Прес-служба КОДА

Дайджест новин Уряду за 21.06.2018

Україна та Литва мають спільну позицію з ключових питань регіональної безпеки та економічної співпраці, – зустріч Глави Уряду з Главою МЗС Литви

Україна і Литва мають спільну позицію з ключових питань регіональної безпеки та економічної співпраці – як на двосторонньому рівні, так і на міжнародних майданчиках. Це засвідчили переговори між Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом та Міністром закордонних справ Литовської Республіки Лінасом Лінкявічюсом. Керівник дипломатичного відомства Литви вже в 15 раз в Україні, і планує в рамках теперішнього візиту знову відвідати схід України.

«Ваша позиція з багатьох питань, які стосуються, передусім, нашої територіальної цілісності, викликає повагу. Підтримка України в такий непростий час і лідерство наших партнерів має велике значення», - сказав Володимир Гройсман.

Він наголосив, що питання спільної протидії російській агресії треба обговорювати предметно. «Можна багато разів говорити, що відбувається на сході України, але достатньо один раз побачити. І там ми маємо подальшу агресію», - зазначив Глава Уряду.

У свою чергу Міністр Лінкявічюс підтвердив, що побачити ситуацію на власні очі – завжди краще й інформативніше. «І зараз ми хочемо висловити солідарність з Україною, з українцями. Вони, буває, втрачають віру, але її треба підтримати. І про це треба говорити в наших дискусіях в ЄС і НАТО. Це непросто, і багато залежить від процесів в Україні», - зазначив Лінас Лінкявічюс.

Під час перемовин було обговорено механізми залучення міжнародної допомоги, в першу чергу з Європейського Союзу, для підтримки розпочатих Урядом реформ.

Окремо сторони приділили увагу литовській ініціативі «Європейський план для України». Її елементи мають бути враховані під час запровадження нового інструменту фінансової підтримки України з боку Єврокомісії.

Довідково

Зовнішньоторговельний оборот між Україною і Литвою у 2017 р. склав 1 млрд 110,6 млн дол. США і збільшився на 38,6% у порівнянні з 2016 роком. Литва є однією з небагатьох країн, експорт до яких з початку російської агресії проти України не тільки не скоротився, але й помітно зріс. За попередніми даними Держмитслужби України, протягом січня-травня 2018 р. товарооборот між Україною та Литвою зріс на 25,4% порівняно з відповідним періодом 2017 р. і склав 416,0 млн дол. США.

Україна без контрабанди – це не разова акція, тиск на схемщиків зменшуватися не буде, – Володимир Гройсман

Започаткована Урядом України ініціатива «Україна без контрабанди» – це не разова акція, і тиск на контрабандистів і чиновників, які сприяють контрабанді, буде лише посилюватися на всіх рівнях – аж до внесення змін до законодавства в частині криміналізації дій, що сприяють сірому імпорту і контрабанді. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час всеукраїнської селекторної наради з питань боротьби із контрабандними схемами на кордоні України.

«Це не разова акція. Тиск зменшуватися не буде, - сказав Глава Уряду. - Ми ретельно проаналізуємо роботу митниць, рішення будуть жорсткими. Так просто нічого не минеться... Будемо вдосконалювати систему, аби механізми боротьби були більш ефективними. А також направимо до Парламенту зміни до законодавства, які передбачають криміналізацію (дій, що сприяють) контрабанди».

Прем’єр-міністр закликав всіх – і чиновників, і правоохоронців на всіх рівнях – працювати злагоджено і долати серйозні виклики «відкрито, чесно і в інтересах громадян». «А за сприяння контрабанді – затримувати і арештовувати», - додав Глава Уряду.

Він наголосив, що саме по собі явище контрабанди – це руйнівний удар по промисловості і чесному бізнесу. Тож важливість чіткого виконання напрацьованих Урядом рішень у цій сфері – більш ніж очевидна. «Буду добиватися, аби рішення виконувалися. Всі схеми мають бути знищені. Це персональна відповідальність Уряду і правоохоронних органів. Розраховую на те, що об’єднані зусилля всієї правоохоронної системи будуть чіткими і безкомпромісними, - сказав Володимир Гройсман. – При цьому білий і чесний бізнес не має постраждати. Ми налагодимо моніторинг ситуації – в тому числі, через гарячу лінію. Чесний бізнес буде захищений».

Довідково

Кабінет Міністрів України спільно з Міністерством внутрішніх справ, Генеральною прокуратурою, Національним антикорупційним бюро України, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, Державною фіскальною службою, Службою безпеки України напрацювали план дій, направлений на ефективну боротьбу з контрабандою та тіньовими схемами на митниці. Програма отримала назву «Україна без контрабанди». Коментуючи напрацьовані рішення, Прем’єр-міністр відзначав, що весь силовий блок засвідчив «повну готовність і рішучість боротьби з контрабандою», адже існування такого ганебного явища впливає на розвиток економіки, руйнує промисловість. «Наше об’єднання дасть можливість жорстко карати всіх тих, хто має відношення до контрабанди. Будемо знищувати тіньові схеми і залучати кожну гривню до бюджету, - сказав Володимир Гройсман. - План у нас готовий. Ми презентуємо його. Але попереджаю всіх уже: стережіться і починайте служити державі. Кожна гривня має бути в бюджеті. Це принципово важливо».

За оцінками експертів, явище контрабанди та сірого імпорту, яке сьогодні має місце на кордоні України, є одним з найбільших репутаційних ризиків і викликів для України. За різними підрахунками, обсяг тіньових оборудок по деяких секторах економіки сягає 60-80%, а в абсолютних цифрах – 70-100 млрд грн. Це гроші, які проходять повз державний бюджет. І це ті втрати, які несе Україна, як держава.

Глава Уряду: Очищення кордону від контрабанди – справа честі

Очищення кордону від проявів контрабанди та сприяння «сірому імпорту» є справою честі для всіх гілок влади, оскільки втрати держави від непрозорості на кордонах сягають мільярдів гривень. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час всеукраїнської селекторної наради з питань боротьби із контрабандними схемами на кордоні України.

«Митники, працівники прикордонної служби мають все для того, аби робити країну багатшою, а не виконувати функції, аби в країну «щось» заїжджало. Ви заробляєте тисячі чи мільйони, а держава втрачає мільярди. Треба всіх (корумпованих правоохоронців і митників) зібрати і зробити поїздку, аби подивилися в очі хлопцям на фронті. Тим хлопцям, які могли б мати краще оснащення, ніж мають сьогодні, внаслідок неефективних або, навіть, злочинних дій», - сказав Глава Уряду.

Він в черговий раз закликав усіх служити державі. «Не можете – пишіть заяви і звільняйтеся. А якщо можете – давайте об’єднуватися і робити справу, а не шукати пояснень. Треба буде вдосконалювати законодавство – будемо просити Парламент. Треба буде змінювати постанови Уряду – будемо змінювати постанови Уряду. Але це справа честі для всіх нас», - наголосив Володимир Гройсман.

Довідково

Всеукраїнська селекторна нарада пройшла в рамках виконання завдань започаткованої Урядом ініціативи «Україна без контрабанди». «Це не разова акція. Тиск зменшуватися не буде, - сказав Глава Уряду. - Ми ретельно проаналізуємо роботу митниць, рішення будуть жорсткими. Так просто нічого не минеться... Будемо вдосконалювати систему, аби механізми боротьби були більш ефективними. А також направимо до Парламенту зміни до законодавства, які передбачають криміналізацію (дій, що сприяють) контрабанди».

Контрабанда – це один з найбільших репутаційних ризиків для України, увага Уряду тут цілком виправдана, – експерти

Явище контрабанди та сірого імпорту, яке сьогодні має місце на кордоні України, є одним з найбільших репутаційних ризиків і викликів для України. І його подолання в рамках програми «Україна без контрабанди» стає не менш актуальним, аніж ефективна боротьба з корупцією чи проведення секторальних реформ. Про це говорять представники ділових кіл України.
За їх оцінками по різних секторах економіки рівень тіньових оборудок сягає 60-80%, а в абсолютних цифрах – 70-100 млрд грн. Це гроші, які проходять повз державний бюджет. І це ті втрати, які несе Україна, як держава.

«Контрабанда – це одна з найбільших системних проблем, які турбують бізнес, - відзначає, виконавчий директор Європейської бізнес асоціації. - Ми вдячні за те, що тепер проблема отримає не тільки увагу Уряду, а ще й рішення, і будуть результати».

За її словами, сьогодні від планів потрібно переходити до дій. «І це, до слова, підтягує потребу швидше модернізувати судову систему, систему правоохоронних органів, як основу процесів побудови сприятливого інвестиційного клімату. Так само очікуємо і реформу власне митниці, подальшу фіскалізацію економіки. Нам потрібен порядок», - відзначила Анна Дерев’янко.

З нею погоджується і директор Офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest Данило Білак. Він упевнений, що боротьба з контрабандою, сірим імпортом, взагалі недобросовісною конкуренцією – це пріоритет і для бізнесу, і для держави. «Я чую від інвесторів, що контрабанда – це більш кричуща проблема, аніж корупція, нестача людей чи інші питання. З контрабандою важко боротися на діловому рівні. Ніколи не знаєш, що це, звідки вилізає. Але вона (контрабанда) впливає на прибутки. Чесні компанії платять податки, і ми їм гарантуємо: приїжджайте, в нашій країні буде обре, а потім таке явище».

Данило Білак зазначив, що великий негатив йде і від того, що контрабанду нерідко стимулюють – нечесні чиновники і правоохоронці на місцевому рівні. «І це вбиває репутацію України. Поки не впораємося з проблемою, говорити про масштабні інвестиції буде важко», - наголосив Глава UkraineInvest.

Довідково

Кабінет Міністрів України спільно з Міністерством внутрішніх справ, Генеральною прокуратурою, Національним антикорупційним бюро України, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, Державною фіскальною службою, Службою безпеки України напрацювали план дій, направлений на ефективну боротьбу з контрабандою та тіньовими схемами на митниці. Програма отримала назву «Україна без контрабанди». Коментуючи напрацьовані рішення, Прем’єр-міністр відзначав, що весь силовий блок засвідчив «повну готовність і рішучість боротьби з контрабандою», адже існування такого ганебного явища впливає на розвиток економіки, руйнує промисловість. «Наше об’єднання дасть можливість жорстко карати всіх тих, хто має відношення до контрабанди. Будемо знищувати тіньові схеми і залучати кожну гривню до бюджету, - сказав Володимир Гройсман. - План у нас готовий. Ми презентуємо його. Але попереджаю всіх уже: стережіться і починайте служити державі. Кожна гривня має бути в бюджеті. Це принципово важливо».

Андрій Рева: Центральним завданням Міністерства соціальної політики України є підвищення добробуту наших людей

Центральним завданням Міністерства соціальної політики України є підвищення добробуту наших людей. Так почав свій виступ Міністр соціальної політики України в рамках звіту Уряду на Комітеті Верховної Ради з питань економічної політики.

Поліпшення становища усіх соціальних груп населення безперечно визначається підвищенням розвитку економіки. Від цього, на думку Андрія Реви, залежить рівень соціальних виплат і функціонування соціальної сфери.

Дорожня карта реформ

«До формування соціальної сфери ми підійшли не за принципом пристосування до економічних умов, а поставили завдання провести комплексні реформи, сформувати таку систему соціального захисту, яка б набагато глибше, органічніше поєднувала економічну ефективність і соціальну справедливість та створювала стимул для трудової активності, - зазначив Міністр. - Основними інструментами такої політики було визначено: реформу у сфері оплати праці, реалізацію трудових відносин, пенсійну реформу, запровадження адресної соціальної підтримки вразливих верств населення.

Насамперед, ми накреслили дорожню карту завдань в умовах економічного зростання: стимулювати підвищення ціни робочої сили та зростання оплати праці – встановити мінімальну заробітну плату на рівні вартості споживчого кошика. З 1 січня 2017 року ми запровадили новий підхід до встановлення мінімальної заробітної плати, підвищивши вдвічі її розмір, що дало можливість збільшити фонд оплати праці в Україні на 212 мільярдів гривень та підвищити добробут мільйонів працюючих громадян, зокрема, бюджетних установ.

У 2018 році розмір мінімальної заробітної плати зріс ще на 16,3%, і, наразі, ми розглядаємо можливість подальшого підвищення мінімальної зарплати до 4200 гривень. З огляду на традиції на ринку праці, посилення міграції робочої сили за кордон сьогодні можна стверджувати, що підвищення мінімальної заробітної плати - це своєчасний крок до вирівнювання диспропорцій на ринку праці і підвищення вартості робочої сили. Середньомісячна заробітна плата в 2017 році зросла на 37,1% і становила по року 7104 гривні. Реальна заробітна плата зросла за рік на 19,1%. У цьому році спостерігається подальша позитивна динаміка. За шість місяців 2018 року середня заробітна плата збільшилась ще на 28,4% і становила 8101 гривню – реальна заробітна палата зросла ще на 11,3%. Уряд і надалі проводитиме політику підвищення рівня оплати праці, зокрема працівникам бюджетної сфери».

Зростання пенсій за формулами, а не за суб’єктивним рішенням політиків

Збільшення офіційних зарплат, з яких сплачуються податки й соціальний внесок дало змогу отримати фінансовий ресурс для підвищення рівня соціальних гарантій у системі соціального страхування.

«У 2017 році власні надходження до Пенсійного фонду України становили 158,9 мільярда гривень, що на 47,2 млрд гривень більше порівняно з 2016 роком. Це дало змогу в рамках проведення пенсійної реформи в жовтні 2017 року підвищити пенсії для 10,2 млн пенсіонерів у середньому на 560 гривень, - сказав Андрій Рева. - У рамках запровадження справедливої формули нарахування пенсій було диференційовано виплати для 6 мільйонів осіб, які раніше отримували пенсії на рівні мінімальної, та зменшилась чисельність пенсіонерів, у котрих страхова пенсія є меншою за мінімальну - до 3 млн 100 тисяч осіб.

Середній рівень пенсії на перше січня 2018 року в Україні складав 2518 гривень, що на 37, 4% більше, ніж у 2017 році. Тобто заробітна плата зросла на 37%, і на таку ж цифру приблизно зросли й наші пенсії. З 1 січня 2018 року здійснено перерахунок та підвищення пенсій військовослужбовцям, це майже 500 тисячам осіб. У середньому підвищення пенсій склало 1500 гривень. Згідно з прийнятими в 2017 та 2018 роках рішеннями подальше зростання пенсійних виплат здійснюватиметься щорічно, зокрема вже в 2019 році за чітко визначеними формулами, а не в залежності від суб’єктивних рішень. Пенсійна реформа – серйозний крок вперед, який дозволить досягти тієї мети, яку ми перед собою ставимо, а це  справедливі трудові пенсії».

Вступники мають самостійно рахувати середній бал атестата, а приймальні комісії – перевіряти правильність обрахунку, – роз’яснення МОН

Випускникам шкіл, що вступатимуть до вишів, потрібно самостійно розраховувати середній бал атестата. Внесення відповідного запису в додаток до атестата не передбачено в затверджених КМУ зразках документів про повну загальну середню освіту.

Відповідне роз’яснення надає МОН у листі керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державної адміністрації, закладів вищої та загальної середньої освіти, ДП «Інфоресурс».

Зокрема, під час подання заяви до вишу – як в електронному, так і в паперовому вигляді –  випускникові школи треба самому порахувати середній бал атестата. Перевірятимуть правильність обчислення приймальні комісії закладів вищої освіти.

Як саме розраховується бал, визначено в Порядку подання та розгляду заяв в електронній формі. Так, він обчислюється за 12-бальною шкалою з округленням до десятих частин. Бал розраховується як середнє арифметичне усіх зазначених в додатку до атестата оцінок (інваріантна частина, варіативна частина, державна підсумкова атестація). Водночас предмети, за якими зроблено запис «звільнений(а)», у загальну кількість не враховуються.

Зверніть увагу: якщо в додатку до атестата все ж зазначений середній бал, то обов’язково потрібно перевірити, чи за правильною методикою він розрахований. Якщо за неправильною, то вступнику потрібно самостійно розрахувати бал за правильною методикою і вказувати його під час подання заяв. При цьому атестат з неправильно розрахованим середнім балом є дійсним.

МОН також нагадало, що в разі подання заяв в електронному вигляді вступник зазначає середній бал в особистому кабінеті. Якщо потім він виявить помилку в розрахунку, то може самостійно її виправити до подання першої заяви.

Раніше МОН подовжило термін внесення до ЄДЕБО небюджетних конкурсних пропозицій до 30 червня 2018 року. Таке рішення було ухвалене як виняток у зв’язку з численними зверненнями закладів вищої освіти, які не встигли своєчасно внести зазначену інформацію.

Також на сайті МОН уже розміщено відповіді на найпоширеніші запитання щодо вступної кампанії 2018 для вступників на всі рівні та приймальних комісій.

Ігор Жданов: В Україні вперше відбудеться чемпіонат Європи з регбі -7 серед жінок, який збере 12 кращих команд континенту

Вже 23 червня Україна вперше прийматиме континентальну першість серед жіночих команд з регбі-7. Про це під час прес-конференції, що пройшла 21 червня, повідомив Міністр молоді та спорту Ігор Жданов.

«Для нас це велика спортивна подія, яка відбудеться в країні. У 2009 році Міжнародним олімпійським комітетом було прийнято рішення про визнання регбі-7 олімпійським видом спорту. У 2016 році команди з різних країн світу вперше взяли участь в Олімпійських іграх. І ось вперше в Україні проходитиме чемпіонат Європи з регбі-7 серед 12 жіночих команд», - зазначив Міністр.

Місцем проведення цієї події в світі олімпійського спорту стало м. Дніпро. За словами Міністра, - це місто має добре розвинуту спортивну інфраструктуру, а також ставало центром для проведення континентальних змагань з регбі.

Вже за кілька днів на спортивній арені «Метеор» зустрінуться кращі європейські регбійні жіночі збірні, які представляють Нідерланди, Швецію, Швейцарію, Чехію, Угорщину, Фінляндію, Норвегію, Латвію, Ізраїль, Австрію, Румунію та Україну. Протягом двох днів команди здобуватимуть право наступного 2019 року виступати у складі найсильніших команд Європи – дивізіоні GRANDPRIXSERIES.

«Два дні матимемо дуже динамічні змагання. Міністерство молоді та спорту України безумовно підтримує чемпіонат. І за рахунок платників податків на проведення чемпіонату Європи з регбі-7 серед жінок виділено 3 млн грн з державного бюджету», - підкреслив урядовець.

Ігор Жданов запросив вболівальників підтримати українську збірну та відзначив, що змагання стануть черговим яскравим прикладом того, як виконується одне зі стратегічних завдань Міністерства – повернення престижних міжнародних змагань на територію України.

«Після початку агресії Росії проти України, незважаючи на деякий скептицизм окремих закордонних колег, країна вже успішно прийняла низку чемпіонатів не лише континентального, а й світового рівня. Це чемпіонати Європи з боксу та стрибків у воду, чемпіонати світу серед дорослих та юніорів з хокею, фінал Ліги чемпіонів УЄФА та інші. Їх належну організацію, а також забезпечення рівня безпеки високо оцінили міжнародні спортивні представництва», - наголосив Ігор Жданов.

Свою впевненість, що проведення чемпіонату Європи з регбі-7 серед жінок високо оцінять і міжнародні експерти, і учасники, і гості спортивного свята, висловив президент Федерації регбі України Євген Баженков.

Оптимістично налаштований очільник федерації і щодо участі вітчизняної збірної у турнірі. Євген Баженков висловив сподівання, що наші співвітчизниці зуміють покращити минулорічний результат, адже 2017 року українська команда стала бронзовим призером континетальної першості.

Тож запрошуємо поціновувачів спорту підтримати національну збірну України на чемпіонаті Європи з регбі-7 серед жінок, що 23-24 червня проходитиме в м. Дніпро.

Остап Семерак: Україна зобов’язалася до 11% збільшити частку відновлюваної енергетики до 2035 року

Ухвалена Урядом Енергетична стратегія передбачає, що до 2035 року частка відновлюваних джерел в українській енергетиці буде становити 11%. Про це заявив Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак у програмі «Бацман» на «112 Україна».

«У новій Енергетичній стратегії, яку схвалив Уряд, стоїть завдання, щоб відновлювальні джерела енергії в Україні у 2035 році були на рівні 11% виробництва. Сьогодні відновлювальні джерела енергії - це 1 чи 2%», - пояснив Міністр.

Він зазначив, що це передбачає декарбонізацію економіки і, зокрема, непросте завдання скоротити використання викопних вуглеводнів в Україні.

«Це означає поступову відмову від вугілля і збільшення інвестицій у сонячні, вітряні електростанції. Ті, хто інвестує в енергетику і має там великі капітали, вже сьогодні інвестують також у відновлювальну енергетику. Насправді вона є прибутковою», - сказав Остап Семерак.

При цьому він зазначив, що цей перехід не буде простим для України, оскільки є велика кількість зацікавлених людей, які звикли інвестувати у викопні джерела енергії.

«Завдання, яке стоїть перед нами, дуже амбітне. Потрібно робити серйозні кроки», - резюмував Міністр екології та природних ресурсів України.

Нагадаємо, 6 червня 2018 року Кабінет Міністрів України схвалив План заходів з реалізації Енергетичної стратегії України до 2035 року «Безпека, енергоефективність та конкурентоспроможність». Головну увагу в документі приділено реформам ринку електричної енергії, ринку газу та вугільної галузі. Зокрема, зниження енергоємності економіки у два рази до 2030 року та збільшення українського виробництва як традиційних, так і альтернативних джерел енергії.

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України