Прес-служба КОДА

Дайджест новин Уряду за 16.05.2018

Здобутки в економіці будемо реінвестувати в добробут і нову якість життя людей – Глава Уряду

Показник зростання економіки в 3,1% за підсумками 1 кварталу поточного року - добра ознака, яка відповідає ключовому принципу роботи Уряду: реінвестувати все, що заробляє економіка, в добробут та нову якість життя громадян. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

«Показник зростання економіки – суттєвий. Але недостатній. Все, що заробить економіка, маємо реінвестувати в нову якість життя – нові дороги, забезпечене військо тощо», - сказав Володимир Гройсман.

При цьому він наголосив, що нині в Україні будуються понад 50 виробництв, які з одного боку стануть запорукою зростання кількості нових робочих місць, а з іншого дозволять запровадити нові підходи в сфері підготовки кадрів.

«Ми в середньостроковій перспективі матимемо нові робочі місця. Тож потрібно готувати якісні кваліфіковані кадри. Вже по деяких регіонах попит (на працівників) більший за пропозицію», - зазначив Глава Уряду. Він також нагадав, що за планом Уряду, до кінця року показник середньої зарплати в Україні становитиме не менше 10 тис. грн.

Глава Уряду пропонує не відкладати ухвалення проекту закону про Антикорупційний суд

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пропонує не відкладати ухвалення проекту закону про Антикорупційний суд і проголосувати за документ наступного пленарного тижня. Як підкреслив Глава Уряду, це стане не просто потужним антикорупційним кроком, а сигналом для українського суспільства та міжнародної спільноти.

«За моєю інформацією, розглядати проект будуть з наступного вівторка. Є всі шанси (ухвалити), не треба нічого перекладати на потім. Це буде міцний антикорупційний крок і міцний сигнал назовні», - сказав Володимир Гройсман.

Проблеми підприємств не можна перекладати на плечі робітників – Прем’єр-міністр про явище заборгованості по зарплатах

Існуючі на українських підприємствах проблеми не можуть бути причиною нарощування заборгованості по заробітних платах, тож перекладати їх на плечі робітників – неприпустиме явище. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

Він подякував Міністерству юстиції за створення юридичних механізмів впливу на роботодавців, які мають борги. Так, почав роботу реєстр боржників, пройшла велика роз’яснювальна кампанія щодо захисту інтересів робітників.

«Проблематика підприємств не може бути перекладена на плечі робітників. Вимоги до роботодавців, які не платять робітникам, будуть жорсткими, - сказав Володимир Гройсман. – Готуємо доручення главам ОДА – посилити роботу з несумлінними роботодавцями».

За інформацією Міністерства юстиції, наразі динаміка виплати зарплати зросла на понад 70%. Щомісячне стягнення заборгованості становить 73 млн грн – рекордний для України показник.

«Ми вибрали правильний підхід. Будемо діяти жорстко. Заблокуємо все для горе-керівників. Ситуація буде повністю публічною. Персональна відповідальність голів ОДА буде посилена, - сказав Володимир Гройсман. - Звертаю увагу, що більшість підприємств-боржників – державної форми власності. Тож наш шлях на залучення інвестицій і технологій на такі підприємства принесе благополуччя для робітників, а не директорів, які там крутяться».

Уряд виділив 300 млн грн на закупівлю житла для сімей воїнів АТО

Кабінет Міністрів України в рамках реалізації політики соціального захисту воїнів, загиблих або поранених в зоні проведення антитерористичної операції, а нині операції об’єднаних сил, виділяє 300 млн грн на придбання квартир для сімей воїнів. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
Він наголосив, що Уряд змінив систему використання коштів. Гроші будуть надаватися адресно, без можливості вибудовувати корупційні схеми на цьому ресурсі. Ситуація має покращитися.
«Віднині ми надаємо гроші і люди самі придбають житло. Є конкретна родина, вона отримає кошти, і за ці кошти сама придбає те, що вони хочуть придбати. Проблема вирішена системно. - сказав Глава Уряду. -  Це наш обов’язок. Хотілося б виконувати  свій обов’язок в більших обсягах, але це стане можливо, коли збільшимо зростання економіки. Це можливо, на цьому будемо концентруватися», - сказав Володимир Гройсман.

Без впровадження гендерного компонента повноцінна реформа військової освіти неможлива, – Іванна Климпуш-Цинцадзе

Впровадження гендерного компоненту у військову освіту є одним із важливих пріоритетів української влади задля повноцінної реформи зазначеної сфери. Про це Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомила під час зустрічі з керівником Північного центру з гендерних питань у військових операціях (Nordic Centre for Gender in Military Operations – NCGM), який функціонує в рамках Міжнародного центру Збройних сил Швеції (Swedish Armed Forces International Centre – SWEDINT), Ларсом Берглундом.

«Якщо ми не почнемо вимагати врахування гендерного аспекту в освіті у військовій сфері – не матимемо результату», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона наголосила, що відповідно до Плану дій Уряду серед коросткострокових цілей на 2018 рік є розробка Національного плану з імплементації Конвенції з подолання всіх форм дискримінації жінок (CEDAW), оновлення Національного плану дій з імплементації резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» та впровадження в національне законодавство Директив ЄС у сфері гендерної рівності.

Іванна Климпуш-Цинцадзе також розповіла про проект із впровадження гендерної освіти, розрахований на 2 роки, в якому беруть участь 9 університетів. «Ми запустили важливий проект, спрямований на уніфікацію гендерної освіти у секторі безпеки та оборони. Йдеться про розробку підручників для різних силових відомств, підготовку навчальних програм/навчальних програм з професійного розвитку/перепідготовки вчителів (тренерів), які працюють у навчальних закладах сектору безпеки та оборони», – повідомила Віце-прем’єр-міністр і додала, що Україна активно впроваджує освітні стандарти НАТО і бере участь у різноманітних освітніх програмах Альянсу.

Своєю чергою Ларс Берглунд зазначив, що його країна готова посилювати співпрацю з Україною щодо впровадження стандартів гендерної рівності та підтримувати нашу країну в реалізації Національного плану дій до 2020 року. За його словами, Швеція готова приєднатися до процесу навчання для українських військових у частині впровадження стандартів гендерної рівності. Йдеться, зокрема, про залучення Швеції до тренувальної місії UNIFIER у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки на Яворівському полігоні у Львівській області. Також, за його словами, важливо, аби ці стандарти впроваджувалися на всіх рівнях. «Гендер має бути не лише на рівні генералів – це має бути на всіх рівнях», – наголосив керівник NCGM.

Сторони також обговорили досвід гібридної війни. Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на тому, що Росія постійно удосконалює інструменти гібридної боротьби, і це ставить перед всім цивілізованим світом нові завдання щодо протистояння новому виду загроз.

За словами Ларса Берглунда, у цьому контексті військові не можуть розраховувати лише на власні сили, потрібно залучати суспільство та громадськість до вирішення проблеми.

Віце-прем`єр-міністр наголосила на важливості кооперації у вирішенні зазначених проблем і висловила сподівання на подальше поглиблення співпраці зі шведськими партнерами.

Довідково

Міжнародний центр Збройних сил Королівства Швеція (SWEDINT – Swedish Armed Forces International Center) запроваджує індивідуальну підготовку та навчання військового і цивільного персоналу, а також представників військової поліції (військової служби правопорядку), які братимуть участь в рамках операцій з підтримання миру та безпеки під егідою ЄС, НАТО, ООН та інших організацій.

Протягом 2016 – 2017 років участь у 11 курсах у SWEDINT взяли 16 представників ЗС України, а у 2018 році планується участь 11 представників ЗС України на 9 курсах.

Мінрегіон пропонує кардинальні зміни у програмах забезпечення доступним житлом, - Геннадій Зубко

Питання доступного житла для України -  як ніколи на часі. Реалізація держпрограм «Доступне житло» та «Молодіжне кредитування», що знаходяться у  компетенції установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», сьогодні не відповідають вимогам часу та не задовольняють потреби тих, хто дійсно потребує вирішення житлового питання. А це в першу чергу молодь, учасники АТО, внутрішньо переміщені особи. Про це у своєму блозі в інтернет-виданні «Сегодня» наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

За його словами, всі  ініціативи щодо зміни цих програм, які були закладені у Стратегії розвитку Держмолодьжитла, так і не були виконані установою. Лише під тиском міністерства вдалося змінити систему кредитування за згаданими програмами для АТОшників та переселенців, і замість формули 30%/70%, добитися державної підтримки зі сплати до 50% вартості житла.

«Ми прибрали вимогу для переселенців щодо обов'язкового зняття з квартирного обліку при отриманні пільгового кредитування. Тепер для участі у програмі достатньо лише підтвердити статус внутрішньо переміщеної особи. Проте чи стало житло доступнішим для людей, коли забудовника фактично нав'язують заявнику, як це зараз прописано у процедурі? Коли громадяни позбавлені вибору тієї квартири, яка їм підходить більше у якості першого житла. Ні! Саме тому Мінрегіон запропонував істотні зміни до існуючої програми», - наголосив Геннадій Зубко.

Серед запропонованих змін - зробити житло за програмою «Доступне житло» та «Молодіжне кредитування» дійсно доступним, дати свободу громадянам у виборі свого майбутнього житла, дати можливість купувати малогабаритне й недороге житло, спростити та полегшити доступ до державного кредитування, забезпечити прозорість та усунути  корупцію, розширити коло учасників і кредитні можливості за рахунок залучення державних банків, забезпечити ефективне використання державних коштів замість витрачання їх на утримання і обслуговування Держмолодьжитла.

«Щоб забезпечити прозорість ми пропонуємо залучити до реалізації цих програм державні банки. Мінрегіон має успішний досвід роботи з банками за програмою «Теплі кредити», то чому б його не перенести і на цю сферу. Державні банки могли б бути фронт-офісами державного кредитування, забезпечивши прозорість, збільшення учасників програм у регіонах, розширивши кредитні можливості за рахунок додаткових іпотечних програм та кредитування малогабаритного житла», - заявив Геннадій Зубко.

Він наголошує на необхідності ліквідації монополії Держмолодьжитла зі спілкування із заявниками та учасниками  програм. Потрібно також прибрати з переліку заявників забезпечених людей, котрі прагнуть за державної підтримки придбати великі і дорогі квартири.

«Норматив загальної площі житла, що може бути кредитоване державою -  до  21 метра квадратного на одного члена сім'ї, і додатково 10,5 метра квадратного на сім'ю. Раніше у рамках програми дозволялось купувати квартири площею понад 100 квадратних метрів. Вочевидь, що  така нерухомість навряд чи підпадає під категорію «доступне житло»!  Ціна  квадратного метра не має перевищувати граничні ціни, що дорівнюють опосередкованій вартості, за якою сьогодні купується житло для прикордонників та військових ЗСУ», - підкреслив урядовець.

Віце-прем’єр-міністр пояснив, що придбати доступне житло можна як на об'єктах, що ще будуються, так і у вже зданих будинках. При цьому відсоткова ставка за користування кредитом не може перевищувати облікову ставку НБУ плюс 3% річних.

Іншими новелами, за його словами, які пропонує Мінрегіон, є можливість учасникам програми самим обирати забудовника, зниження необхідного рівня середньомісячного доходу такої сім'ї з 5-ти до 3-х розмірів середньомісячної заробітної плати у підрахунку на одну особу відповідно до регіону. Це значно полегшить доступ молодих сімей до програми та розширить коло учасників.

Латвія висловлює тверду підтримку Україні і продовжить політику санкцій проти агресора, – зустріч Глави Уряду зі Спікером Сейму

Латвія висловлює тверду підтримку Україні і продовжить політику санкцій проти країни-агресора через анексію Криму і ситуацію на Донбасі. Саме про це йшлося під час зустрічі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Головою Сейму Латвії Інарою Мурнієце. Глава Парламенту перебуває в Україні з візитом.

«Територіальна цілісність України для нас надважлива. Ми дотримуємося жорсткої політики засудження порушення Росією суверенітету Україну та анексії Криму. Санкції дуже важливі. Поки Росія не виконає Мінські угоди, ніяких змін у санкційній політиці не буде», - зазначила І.Мурнієце.

«Ми відчуваємо підтримку Латвії на міжнародній арені, у питаннях суверенітету України, анексії Криму. Дякую за розуміння спільних загроз, які несе Росія для наших країн», - сказав у відповідь Прем’єр-міністр України.

В контексті таких загроз сторони обговорили декілька актуальних моментів, серед яких - будівництво газопроводу Nord Stream -2, а також введення в експлуатацію Керченського мосту, який будувався з порушенням всіх міжнародних правових норм і несе пряму загрозу українським безпековим, економічним та екологічним інтересам.

«Побудова Керченського мосту в Криму не може бути затверджена жодними цивілізованими нормами», - зазначила Інара Мурнієце.

«Будемо робити все для того, щоб у міжнародних судах добитися засудження протиправних дій Росії по відношенню до України. Вже почали отримувати рішення міжнародних судів, які є справедливими. Вони засвідчують всі нахабні злочини Росії», - наголосив у свою чергу Володимир Гройсман.

Він запевнив, що Київ був і залишається вірним партнером Латвії та всієї міжнародної спільноти – як з огляду політичних цінностей, так і виконання економічних зобов’язань. В тому числі по транзиту газу до європейських споживачів.

«Намагання побудувати Nord Stream-2 – це спроби Росії поставити в енергетичну залежність всіх партнерів. У цьому проекті немає економіки, лише політика. Для забезпечення газом споживачів у Європі є ГТС України, яка здатна на 100% виконати всі зобов’язання», - додав Прем’єр.

В ході розмови сторони також відзначили позитивну динаміку двосторонньої торгівлі. За підсумками минулого року вона зросла на 27% - до 461,6 млн. дол. США. «Ми розраховуємо на розширення співробітництва в реальному секторі економіки, насамперед, у галузі сільського господарства та інфраструктури», - додав Володимир Гройсман.

Довідково

1-2 березня поточного року Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман перебував з візитом у Латвії. Глава Уряду провів низку переговорів, у тому числі – з Президентом Латвії Раймондсом Вейонісом та Главою Уряду Латвії Марісом Кучинскісом. Делегації двох країн домовилися посилювати політичний діалог та нарощувати економічну співпрацю в контексті взаємного товарообігу, а також реалізації спільних проектів на ринках третіх країн. Наразі сторони фіксують добрий рівень економічної взаємодії, зростання двосторонньої торгівлі і розраховують на активізацію інвестиційної співпраці.

Дорога до храму має бути вільною, - Глава Уряду під час зустрічі Главою Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішим Святославом

Дорога до храму має бути вільною - без обмежень і заради тих позитивних змін, які сьогодні переживає держава. Про це сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Главою Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішим Святославом.

"Я завжди говорю про те, що дорога до храму має бути вільною - без перешкод та обмежень. Це та основа, на якій можна будувати все інше", - сказав Володимир Гройсман.

Глава Української Греко-Католицької Церкви погодився і наголосив, що церква має стати не просто місцем молитви, а партнером для суспільства, допомогою у зміцненні та об'єднанні української держави.

"Ми хочемо поставити наш досвід на служіння нашій державі, - сказав священик. - Ми мусимо скріплювати нашу державу через зміцнення довіри до інституцій".

Одним з прикладів такого партнерства Блаженніший Святослав назвав освіту молоді. Один із закладів, де така робота ведеться - Український католицький університет у Львові, який Глава Уряду відвідав на початку цього року. "Освіта і вкладання (ресурсів) в молодь - це колосальна справа. І тут ми також готові бути партнерами", - зазначив Блаженніший.

Він подякував Главі Уряду за візит.

"Це історичний візит, який показує пошану до нашої Церкви", - сказав Глава Церкви.

Реформована та демократична Україна - найкраща відповідь на російську військову агресію, - Іванна Климпуш-Цинцадзе у Стокгольмі

Боротьба з корупцією, зміцнення демократичних інститутів та економічний розвиток – фундаментальні основи реформ, які здатні зробити непереможною будь-яку державу. І Україна вже на цьому шляху. Наразі триває активна робота, проекти десятків законів, спрямованих на економічний розвиток та впровадження Угоди про асоціацію, вже в Парламенті. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час зустрічі з Міністром закордонних справ Швеції Маргот Вальстрьом у Стокгольмі. За словами Віце-прем’єр-міністра, Україна планує представити всебічно оновлений план реформ на другій конференції з реформ в Україні, яка відбудеться 27 червня 2018 року в Копенгагені. «Ми з нетерпінням чекаємо участі Швеції у цьому заході високого рівня. Також очікуємо, що під час майбутньої Конференції обговорюватимуться нові інструменти фінансової підтримки ЄС за довгостроковим проектом - Європейським планом для України», - підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Маргот Вальстрьом подякувала за запрошення та висловила солідарність з Україною: «Ми підтримує курс реформ, які провадить нині Україна. Швеція і надалі працюватиме з ЄС в інтересах України».

Окрім того, під час зустрічі сторони обговорили широке коло питань двостороннього та багатостороннього діалогу Україна-Швеція. Зокрема, йшлося про виконання Мінських угод, посилення санкційного тиску на Росію, співпрацю з ЄС, двосторонній діалог та поглиблення співробітництва в оборонному секторі, торгово-економічну співпрацю, гендерні питання, енергетичну та кібербезпеку тощо.

Обговорюючи питання енергетичної співпраці, Віце-прем’єр-міністр підкреслила, що енергетична безпека залишається основним пріоритетом внутрішньої політики та співробітництва між Україною та державами-членами ЄС. За її словами «Північний потік-2» – це політичний проект, що послаблює позицію України як країни-транзитера газу, завдає серйозної шкоди українській економіці та підриває функціонування й дієвість Європейського енергетичного союзу. «Безвідповідальне лобіювання проекту «Північний потік-2» призведе також і до катастрофічної загрози екосистемі регіону Балтійського моря. Тому ми розраховуємо на підтримку Швеції щодо протидії реалізації цього геополітичного проекту», – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе. Міністр закордонних справ Швеції своєю чергою наголосила, що «Північний потік-2» це більше ніж енергетична політика, у першу чергу - це інструмент тиску з боку Росії, і майбутнє проекту має вирішуватися на загальноєвропейському рівні, із залученням європейських інституцій. Швеція разом із Данією звернулися до Європейської Комісії щодо позиції з цього приводу.

Іванна Климпуш-Цинцадзе звернула увагу на значний прогрес у сфері торгово-економічної співпраці. За останній рік товарообіг між Україною та Швецією зріс на 4,2% в порівнянні з 2016 роком і склав 510,9 млн дол. США. Україна є привабливим місцем для багатьох шведських компаній, які бажають розширити свій бізнес. «Ми вітаємо той факт, що вже цього року відомі шведські компанії IKEA та H&M вийдуть на ринок України», - наголосила Віце-прем’єр-міністр. Також Іванна Климпуш-Цинцадзе додала, що Шведсько-український бізнес-форум залишається ефективним інструментом для розвитку торговельно-економічного співробітництва між країнами. Цьогоріч захід відбудеться 14 червня в Києві.

Уряд підвищив розмір премій для переможців і лауреатів конкурсу «Учитель року» – вони становитимуть близько 11-18 тис. гривень

Уряд збільшив розмір премії для переможців і лауреатів Всеукраїнського конкурсу «Учитель року», прив’язавши його до мінімальної зарплати. Відповідне рішення під час засідання прийняв Кабінет Міністрів України сьогодні, 16 травня 2018 року, затвердивши зміни до Положення про конкурс.

Зміни передбачають, що сума винагороди тепер становитиме для переможців – п’ять мінімальних заробітних плат (наразі це понад 18,6 тис. грн), а для лауреатів – чотири (за друге місце майже 15 тис. грн)  і три (за третє місце близько 11 тис. грн). Збільшені премії отримають переможці та лауреати 2019 року. При цьому раніше розмір премій для переможців і лауреатів (друге та третє місце) був 5, 3 та 2 тисячі гривень відповідно.

«Наше завдання – зробити професію вчителя престижнішою. Участь та перемога у подібних конкурсах – це можливість вчителю проявити себе, і вона має відповідно підтримуватись державою. Навіть після цього підняття розмір премії залишається недостатньо високим, враховуючи скільки сил учителю потрібно витратити на підготовку та участь у конкурсі. Однак це значний крок вперед, премії зростають більш ніж у 3 рази», – зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

В Положення також були внесені інші зміни. Зокрема, участь в конкурсі зможуть брати педпрацівники закладів професійної (професійно-технічної освіти), які також читають загальноосвітні предмети.

Інша новація – проведення першого туру конкурсу за зональним принципом, щоб прибрати зайві бюрократичні процедури для участі вчителів з об’єднаних територіальних громад. Органи управління освітою ОДА зможуть визначати місця (зони) проведення першого туру з урахуванням результатів реєстрації учасників. Це забезпечить рівні умови для педпрацівників закладів освіти як районного підпорядкування, так і ОТГ.

Нагадуємо, що в Україні визначили переможців конкурсу «Учитель року-2018», до фіналу якого увійшли 100  педагогів.

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України