Прес-служба КОДА

Дайджест новин Уряду за 08.02.2019

НАТО оцінює участь України в Програмі Building Integrity Programme як конструктивну та успішну, – Бенедікт Борель у Києві

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе зустрілася із керівницею Програми НАТО з розбудови доброчесності, цілісності, прозорості та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних та безпекових інституцій Бенедікт Борель у Києві.

Зустріч відбулася у межах проведення експертами Програми в Україні третьої Самооцінки інституцій сектору безпеки і оборони України на предмет виявлення корупційних ризиків.

Сторони обговорили стан та перспективи реалізації Програми НАТО в Україні, поглиблення співпраці за низкою напрямів, зокрема, продовження освітніх програм із підготовки фахівців, відповідальних за організацію заходів із запобігання та виявлення корупції у секторі безпеки й оборони, опанування норм та принципів, а також реалізації політики Альянсу з цього питання в Україні.

Віце-прем’єр-міністр зазначила, що для України функціонування ефективних антикорупційних інституцій є принциповим питанням, яке, зокрема, є одним із пріоритетів Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2019 рік. Тому експертна оцінка НАТО щодо роботи антикорупційних органів та антикорупційних підрозділів безпекових та оборонних інституцій України є особливо цінною для нашої країни, додала вона.

Своєю чергою Бенедікт Борель зазначила, що сторона НАТО оцінює участь України в Ініціативі як конструктивну та успішну. «Ми зацікавлені продовжувати співпрацю з Україною, зокрема, і з новоствореними антикорупційними структурами, забезпечуючи належною оцінкою та рекомендаціями з боку експертів Альянсу», – наголосила Бенедікт Борель.

 Довідково

Програма НАТО з розбудови доброчесності, цілісності, прозорості та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних та безпекових інституцій (Building Integrity Programme) започаткована у листопаді 2007 року. Вона має на меті допомогти зацікавленим країнам запроваджувати в їхніх національних оборонних і безпекових інституціях ефективний, доброчесний та прозорий менеджмент, зміцнювати механізми запобігання і протидії корупції, удосконалювати систему управління фінансовими і матеріальними ресурсами. Україна офіційно приєдналася до Програми 21 травня 2008 року.

Самооцінка є інструментом НАТО щодо діагностики національних інституцій сектору безпеки й оборони держав-членів та партнерів НАТО і підготовки рекомендацій, які спрямовано на мінімізацію корупційних ризиків та розбудову ефективної і прозорої системи управління.

Самооцінка здійснюється у три етапи:

1. Опитування визначених структур сектору безпеки й оборони (опрацювання цими структурами відповідей до формалізованої анкети).

2. Узагальнення результатів опитувань під час інтерактивних зустрічей (Peer Review), які здійснюються міжнародними експертами Програми ВІ з представниками органів, що залучені до Самооцінки.

3. Опрацювання за результатами Самооцінки експертних висновків і рекомендацій, які, як правило, офіційно доводяться НАТО до керівництва відповідних національних структур, що пройшли Самооцінку.

Іванна Климпуш-Цинцадзе та заступники міністрів із євроінтеграції проаналізували прогрес виконання Угоди про асоціацію

 Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе провела щоквартальну нараду із заступниками міністрів із європейської інтеграції щодо прогресу виконання Угоди про асоціацію та планів на 2019 рік.

Учасники наради зосередились на оцінці прогресу та аналізі низки проблемних моментів у роботі міністерств з підготовки законодавчих пропозицій для Верховної Ради, обговорили питання нормотворчої роботи у межах Угоди про асоціацію, питання секторальної інтеграції України з Євросоюзом. Зокрема, йшлося про напрацювання задля інтеграції до енергетичного та цифрового ринків ЄС, виконання Дорожньої карти приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ЄАВТ (Європейська асоціація вільної торгівлі) та необхідність підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Угода ACAA).

«2018 рік для нас був важливим, ми зробили багато на шляху реалізації Угоди про асоціацію. Маємо позитивну оцінку виконання Угоди від Євросоюзу. Але разом з тим ще є багато завдань, над якими Уряду в цілому, міністерствам, та Верховній Раді потрібно плідно попрацювати», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона додала, що за підсумками минулого року прогрес виконання зобов’язань за Угодою, передбачених на 2018 рік, становить 52%.

«Це кращий показник, ніж був у 2017 році, особливо якщо враховувати той факт, що зараз ми одночасно виконуємо частину тих завдань, які були заплановані раніше. Загальний прогрес виконання усіх зобов’язань за Угодою дорівнює 42%, а кожному міністерству відомо про ті ділянки роботи, які потрібно виконати, щоб збільшити ці показники», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона нагадала, що за результатами проведення Ради асоціації і Саміту Україна-ЄС минулого року було вирішено продовжувати у 2019 році діалог з поглиблення співробітництва між сторонами у сферах енергетики, митної співпраці, цифрового ринку та сфері юстиції, свободи та безпеки.

За підсумками наради Іванна Климпуш-Цинцадзе доручила міністерствам прискорити роботу над розробкою та поданням на розгляд Кабінету Міністрів законопроектів у сфері європейської інтеграції.

Встановлення лічильників – це як щеплення від кору, – Геннадій Зубко

Першим кроком до енергоефективності є встановлення лічильника. Облік – це як щеплення від вірусу кору. Сьогодні – це щеплення від монополіста, який точно хоче встановити свої нормативи, вписати коефіцієнти, тобто все те, що неможливо перевірити. Про це у прямому ефірі на ТК «Еспресо» заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

За словами урядовця, саме тому Уряд зобов’язав НАК «Нафтогаз» забезпечити встановлення лічильників. «Це стосується у першу чергу встановлення індивідуальних газових лічильників, бо 22 тисячі домогосподарств досі отримують платіжки за нормативами, що є дуже вигідним монополісту. Тому боротьба за кількість встановлених лічильників триває не перший рік. І наше завдання у 2019 році встановити 100% облік енергоспоживання», – наголосив Геннадій Зубко.

Раніше Віце-прем’єр-міністр повідомляв, що кількість встановлених будинкових лічильників на тепло за 4 роки збільшилася вчетверо – з 20% у 2014 році до 77% на кінець 2018 року.

Павло Петренко провів зустріч з представниками Американської торговельної палати

Міністр юстиції Павло Петренко та перший заступник Міністра юстиції Олена Сукманова провели зустріч з представниками бізнесу - компаніями, які входять до складу Американської торговельної палати.

«Порядок денний Уряду та Міністерства юстиції залишається незмінним, незважаючи на дві виборчі кампанії цього року. Надзвичайно важливо, щоб Україна змогла в цей рік просунутися вперед у питаннях становлення верховенства права і справедливого суду. Адже ми перебуваємо на екваторі цієї складної і надзвичайно масштабної реформи», – зауважив очільник Мін’юсту.

За його словами, дуже важливо не піддатися передвиборчому популізму й не зупинити дану реформу. Він підкреслив, що вже сформовано новий Верховний Суд, якість роботи якого дає можливість побачити, яким буде нове обличчя судової системи.

«Днями ми станемо свідками формування Вищого антикорупційного суду, який має завершити формування інфраструктури антикорупційних органів. І саме його запуск має стати відправним моментом, коли ця система почне давати конкретні результати у вигляді незворотності покарання за корупційні злочини, в тому числі й по відношенню до інтересів бізнесу», – сказав Міністр юстиції.

Також Мін’юст продовжить роботу, спрямовану на забезпечення комфортних умов у відносинах бізнесу з правоохоронними органами. Минулого року було прийнято низку законів під умовною назвою #МаскиШоуСтоп, норми яких вже використовуються на практиці.

«Ми бачимо, що закони почали діяти в частині недопуску свавільних дій правоохоронців. Однак наша судова система ще не має чіткої практики реагування на порушення з боку слідчих і прокурорів у питанні безпідставного затягування розслідування кримінальних справ проти представників бізнесу», – додав Павло Петренко.

За його словами, важливою складовою захисту прав бізнесу є гарантія недоторканності майна. Минулого року Мін’юст спільно з Американської торговельною палатою та іншими бізнес-асоціаціями розробив та подав до Парламенту комплексний закон, який мав заборонити комунальним підприємствам здійснювати реєстраційні дії. Адже саме на них було найбільше скарг щодо незаконних перереєстрацій майна та бізнесу. На жаль, голосів для цього законопроекту поки не знайшлося.

«Наступний пріоритетний блок – запровадження подальших законодавчих змін, які забезпечать підвищення позиції держави в рейтингу Doing Business і стосуватимуться в першу чергу дерегуляції і покращення бізнес-клімату», – поінформував присутніх Міністр юстиції.

Перший заступник Міністра юстиції Олена Сукманова зі свого боку зауважила, що Мін’юст зараз веде активну роботу по обміну даними з різними реєстрами для того, щоб зняти різного роду проблеми та махінації, які виникають під час реєстраційних дій.

«У нас вже є позитивний досвід автоматичного обміну інформацією між нашими реєстрами та Держгеокадастром, який зняв проблему подвійної реєстрації договорів оренди землі», – сказала Олена Сукманова.

За її словами, на фінальній стадії – впровадження автоматичного обміну з реєстром судових рішень для того, щоб унеможливити вчинення реєстраційних дій на основі неіснуючого чи підробленого рішення суду.

«З боку Мін’юсту все готово, ми дуже очікуємо на те, коли буде запущено оновлений реєстр судових рішень, щоб запрацював цей автообмін», – підкреслила перший заступник Міністра.

Олена Сукманова також наголосила на необхідності обмеження можливості входу до професії реєстратора для нефахових людей.

«Для цього ми запровадили іспити для кандидатів, які хочуть стати реєстраторами. 19 лютого буде перший іспит для майбутніх реєстраторів», – зазначила Олена Сукманова.

За її словами, кейси Антирейдерської комісії демонструють, що не завжди реєстратор порушує закон спеціально чи маючи злий умисел. «Інколи це відбувається через елементарне незнання законодавства. Запровадження іспиту для реєстраторів є дійсно необхідним кроком», – наголосила вона.

Олена Сукманова розповіла у Парламенті про ініціативи Мін’юсту та Уряду щодо електронних послуг для новонароджених

Перший заступник Міністра юстиції Олена Сукманова під час виступу у Верховній Раді презентувала ініціативи Мін’юсту та Уряду щодо електронних послуг для новонароджених, зокрема, проект «Є – Малятко». Він дасть можливість батькам новонароджених під час державної реєстрації народження отримати повний комплекс з дев’яти необхідних послуг за однією заявою.

«Цього тижня члени Кабінету Міністрів підтримали розроблений Мін’юстом проект закону «Про внесення зміни до деяких законів України щодо створення сприятливих умов для отримання послуг, пов’язаних з народженням дитини». У ньому передбачена можливість для батьків новонароджених під час державної реєстрації народження отримати повний комплекс з дев’яти необхідних послуг, подавши всього одну заяву», – сказала Олена Сукманова.

За її словами, це: державна реєстрація народження дитини, реєстрація місця проживання, призначення допомоги при народженні дитини, реєстрація новонародженого в електронній системі охорони здоров’я, реєстрація дитини у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, отримання посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім'ї, визначення походження народженої дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, визначення належності дитини до громадянства України та присвоєння дитині унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Перший заступник Міністра юстиції наголосила, що прийняття цього закону дозволить максимально спростити життя батькам, адже тепер їм не потрібно буде бігати по установах, готувати десятки документів. «У батьків буде можливість звернення одразу ж в пологовому будинку в ЦНАП або в орган державної реєстрації актів цивільного стану», – сказала Олена Сукманова, наголосивши, що ця послуга буде безкоштовною.

Вона також подякувала народним депутатам за підтримку законодавчих ініціатив Уряду та Мін’юсту задля того, щоб українські діти ставали більш захищеними.

Кількість напрямів, за якими НАТО допомагає українським ветеранам, зростає, - Ірина Фріз

Кількість напрямків, за якими НАТО допомагає українським ветеранам, зростає, – повідомила Міністр у справах ветеранів Ірина Фріз.

За її словами, в Україні існує чимало стереотипів щодо НАТО. Один з них полягає в тому, що співпраця з Альянсом обмежується лише військовою сферою. Це абсолютно не так. Адже в НАТО підходять до співпраці із своїми партнерами комплексно. Тож Україна бере участь у багатьох програмах.

«Один з вкрай важливих напрямів, яким опікується Альянс, – допомога українським ветеранам війни. І кількість напрямів співпраці у цій сфері зростає», – заявила Ірина Фріз.

У першу чергу – це програми медичної реабілітації, якими займається NSPA (Агенція НАТО з підтримки та постачання). За фінансування відповідного Трастового фонду НАТО надаються послуги з медичної реабілітації ветеранів.

Крім того, фінансується постачання допоміжних приладів до протезів для тих осіб із інвалідністю, що їх потребують. Реабілітація проводиться в Болгарії, і в 2018 році 63 поранених учасників АТО отримали всю необхідну допомогу за кордоном. У цьому році плани більш масштабні. У спеціалізованих закордонних центрах планується реабілітація 15 осіб щомісяця.

За кошти Трастового фонду НАТО була закуплена та встановлена перша ерготерапевтична кухня та облаштована спеціальна військова майстерня у Львівському військовому госпіталі. У Медичному центрі Національної гвардії «Нові Санжари», що на Полтавщині, закуплено та встановлено реабілітаційне обладнання. Крім того, за участі Фонду та за підтримки Уряду Японії, безпосередньо грантовій допомозі у рамках проекту Кусаноне в Українському науково-дослідному інституті протезування, протезобудування та відновлення працездатності, що знаходиться у Харкові, встановлено модульний реабілітаційний басейн.

Крім того, за допомогою Альянсу в Україні запроваджується досвід членів НАТО Великобританії та Канади щодо психологічної реабілітації військовослужбовців. Цим опікується Трастовий фонд НАТО зі створення системи зміни військової кар’єри на професійну цивільну. Уже два роки проводяться модулі по родинній реабілітації учасників АТО та їх сімей і реалізуються спеціальні програми з подолання стресу серед ветеранів. При цьому використовується найкращий досвід наших західних партнерів. З 2017 року за допомогою НАТО реалізується пілотний проект «Національна лінія психологічної підтримки ветеранів, їхніх сімей».

«Вже багато років НАТО надає Україні підтримку в реалізації програми перепідготовки колишніх військових. Більше дев’яти тисяч вчорашніх вояків вже скористалися цими послугами. Навчання може відбуватися або на інтенсивних 400-годинних курсах англійської мови, або на навчанні з економічних дисциплін. Цей перелік можна продовжувати і продовжувати. НАТО реалізує безліч корисних та потрібних ветеранам соціальних ініціатив. І я сподіваюся, що співпраця із Альянсом у цій сфері буде тільки посилюватися. Адже Україні сьогодні, як ніколи, потрібне міцне плече підтримки західних партнерів», – розповіла Міністр у справах ветеранів.

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України