Прес-служба КОДА

Дайджест новин Уряду за 05.12.2018

Глава Уряду про децентралізацію: Наступні роки реформи мають стати ривком розвитку регіональної економіки і покращення життя людей

Україна п’ятий рік поспіль реалізує реформу децентралізації, і наступні роки перетворень мають дати новий поштовх розвитку регіональної економіки та покращення життя людей. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час ІІІ Форуму об’єднаних громад. Форум зібрав представників органів місцевого самоврядування з усієї України. А ключовим лейтмотивом зібрання стала позиція щодо продовження реформи децентралізації, яка дозволила посилити можливості регіонів в адміністративному та фінансовому сенсі.

Глава Уряду звернув увагу, що нинішній Форум дав можливість підсумувати перші результати змін, оскільки саме зараз в Україні накопичена «сукупність критичної маси політичної волі далі проводити реформу». «Система, яка створена сьогодні, – ефективна з точки зору нової якості послуг на території громад, - сказав Володимир Гройсман. – Люди підтримують реформу».

Саме тому, на думку Глави Уряду, потрібно працювати над незворотністю перетворень, не забуваючи про посилення відповідальності влади на місцях і про контроль процесів, що відбуваються.

«Реформа потребує нового етапу», - сказав Володимир Гройсман і нагадав, що в листопаді створено робочу групу, яка напрацьовує формат необхідних рішень.

В числі таких рішень, як пояснив Глава Уряду, - закріплення фінансової стійкості громад, закріплення принципів народовладдя в частині виборів та місцевих референдумів, закріплення координації органів влади на рівні «центр – регіони», в тому числі, в сегменті повноважень, а також формування нового територіального устрою за формулою «громада – район – регіон».

«І тут питання не і кількості районів, а в якості. Краще сформувати 100 спроможних районів, ніж мати вдвічі більше районів, які пусті, без коштів і можливостей вирішувати проблеми людей», - сказав Володимир Гройсман.

Глава Уряду наголосив, що не потрібно зараз проводити реформу заради реформи. Потрібно забезпечити якісний розвиток територій. І це – частина урядової політики середньострокового планування. «Ідея – вирішувати конкретні проблеми регіонів, а не витрачати гроші. Важливо, приміром, не просто побудувати дитячий садок, а створити цілу систему дошкільної освіти на місці», - сказав Прем’єр-міністр.

Він наголосив, що приклади такого планування вже є. Позитивний місцевий досвід потрібно активніше показувати і доводити успіх усієї реформи. «Треба захищати реформу. Конституція дає такий захист, дає поштовх створення можливостей розвитку кожної громади. Ми пройшли 5 років реформи успішно, і наступні роки мають стати ривком розвитку регіональної економіки і покращення життя людей», - сказав Володимир Гройсман.

Довідково

Реформа децентралізації в Україні активно впроваджується з квітня 2014 року. Відтоді ухвалено декілька законодавчих актів, які закріплюють адміністративні повноваження та фінансові можливості громад. Наразі в Україні сформовано вже 874 ОТГ, в частині з яких мають пройти перші вибори. У 18 районах ОТГ сформовані на 100%. Разом з тим є 99 районів, де немає жодної об’єднаної громади. Прямі міжбюджетні відносини мають 665 громад. Доходи їх бюджетів за 11 місяців поточного року склали 18,9 млрд грн. В ОТГ створено 123 центри надання адміністративних послуг, перелік яких обчислюється десятками. У таких центрах люди отримують різні довідки, призначають пенсії та субсидії без необхідності їхати в обласний чи районний центр.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман виступає за закріплення в Конституції України незворотності реформи децентралізації. На його думку, процес конституційних змін можна почати вже наступного року, а в 2020 році провести місцеві вибори на нових принципах роботи місцевого самоврядування. Таким чином, 2020-2025 роки стануть одними з найуспішніших періодів розвитку держави – часом формування нової якості життя українців.

Економічна спроможність громад вирішує багато проблем мешканців, в тому числі осіб з інвалідністю, – Прем’єр-міністр

Економічне зміцнення громад, їх фінансова спроможність дозволяє вирішувати широкий спектр проблем і питань мешканців, у тому числі питання безбар’єрності і доступу до послуг для осіб з інвалідністю. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, відкриваючи засідання Уряду.

Питання політики щодо осіб з інвалідністю та запровадження нових ініціатив по лінії їх соціального захисту стало однією з тем засідання.

«Питання людей з інвалідністю можна і треба вирішувати спільно, – сказав Володимир Гройсман. – Все середовище має бути адаптовано до людей з інвалідністю. І це питання не якогось майбутнього. Це питання сьогодення. Нові будинки будуються в громадах, дороги будуються в громадах, магазини будуються в громадах. І важливо, аби людина, яка будує, будувала нормальний об’єкт. Аби дитинка, яка не може пересуватися самостійно, могла приїхати до школи, мати змогу відвідувати класи, їдальні, санвузол. Головне – розуміння проблем. А завдання – витягти людей з інвалідністю з їх чотирьох стін».

Одночасно Прем’єр-міністр нагадав про необхідність матеріального забезпечення осіб з інвалідністю, скасування безглуздих вимог, зокрема щодо підтвердження інвалідності, а також підвищення пенсій для людей з інвалідністю.

Говорячи про результативність роботи влади в контексті вирішення проблем людей з інвалідністю, Глава Уряду згадав роботу Урядового уповноваженого Раїси Панасюк. Саме вона своєю наполегливістю переконала урядовців у необхідності багатьох рішень – в тому числі, змін державних будівельних норм у бік комфорту і безбар’єрності.

«Раїса Панасюк багатьох навчила, як ставитися до людей з інвалідністю. Нам треба продовжувати пам’ятати, що це наш обов’язок  – робити свою справу з добрим серцем»,  – сказав Володимир Гройсман.

Якщо не зробимо рішучих кроків сьогодні, то втратимо майбутнє для цілого покоління українців, - Геннадій Зубко про завдання децентралізації

Парламент має якнайшвидше прийняти зміни до Конституції, які дозволять повністю передати повноваження на місця. Аби жоден політик не міг втрутитися в життя об’єднаних громад, змінити їхні бюджетні програми або загальмувати реформу децентралізації. Про це на Форумі місцевого самоврядування та III Форумі ОТГ наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Майбутні 5 років є ключовими для України, яка сьогодні стає європейською державою з абсолютно європейською моделлю управління. Ми можемо говорити про реформу децентралізації і зміни, які відбуваються в кожній громаді. Але підростає покоління, яке може бути позбавлене якісних послуг – в освіті, охороні здоров’я, соціальному забезпеченні. І якщо ми не зробимо рішучих кроків сьогодні, ми втратимо майбутнє для цілого покоління українців. Цими рішучими кроками є формування нової територіальної основи України. Для цього потрібно внести зміни до Конституції, прийняти Закон України «Про засади адміністративно-територіального устрою України», сформувати перспективні плани об’єднання громад з повним покриттям ОТГ території України, прийняти адміністративне рішення про об’єднання громад згідно з перспективними планами, затвердженими облрадами. Місцеві вибори 2020 року мають відбутися на новій територіальній основі», – наголосив Геннадій Зубко.

Крім того, урядовець підкреслив, що важливою складовою розвитку кожної громади є налагодження діалогу місцевого самоврядування з бізнесом, зокрема, щодо сплати податків. «Вкрай важливо – детінізація і легалізація заробітних плат, що дозволить кожній громаді отримувати з цього додаткові доходи і в комплексі наповнення місцевих бюджетів досягти у 2019 році збільшення доходів до 291 млрд грн», – розповів Геннадій Зубко.

Ще один напрямок налагодження співпраці громад з бізнесом – розвиток дуальної освіти. «Саме від місцевого самоврядування залежить розвиток спеціальностей на місцях, починаючи від профтехосвіти до коледжів і університетів, які на сьогодні є у громадах. Інвестор приходить в першу чергу за людьми, які мають бути фахово підготовлені. І якщо ми ведемо сьогодні розмови про трудову міграцію, то не тільки заробітна плата може зупинити цю загрозу. Сьогодні втримати людей може висока якість послуг у різних сферах життя – освіті, медицині, інфраструктурі, адміністративному забезпеченні», – наголосив Геннадій Зубко.

Степан Кубів провів телефонну розмову з Прем'єр-міністром Узбекистану Абдуллою Аріповим

5 грудня Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів провів телефонну розмову з Прем'єр-міністром Республіки Узбекистан Абдуллою Аріповим.

Урядовці обох країн зосередили розмову на обговоренні питань забезпечення взаємного доступу товарів на ринки України та Узбекистану, а також важливість формування передбачуваних торговельних відносин між країнами.

“Одним з важливих інструментів налагодження кращого торговельно-економічного діалогу між Україною та Узбекистаном є відновлення роботи Спільної українсько-узбецької комісії всебічного співробітництва та якнайшвидше проведення чергового восьмого засідання комісії для спільного обговорення перспектив взаємовигідної співпраці між нашими країнами”, - підкреслив у розмові Степан Кубів.

Прем'єр-міністр Узбекистану підтримав важливість відновлення роботи комісії та запевнив у відсутності обмежень та врегулюванні проблемних аспектів взаємних поставок товарів на ринки України та Узбекистану.

Процес закріплення незворотності децентралізації у Конституції триватиме близько 1,5 року, – Володимир Гройсман

Процес закріплення у Конституції України результатів першого етапу реформи децентралізації і продовження змін у системі місцевого самоврядування не може розтягуватися надовго. Орієнтовний термін ухвалення всіх потрібних рішень – близько 600 днів (1,5 року). Про це в ефірі телеканалу «Еспресо» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«За 600 днів можна прийняти всі рішення – в тому числі, в частині Конституції, яка зробить реформу незворотною, – сказав Глава Уряду. – Новий етап реформи має передбачати посилення відповідальності самих лідерів громад».

За словами Володимира Гройсмана, передбачити напевно перебіг обговорення законодавчих рішень зараз важко – передусім з огляду на виборчий процес, який матиме місце наступного року. І загрози проведенню реформи є. «Тож зараз завдання – захищати реформу і розвивати місцеве самоврядування», – додав Прем’єр-міністр.

Іванна Климпуш-Цинцадзе закликала глав урядів держав-членів Центральноєвропейської ініціативи разом протидіяти агресивним діям Росії

Агресивна поведінка Росії не може залишатися без відповіді, безкарність веде до ще більших злочинів. Міжнародна відповідь Росії на дії щодо України повинна бути жорсткою та чіткою. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час  виступу на Саміті глав Урядів країн-учасниць Центральноєвропейської ініціативи (ЦЄІ) у Загребі (Республіка Хорватія).

Вона наголосила, що, окрім чіткого засудження поведінки Росії із закликом гарантувати свободу судноплавства в акваторії Чорного та Азовського морів, європейські  партнери України могли б винести питання російської агресії на чергове засідання  Європейської Ради в грудні та вимагати негайного звільнення полонених українських військовослужбовців.

«Ми закликаємо країни ЦЄІ засудити російську збройну агресію проти України у відповідності до норм та принципів міжнародного права. Ми розраховуємо, що наші партнери збережуть єдність щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України. Це єдиний спосіб забезпечити стабільність і мир у нашому регіоні», -  зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Прем’єр-міністр Хорватії, яка головує у ЦЄІ, теж наголосив на погіршенні безпекової ситуації в регіоні. «Ми занепокоєні ситуацією в Україні, а саме в районі Керченської протоки та в Азовському морі. Три українські кораблі та їхні команди були захоплені Росією. Це неприпустимо та суперечить міжнародному праву. Висловлюємо повну підтримку міжнародним зусиллям для вирішення ситуації з повною повагою до територіальної цілісності України», - зазначив Андрей Пленкович.

Звертаючись до лідерів країн ЦЄІ, Іванна Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що ніхто не може почуватися захищеним від гібридних атак.  «Створена для підтримки європейської інтеграції та співпраці серед країн-учасниць, сьогодні ЦЄІ отримує нове значення у контексті нових загроз у регіоні. Ми представляємо країни, чиї громадяни мріяли чи досі мріють, щоб їхні країни стали частиною простору свободи, благополуччя та безпеки, частиною європейської сім'ї. Агресивна політика Росії є нашим спільним викликом і для країн, які вже є членами ЄС та НАТО, і для тих, хто лише прагне цього», - наголосила Віце-прем’єр-міністр.

Водночас вона підкреслила, що Україна вже є контрибутором європейської безпеки, а подальша співпраця з НАТО посилить не лише її власну стійкість перед обличчям агресії, а й безпеку  всього регіону.

«У нас є всі можливості стати східним флангом структури безпеки НАТО з армією, яка з кожним днем стає дедалі сильнішою та більш досвідченою», - наголосила Віце-прем’єр-мінстр.

Говорячи про виклики євроінтеграції, вона підкреслила, що і Західні Балкани, і східні сусіди Євросоюзу потребують активного залучення ЄС. «Переконана, що європейський проект не буде стійким та успішним без належної уваги з боку ЄС до долі як південних, так і східних європейських країн, - заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе. - Декларацій недостатньо, потрібні дії. В іншому випадку місце європейських цінностей у країнах на півдні та сході Європи займуть зовсім інші цінності».

Вона також зазначила, що Україна розраховує на поглиблення співпраці та економічної інтеграції з ЄС через регіональні проекти з країнами ЦЄІ. Україна вже бере участь в Дунайській транснаціональній програмі, а також підписала разом з членами ЦЄІ Польщею, Угорщиною та Словаччиною Декларацію про створення нової макрорегіональної стратегії розвитку Карпатського регіону. «Ми прагнемо спільно вирішувати проблеми розвитку місцевої інфраструктури, відновлюваної енергетики, туризму та відпочинку, збереження культурної спадщини та інших», - підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Одним із пріоритетів, визначених Планом дій ЦЄІ на 2018-2020 роки, є покращення транспортного сполучення. «Маємо разом  розробити найкращі рішення для інтеграції транспортної інфраструктури в майбутні транзитні коридори, зважуючи на пріоритетні потреби кожної з держав», - зазначила Віце-прем'єр-міністр. Україна може запропонувати можливість поєднання транскаспійського транспортного маршруту з балтійсько-чорноморськими транспортними шляхами, використовуючи вже існуючі проекти.

Довідково 

Центральноєвропейська ініціатива була заснована майже 30 років тому як перший регіональний форум після падіння «залізної завіси». З самого початку ЦЄІ просувала процес європейської інтеграції. Відтоді низка держав ЦЄІ приєдналися до ЄС, інші ще на шляху до ЄС чи працюють над розвитком тісніших зв’язків з ЄС. Діяльність ЦЄІ  включає розвиток економіки, транспортних шляхів та захист навколишнього середовища, розширення можливостей для молоді, освіти та просування наукового співробітництва між державами.

Нам важливо розблокувати Азов, – Глава Уряду під час зустрічі з регіональними ЗМІ

Розблокування ситуації в Азовському морі і повернення ситуації в правове поле – одна з тем, з якою Україна виходить на міжнародну арену і навколо якої консолідує світ. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з регіональними ЗМІ.

Глава Уряду наголосив, що намагання Росії і російських військ дестабілізувати ситуацію, порушити норми міжнародного права – це пряме свідчення бажання окупувати акваторію Азовського моря і прилеглих територій. Причому через такі дії страждають порти Бердянськ і Маріуполь, які напряму залежать від нормального проходу по Азовському морю.

«Те, що роблять росіяни, виходить за межі правової логіки. Для нас важливо, аби Азов був розблокований, – сказав Володимир Гройсман. – Ми наполягаємо на запровадженні проти Росії дзеркальних заходів. І ми дякуємо нашим партнерам за підтримку».

Глава Уряду пропонує до 2020 року завершити об’єднання громад і розробити якісні стратегії розвитку регіонів

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пропонує до 2020 року завершити процес формування об’єднаних громад і перейти до етапу незмінності децентралізації та впровадження якісних стратегій розвитку регіонів, направлених на примноження передусім економічного потенціалу і підвищення стандартів життя людей. Про це Глава Уряду сказав, підбиваючи підсумки ІІІ Форуму об’єднаних громад, який проходив 5 грудня у Києві.

Він звернув увагу, що громади відчувають зміну парадигми від «освоєння коштів» до «отримання фінансових інструментів». Але нерідкою є проблема з об’єктом інвестування. В містах і селищах з’являються «туї і фонтанчики», а поряд – занедбані котельні, розбиті дороги і неутеплені школи та дитячі садочкі.

«Тож є необхідність формування цілісних стратегій, які дають можливість напрацьовувати конкретні плани дій і втілювати їх», - сказав Володимир Гройсман.

Серед прикладів такої стратегії Глава Уряду нагадав урядову політику оновлення і будівництва доріг. «В 2016 році я оголосив, що будемо будувати дороги. І почали з того, що поставили на ноги систему «Укравтодору», напрацювали стратегію 2018-2022 про поєднання обласних центрів якісними шляхами, - сказав Володимир Гройсман. – Реалізація стратегії, цільове акумулювання ресурсу врешті-решт впливатиме на розвиток усієї економіки через покращання інфраструктури, якості життя».

Так само, впевнений Глава Уряду, працюватиме і стратегія енергоефективності та багато інших стратегій, які потрібно реалізовувати, як на центральному, так і на місцевому рівні – у чіткій скоординованості і орієнтації на результат.

«І в контексті реформи децентралізації, до 2020 року нам треба завершити об’єднання громад, створити якісну територіальну основу, закріпити в Конституції незмінність реформи. А далі – змінювати якість життя, вкладати ресурси в розвиток людського капіталу», - сказав Володимир Гройсман.

Санкції ЄС щодо Росії мають бути не лише поновлені, а й розширені, – Іванна Климпуш-Цинцадзе у Брюсселі

Агресивна поведінка Російської Федерації по відношенню до України є одним із найбільших викликів для європейської спільноти, який не можна ігнорувати в контексті обговорення майбутнього Євросоюзу. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час виступу на міжнародній конференції у Брюсселі, присвяченій майбутньому Європейського Союзу, його ролі та цілям.

Іванна Климпуш-Цинцадзе у своїх промові виокремила кілька важливих пунктів, які слід взяти на озброєння, обговорюючи виклики, перед якими постав Євросоюз, поряд з Brexit, міграційною кризою та іншими. «Міжнародна спільнота має визнати одну «незручну правду» – на Європейському континенті триває справжня війна. Не конфлікт між Росією та Україною, а відкрита агресія, найсерйозніша проблема для всієї Європи за останні кілька десятків років. Вона вимагає об'єднаної та сильної реакції. Не глибокої постійної стурбованості, а чіткого засудження дій Росії. Жити так, ніби не було порушення міжнародного права, крадіжки території, агресії, мілітаризації Чорного моря та інших ворожих дій з боку Кремля щодо України, не можна», – підкреслила Віце-прем'єр-міністр.

Вона нагадала, що 25 листопада Росія перейшла чергову червону лінію. Відкрита атака на українські судна та захоплення у полон 24 військовослужбовців є черговим проявом безупинної агресії РФ проти України. Відмовивши Україні у вільному проході суден через Керченську протоку, Росія намагається фактично анексувати Азовське море для подальшого захоплення українських територій.

«На Донбасі немає припинення вогню. Немає замороженого конфлікту. Є відверта війна, яка триває вже чотири роки і постійно забирає життя українських військових і мирних жителів. А 25 листопада РФ перейшла від прихованої агресії до неприхованої. Вперше керівництво Кремля не заперечувало, що використовує зброю проти українських військовослужбовців», – наголосила Віце-прем’єр-міністр. «На жаль, в деяких європейських столицях закривають очі на цей факт, але безкарність призводить до ще серйозніших злочинів. Тому санкції мають бути не просто поновлені, а посилені», – підкреслила вона.

Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що агресивна поведінка Російської Федерації є одним із найбільших викликів для європейської спільноти, з яким однозначно потрібно рахуватися в контексті обговорення майбутнього Євросоюзу. ЄС ніколи раніше не протистояв настільки могутньому, мотивованому та здібному ворогові. Саме тому, щоб знизити напругу в регіоні, потрібна жорстка уніфікована відповідь ЄС.

«Ми сподіваємося, що Європейський Союз збереже єдність щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України. Це єдиний спосіб забезпечити стабільність і мир у нашому регіоні», – зауважила Віце-прем'єр-міністр.

Також невід'ємною частиною дискусій щодо майбутнього Європи, на думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, має стати європейська політика сусідства, зокрема відносини зі східними сусідами.

«Я вважаю, що Євросоюзу слід переосмислити свій підхід до програми «Східного партнерства» шляхом поглиблення співпраці з тими країнами, які підписали Угоду про асоціацію. Ця угода має величезну трансформаційну силу і вже дає відчутні результати для України. Проте для того, щоб далі продовжувати реформи, ми потребуємо чіткого бачення та активного залучення з боку ЄС»,– нагадала Віце-прем'єр-міністр.

У наступному році виповниться десять років від заснування ініціативи ЄС «Східне партнерство». «Десять років тому Польща та Швеція ініціювали такий формат співпраці, адже зрозуміли значення такого партнерства для стабільності, безпеки та процвітання Європи», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, будь-які візії майбутнього Європи без України, східних сусідів ЄС загалом будуть неповними та слабкими. «Розмови про майбутнє Європи не слід зводити до обговорення майбутнього ЄС. Необхідно думати про весь континент, серцем якого є ЄС», – підсумувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Довідково

На черговому засіданні Ради Європейського Союзу, яке відбудеться у понеділок, 10 грудня, міністри закордонних справ  ЄС серед іншого планують обговорити агресію Росії проти України в акваторії Азовського моря.

Створення Національної системи кваліфікацій - наближення до стандартів ЄС

Уряд створив Національне агентство кваліфікацій, робота якого дозволить гармонізувати українську та європейську системи рівнів кваліфікацій, орієнтувати систему освіти на потреби ринку праці, визнавати результати неформального та інформального навчання тощо. Відповідна постанова була прийнята 5 грудня 2018 року під час засідання Кабінету Міністрів.

«До сьогодні в Україні не було єдиної інституції, яка реалізувала б державну політику в сфері кваліфікацій. Ця робота була розпорошена між різними відомствами та соціальними партнерами, що значно уповільнює та ускладнює прийняття рішень. Водночас зараз нам треба провести серйозну роботу зі створення та забезпечення роботи Національної системи кваліфікацій, де будуть відображені єдині чіткі підходи до рівнів освіти та кваліфікацій в Україні», – пояснила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Вона відзначила, що це стосуватиметься не тільки формального навчання, а й неформального та інформального, наприклад освіти дорослих, а також кваліфікацій, отриманих за кордоном. Завдяки цьому буде створено механізм для визнання такого навчання чи кваліфікацій. Так само єдина система кваліфікацій дозволить спростити процес визнання української освіти в ЄС та інших країнах, що є важливим кроком до інтеграції нашого освітнього простору в європейський.

Саме створення та забезпечення роботи Національної системи кваліфікацій буде одним з основних завдань Нацагентства кваліфікацій. Серед інших важливих напрямів – розробка професійних стандартів, формування законодавчої основи для роботи кваліфікаційних центрів, прогнозування потреб ринку праці у кваліфікаціях тощо.

В агентство входитиме 12 членів – по 2 від МОН, Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку й по 3 від роботодавців та профспілок. Їх персональний склад затверджуватиме Кабмін. Члени НАК призначатимуться на 3 роки з можливістю працювати 2 строки.

Щоб стати членом агентства, потрібно володіти державною мовою, мати вищу освіту не нижче магістра (спеціаліста), працювати за профілем не менше 5 років.

Для роботи Нацагентство може створювати тимчасові та постійні комітети. Забезпечувати діяльність НАК буде секретаріат, в який увійде близько 60 осіб.

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України