має залишатися лідером науки і технологій, – сказав Володимир Гройсман. – Нам потрібно сьогодні по-новому подивитися на розвиток науки і на підходи державної підтримки науки. Ми бачимо здобутки, які можемо використовувати в багатьох сферах».

Глава Уряду зазначив, що одним з таких нових підходів стане робота Національної ради з питань науки і технологій та Фонду досліджень, які вже наступного року сформують своєрідну інфраструктуру, покликану забезпечити належний рівень і фінансування досліджень, а також перехід розробок у реальний сектор економіки.

«Ми розуміємо, що наступні роки будуть не менш динамічними в сенсі наукового розвитку, адже будемо стикатися з різними викликами. І ми усвідомлюємо, що належний рівень підтримки науки – запорука успіху всієї країни», – сказав Володимир Гройсман.

Користуючись нагодою, він привітав з ювілеєм керівника НАНУ Бориса Патона.

Довідково

Щороку установи НАНУ виконують близько 3000 робіт для підприємств, близько 1000 винаходів втілюються у промисловість. Сфери застосування наукових розробок – енергетика, транспорт, авіа- та ракетобудування, металургія, охорона здоров’я, оборона і безпека. Наступного року бюджет розвитку науки становитиме 9,4 млрд грн. Пріоритетними напрямками для розробок визначені кіберзахист, захист інформації, енергетичні напрацювання, передусім в сегменті енергозаощадження та використання вторинної сировини.

Головою ДМС підписано Протокол між Урядами України та Литви до Угоди між Україною та ЄС про реадмісію осіб

7 грудня 2018 року під час офіційного візиту Президента Литовської Республіки Далі Грибаускайте до міста Києва Головою Державної міграційної служби Максимом Соколюком було підписано Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про виконання Угоди між Україною та ЄС про реадмісію осіб. За Уряд Литовської Республіки цей міжнародний договір було підписано Міністром закордонних справ Литовської Республіки Лінасом Лінкявічюсом.

Підписанням цього двостороннього документа ДМС, як центральний компетентний орган України у сфері міграції, успішно завершила розпочатий у 2016 році переговорний процес із литовською стороною та надалі продовжуватиме налагодження ефективного міжнародного співробітництва з країнами ЄС у сфері реадмісії осіб.

Реалізація згаданого міжнародного договору позитивно вплине на розвиток добросусідських відносин між Україною та Литовською Республікою, визначить на основі взаємності швидкі й ефективні процедури ідентифікації і безпечного та організованого повернення осіб, які не виконують правила в’їзду, виїзду та перебування на територіях України та Литовської Республіки, забезпечить дотримання Україною своїх обов’язків перед Європейським Співтовариством та світовою спільнотою щодо запровадження ефективних важелів здійснення державної політики в сфері реадмісії осіб.

Поряд з аналогічними міжнародними документами, укладеними між Кабінетом Міністрів України та Урядами Австрії, Чехії, Естонії та Польщі, цей українсько-литовський міжнародний договір є п’ятим імплементаційним Протоколом до Угоди між Україною та ЄС про реадмісію осіб.

АндрійРевапідписавУгодузУрядомЛитовськоїРеспублікипропрацевлаштуваннятаспівробітництвоусферітрудовоїміграції

7 грудня Міністр соціальної політики України Андрій Рева та Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс підписали Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про працевлаштування та співробітництво у сфері трудової міграції.

Україна та Литовська Республіка домовилися про укладення міжурядової Угоди про працевлаштування та співробітництво у сфері трудової міграції з метою розвитку дружніх відносин та у зв’язку з необхідністю забезпечення на законодавчому рівні захисту соціально-трудових прав українських громадян, які здійснюють оплачувану діяльність на території Литовської Республіки, та громадян Литовської Республіки, які здійснюють оплачувану діяльність на території України.

Зазначена Угода регулює трудову міграцію між двома державами та сприятиме зміцненню співпраці в сфері захисту прав та інтересів працівників України та працівників Литовської Республіки, а також боротьбі з нелегальною працею.

МОЗ України перезентувало студентам концепцію змін в інтернатурі

Студенти разом з заступником Міністра охорони здоров’я Олександром Лінчевським обговорили нову модель інтернатури під час VIІ Національної Асамблеї Української медичної студентської асоціації у Львові.

Презентуючи нову концепцію інтернатури, заступник Міністра відзначив, що зміни є на часі. Нова концепція передусім передбачає, що розподіл на інтернатуру буде відбуватися на основі об’єктивного рейтингу випускників, а програма інтернатури фокусуватиметься на практиці. Крім того, студенти зможуть подавати документи для вступу в інтернатуру через онлайн-платформу.

“Чинна модель інтернатури не гарантує якості підготовки для інтернів та не враховує зміни у розвитку медичної освіти та суспільства загалом. А новий підхід запровадить справедливий розподіл на інтернатуру, коли студент буде вільним у виборі спеціальності без обов’язкової прив’язки до конкретної лікарні”, - сказав Олександр Лінчевський і запросив студентів долучитися до впровадження стратегії розвитку медичної освіти.

Нова концепція інтернатури невдовзі буде оприлюднена МОЗ України для громадського обговорення.

Додатково обговорювали невідповідність окремих освітніх програм чи навчальних планів сучасним викликам. Позиція міністерства - це можливо і потрібно змінювати, адже університети є автономними і відповідають за якість освіти перед студентами. Студенти мають повне право вимагати конкурентної освіти від закладу та комфортних умов навчання.

Державна спецслужба транспорту завершила будівництво стройового плацу та спортивних об’єктів на полігоні «Широкий Лан»

На території 235-го міжвидового центру підготовки військових частин та підрозділів «Широкий Лан», що на Миколаївщині, завершено будівництво об’єктів, роботи на яких проводили представники Державної спеціальної служби транспорту, яка перейшла в підпорядкування Міністерства оборони України в грудні минулого року.

Роботи виконувались за дорученням Міністра оборони України Степана Полторака. У короткий термін та якісно збудовано стройовий плац, два міні-футбольних поля, два майданчики для волейболу та майданчик для силових тренажерів.

Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту МО України генерал-лейтенант Микола Мальков подякував особовому складу за зразкове виконання військового обов'язку та високий професіоналізм та вручив відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України та грошові премії.

 

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

 

Вітання з Днем Збройних сил України!

Сьогодні вся Україна вітає своїх захисників із Днем Збройних сил України!

Наші мужні та незламні бійці вже п’ятий рік поспіль захищають східні кордони нашої Держави. В складних умовах, ризикуючи своїм життям, вони боронять нашу країну від російського агресора.

В цей день ми вітаємо кожного воїна ЗСУ та схиляємо голови, вшановуючи пам‘ять полеглих Героїв.

Сьогодні весь український народ міцним тилом стоїть на підтримці свого війська. Ми всі розуміємо, що своїм спокоєм та мирним небом над головою, ми зобов‘язані нашим захисникам, які стримують російських загарбників на сході.

Я бажаю кожному воїну міцного здоров’я, непохитної волі, твердої віри та перемоги над ворогом. Нехай вас оминають кулі та снаряди, а вдома завжди із любов’ю чекають ваші родини.

Зі святом!

Слава Україні!

 

Голова Київської обласної державної адміністрації, Олександр Терещук

10 днів до єднання. Президент назвав дату об’єднавчого собору, який завершить процедуру створення Автокефальної церкви - 15 грудня

10 днів до єднання. Президент назвав дату об’єднавчого собору, який завершить процедуру створення Автокефальної церкви - 15 грудня.

Вселенський Патріарх Варфоломій вже направив листи із запрошеннями ієрархам всіх православних церков України. Глава держави підкреслив - на них нині колосальна відповідальність за цей історичний момент. Бо держава і влада зробили для єднання українського православ'я все, що могли.

 Петро Порошенко, Президент України

 

 

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОДА

 

Запроторити за грати розкрадачів грошей на дороги і показати громадянам, скільки премій виписують собі місцеві чиновники - Президент на Івано-Франківщині розкрив секрети пришвидшення економічного зростання

Запроторити за грати розкрадачів грошей на дороги і показати громадянам, скільки премій виписують собі місцеві чиновники - Президент на Івано-Франківщині розкрив секрети пришвидшення економічного зростання. Петро Порошенко взяв участь у раді регіонального розвитку і дав задачі на найближчі пару років місцевим управлінцям.

 

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОДА

Компромісів не буде, Росія відповість за свої злочини

Компромісів не буде, Росія відповість за свої злочини. Президент зібрав у столиці рідних військовополонених моряків. 24 українських військових опинилися у полоні понад тиждень тому – ФСБ захопило їх, і три українські кораблі в нейтральних водах під час спроби переходу в український порт Маріуполь. Глава держави пообіцяв – жодного воїна країна в біді не залишить.

 

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОДА

До Дня ЗСУ

 

УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОДА

Зустріч Прем’єр-міністра з регіональними ЗМІ

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю СКМУ