Прес-служба КОДА

Дайджест новин Уряду за 12.09.2018

Уряд планує виділити 56 млрд грн на дорожні роботи наступного року, – Прем’єр-міністр

Кабінет Міністрів України закладає 56 млрд грн на виконання дорожніх робіт в 2019 році. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

«Наступний рік - на дорожнє будівництво буде виділено 56 млрд грн. На місцеві дороги виділяємо 17 млрд грн. І я вимагаю, аби за кожну гривню звітували перед громадянами», - сказав Глава Уряду.

Довідково 

Загальний обсяг виділених коштів на дорожні роботи в 2018 році склав 47 млрд грн, з них 11,5 млрд грн направлені на місцеві та комунальні дороги.

Глава Уряду про дорожні роботи: Кожна гривня має вкладатися в якісне покриття

Кожна гривня, виділена Урядом України на дорожні роботи, має вкладатися в якісне покриття, виконання програм безпеки руху і будівництво зручної інфраструктури. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

Він наголосив, що, попри серйозне боргове навантаження та зовнішні виклики, цього року Уряд спромігся знайти і виділити безпрецедентні 47 млрд грн, з яких 11,5 млрд грн були направлені на місцеві дороги.

«Я нагадаю, що з 2005-го по 2013 рік державний борг зріс на 50 млрд дол., але за цей період, окрім до Євро-2012, дороги не будувалися. Ми отримали руїну. Та як би не було важко, ми знайшли 47 млрд грн, які направили на будівництво, реконструкцію доріг. З них – 11,5 млрд передали на місця. І тепер потрібна відповідальність (при виконанні робіт і освоєнні коштів)».

Глава Уряду нагадав про доручення Державній аудиторській службі провести перевірки використання коштів і якості виконаних робіт. Результати будуть оприлюднені і направлені до правоохоронних органів – для подальшого аналізу і ухвалення відповідних рішень. За словами Володимира Гройсмана, картина виконання дорожніх робіт по країні – нерівномірна. Десь відсоток виконання планів добігає 100%, а день не перевищує 20%. «Це безгосподарність і нездатність займатися не тільки будівництвом доріг, - сказав Прем’єр-міністр. - Треба підсилювати регіональну владу і бути вимогливим до її роботи».

Довідково

Загальний запланований Урядом обсяг фінансування дорожніх робіт наступного року становитиме 56 млрд грн.

Володимир Кістіон: Україна демонструє європейські темпи ремонту доріг

Україна у 2018 році демонструє європейські темпи розвитку дорожнього господарства. Якщо у вересні 2016 року відсоток ремонту доріг складав всього 14%, то вже цьогоріч, станом на початок осені, це 63%. В Європі – це 70%. Про це в ході засідання Уряду сказав Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон.

За його словами, роками дорожньому господарству не приділялося належної уваги, а діючий Уряд зумів за два з половиною роки зробити здавалося б неможливе – капітально відремонтувати майже 5 тисяч кілометрів  українських доріг. 

«Попереду зима. Тому в найближчий час потрібно провести інвентаризацію, а можливо й нові закупівлі як техніки, так і протиожеледних матеріалів.  Неякісне утримання доріг в осінньо-зимовий період призводить до серйозних збитків й нівелює напрацювання в попередні півроку. Давайте покажемо українцям, що ми вміємо не тільки якісно ремонтувати дороги, але й ефективно їх утримувати», - звернувся до Укравтодору Володимир Кістіон.

З приводу закупівлі нової техніки для утримання українських доріг, Віце-прем’єр-міністр рекомендував Укравтодору перерозподілити її таким чином, щоб найбільше отримали області, де зима найсуворіша. Й наголосив на важливості підсилення заходів безпеки на дорогах.

Також Володимир Кістіон нагадав про два кредитні портфелі – угорський та польський у сумі на 150 млн євро. Сьогодні ці кошти «зависли» у повітрі через слабку організаційну спроможність державних органів влади.

Крім того, Віце-прем’єр-міністр звернув увагу на дороги, які з’єднують районні центри. «Вони залишилися на державному рівні і ресурс, який спрямований в регіони на дороги, не може на них поширюватися. Тому потрібно якомога швидше завершити передачу доріг між районними центрами на баланс місцевої влади, щоб забезпечити їх капітальний ремонт наступного року», - резюмував Володимир Кістіон.

Міжнародна компанія ІКЕА відкриє перший магазин в Україні в 2019 році

Київ стане одним з перших міст в світі, разом із Парижем, Лондоном, Нью-Йорком, Шанхаєм та Копенгагеном, де ІКЕА відкриє магазин нового міського формату – City Store. IKEA запровадила цей формат у 2018 році, як альтернативу традиційним гіпермаркетам. Завдяки центральному розміщенню ІКЕА створює комфортніші умови та стає ближчою до своїх клієнтів.

Вихід ІКЕА на український ринок відкриє українцям доступ до високоякісної  та функціональної продукції для дому за доступними цінами, що дозволить значно підвищити комфортність умов побуту. Також це сприятиме розвитку та засвоєнню найкращих принципів корпоративного управління в Україні. ІКЕА відома у світі своєю корпоративною культурою, в центрі якої – людина.

Раніше за дорученням Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана було створено міжвідомчу робочу групу для сприяння імплементації планів компанії ІКЕА в Україні. Робочу групу очолює Перший віце-прем'єр-міністр, Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів. Координує її роботу Урядовий уповноважений з питань інвестицій, в.о. Міністра фінансів України Оксана Маркарова та Державна установа UkraineInvest. Органи державної влади, залучені до роботи в міжвідомчій робочій групі, та UkraineInvest продовжать і в подальшому ефективно надавати свої послуги компанії.

“Протягом останніх двох років Уряд України успішно втілює необхідні реформи, серед яких реформа дерегуляції, покращення ділового та інвестиційного клімату, підвищення ефективності послуг державних служб. Вихід ІКЕА на український ринок слугує для нас підтвердженням успішності наших кроків, але ми не зупиняємося на досягнутому. Кінцевою метою нашої діяльності є покращення умов життя українців, саме тому широка доступність високоякісної продукції ІКЕА за прийнятними цінами є такою важливою для нас”, – зазначив Володимир Гройсман.

“Гордістю компанії IKEA є наша візія – створення кращого повсякденного життя для якомога більшої кількості людей. Ми хочемо підкреслити свою прихильність Україні і якнайшвидше розпочати роботу на українському ринку, щоб зробити наші товари та рішення для дому доступними для мільйонів українців”, − прокоментував Стефан Вановербеке, Головний виконавчий директор IKEA Південно-Східна Європа.

Україна виконує рекомендації Комітету ООН з прав осіб з інвалідністю

12 вересня Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження „Про внесення змін до плану заходів з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях, наданих Комітетом ООН з прав осіб з інвалідністю, до першої періодичної доповіді України про виконання Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2020 року”.

Прийняття розробленого Міністерством соціальної політики розпорядження зумовлене необхідністю внесення змін до Плану заходів, що стосуються актуалізації інформації по строках виконання заходів, уточнення відповідальних за виконання, коригування і розширення змісту деяких заходів.

Реалізація акта забезпечить ефективне та в повному обсязі виконання плану заходів, спрямованих на покращення соціального захисту осіб з інвалідністю.

Як захистити українців від неефективних ліків: план дій та реальні кроки МОЗ України

Ефективне та якісне лікування є стратегічним завданням трансформації охорони здоров’я. Саме тому МОЗ України впроваджує зміни, щоби захистити українців від неякісних ліків, які не допомагають і навіть можуть зашкодити здоров’ю. Розказуємо, які зміни уже відбулись і що планує втілити МОЗ України найближчим часом.

У 2017 році українці витратили 13,9 мільярда гривень на ліки без доведеної ефективності, гомеопатичні препарати та засоби рослинного походження. Загалом 26% грошей, які люди витратили на ліки в аптеках минулого року, пішли на препарати, що не допомагають. Такими є результати дослідження

, що проводили міжнародний фонд “Відродження” та Центр протидії корупції.

Ситуація, в якій громадяни витрачають шалені гроші на ліки без доведеної ефективності, є неприйнятною. Приймати сумнівні лікарські засоби дуже ризиковано для здоров’я. А за ці кошти можна було б отримати справді потрібне та якісне лікування.

МОЗ України уже розпочало системні зміни в цьому напрямку:

1. Запровадження Національного переліку лікарських засобів

Це список з 427 МНН (діючих речовин), які медзаклади зобов’язані закуповувати першочергово та надавати безоплатно

кожному пацієнту на весь курс лікування у стаціонарі. Там немає ліків з недоведеною ефективністю — лише якісні та безпечні препарати від поширених та найважчих хвороб.

Пацієнти можуть перевірити, чи є препарат у Національному переліку лікарських засобів, за допомогою мобільного додатку

“Ліки Контроль”. Цей додаток також дозволяє перевірити ліки візуально та дізнатися про реєстрацію препарату в Україні.

Докладніше про Нацперелік:

https://www.natsperelik.com.ua/

Докладніше про додаток “Ліки Контроль”:

http://likicontrol.com.ua/_

2. Закупівлі ліків через міжнародні організації

У 2015 році МОЗ України почало закуповувати ліки через міжнародні організації, що дозволило забезпечити більшу кількість пацієнтів якісними препаратами з доведеною ефективністю. Цьогоріч за 40 державними програмами держава закуповує близько 500 найменувань лікарських засобів і майже 800 видів медвиробів на загальну суму 5,9 мільярда гривень. Закупівлі препаратів для України здійснюють Програма розвитку ООН, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), британська закупівельна агенція Crown Agents, з якими МОЗ уже співпрацювало у сфері закупівель раніше.

Докладніше про закупівлі ліків через міжнародні організації:

http://moz.gov.ua/zakupivli-likiv

3. Введення міжнародних настанов лікування в українську систему охорони здоров’я

МОЗ України дозволило

українським лікарям базувати свої рекомендації пацієнтам на сучасних міжнародних протоколах. Кожен лікар може упевнитися, що те, що він призначає людині, – найдієвіше і найоптимальніше з відомого людству, а кожен пацієнт має інструмент для контролю якості медичної допомоги, що йому надається.

Перелік джерел клінічних настанов:

https://bit.ly/2uyvnYB

Онлайн-платформа з протоколами на засадах доказової медицини: guidelines.moz.gov.ua

4. Створення Агентства з оцінки медичних технологій

МОЗ України має намір перейняти одну із найкращих світових практик та створити Агентство з оцінки медичних технологій. Експерти нового органу аналізуватимуть на науковому рівні ефективність новітніх та існуючих лікарських засобів, методів лікування та діагностики. Порівнюватимуть їх між собою, щоби обрати лікування із найкращою ефективністю та оптимально використати фінансові ресурси. На основі цих рекомендацій МОЗ переглядатиме номенклатуру державних закупівель та Національний перелік основних лікарських засобів. Також експерти агентства допомагатимуть оптимізувати роботу медзакладів в рамках доказової медицини та оцінки медичних технологій.

5. Створення електронної системи охорони здоров'я

Впровадження електронних рецептів в електронну систему зробить повністю прозорими призначення ліків. Це дозволить проаналізувати, які препарати при яких захворюваннях призначаються лікарями і які результати цього лікування.

6. Розроблення законопроекту про скасування спеціального дозволу на заняття народною медициною

Законопроект «Про внесення змін до деяких законів України» виключає з Основ законодавства України про охорону здоров’я статтю 74.1, що регламентувала право на зайняття народною медициною (цілительством) і зобов’язувала МОЗ України видавати відповідні дозвільні документи.

Народні засоби не будуть трактуватись як методи профілактики, діагностики чи лікування, а цілительство не визнаватиметься медичною допомогою, що може допомогти комусь не хворіти чи вилікуватися.

Уряд уже підтримав

законопроект МОЗ України, зміни набудуть чинності після ухвалення законопроекту Верховною Радою.

7. Розроблення законопроекту, що обмежує рекламу лікарських засобів

Новий законопроект про рекламу

має встановити чіткий контроль за змістом реклами ліків та допомогти уникнути маніпулювання інформацією про препарат та його властивості. Зокрема, законопроект вводить заборону на будь-яку рекламу народної медицини та цілительства, а також забороняє посилатись у рекламі на діагностування захворювання чи призначення курсу лікування по телефону чи інтернетом.

Наразі фахівці МОЗ України доопрацьовують пропозиції, які отримали під час громадського обговорення законопроекту.

8. Ліцензування лікарів

МОЗ України розробило Концепцію професійного ліцензування лікарів

. Ця концепція пропонує впровадити повністю нову систему доступу до лікарської професії.

Так, лікарю потрібно буде підтверджувати свою ліцензію кожні три роки. При підтвердженні ліцензії враховуватиметься особисте освітнє портфоліо та історія медичної практики. У випадку недбалості чи суттєвих помилок лікаря, ліцензію може бути призупинено або анульовано. Відповідно, якщо лікар буде виписувати бездоказові та неефективні лікарські засоби, пацієнт матиме право звернутися з відповідною скаргою, усі випадки фіксуватимуться і розглядатимуться Ліцензійною радою. Тому лікар буде зацікавлений надавати якісну медичну допомогу згідно з найкращими доказовими практиками.

Наразі фахівці МОЗ України доопрацьовують пропозиції, які отримали під час громадського обговорення концепції.

Питання захисту українців від неякісних ліків потребує комплексного підходу та є невід’ємною складовою трансформації системи охорони здоров’я.

Мінсоцполітики прискорює роботу з придбання та будівництва житла для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - Андрій Рева

12 вересня 2018 року Уряд на своєму засіданні прийняв постанову Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Порядку та умов надання у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, осіб з їх числа”.

Розробленою Міністерством соціальної політики України постановою вносяться зміни до зазначеного Порядку та розширяються можливості щодо нового будівництва дитячих будинків сімейного типу та малих групових будинків за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, а саме, передбачається зняття граничної вартості для будівництва дитячих будинків сімейного типу та збільшення площі приміщень малого групового будинку на 10 дітей до 300 кв. метрів.

Також постановою відмінено вимоги до внутрішніх складових приміщення для малого групового будинку, що надасть змогу місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування підходити індивідуально до будівництва відповідно до потреб громади, враховуючи рекомендації, визначені Мінрегіоном за погодженням Мінсоцполітики щодо будівництва та внутрішнього облаштування.

"Постанову розроблено з урахуванням пропозицій місцевих органів влади, Мінрегіону, і вона дозволить прискорити роботу по придбанню і будівництву житла для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Мінсоцполітики виконує завдання Прем'єр-міністра щодо закупівлі житла для дітей-сиріт, і в кінці року відзвітує про виконання цього доручення, а зараз разом з Мінрегіоном розпочинає наступну фазу - будівництво малих групових будинків і дитячих будинків сімейного типу", - заявив Андрій Рева.

За словами Міністра, будівництво малих групових будинків сприятиме оптимізації мережі закладів та надасть змогу дітям проживати в умовах, наближених до сімейних.

Міністр також зазначив, що реалізація цього нормативно-правового акта посилюватиме правове регулювання реалізації прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на виховання в сім’ї.

МОН прийматиме на конкурс підручників лише їх повні оригінал-макети

На конкурс підручників для шкіл учасникам треба буде подавати проект книги в повному обсязі обов’язково у вигляді оригінал-макета. Ця та інші зміни будуть закладені в нові Положення про конкурсний відбір проектів підручників, які наразі готує МОН.

Відповідний лист-роз’яснення був наданий МОН для всіх потенційних учасників конкурсів через те, що у 2018/2019 навчальному році планується проведення відборів підручників для 2, 6 та 11 класів. 

«Зараз ми готуємо суттєві зміни в процедуру експертизи підручників для шкіл. Однією з них буде те, що учасники повинні будуть надавати нам на конкурс оригінал-макет всього підручника - від першої до останньої сторінки, разом з проектом обкладинки. Так експерти зможуть одразу знаходити в підручниках порушення, зокрема, плагіат, невідповідність зображень тощо. Бо цього року через те, що на експертизу можна було подавати лише частину оригінал-макета, а іншу – в рукописі, подібні проблеми були виявлені в підручниках уже після отримання ними грифа. Це призвело до того, що підручники не були допущені до друку, видавці подали до суду й заблокували нам друк всієї лінійки підручників. І тепер школи не можуть їх вчасно отримати», – пояснила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Після того як будуть внесені зміни до Положень, будуть оголошені конкурси. Відбір підручників для 2 та 6 класів триватиме до 11 грудня, а для 11 класу – до 18 грудня.

Передбачається, що для 2 класу друкуватиметься 27 назв підручників, а для 11 – одразу 71 назва. Для 6 класу наразі планується друк 9 назв – з всесвітньої історії, інформатики та української мови для шкіл національних меншин. Інші підручники для 6 класу друкуватимуться за наявності відповідного державного фінансування. Усі назви можна переглянути тут.  

Нагадуємо, що у зв’язку з порушенням термінів друку підручників МОН повністю змінить процедуру експертизи та закупівлі підручників, а також реорганізує установу, відповідальну за цей напрям.

Україна і Литва співпрацюватимуть у розвитку позашкільної освіти на Донбасі

У кількох українських містах незабаром стартує пілотний двосторонній литовсько-український проект «Підтримка освіти на постконфліктних територіях Східної України. Забезпечення якості неформальної освіти», що має на меті вдосконалення якості позашкільної освіти та запровадження нового прозорого принципу фінансування.

Про це йшлося під час зустрічі Віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка з керівником проекту, членом комітету з питань освіти і науки Сейму Литви, екс-міністром освіти цієї країни Гінтарасом Степонавічусом. У зустрічі також взяли участь представники Міністерства освіти і науки, Посольства Литви в Україні.

Проект має на меті залучити до позашкільної (неформальної) освіти  максимальну кількість дітей, зокрема на сході України, з віддалених сіл, малозабезпечених родин.

Віце-прем’єр-міністр подякував представникам Литви за підтримку України і зазначив, що в контексті реформ в освітній галузі зміни мають відбутися і в позашкільній освіті: «Ми  дуже зацікавлені у цій співпраці, щоб робити потрібні реформаторські  кроки у позашкільній освіті, особливо, якщо це стосується Східної  України. Уряд  докладатиме необхідні зусилля для успішної реалізації цього проекту», - зазначив В’ячеслав Кириленко.

Литовсько-український проект передбачає тренінги для вчителів, обмін досвідом для українських педагогів у Литві, консультації для керівників шкіл, також буде створено інтернет-сторінки для кожного з муніципалітетів-учасників, де можна буде знайти інформацію  про усі програми з позашкільної освіти.

 Проект із забезпечення якості й удосконалення системи фінансування позашкільної освіти реалізовуватиме Литовський центр дітей та молоді в 2018 – 2020 роках. Фінансування цієї роботи здійснюватиме Литовський фонд розвитку співпраці та сприяння демократії при Міністерстві закордонних справ Литви. Подібний проект успішно втілений урядом Литви.

Володимир Кістіон: Уряд чекає від Наглядової ради Укрзалізниці стратегії розвитку компанії

Кабінет Міністрів України чекає від новосформованої Наглядової ради ПАТ «Українська залізниця» стратегії розвитку компанії, яка б на перспективу визначала чіткий вектор розвитку української залізниці в усіх напрямках. Про це сьогодні під час зустрічі з незалежними директорами Укрзалізниці сказав Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон.

За його словами, для акціонера Укрзалізниці важливо, щоб система корпоративного управління компанії відповідала кращим європейським практикам, а жодна копійка підприємства не була витраченою марно, а працювала на розвиток підприємства – модернізацію рухомого складу та забезпечення потреб української економіки в перевезеннях.

«За останній час українська залізниця, безумовно, розвинулася як компанія і досягла вагомих результатів. Час підсилювати здобутки й вирішувати нагальні питання. Це суттєвий знос основних фондів, зокрема, локомотивного парку та парку пасажирських вагонів, дефіцит локомотивів для вантажних перевезень, про який сигналізує український бізнес, великі кредитні зобов’язання», - зауважив Володимир Кістіон.

І підняв перед незалежними директорами питання, з якими протягом останнього місяця звертається до Уряду український бізнес. «Ситуації, які завдають непоправних втрат Україні, є неприпустимими. Бізнес скаржиться на брак вагонів і локомотивів. Тому просив би також максимально скрупульозно вивчити проблематику із вантажними перевезеннями», - додав Віце-прем’єр-міністр.

Торкнувся Володимир Кістіон і питання управління майном Укрзалізниці. «Порядок розпорядження майном набрав чинності ще на початку цього року. Він дозволяє впровадити прозору систему управління майном та щомісяця додатково отримувати 50 млн грн для їх подальшого реінвестування в модернізацію підприємства. Але питання стоїть на місці ось уже восьмий місяць», - наголосив Віце-прем’єр-міністр.

У свою чергу представники Наглядової ради ПАТ «Укрзалізниця» запевнили Віце-прем’єр-міністра в тому, що вони з високою відповідальністю відносяться до своєї нової ролі в Україні і налаштовані на ефективне виконання всіх поставлених акціонером компанії завдань.

Урядовою уповноваженою з прав осіб з інвалідністю було представлено початок проекту «Дитляндія»

12 вересня відбулась прес-конференція, присвячена початку проекту «Дитляндія». Проект втілюється Громадською організацією «Гармонія» спільно з Урядовою уповноваженою з прав осіб з інвалідністю, за підтримки Посольства Великої Британії в Україні. В рамках проекту буде проведено інформаційну кампанію щодо створення умов для забезпечення рівних прав дітей, включно з дітьми з інвалідністю, подолання стереотипів та розбудови інклюзивної свідомості в Україні. Проект створить серію дитячих розважально-пізнавальних телепередач «Дитляндія», в якій діти будуть героями тематичних програм.

Під час проведення прес-конференції висвітлювалась важливість та актуальність наявності такого телевізійного продукту, який допоможе у формуванні інклюзивної свідомості та толерантності як у дітей так і у батьків, які будуть разом дивитися телепередачі.

Урядова уповноважена з прав осіб з інвалідністю зазначила, що команда проекту зараз веде пошук активних, талановитих, неординарних дівчаток та хлопчиків від 10 до 16 років, які б могли поділитися своїми захопленнями, талантами чи вміннями та взяти участь у зйомках телепередач. Адже участь у такому проекті зможе допомогти повірити у себе самим учасникам, а тих хто поруч, навчить бачити в дитині її особистість та можливості, а не інвалідність.

Для того щоб взяти участь у проекті  потрібно заповнити анкету за посиланням:

https://goo.gl/forms/z0ZltqobmNfjlAgU2
Додаткову інформацію щодо проекту можна отримати написавши на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або за телефоном (097) 502 46 28

Андрій Рева: Усе, що нами прогнозувалось й очікувалось від прийняття пенсійної реформи, має практичне відображення в сьогоднішніх реаліях

Хід пенсійної реформи в Україні та  підходи в призначенні субсидій  обговорювали на зустрічі Міністр соціальної політики України Андрій Рева й делегація місії МВФ на чолі з її головою Роном ван Роденом. 

Зокрема, Місія аналізує нові реалії пенсійного забезпечення і наскільки вони відповідають попереднім прогнозам  авторів реформи.

«Коли тільки був прийнятий закон про пенсійне забезпечення, у нас були декотрі побоювання щодо достатності  стимулів для людей, які б спонукали їх і  довше працювати, але зараз ми бачимо, що ви вийшли на правильний шлях», - зізнався пан ван Роден.

Загалом оцінка Місії така, що реформа дає очікувані й раніше обговорені  результати.

 Учасники зустрічі окремо зупинились  на розробці закону пенсійного забезпечення військовослужбовців. Міністр Андрій Рева повідомив, що було чимало дискусій, і робота над його вдосконаленням  з подальшим  прийняттям триває. 

Під час обговорення змін  у призначенні субсидій урядовець зазначив, що попередня система субсидіювання існувала 23  роки, в неї лише періодично вносились декотрі зміни, а наразі   прийнято нову систему субсидіювання, що відповідає вимогам часу.

На Закарпатті учасники АТО отримали близько 722 га землі

З початку запровадження ініціативи про надання земельних ділянок учасникам АТО, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області та органи місцевого самоврядування регіону надали військовим 4738 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення землі.

На сьогодні у Закарпатській області учасники АТО вже отримали у власність 2073 земельні ділянки загальною площею 721,8078 га, а саме: 1107 ділянок загальною площею 109,4081 га – для ведення садівництва, 483 ділянки загальною площею 579,5839 га – для ведення особистого селянського господарства, 477 ділянок загальною площею 35,1093 га – для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд і 75 ділянок загальною площею 4,4915 га – для індивідуального дачного будівництва.

Найбільшу кількість земель для учасників АТО відвели в Ужгородському (852 ділянки загальною площею 158,415 га) та Рахівському (308 ділянок загальною площею 42,4772 га) районах Закарпаття.

Довідково

На сайті Держгеокадастру (land.gov.ua) розміщено покрокову схему дій для допомоги учасникам АТО та членам родин загиблих воїнів, котрі бажають отримати земельні ділянки.

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України