Прес-служба КОДА

Дайджест новин Уряду за 12.06.2018

Україна може й надалі розраховувати на політичну підтримку Чеської Республіки, - результати зустрічі Володимира Кістіона та Прем’єр-міністра Андрея Бабіша

Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон в Празі зустрівся з новопризначеним Прем’єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем й запросив його відвідати з офіційним візитом Україну.

Україна розглядає Чехію як свого надійного політичного й економічного партнера в Європі, наголосив в ході зустрічі Володимир Кістіон і додав, що Уряд України високо цінує підтримку та послідовну позицію Уряду Чеської Республіки у питаннях відновлення територіальної цілісності України та протистояння російській агресії.

У свою чергу Прем’єр-міністр Андрей Бабіш зауважив, що Україна може й надалі розраховувати на політичну підтримку Чеської Республіки. «Повне виконання Росією Мінських домовленостей є принципово важливим», - наголосив Андрей Бабіш. І висловився за більш активне залучення ЄС до вирішення ситуації на сході України.

Віце-прем’єр-міністр України у свою чергу висловив сподівання щодо підтримки Чехії в протидії будівництву «Північного потоку-2».  «На наше переконання, цей проект немає нічого спільного з економікою. Він є політично вмотивованим задумом, який підриває європейську енергетичну безпеку та є елементом шантажу Росією країн Східної Європи», - підкреслив Володимир Кістон.

Серед іншого сторони обговорили актуальні питання двосторонньої економічної й інвестиційної взаємодії та відзначили потенціал поглиблення співпраці в енергетиці, транспортному й енергетичному машинобудуванні, галузі сільського господарства.

Павло Петренко дав старт роботі правового клубу «PRAVOkator» у Львові

11 червня 2018 року Міністр юстиції Павло Петренко в рамках одноденної робочої поїздки до Львова відкрив четвертий правовий клуб нового формату «PRAVOkator». Раніше аналогічні правові майданчики почали працювати у Дніпрі, Харкові та Одесі.

«Сьогодні ми відкриваємо четвертий правовий клуб нового формату. І вже можемо сказати, що даний майданчик дає можливість ефективно обмінюватися досвідом правникам з різних регіонів, напрацьовувати нові підходи та поширювати найкращі практики. Фактично, ми запустили генератори інновацій у сфері права», - зазначив очільник Мін’юсту.

За його словами, ідея проекту багатьма сприймалася як мрія. Тоді мало хто вірив, що Мін’юсту вдасться створити правові майданчики такого формату, але зараз – це вже реальність.

«Я запрошую всіх представників правової сфери Львова та громадськості долучатись до заходів клубу, які є абсолютно безкоштовні. Ви можете самі ініціювати активності, які для вас цікаві. Ми – відкриті до ваших пропозицій», - зауважив він.

Міністр юстиції повідомив: у перших трьох правових клубах вже проведено 20 заходів, у яких взяли участь 402 співробітники системи безоплатної правової допомоги та органів юстиції, представники громадськості й середовища правників.

За його словами, цього року такий самий заклад має запрацювати у Києві, а загалом кількість правових клубів нового формату зросте до п’яти.

«Запровадження сучасних підходів у підготовці спеціалістів, які надають правову допомогу громадянам, – це перехід на новий етап посилення правової спроможності держави.

Завдяки постійному обміну інформацією та знаннями наші фахівці і українці зможуть забезпечити верховенство закону і захист прав людини. А це – наша головна мета», - резюмував Павло Петренко.

За словами народного депутата Ірини Луценко, створення таких клубів є ключовим для підвищення обізнаності громадян про свої права і можливості їх захисту.

«Дуже важливо, що такі правові клуби відкриваються в різних регіонах. Адже ми проходимо процес децентралізації і створення нових об’єднаних територіальних громад. Надзвичайно важливо, щоб ці громади знали свої права і можливості», - сказала вона.

На її переконання, коли людина знає про свої права і знає, до кого вона може звернутися, вона відчуває себе впевненіше в громаді.

«Така людина відчуває, що держава дбає про неї в розумінні надання швидких і зручних адміністративних послуг. Це підвищує довіру до влади, а значить і держави», - підкреслила Ірина Луценко.

За словами директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексія Бонюка, такі клуби мають стати майданчиком з рівним доступом для всіх правників та представників місцевих громад.

«Не маю сумніву, що цей клуб буде завжди переповнений правниками і тут вони продукуватимуть важливі ідеї для нашої країни», - наголосив він.

Директор програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» Роман Романов зауважив: для того, щоб ідеї ставали частиною суспільної дискусії, потрібні майданчики.

«З дискусій в кабінетах ми переходимо у відкриті простори. Для працівників правоохоронних органів, суддів, прокурорів, органів юстиції – це особлива нагода перенести професійну дискусію за межі офіційних будівель. Тут у комфортних умовах можна працювати, думати, народжувати ідеї», - додав Роман Романов.

За словами директора українсько-канадського проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Лариси Бізо, це можливість збиратися разом та віднаходити значно більш інноваційні та комплексні шляхи вирішення проблем, які існують у суспільстві.

«Правові клуби стануть відкритими хабами, де люди думатимуть по-іншому, працюватимуть по-іншому та продукуватимуть креативні й творчі ідеї», - сказала вона.

Україна та Чехія визначили пріоритети співпраці на 2018-2019 роки

У Празі під головуванням Віце-прем’єр-міністра України Володимира Кістіона та Міністра промисловості і торгівлі Чеської Республіки Томаша Гінера відбулося восьме засідання Українсько-чеської міжурядової змішаної комісії з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва.

Сторони обговорили ключові напрями – торгівлю, промисловість, енергетику, співпраця у яких відповідає взаємним інтересам України та Чеської Республіки.

Домовилися сприяти організації на території України виробництва сільськогосподарської техніки й розширенню експортно-імпортних поставок сільськогосподарської продукції.

Також домовлено поглиблювати співпрацю в автомобілебудуванні, яке вже багато років успішно розвивається на території України за сприяння чеських інвестицій.

Підписали План заходів співробітництва у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та оцінки відповідності між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Управлінням з технічної стандартизації, метрології і державних випробувань Чеської Республіки.

Володимир Кістіон висловив переконання, що досягнуті домовленості створять підґрунтя для подальшої реалізації конкретних проектів у пріоритетних сферах та сприятимуть виведенню українсько-чеського торговельно-економічного співробітництва на якісно новий рівень.

Ліки за трьома програмами державних закупівель їдуть у регіони

У регіони відправлено ще низку препаратів, закуплених за державні кошти. Найближчим часом лікарські засоби будуть доступні у лікарнях.

Програма «Антиретровірусна терапія дорослих, підлітків та дітей»

Невірапін - 3 623 упаковки

Ламівудин - 18 262 упаковки

Тенофовір - 107 281 упаковка

Тенофовір/Емтрицитабін - 98 031 упаковка

Програма «Діти з онкологічними та онкогематологічними захворюваннями»

Темозоломід - 516 упаковок

Посаконазол - 2 823 упаковки

Каспофунгін - 5 459 упаковок

Програма «Хворі в до- та післяопераційний період трансплантації»

Комплект для діалізу (з діалізатором площею 1,3-1,6 м2, кровопровідними магістралями та комплектом фістульних голок) - 134 комплекти

Комплект для діалізу (з діалізатором площею 1,7-2 м2, кровопровідними магістралями та комплектом фістульних голок) - 190 комплектів

Нагадаємо, що Міністерство охорони здоров`я закуповує ліки у межах виділеного бюджету, котрий щорічно приймає ВРУ (у 2016 році – 3,4 млрд грн, у 2017 році 5,9 млрд грн, у 2018 році - 5,9 млрд грн). Державний бюджет, виділений на закупівлю ліків на національному рівні, дозволяє покривати в середньому 45% від усього обсягу потреби.

Закупівлі ліків через міжнародні організації дозволяють домовлятись про спеціальні низькі ціни для України і завдяки цьому збільшувати обсяги закуплених ліків.

Якщо ліки є в наявності, а в лікарні з якихось причин відмовляють у їх безоплатній видачі, необхідно написати заяву на ім`я головного лікаря медичного закладу або на місцеве управління/департамент охорони здоров`я, вказавши діагноз із результатами аналізів або діагностики, що підтверджує діагноз, та необхідний препарат.

Медичні заклади, згідно з Наказом МОЗ №509, зобов`язані оприлюднювати інформацію щодо залишків лікарських засобів.

Глава Уряду зустрівся з керівництвом МОЗ

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зустрівся з керівництвом Міністерства охорони здоров’я, зокрема з в. о. Міністра Уляною Супрун та її заступником Олександром Лінчевським щодо ситуації навколо коментаря результатів звіту Рахункової Палати в частині лікування онкохворих за кордоном.

«Важливо, аби люди, особливо ті, які мають відношення до медицини, мали добре серце і співпереживали за те, що може спіткати будь-яку людину. Головне бути готовим допомогти в будь-якій складній ситуації, – сказав Глава Уряду. – Можна оцінювати слова, а можна оцінювати дії і показати всім, що співчуття, добре серце, і намагання допомогти – базові цінності, на яких живе світ».

Прем’єр-міністр сказав, що знає Олександра Лінчевського, як лікаря, практика, який стикається з різними ситуаціями. «Було б добре, якби ваші подальші кроки дали всім розуміння, хто ви є насправді, які у вас погляди, принципи і моральні якості – на конкретних діях».

У відповідь Олександр Лінчевський висловив жаль з приводу того, що його слова, взяті з закритого засідання, були перекручені, хоча насправді йшлося якраз про захист програми допомоги онкохворим.

«Я залишаюся лікарем. У вільний, поза Міністерством, час я працюю в лікарні, бачу пацієнтів щодня. Роки навчання і роботи присвячені допомозі пацієнтам – незалежно від того, що кажуть навколо. Я працював і залишаюся працювати лікарем», – сказав Олександр Лінчевський.

Глава Уряду зазначив, що говорити можна багато, але є дії. «Пропоную більше приділити увагу у вашій професійній діяльності, як лікаря, догляду, супроводженню й лікуванню онкохворих. Це проявить всі ваші якості і не буде інших тлумачень ваших слів. Можна говорити багато, але є дії, – сказав Володимир Гройсман. – Знайдіть хоспіс, онколікарню – в позаробочий час, як фаховий лікар і добра людина – допоможіть і підтримайте. А тим, хто говорив про вас, я пропонував би подивитися на вас з іншої сторони і потім зробив би висновки. Я хочу тут справедливості».

Російські спецслужби намагаються поставити знак рівності між українськими патріотами та антисемітами, – Іванна Климпуш-Цинцадзе

Російські спецслужби намагаються поставити знак рівності між українськими патріотами та антисемітами. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час пленарного засідання «Україна та Ізраїль: як зміцнити національну консолідацію» конференції «Досвід державотворення Ізраїлю: уроки для України», організованої Центром «Нова Європа» та Українсько-єврейською зустріччю.

Говорячи про ризики для співпраці між країнами, Іванна Климпуш-Цинцадзе торкнулася теми втручання Кремля. «Російські спецслужби неодноразово намагалися розіграти «єврейську карту» в Україні. Суть цієї стратегії полягає у тому, щоб поставити знак рівності між українськими патріотами та антисемітами», – сказала вона, підкресливши, що в критичні місяці 2014 року саме завдяки активній позиції українських громадських діячів та інтелектуалів єврейського походження російська стратегія зазнала поразки.

Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на тому, що Україну та Ізраїль поєднує багато спільного, - як історично, так і культурно та релігійно. Велика кількість видатних митців та політичних лідерів Ізраїлю мали українське походження. Також країни об’єднують і трагічні сторінки, причому мова не лише про історичні події, а й про сьогодення. «Україну та Ізраїль об’єднує не лише історія, а й схожі виклики. Ізраїль, як ніхто, може зрозуміти Україну, яка змушена жити у стані постійної напруги та військової загрози від вороже налаштованого сусіда», – підкреслила вона.

Ізраїль – це унікальна країна, яка досягла значного успіху в модернізації усіх сфер життя, перебуваючи в напрузі та маючи постійні воєнні загрози і невигідне географічне положення. Звісно, випадки не ідентичні, але Україні є чому повчитися. Сьогодні Ізраїль входить до першої десятки країн за рівнем інновацій і посідає перше місце у світі за рівнем інвестицій у дослідження, а також за кількістю дослідників. Україна у цьому рейтингу займає 46-те місце. «Наша країна є домівкою для найбільшої кількості талановитих та високоосвічених IT-спеціалістів у Європі, а IT-сфера сьогодні демонструє динамічний розвиток. Однак, щоб реалізувати цей потенціал, маємо, як Ізраїль, стати державою, що цінує та заохочує інновації. Необхідні спільні зусилля влади, бізнесу та вищих навчальних закладів у цьому напрямі», – додала Віце-прем’єр-міністр.

Також, за її словами, важливою є активізація двосторонніх контактів. Цьому має посприяти завершення переговорів щодо Зони вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем. Наприкінці квітня Угоду технічно парафували, наразі завершуються всі формальності.

Також присутні на засіданні Віце-прем’єр-міністр Ізраїлю в 2009-2013 роках Ден Мерідор, Надзвичайний і Повноважний Посол Ізраїлю в Україні Еліав Бєлоцерковські та народний депутат України, керівник групи з міжпарламентських зв’язків з Державою Ізраїль Георгій Логвинський висловили надію на посилення співпраці між країнами та підкреслили, що найбільший скарб Ізраїлю – люди, і розуміння цього підходу має стати ключем до розвитку України.

Павло Петренко та Роман Ващук дали старт кампанії «Безоплатна правова допомога – завжди поруч»

Сьогодні Міністр юстиції Павло Петренко та Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук дали старт інформаційній кампанії «Безоплатна правова допомога – завжди поруч». Мета проекту – інформувати громадян на прикладах життєвих історій українців про можливості захисту прав завдяки роботі юристів та адвокатів системи безоплатної правової допомоги Мін’юсту.

«Ми запускаємо інформаційну кампанію, яка має на конкретних прикладах успішних історій українських громадян донести ключове повідомлення – право на захист є у кожного і його можна реалізувати за допомогою нашої системи безоплатної правової допомоги», - наголосив очільник Мін’юсту.

Він зауважив, що безоплатна правова допомога – один з найуспішніших проектів Міністерства юстиції, Уряду та міжнародних партнерів, який поновлює справедливість і забезпечує реалізацію права українців на захист. Саме тому дана ініціатива – серед пріоритетів держави.

«Шлях, який ми пройшли за останні 5 років, це шлях поступового відновлення довіри громадян до країни як захисника їхніх прав. За ці 5 років понад 2 мільйони українців скористалися послугами безоплатної правової допомоги», - підкреслив Міністр юстиції.

Він додав: за цей час система від ідеї запровадження захисту від незаконного переслідування держави через правоохоронні органи виросла до понад 550 центрів та бюро безоплатної правової допомоги, де працюють тисячі адвокатів та юристів.

«2300 українських громадян, яких захищали адвокати системи безоплатної правової допомоги, були виправдані у кримінальних справах. Це 2300 доль, які не були зламані правоохоронною системою і кинуті на вівтар беззаконня й несправедливості. Вони є свідченням того, що в країні відновлюється право на захист», - заявив Павло Петренко.

Він подякував надійним партнерам Міністерства юстиції – Уряду Канади й проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» – котрі з перших днів заснування системи безоплатної правової допомоги підтримували всі ініціативи, спрямовані на захист прав українців.

Посол Канади в Україні Роман Ващук у свою чергу наголосив, що будь-яка демократична держава має забезпечити доступ до безоплатної правової допомоги для найбільш вразливих категорій громадян.

«Проект безоплатної правової допомоги перевів це зобов’язання в Україні з площини теорії у площину практики. Це реальний приклад реформи, націленої на найбільш вразливі верстви населення», - зауважив Посол.

Але, додав він, для того, щоб українці користувалися цією можливістю, – важливо надати їм якомога ширшу інформацію про проект.

«Ці історії з життя будуть найбільш переконливими для українців, які є одними з найбільших скептиків. Достукатися до людей – це обов’язок держави і партнерів запровадження проекту безоплатної правової допомоги», - наголосив Роман Ващук.

За словами директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексія Бонюка, мета кампанії – інформувати якнайширше коло громадян України про систему безоплатної правової допомоги.

«Ми надаємо інформацію про систему державної соціальної гарантії, яка вже 5 років існує в Україні і якою мають можливість скористатися громадяни, щоб отримати якісну безоплатну правову допомогу. В рамках проекту було виготовлено 6 соціальних роликів, а також підготовлено низку друкованих матеріалів. У їх основу лягли реальні життєві історії клієнтів системи БПД, які звернулися за правовою допомогою», - зазначив керівник Координаційного центру.

За словами директора українсько-канадського проекту «Доступна та якісна правова допомога України» Лариси Бізо, цей проект дає бачення того, як може змінитися життя у разі використання послуг системи безоплатної правової допомоги.

«Ми залучили молодих режисерів, для яких ця тема була не байдужа. Наша мета полягала у тому, щоб створити відеоролики, які б показували українцям реальні життєві приклади. Також для нас було дуже важливо через ці історії збільшити рівень довіри до системи», - зауважила Лариса Бізо.

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України