Податкова

Новини за 18.12.2019 від ГУ ДПС у Київській області

Орест Вітик: "Кількість малого та середнього бізнесу Київщини зросла на 4,4 тисячі СГД"

Наразі в територіальних органах ГУ ДПС у Київській області обліковується понад 174,6 тисяч платників. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. За наданою інформацією, приріст до показника відповідного періоду 2018 року становить 2,6% або 4.4.тисячі платників. Загалом на Київщині обліковується - 74,2 тисячі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців - 100,4 тисяч.

Окремо очільник податкової служби області зазначив, що за 11 місяців започаткували власну справу18,6 тисяч суб’єктів господарювання (15,3 тисяч підприємців та 3,3 тисячі – підприємств та організацій).

Щодо кількості платників податку на додану вартість слід відмітити, що на сьогодні, реєстр налічує 17,1 тисяч платників податку. Це на 1,2% або 206 платників більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Вітик підкреслив, що стабільна динаміка росту відстежується в кількості платників єдиного соціального внеску. Так, станом на 01.12.2019 року на Київщині обліковується 241,2 тисяча платників єдиного внеску, що перевищило минулорічний показник на 9,4% або 20,7 тисяч. У розрізі суб’єктів: 72,9 тисячі юридичних осіб (+2,7 тисяч або 3,9%) та 165,3 тисяч фізичних осіб-підприємців (+14,9 тисяч або 10%).

«Я впевнений, що діджиталізація податкових сервісів служби для полегшення ведення бізнесу, оптимізація податкових процесів та надання якісних адміністративних послуг - це ключові важелі у розвитку малого та середнього бізнесу на Київщині», - зазначив Орест Вітик.

ГУ ДПС у Київській області звертає увагу початківців, що статтею 17 Податкового кодексу України закріплені права платників податків. Зокрема, відповідно до пп.17.1.1 платник має право безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.

Переваги використання програмних РРО

Головне управління ДПС у Київській області інформує  платників податків щодо переваг застосування програмних (електронних) РРО.

Програмні РРО полегшать ведення бізнесу, оскільки мають ряд переваг перед традиційними:

Можливість альтернативи - Суб’єкт господарювання на свій власний вибір може використовувати або класичний, або програмний РРО в залежності від своїх фінансових можливостей та функціональних потреб.

Крім того бізнес самостійно обирає, яким програмним рішенням йому скористуватись: запропонованим від держави, яке є безкоштовним, або придбаним від іншого розробника чи власним, створеним самостійно. Безкоштовне повнофункціональне рішення від ДПС, в тестовому режимі (для отримання пропозицій щодо покращення функціоналу) буде після 1 січня 2020 року, а повнофункціональне, доопрацьоване – з 1 квітня 2020 року.  

Спрощення та прискорення процедури реєстрації РРО – передбачено реєстрацію програмних РРО виключно онлайн - засобами Електронного кабінету платника податків без подання реєстраційних документів, шляхом отримання електронного номера, який ідентифікуватиме програмний РРО у інформаційній системі контролюючого органу. Тобто, реєстрація програмного РРО здійснюватиметься на відміну від стаціонарних у рази простіше та швидше.

Здешевлення процесу використання РРО - програмне рішення можна буде встановити на будь-який гаджет і зекономити на придбанні традиційних касових апаратів та їх обслуговуванні.Виключається використання інформаційних еквайєрів, послуг центрів сервісного обслуговування, укладання відповідних договорів, придбання класичних РРО. Використання програмного РРО буде коштувати в рази дешевше та не потребуватиме витрат на його обслуговування.

Швидкіший у роботі - передбачає онлайн передачу (отримання) даних

до фіскального серверу контролюючого органу.

    Окрім цього програмний РРО дозволяє працювати в режимі offline  (до 36 годин разово та не більше  168 годин протягом календарного місяця) та надіслати до ДПС дані про    здійснені розрахункові операції після завершення режиму offline.

   ДПС надаватиме безкоштовну інформаційну підтримку щодо реєстрації та застосування програмних РРО.

Вимоги щодо застосування РРО не змінюють базових критеріїв застосування спрощеної системи оподаткування

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що новації, які впроваджуються у дію законами України  «Про внесення змін до законів України «Про застосування  реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» не змінюють базових критеріїв застосування спрощеної системи оподаткування.

Названі закони не встановлюють для платників єдиного податку нових вимог щодо будь-якої обов’язкової форми обліку товарів (виключення складають: реалізація технічно складних побутових товарів, лікарських засобів, ювелірних виробів).

За відсутності документів на товар нові штрафи Законом про РРО не запроваджуються.

Підприємець в будь-якому випадку має обліковувати проданий товар «для себе», щоб визначати результати власної діяльності.

Програмне забезпечення програмних РРО буде інтегруватись із бухгалтерськими, іншими програмами, зокрема, в частині створення та ведення номенклатури справ.

Крім того, дія нових законів не поширюється на мікробізнес, оскільки нові правила застосування РРО не зачіпають платників єдиного податку  І групи (річний дохід до 300,0тис.грн.) фізичних осіб, які продають на ринку вживані речі, продукти власного підсобного господарства.

Якщо уточнюючий розрахунок подано до завершення граничного терміну сплати, платник може сплатити відкориговану суму податкового зобов’язання

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається  до контролюючого органу у встановлені ПКУ строки, та самостійно сплачує такі суми, зазначені у поданих податкових деклараціях, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.

Платник, який  самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ), зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації.

У разі подання суб’єктом господарювання до закінчення граничного терміну сплати податкового зобов’язання уточнюючого розрахунку, яким зменшується податкове зобов’язання звітної декларації (розрахунку), суб’єкт господарювання має право перерахувати  суму податкового зобов’язання до бюджету з урахуванням показників поданого уточнюючого розрахунку.

Опубліковано закон про демонополізацію ринку спирту

Головне управління ДПС Київській області повідомляє, що Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва спирту етилового», підписаний Президентом України, опубліковано у виданні «Голос України».

Документ набуває чинності наступного дня після опублікування та вводиться в дію з 01 липня 2020 року.

Нагадаємо, що законом, зокрема, передбачено скасування державної монополії на виробництво спирту починаючи з 01 липня 2020 року, надання можливості суб’єктам господарювання будь-якої форми власності здійснювати провадження діяльності з виробництва спирту за умови одержання відповідної ліцензії, повну лібералізацію експорту спирту з України.

Для захисту вітчизняного товаровиробника передбачено, що імпорт спирту до 01 січня 2024 року зможуть здійснювати лише уповноважені Кабінетом Міністрів України державні підприємства.

Штатним розписом посаду головного бухгалтера не передбачено - хто підписує звітність?

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що основні принципи та засади організації бухгалтерського обліку в Україні встановлені Законом від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно якого суб’єкти господарювання - юридичні особи   самостійно обирають форми  організації ведення бухгалтерського обліку на підприємстві:

 -введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

 -користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

-ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;

 -самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, а також у бюджетних установах.

-введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; 

 -користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

-ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;

 -самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, а також у бюджетних установах.

Підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов’язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входять не менше двох осіб. Положення цього абзацу не поширюється на недержавні пенсійні фонди та інститути спільного інвестування.

Завдання та функціональні обов’язки бухгалтерських служб, повноваження керівника бухгалтерської служби у бюджетних установах визначаються Кабінетом Міністрів України

Пунктом 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України встановлено, що форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов’язкові реквізити – це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений ПКУ статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

     Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку, така податкова декларація підписується керівником (абзац 1 п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).

Отже, у разі коли штатним розкладом не передбачено посаду головного бухгалтера, а ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації здійснюється безпосередньо керівником, то така податкова декларація підписується лише у графі «керівник», а у графі «головний бухгалтер» проставляється прочерк.

Така форма підпису податкової декларації не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.

Особи, які реалізують пальне або спирт етиловий

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що платником акцизного податку є, зокрема, особа (у т.ч. юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації  платниками податку у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового - п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 розд. IV Податкового Кодексу України (далі - ПКУ), тобто, до платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового нормами ПКУ віднесено юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які реалізують пальне або спирт етиловий.

ПКУ визначено, зокрема, що реалізація пального або спирту етилового для цілей розд. VI «Акцизний податок» ПКУ  - це  будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

     - до акцизного складу;

     - до акцизного складу пересувного;

     - для власного споживання чи промислової переробки;

     - будь-яким іншим особам.

     Поняття «реалізація спирту етилового» застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

     - у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

     - при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Таким чином,  до «осіб, які реалізують пальне або спирт етиловий» з метою реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового належать юридичні особи (у т.ч. юридичні особи, що ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи) та фізичні особи-підприємці, які реалізують пальне або спирт етиловий у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Розміри податків, які сплачуватимуть фізичні особи-підприємці у 2020 році

Президент підписав Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який Верховна Рада ухвалила 14 листопада 2019 року.

Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2020 року –4723 грн (ст.8 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року – 2102 грн (ст.7 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Розміри податків, які сплачуватимуть фізичні особи-підприємці у 2020 році

Система оподаткування

Єдиний податок

 

ЄСВ

(22% від мінімальної заробітної плати)

ПДФО

(Податок на доходи фізичних осіб)

Військовий збір

 

Всього

за місяць:

 

І група

єдиного податку

210,20 грн

(до 10% від прожиткового мінімуму працездатної особи)

1039,06 грн

не сплачується

не сплачується

1249,26 грн

ІІ група єдиного податку

944,60 грн

(до 20% від мінімальної заробітної плати)

1039,06 грн

не сплачується

не сплачується

1983,66 грн

ІІІ група єдиного податку

(без ПДВ)

5%

від доходу

1039,06 грн

не сплачується

не сплачується

1039,06 грн

+ 5% від доходу

ІІІ група єдиного податку (з ПДВ)

3%

від доходу

+ 20% ПДВ

1039,06 грн

не сплачується

не сплачується

1039,06 грн

+ 3% від доходу

+ 20% ПДВ

Загальна система оподаткування

не сплачується

1039,06 грн

18%

від чистого прибутку

(дохід мінус витрати)

1,5%

від чистого прибутку (дохід мінус витрати)

1039,06 грн

+ 18% ПДФО

+ 1,5% військовий збір

За найманого працівника

не сплачується

1039,06 грн

(22% від окладу)

850,14 грн

(18% від окладу)

70,85 грн

(1,5% від окладу)

1960,05 грн

 

Туристичний збір

Для внутрішнього туризму (до 0,5% від мінімальної заробітної плати) – 23,62 грн;

Для в’їзного туризму (до 5% від мінімальної заробітної плати) – 236,15 грн.

Податок на нерухомість (не більше 1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м.) – 70,85 грн.

 

ГУ ДПС у Київській області

Новини за 04.12.2019 від ГУ ДПС у Київській області

Орест Вітик: «У податкових надходженнях до Держбюджету маємо приріст у 26%»

За січень-листопад 2019 року платники податків Київської області сплатили до Зведеного бюджету 26,2 млрд грн. Як повідомляє в.о. начальника податкової служби регіону Орест Вітик,  у порівнянні з аналогічним періодом минулого року показник збільшилися на 26% або 5,4 млрд грн.

Зокрема, за наданою інформацією, до Державного бюджету за десять місяців поточного року платники Київщини перерахували 12,8 млрд грн. податкових платежів. Темп росту до фактичного показника 2018 року у приведених умовах складає 129% та додатковою сумою у 2,8 млрд грн.

Із загальної суми, що надійшла до державної скарбниці, найбільшу питому вагу має сплата податку на додану вартість.  Так, за словами Ореста Вітика, цьогоріч до бюджету сплачено 6,1 млрд грн ПДВ, що на 35% або 1,6 млрд грн більше за минулорічний показник.  

Сплата податку на доходи фізичних осіб забезпечила бюджету 2,9 млрд грн. Цей показник на 25% або 566 млн грн більше за кошти, сплачені у відповідному періоді 2018 року.

На обороноздатність країни платники податків Київщини спрямували 823 мільйони гривень, збільшивши суму відрахувань на 24%. У грошовому вираженні це означає 158,3 млн грн додаткових для збройних сил України коштів.

На 22% або 477 млн грн зросла сплата податку на прибуток підприємств: наразі до Держбюджету сплачено 1,6 млрд грн.

Окремо Орест Вітик зазначив, що найбільші суми до бюджету забезпечили платники податків, які ведуть господарську діяльність у Києво-Святошинському районі – 2,4 млрд грн, Бориспільському – 1,9 млрд грн та Білоцерківському – 1,7 млрд грн.

Для переходу на єдиний податок з 01 січня 2020 заяву слід подати не пізніше 16 грудня

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за
15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

При цьому перехід на спрощену систему оподаткування СГ може здійснити за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, ним дотримано вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.

Таким чином, у разі прийняття ФОП рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

Оподаткування ПДВ послуг з перевезенням пасажирів та вантажів, наданих нерезидентом

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

 Місце постачання послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у т.ч. з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання відповідно до п. п. «в» п. п. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 ПКУ є місце фактичного постачання послуг.

Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг (п.180.2 ст.180 ПКУ).

Таким чином, операції з постачання нерезидентами на митній території України послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, є об’єктом оподаткування ПДВ і підлягають оподаткуванню за основною ставкою. Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету при постачанні послуг нерезидентом, є особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

Операція з постачання нерезидентом за межами митної території України послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, не підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ.

Як повернути податок, зайво сплачений при нотаріальному посвідченні договорів купівлі-продажу нерухомого майна?

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується(п.172.1 ст.172 ПКУ).

Дохід, отриманий платником від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ  - 5%.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.

Пунктом 43.1 ст. 43 ПКУ передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.     

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник подає заяву довільної форми про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, у ній зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення 20-тиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органуказначейської служби.

На підставі отриманого висновку орган казначейської служби протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Інформацію про наявність податкового боргу у платника можна отримати на вебпорталі ДПС

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що на  офіційному вебпорталі ДПС розміщено  електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який знаходиться на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).

За допомогою цього сервісу можна перевірити інформацію щодо наявності податкового боргу у платника податків, - для цього потрібно лише ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Звертаємо увагу, що в електронному  сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» зазначається інформація про наявність боргу платника в цілому по Україні, тоді як платник податків може перебувати на обліку не лише в контролюючому органі за основним місцем обліку, а й обліковуватись як платник окремих податків та зборів в контролюючих органах за неосновним місцем обліку.

Водночас, у приватній частині Електронного кабінету в меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків з використанням електронного цифрового підпису, сертифікованого будь-яким кваліфікованимнадавачем електронних довірчих послуг, має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. У вказаному меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить наступну інформацію по кожному виду платежу:

-   орган ДПС;

-   назва податку (платежу);

-   платіж (код);

-   МФО банку;

-   бюджетний рахунок та по кожному виду податку (платежу) на поточну дату;
-   нараховано/зменшено;-  сплачено до бюджету;

-   повернуто з бюджету;

-    пеня;

-   недоїмка;

-   переплата;

-   залишок несплаченої пені.   

Обравши один з податків (платежів) платник подвійним натисненням кнопки миші отримує доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) в розрізі проведених операцій.

Крім того, щомісячно на офіційному вебпорталі ДПС оприлюднюється інформація про платників податків, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.
  З метою проведення звірки щодо стану розрахунків з бюджетом платник може безпосередньо звернутись до контролюючих органів за основним та неосновним місцем обліку.

Правом на податкову знижку можна скористуватись по 31 грудня

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що право на податкову знижку за підсумками 2018 року вони можуть реалізувати по 31 грудня 2019 року (включно).

З цією метою платники податку  повинні подати декларацію про майновий стан і доходи громадян та прикласти копії документів, що підтверджують здійснені витрати, дозволені для включення до податкової знижки.

Згідно з п.п.«в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ, платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.    

Звертаємо увагу, щофізичні особи, які подають податкову декларацію про майновий стан і доходи з метою використанняїхнього права на податкову знижку, повинні на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Підпунктом «в» п.176.2 ст.176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

Враховуючи, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти платникам податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:
-  сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);
-  розмір та сума податкової соціальної пільги;

 -  сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Види готівкових розрахунків, на які не поширюються обмеження щодо граничних норм готівкових розрахунків

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

між собою – у розмірі до 10000 грн. включно;

2) з фізичними особами - у розмірі до 50000  грн. включно - п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148 (далі – Положення № 148),

У разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами СГ зобов’язані надавати на запит банку підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку для вивчення клієнта з урахуванням ризик- орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, встановлене Положенням №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:     

із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.

Платежі на суму, що перевищує 50000 грн., проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;

 2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000грн. уключно.

Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн., здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені в п.п. 6 та 7 розд. II Положення №148, не стосуються: 

1) розрахунків СГ з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання част.3 ст. 24 Закону України від 14.10.2014 №1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» .

У фокусі: питання сплати єдиного внеску обговорювали під час наради з ГУ Пенсійного фонду у Київській області

З метою забезпечення наповнення бюджету Пенсійного фонду України у 2019 році, сьогодні, 04.12.2019, проведена спільна робоча нарада Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головного управління Державної податкової служби у Київській області. У нараді взяли участь начальник фінансово-економічного управління ГУ ПФУ Юлія Калита, начальник управління податків і зборів Сергій Красиленко, начальник управління погашення боргу Руслан Заєць та начальник відділу аналізу та прогнозування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску Світлана Пелих.  В ході наради говорили про причини невиконання планового завдання зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у листопаді 2019 року та намічені шляхи виконання прогнозних показників у грудні та за 2019 рік.

Учасники наради також розглянули стан погашення заборгованості фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, а також опрацювання наданої Пенсійним фондом інформації стосовно підприємців, які мають пільги по сплаті ЄСВ. 

Сторони досягли домовленості про взаємодію у вирішенні поставлених завдань. За підсумками наради визначені спільні заходи по забезпеченню наповнення бюджету та зменшенню заборгованості.

 

ГУ ДПС у Київській області

Новини за 26.11.2019 від ГУ ДПС у Київській області

Надходження зі сплати єдиного податку зросли на 27%, - Орест Вітик

За період січень-жовтень поточного року до місцевих бюджетів області надійшло 1,8 млрд грн єдиного податку. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. За наданою ним інформацією, представники малого та середнього бізнесу збільшили відрахування до бюджетів на 27% або 389 млн грн порівняно з відповідним періодом минулого року.

Зокрема, очільник податкової служби Київщини  підкреслив, що на 34% зросла сума сплати єдиного податку фізичними особами-підприємцями. Так, цьогорічний показник дорівнює 1,4 млрд грн, що на 362,5 млн грн більше, аніж надійшло в аналогічному періоду попереднього року. Юридичні особи (ІІІ група) поповнили бюджети Київщини сумою у 204 млн грн, що на 13% або 25 млн грн перевищує минулорічні надходження.  Агровиробники забезпечили місцеву казну надходженнями у розмірі 291,3 млн грн. та додатковою сумою у півтора мільйони гривен.

Найбільші суми сплатили суб’єкти господарської діяльності Білоцерківського району – 332,2 млн. грн., Києво-Святошинського – 322,3 млн грн та Ірпінського – 246,8 млн грн..

Загалом на території Київщини зареєстровано 74 089 фізичних осіб-підприємців та 7 567 юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування.

Понад 174 тисячі платників податків зареєстровано на Київщині

За повідомленням в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Ореста Вітика, наразі на обліку в територіальних органах податкової служби регіону знаходиться 174 тисячі платників. У порівнянні з січнем-жовтнем 2018 року, кількість суб’єктів господарювання збільшилась на 4,7 тисячі платників або 2,8%. «Переважна більшість – це фізичні особи-підприємці - 57,6%  або 100,2 тис.,  а питома вага юридичних осіб становить 42,4% або 73,9 тисяч платників», - зазначив очільник податкової служби області. «Динаміка  у зростанні кількості суб’єктів господарювання сприяє створенню нових робочих місць, забезпечує самозайнятість працездатного населення Київщини та, звичайно, позитивно впливає на наповнення бюджету як Державного, так і місцевих».

Станом на 01.11.2019 року започаткувало власний бізнес понад 17 тисяч суб’єктів господарювання. Із них 2,9 тисячі юридичних осіб та 14,1 тисяч фізичних осіб – підприємців. Приріст платників податків у порівнянні з минулорічним показником становить 0,8% або 132 платника.

Зазначається ріст у 8,2% або 17,9 тисяч платників єдиного внеску у порівнянні із показником 2018 року. Наразі реєстр платників налічує 236,8 тисяч суб’єктів: 72,6 тисяч юридичних та 164,2 тисяч фізичних осіб.

ГУ ДПС у Київській області звертає увагу платників, що взяття на облік за основним місцем обліку відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, у контролюючому органі здійснюється після належної акредитації (реєстрації, легалізації) такого підрозділу на території України.

Для взяття на податковий облік постійні представництва нерезидентів зобов’язані звернутися протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації (акредитації, легалізації) в установленому порядку або до початку провадження господарської діяльності, якщо така реєстрація не є обов’язковою згідно із законодавством, до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням та подати заяву за ф. № 1-РПП та наступні документи:

1) якщо постійним представництвом нерезидента є відокремлений підрозділ нерезидента, то:

-копію документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ;

-копію документа про реєстрацію, легалізацію, акредитацію чи засвідчення факту створення іншим способом;

2) якщо постійне представництво нерезидента утворюється відповідно до абзацу другого пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то:

-копію витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

-нотаріально засвідчені в Україні копії відповідних документів щодо об’єкта або відповідного проекту українською мовою, які містять інформацію щодо функцій та участі нерезидента у будівництві об’єкта чи виконанні проекту.

Взяття на облік постійного представництва нерезидента та внесення відомостей до Єдиного банку даних юридичних осіб здійснюється контролюючим органом у день отримання заяви за ф. № 1-РПП за умови відсутності підстав, визначених п. 4.11 розд. IV Порядку, для повернення документів платнику податків для виправлення.

Що нового у застосуванні РРО?

Головне управління ДПС Київській області звертає увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції  готівковими коштами, на новації в застосуванні реєстраторів розрахункових операцій,  що  очікують їх у 2020 році.

Так, нові закони, що стосуються сфери застосування РРО -  Закони України від 20.09.2019 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 129-IX від 20.09.2019), надають можливість використовувати замість традиційних реєстраторів розрахункових операцій   спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі  смартфон чи планшет. Водночас, за бажанням СГ, він зможе використовувати традиційний реєстратор розрахункових  операцій.

Закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання, при цьому безкоштовним буде як  встановлення самої програми, так і її підтримка. З цією метою буде розроблено  програмне рішення для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Водночас, розширюється сфера застосування реєстраторів розрахункових операцій, так з 01.10.2020 застосування РРО стане обов’язковим у тому числі для:

фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (секондхенд);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст.9 Закону про РРО;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

- реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);

- реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

Наразі застосування РРО є обов’язковим незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу при  здійсненні реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення, роздрібному продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин.

Види реєстраторів розрахункових операцій, які можна застосовувати у 2020 році та в подальшому

Головне управління ДПС Київській області інформує суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції готівковими коштами (платіжними картками, платіжними чеками, жетонами, тощо), що у 2020 році Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» від 20.09.2019 №128-ІХ (далі - Закон №128) пропонує альтернативи щодо виду застосовуваних РРО, тобто, можна буде використовувати як звичайний (класичний РРО) так і програмний РРО.

Програмний РРО — це програмний, програмно-апаратний або програмно-техніч­ний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі ва­лютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для по­дальшого переказу. Контролюючий орган (ДПС) за­безпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання програмного РРО- ця норма передбачена Законом №128- ІХ.

Всі розрахункові операції реєструватимуться на фіскальному сервері ДПС, тобто, кожному розрахунковому документу, створеному програмним РРО, присвоюватиметься певний унікальний номер (код).

Фіскальний номер електронного розрахункового документа, електронного фіс­кального звіту та електронного фіскального звітного чека — унікальний код, що формуєть­ся реєстратором розрахункових операцій або фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється електронному розрахунково­му документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку під час їх реєстрації.

Функція щодо збереження інформації про розрахункові операції забезпечується ДПС - це зазначено у визначенні поняття фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних РРО, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних РРО, а також інтеграцію з програмними РРО через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі.

Реєстрація електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків - це:

а) присвоєння РРО у процесі виконання ним фіскальних функцій фіскального номера електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку, що створені таким РРО, із збереженням даних щодо виконання розрахункової операції у фіскальній пам’яті таких РРО;

б) присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера контролюючого органу фіскального номера електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку, що створені програмними РРО, із збереженням даних щодо виконання розрахункової операції у системі обліку даних РРО.

Чи нараховується єдиний внесок на дохід, отриманий фізичною особою за межами України?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє що  пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці – ЮО та ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем) сплачують ЄВ за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (част.1 ст.7 Закону №2464).

Водночас, частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено, що громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄВ на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином дохід, отриманий фізичною особою за межами України, не є базою нарахування ЄВ. При цьому громадяни України, які працюють за її межами, мають право на добровільну сплату ЄВ, у разі заключення договору про добровільну участь у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні.

Що є об’єктом та базою оподаткування для платників єдиного податку ІУ-ї групи?

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку ІУ-ї групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292 прим.1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку ІУ-тої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку,встановленого ПКУ (п.292 прим.1.2 ст.292 прим. 1 ПКУ).

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку ІУ-тої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі, зокрема, в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ.

Пунктом 5 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що індекс споживчих цін за 2015 та 2017 – 2023 роки, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком ІУ- тої групи, застосовується із значенням 100%.

На офіційному вебпорталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/364121.html розміщено повідомлення, що листом від 04.01.2019 № 22-28-0.22-125/2-19 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру надано інформацію про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель та додатково поінформовано, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.11.2018 №552 «Про затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» затверджено відповідну технічну документацію. Наказ №552 набрав чинності з 01 січня 2019 року

Оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для платників єдиного податку ІУ-тої групи, її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.

Термін видачі ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що стаття 1 Закону України від 19.12.1995 №481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» надає визначення поняття ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

Статтею 15 Закону № 481 встановлено, що оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у СГ всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п’ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади, зокрема, в областях, місті Києві.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі № 481 документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

У разі втрати або пошкодження ліцензії орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання дублікат ліцензії. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.

Як у заяві на єдиний податок заповнюється поле «Місце провадження господарської діяльності

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє суб’єктів господарювання, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування вони мають подати до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) до податкового органу.

Форму Заяви затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308, і в ній зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п.298.3 ст.298 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ)).

У разі зміни місця провадження господарської діяльності відповідно до п. 298.5 ст. 298 ПКУ Заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).     

Реєстрація СГ як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

До реєстру платників єдиного податку вноситься, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Формою Заяви передбачено поле 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому зазначається наступне:

 - код за КОАТУУ заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 31.10.1997 № 659, розміщений на офіційному вебсайті Державної служби статистики України;

-область, район, населений пункт;

-  вулиця, номер будинку / офісу / квартири;

-  індекс.

ФОП, якавиявилабажанняздійснюватидіяльністьнаспрощенійсистеміоподаткування, повиннадотримуватисьвимогст. 298 ПКУтазазначативзаявіпрозастосуванняспрощеноїсистемиоподаткуванняобов’язковівідомості, утомучислі«Місцепровадженнягосподарськоїдіяльності».

Якщо ФОП – платник єдиного податку планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях (надання послуг, торгівля на виставках, ринках), то у графі «Область, район, населений пункт» поля 6 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначається: «Надання послуг на території України» та/або «Торгівля на території України». При цьому інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.

 

ГУ ДПС у Київській області

Новини за 12.11.2019 від ГУ ДПС у Київській області

Орест Вітик: «Динаміка приросту з Єдиного внеску складає майже 25%»

З початку 2019 року платники податків Київської області перерахували до пенсійного і соціальних фондів 8,5 млрд.грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Такі дані навів в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. «Цей показник збільшився майже на чверть порівняно з відповідним періодом минулого року. Таким чином, додатково на виконання соціальних програм платники спрямували 1,8 мільярда гривень», - коментує очільник податкової служби регіону. «Зросла також і сума середньомісячних надходжень. Якщо минулого року компанії та підприємці сплачували 690 мільйонів гривень щомісяця, то цього року це вже 850 мільйонів гривень».

Найбільші суми Єдиного внеску забезпечили суб’єкти господарювання Білоцерківського району – 1,52 млрд грн, Бориспільського – 1,5 млрд грн та Києво-Святошинського – 1,4 млрд грн.

У 2019 році сума мінімального страхового внеску складає 918,06 гривні, базова ставка Єдиного внеску становить 22%.

З 01 жовтня 2019 року діють нові рахунки для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN. Знайти необхідну інформацію можна за посиланням:  https://kyivobl.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Раніше повідомлялося, що за 10 місяців поточного року до Зведеного бюджету платники податків Київщини сплатили 23,2 млрд грн.

Також ми писали, що платники податків Київської області сплатили до місцевих бюджетів 11,9 млрд грн з початку року.

Платники податків мають право зареєструвати другий примірник акцизної накладної на розподіл пального

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що з 28.10.2019 розпочато реєстрацію другого примірника акцизної накладної, складеної у порядку, передбаченому пунктом 23 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в ЄРАН, згідно з п.23 розділу 5 Перехідних положень ПКУ.

Законом України від 20 вересня 2019 р. № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» Перехідні положення ПКУ доповнено п.28 такого змісту:

Платники податку мають право зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник акцизних накладних, складених у порядку, передбаченому пунктом 23 цього підрозділу, за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з пунктом 23 цього підрозділу.

У разі зазначення в акцизній накладній, складеній відповідно до пункту 23 цього підрозділу, перший примірник якої зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник не зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, помилкових реквізитів особи, що отримує пальне, або у визначених у підпунктах "з" та "и" пункту 231.1 статті 231 цього Кодексу реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне:

а) платник, який склав перший примірник акцизної накладної, складає другий примірник такої накладної, в якому зазначає правильні реквізити особи, що отримує пальне, або акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, та в день складання направляє такий примірник особі, що отримує пальне;

б) особа, що отримує пальне, реєструє другий примірник акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше трьох календарних днів, після дня отримання другого примірника акцизної накладної.

Подання уточнюючого податкового розрахунку форми 1ДФ

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок №4).

Платник податків, який у майбутніх податкових періодах, з урахуванням строку давності, визначеного ст.102 ПКУ, самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Порядком №4 визначено, що Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися за звітний період таза попередні періоди у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання.

Звертаємо увагу, що порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента (п. 4.4 Порядку №4).

У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 Порядку №4).

Коригування показників розділу I:

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка.

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка.

Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абз.3 п. 4.4 Порядку №4, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Коригування показників розділу II:

підрозділ «Оподаткування процентів»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів - виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію.

підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію.

підрозділ «Військовий збір»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу  за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Щодо розширення сфери застосування РРО

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що у зв’язку зі змінами, внесеними  законами «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони  № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019), розширюється сфера застосування реєстраторів розрахункових операцій. Так,

з 01.10.2020 застосування РРО стане обов’язковим у тому числі для:

фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст.9 Закону про РРО;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

- реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);

- реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

З 01 січня 2021 року застосування РРО стане обов’язковим

для всіх фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку, крім І групи.

Звертаємо увагу, що  з 01 січня 2021 року граничний обсяг доходу для ФОП – платників єдиного податку ІІ групи збільшується з 1,5 млн. грн. до 2,5 млн. грн. ВАЖЛИВО!

ФОП  матимуть можливість використовувати на вибір електронний додаток для реєстрації чеків чи касовий апарат.

Програма електронного додатку для реєстрації чеків буде у смарфоні, завантажити її з вебпорталу податкової можна буде абсолютно безкоштовно.

Підприємцю не треба буде витрачатися на касові апарати та їх обслуговування.

Використовувати програмні РРО можна буде через півроку після вступу Закону №128-ІХ в дію (з 19.04.2020 року)

Нововведення мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки, що в свою чергу створить передумови для пришвидшення економічного зростання.

Звертаємо увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС створено новий банер «Новітні РРО», в якому розміщена актуальна інформація щодо новацій у сфері застосування РРО, відповіді на питання, які найбільш цікавлять бізнес та громадськість, нормативно-правові акти, посилання на програмний інтерфейс (АРІ) через який здійснюється взаємодія програмного забезпечення новітніх моделей з інформаційною системою ДПС, тощо.

 

ГУ ДПС у Київській області

Новини за 11.11.2019 від ГУ ДПС у Київській області

Перерахування коштів за товар чи послугу в безготівковій формі банківським переказом на поточний рахунок продавця без застосування платіжних карток не потребує РРО, - Сергій Верланов

Державна податкова служба продовжує роз’яснювати положення Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і Закон України № 128 від 20.09.2019 (далі – Закон). Так, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця. "Спрацьовує" звільнення, передбачене для банківських операцій відповідно до пункту 2 статті 9 Закону.

«Тобто юристи, консультанти, айтішники, інші самозайняті особи, в тому числі і ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця», - зазначив голова ДПС Сергій Верланов. 

Якщо розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення "розрахункової операції" для цілей згадуваного Закону.  «Це не нова норма: вимоги щодо застосування РРО по операціях із застосуванням платіжних карток діяли і раніше. Втім, ми розуміємо, що існує багато запитань щодо нюансів і практичних аспектів застосування реєстраторів розрахункових операцій при проведенні таких розрахунків. Тому спільно із Міністерством фінансів будемо їх роз’яснювати», - уточнив Сергій Верланов.

На Київщині зменшилася кількість податкових первірок

Протягом січня-жовтня 2019 року управлінням податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Київській області проведено 493 документальні перевірки, що на 30 перевірок менше, ніж за січень-жовтень 2018 року, в тому числі 197 планових та 296 позапланових перевірок.

За результатами проведених документальних перевірок донараховано узгоджених податкових зобов’язань в сумі 648,8 млн. гривень. Із донарахованих сум до бюджету надійшло 78,2 млн. грн., що на 17,6 млн. грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, в ході документальних перевірок зменшено неправомірно задекларовані підприємствами збитки на суму 245,7 млн. грн., що дозволить у майбутніх періодах упередити несплату зазначеного податку до бюджету на 44,2 млн. грн., також, зменшено суму від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з ПДВ в розмірі 29,6 млн. гривень.

Крім того, за січень-жовтень 2019 року проведено 1 531 фактичну перевірку платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за результатами яких до порушників податкового законодавства застосовані штрафні санкцій на загальну суму 32,9 млн. грн., з яких 10,6 млн. грн. сплачено до бюджету.

За ІІІ квартал 2019 декларування туристичного збору здійснюється за новою формою податкової декларації

Головне управління ДПС у Київській області  повідомляє, що декларування туристичного збору за ІІІ квартал 2019 року слід здійснювати за новою формою податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація),  затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору».

Відповідно до норм п.п.268.7.3 п.268.7 ст.268 ПКУ, базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Підпунктом 49.18.2 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Таким чином, граничний строк подання декларації за ІІІ квартал 2019 року - 11 листопада (09 листопада 2019 – вихідний день).

У разі внесення змін до облікових даних юридичних осіб необхідно повідомляти про них контролюючі органи за неосновним місцем роботи

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що платники податків - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку». У разі надходження від державних реєстраторів відомостей про внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо платників податків, а також надходження від платників податків заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП з позначкою «Зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або за формою № 1-РПП з позначкою «Перереєстрація, зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» контролюючі органи вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-РПП - з позначкою «Перереєстрація, зміни» (п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588).

Підписано Меморандум про партнерство та співробітництво між ДПС та Радою бізнес-омбудсмена

06 листопада 2019 Голова ДПС Сергій Верланов та бізнес-омбудсмен в Україні Марчін Свєнчіцький підписали «Меморандум про партнерство та співробітництво між Державною податковою службою та Радою бізнес-омбудсмена».

Голова ДПС зазначив, що податкова служба співпрацювала з Радою бізнес-омбудсмена у робочому режимі з дня свого створення, тому з моменту підписання Меморандуму починається нова сторінка такого співробітництва.

«Ми вбачаємо безумовний позитив у співпраці з бізнес-омбудсменом. Це можливість для податкової служби, як органу державної влади, розуміти правильність власних дій, доцільність перетворень ще на етапі їх формування», – наголосив Сергій Верланов.

За словами очільника ДПС,  від розуміння та ефективного вирішення проблем бізнесу, які фахово представлені Радою бізнес-омбудсмена, виграють обидві сторони – як платники податків, так і податкова служба.

«З подвійною увагою ми ставимось до розгляду скарг, які супроводжуються бізнес-обмудсменом та узагальнених звітів щодо них.  Вони є дорожніми картами, заснованими на конкретних кейсах, які розглядаються нами в режимі он-лайн. Адже розуміння точкових проблем компаній, які звертаються до Ради бізнес-омбудсмена, – це шлях до розуміння системних проблем в реалізації податкової політики та ефективна можливість знаходження узгоджених рішень. Ми маємо спільну мету – забезпечити сприятливі умови для роботи бізнесу», – підкреслив Сергій Верланов.

У свою чергу бізнес-омбудсмен в Україні Марчін Свєнчіцький висловив впевненість у ефективній співпраці у рамках Меморандуму з податковими органами на всіх рівнях. «Сьогоднішня подія – це підтвердження того, що ми разом зацікавлені у підвищенні довіри до органів державної влади, зменшенні тиску на підприємців та захисті їх законних інтересів», – наголосив Марчін Свєнчіцький.

Режим роботи та адреси розміщення пунктів обслуговування Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що  інформацію щодо режиму роботи та розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

Чинний порядок застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що наразі реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів/послуг фізичними особами – підприємцями, віднесеними згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО, крім продажу  технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та  лікарських засобів і виробів медичного призначення (п.6 ст.9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», (далі – Закон № 265)).

Суб’єкти підприємницької діяльності  ФОП - платники єдиного податку мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами, крім роздрібної торгівлі підакцизними товарами (п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Не застосовують РРО платники єдиного податку:

 - першої групи;

- другої, третьої та четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень(п. 296.10 ст. 296 ПКУ).

 Застосування РРО є обов’язковим:

фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень(п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

У такому разі застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

- здійснення реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу(п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

- здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностяхдо 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин (п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами не дає права здійснювати таку торгівлю через мережу Інтернет

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що згідно з част.1 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 81) оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Водночас ст.15 Закону №481 встановлює, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви СГ з обов’язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб – найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; для ФОП – прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Отже, зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів, незалежно від напрямку їх використання, повинно здійснюватися в місцях, внесених до Єдиного реєстру.

З урахуванням викладеного СГ, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), не може здійснювати продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) суб’єктам господарювання через мережу Інтернет, оскільки такі товари повинні зберігатися в місцях, внесених до Єдиного реєстру, а їх реалізація (відвантаження) повинна здійснюватися безпосередньо із місць, внесених до даного реєстру.

За порушення норм Закону № 481 посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів , передбачених  ст.17 Закону №481, зокрема за зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, – 100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

 

ГУ ДПС у Київській області

Новини за 07.11.2019 від ГУ ДПС у Київській області

Орест Вітик: «Платники податків Київщини сплатили до місцевих бюджетів 11,9 млрд грн з початку року»

У січні-жовтні 2019 року до місцевих бюджетів від платників податків Київської області надійшло 11,9 млрд. грн. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. Він підкреслив, що темп росту до фактичних надходжень 2018 року у приведених умовах складає 124% або
2,3 млр. грн додатково.  

«Традиційно питому вагу у розрізі основних надходжень має сплата податку на доходи фізичних осіб. З огляду на підсумок десяти місяців поточного року, платники податків перерахували 7,7 мільярда гривень до місцевих бюджетів», - повідомив Вітик. «Порівняно з відповідним періодом минулого року, цей показник зріс на 25% або 1,6 млрд грн».  

Представники малого та середнього бізнесу поповнили місцеву казну сумою у 1,8 мільярда гривень, збільшивши приріст надходжень на 27% або 389 мільйонів гривень.

Плата за землю забезпечила надходження у розмірі 1,2 млрд грн із темпом росту до аналогічного періоду минулого року у 117%, що у грошовому еквіваленті дорівнює 173 мільйонам гривень.

Значне зростання продемонструвала сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Так, Орест Вітик підкреслив, що до місцевих бюджетів надійшло на 37% або 98,5 млн грн більше, аніж було сплачено минулоріч. За підсумками січня-жовтня платники Київщини перерахували до бюджетів територіальних громад 370,7 млн. грн. Власники елітного автотранспорту перерахували до місцевих бюджетів 16,6 млн грн. Від сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів надійшло 359 млн. грн із темп росту у 119%. Додатково місцеві бюджети отримали 57,8 млн. грн за результатами 10 місяців поточного року.

Раніше повідомлялося, що до Зведеного бюджету платники Київщини сплатили 23,2 млрд. грн.

СГ, що припиняє діяльність помилки у поданій звітності з ЄВ, може виправити лише до дати зняття з обліку

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 із змінами і доповненнями (далі - Порядок №435).

Згідно з п.9 розд.ІІ Порядку  №435, формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку в органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення або до дня подання заяви до органу доходів і зборів про зняття з обліку платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.

Отже, страхувальник, щодо якого внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника, може виправити помилки в раніше поданій звітності по єдиному внеску лише до дати зняття з обліку.

Зміни щодо застосування штрафних санкцій за порушення порядку реєстрації акцизних накладних

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що 20 жовтня 2019 набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), внесені Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», а саме:

- штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (підпункти 120².1 – 120².3 ст. 120² ПКУ) не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 01 липня до 30 листопада 2019 року;

- штрафні санкції за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу (п. 128¹.2 ст. 128¹ ПКУ) застосовуються з 01 жовтня 2019 року;

- штрафні санкції за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового (п.128¹.3 ст. 128¹) застосовуються з 01 січня 2020 року;

- підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих з 01 січня до 30 листопада 2019 року (включно) виробниками та імпортерами бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів згідно з п. 229.8 ст. 229 ПКУ, здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, зазначених у п. 26 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

 

ГУ ДПС у Київській області

Новини за 21.10.2019 від ГУ ДПС у Київській області

Подання до органів ДПС ліквідаційного балансу юридичними особами, щодо яких прийнято рішення про припинення

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до част.1 ст. 105 Цивільного кодексу України від 16.01.2003  № 435-IV (далі – ЦКУ) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані протягом 3-ох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.      

У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс.

До зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність. При цьому ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає до органів ДПС податкову звітність за останній звітний період до затвердження ліквідаційного балансу.

Ліквідаційною комісією або ліквідатором юридичної особи складається проміжний ліквідаційний баланс та ліквідаційний баланс.

У ліквідаційному балансі, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, які призвели до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.

Ліквідаційний баланс після його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, подається до органу ДПС за основним місцем обліку платника.

Документи, що є підставою для внесення змін до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями у випадку зміни даних щодо РРО (КОРО)

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що  відповідно до Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) , які знаходяться у місці торгівлі.     Також встановлено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом 3-ох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію з урахуванням змін.

Для внесення змін у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями щодо реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), необхідно подати заяву довільної форми із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі та інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, дату початку їх обліку в органах державної податкової служби, а також документи, які потребують внесення змін (ліцензія з додатком).

Орган ліцензування на підставі такої заяви протягом 3-х робочих днів видасть суб’єкту господарювання переоформлену ліцензію з урахуванням змін (у разі, якщо в результаті внесення таких змін у суб’єкта господарювання кількість РРО (КОРО) залишається незмінною або зменшується).

У разі, якщо в результаті внесення таких змін у суб’єкта господарювання передбачено збільшення кількості РРО (КОРО), то такий суб’єкт господарювання додатково повинен внести плату за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

СГ що припиняє діяльність помилки у поданій звітності з ЄВ може виправити лише до дати зняття з обліку

Головне управління ДПС у Київській області інформує що Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 із змінами і доповненнями (далі - Проядок №435).      

Згідно з п. 9 розд.ІІ Порядку  №435, формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку в органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення або до дня подання заяви до органу доходів і зборів про зняття з обліку платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.

Отже страхувальник, щодо якого внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника, може виправити помилки в раніше поданій звітності по єдиному внеску лише до дати зняття з обліку.

З виробництва та продажу підакцизних товарів на Київщині надійшло 325,7 млн. гривень податку від платників податків

З початку року надходження зі сплати акцизного податку до бюджетів усіх рівнів ГУ ДПС у Київській області склали 325,7 млн. грн. Цей показник на 54,3 млн. грн. більше, ніж у січні-вересні 2018 року.

Зокрема, до державного бюджету надійшло 5,9 млн. грн., що на 3 мільйона  більше, аніж торік. Лише за вересень поточного року виробники підакцизних товарів сплатили 598 тис.грн. акцизу, з яких: 331,6 тис. грн. - від виробництва пива; 104,5 тис.грн. – тютюнових виробів; 5,6 тис грн. - пального та 117,4 тис грн. – транспортних засобів.

Місцеві бюджети отримали 319,8 млн. грн. податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. У порівнянні з надходженнями дев’яти місяців минулого року, ця сума зросла на 19 % або 50,8 млн. грн. За попередній місяць поточного року перераховано 43,8 млн. гривень, це на 8,6 млн. грн. більше ніж у вересні 2018 року.

До спеціального фонду за дев’ять місяців надійшло 5,8 млн.грн. Ріст до минулорічного показника склав 5,6 млн. грн. Із них за вересень надходження склали 388,4 тис. грн., це на 358,1 тисячі гривень більше минулорічного показника.

За січень-вересень 2019 року суб’єктам господарювання Київщини оформлено 13768 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами (в тому числі 7712 - алкогольними напоями та 6056 - тютюновими виробами).

Крім того, з початку року, за порушення  Закону України від 19.12.1995 року №484/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам , які не досягли 18 років, суб’єктам господарювання анульовано 48 ліцензій (алкоголь-26, тютюн-22). Загальна сума штрафних санкцій склала 571,2 тис. гривень.

Оприлюднено нові довідники кодів пільг

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що ДПС України оприлюднено:

- Довідник податкових пільг №94/1, що є втратами доходів бюджету;

- Довідник інших податкових пільг №94/2.

Зазначеними довідниками наведено перелік пільг з податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів, державного мита. Надано позначення початку і кінця дії пільги.

Із довідниками можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Оподаткування доходу від продажу нерухомості

Головне управління ДПС у Київській області  інформує, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

При цьому умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, яке отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

У разі отримання платником податку протягом звітного податкового року доходу від продажу більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у абзаці першому цього повідомлення, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в абзаці першому, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Податкового Кодексу – 5 відсотків.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва.

Особливості складання акцизних накладних на операції з відпуску пального

Реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

- до акцизного складу;

- до акцизного складу пересувного;

- для власного споживання чи промислової переробки;

- будь-яким іншим особам.

Пунктом 231.1 ст. 231 ПКУ визначено обов’язок платника податку скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, зокрема при реалізації пального або спирту етилового.

Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої. Відповідно до п.п. 14.1.6 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Отже, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі, не може вважатись акцизним складом / акцизним складом пересувним.

Пунктом 232.3 ст. 232 ПКУ визначено, що в системі електронного адміністрування реалізації пального або спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) зміна показника åАНаклОтр (тобто обсягу пального, на яке платник має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в Єдиному реєстрі акцизних накладних) не відбувається на обсяги пального, що реалізується з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, платнику податку - отримувачу пального.

До нормативного врегулювання питання обліку та відображення в СЕА РПСЕ операцій з реалізації пального з акцизного складу (який не є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним), через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу платника акцизного податку з реалізації пального, пропонуємо в акцизних накладних, складених на такі операції, у відповідному рядку зазначати ознаку щодо напряму використання пального «4» – реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

 

ГУ ДПС у Київській області

Новини за 16.10.2019 від ГУ ДПС у Київській області

За подання фінансової звітності не за встановленою формою передбачена адміністративна відповідальність

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)  платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями разом з відповідною податковою декларацією (квартальною або річною), є додатком до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі –Звіт) та їх невід’ємною частиною.

Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до декларації та є її невід’ємною частиною, а    податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією.

Частиною 6 ст.14 Закону України від 16.07.1999  № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) передбачено, що підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.

У разі якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Декларації (Звіту), таке уточнення здійснюється відповідно до положень ст. 50 ПКУ, із поданням до уточнюючої Декларації (Звіту) уточненої фінансової звітності за

Статтею 186 прим. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х зі змінами та доповненнями передбачена відповідальність посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, зокрема, за подання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією.

За подання фінансової звітності не за встановленою формою органами державної статистики до посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності застосовується адміністративна відповідальність.

Умови перебування юридичної особи на третій групі платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що до платників єдиного податку, які належать до третьої групи, відносяться юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень -п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом  291.5 ст. 291 ПКУ встановлено перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку третьої групи.

Крім цього, не можуть бути платниками єдиного податку:

- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

- суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

- представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

- юридичні особи – нерезиденти;

- платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що суб’єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють контролюючим органам перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства -  п.п.258.2.6 п.258.2 ст.258 Податкового кодексу України .

Форми переліків лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2015 № 627.

 

ГУ ДПС у Київській області

Новини за 11.10.2019 від ГУ ДПС у Київській області

Юристи Київщини виграли у судах 4535,0 млн.грн.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що станом на 01 жовтня 2019 у судах всіх інстанцій знаходилось всього 7315 справ на загальну суму 24384,9 млн.грн., де стороною виступали органи ДПС.

Протягом січня-вересня 2019 на користь органів ДПС вирішено 275 справ на суму 4535,0 млн.грн., що складає 71,8% від суми розглянутих справ. На користь платників податків вирішено 306 справ на суму 1780,2 млн.грн., що складає 28,2% від суми розглянутих справ. 

За зазначений період за позовами платників податків до органів ДПС на розгляді у судах всіх інстанцій знаходилось 6026 справ на суму 18043,9 млн.грн. З них у 2019 році на користь органів ДПС вирішено 191 судових справ на суму 2309,8 млн.грн., що складає 56,5% від суми розглянутих справ. На користь платників податків вирішено 303 справи на суму 1778,1 млн.грн., що складає 43,5% від суми розглянутих справ. 

Протягом звітного періоду за позовами органів ДПС до платників податків судами розглядалось 1289 справ на суму 6340,9 млн.грн., з яких на користь органів ДПС вирішено 84 судові справи на суму 2225,3 млн.грн., що складає 91,2% від суми розглянутих справ даної категорії. На користь платників податків вирішено 3 справи на суму 2,1 млн.грн., що складає 8,8% від суми розглянутих справ.

Протягом січня-вересня 2019 від платників податків надійшло 181 скарга щодо оскарження 173 податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування та рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені по ЄСВ.

За 9-ть місяців 2019 на рівні ГУ ДПС області розглянуто 181 скарга на 173 рішення (вимоги) на загальну суму 903,3 млн.грн.

За результатами розгляду скарг на первинному рівні у вересні 2019 року скасованих повністю або частково податкових повідомлень-рішень не було.

На захист навколишнього середовища платники Київщини перерахували 145,1 млн. грн. екологічного податку

За січень-вересень 2019 року платниками Київщини сплачено до бюджетів усіх рівнів  145,1 млн.грн.  екологічного податку. Порівняно з відповідним періодом 2018 року надходження цього податку зросли на 47,9 млн. грн., або на 49,2 відсотка.

Із загальної суми до державного бюджету надійшло 78,2 млн.грн до спеціального фонду місцевих бюджетів – 66,9 млн.гривень.

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що  кошти екологічного податку направляються до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів і являються основним джерелом фінансування екологічних програм, спрямованих на захист довкілля від негативного впливу господарської діяльності та раціональне використання природних ресурсів.

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) визначено, що екологічний податок – це загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 01 квітня 2009 року (п.п.14.1.57 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Платниками екологічного податку є СГ, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

-  скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

-   утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.    

Розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів - п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти - п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ).

Платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Подання декларації та сплата  екологічного податку здійснюється у наступному порядку:

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів - п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст.250 ПКУ;

-  за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах - п.п. 250.2.3 п. 250.2 ст.250 ПКУ

Підприємство - заготівник видачу готівки здавальникам сільськогосподарської продукції здійснює за відомостями

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п.п.11 п.3 розд.I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017  №148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), касові документи – це документи (касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3 до Положення №148) або видатковими відомостями (додаток 1 до Положення № 148). Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником.

До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Підприємства, щозаймаютьсязакупівлеютоварівсільськогосподарськоїпродукції, проведеннярозрахунківзаякіневрегульованозаконодавствомУкраїни, видачуготівкиздавальникамтакоїсільськогосподарськоїпродукціїздійснюютьзавідомостями, уякихзазначаютьсяпрізвищаздавальників, їхадреси, обсягизданоїпродукціїісумавиплаченоїготівки, щопідписуютьсяздавальником(п. 26 розд. ІІІ Положення № 148).

Відокремлений підрозділ юридичної особи

ГУДПСуКиївськійобластіінформує, щозгіднознормамист.95 ЦивільногокодексуУкраїнивід16.01.2003  №435-IV (зізмінамитадоповненнями) відокремленийпідрозділ– цепідрозділюридичноїособи, щознаходитьсяпозаїїмісцезнаходженням, здійснюєвсіабочастинуїїфункцій, виконуєроботиабооперації, надаєпослугивідіменіюридичноїособи, абоздійснюєпредставництвоізахистінтересівюридичноїособи.

Для цілей розд. IV ПКУ слід враховувати вимоги ст. 64 Господарського кодексу України від 16.01.2003  №436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ), згідно з якою підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Відокремленіпідрозділинемаютьстатусуюридичноїособи, вонинаділяютьсямайномюридичнихосіб, щоїхстворилаідіютьнапідставізатвердженогонимиположення.

Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону (п. 4 ст. 64 ГКУ).

Відомості про відокремлені підрозділи юридичних осіб містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

 

ГУ ДПС у Київській області

Новини за 09.10.2019 від ГУ ДПС у Київській області

За січень-вересень 2019 платники Київщини поповнили державний бюджет на 10,2 млрд.грн.

Протягом січня-вересня 2019 року ГУ ДПС у Київській області забезпечено надходження до  державного бюджету в сумі 10,2 млрд.грн., що на 2,2 млрд.грн. більше, порівняно з відповідним періодом минулого року, приріст надходжень склав 27,8%.

Основним бюджетоутворюючим податком державного бюджету традиційно залишається податок на додану вартість, збір якого за січень-вересень 2019 року склав 4,7 млрд.грн., порівняно з аналогічним періодомнадходження збільшилось на 35,6 %, додатково надійшло 1,2 млрд.грн.

Надходження податку на доходи фізичних осіб склали 2,3 млрд.грн., темп приросту у приведених умовах до відповідного періоду минулого року  - 25,8%, додаткові надходження склали 469,3 млн.грн.

Податку на прибуток підприємств за дев’ять місяців 2019 року надійшло 2,2 млрд.грн., приріст до відповідного періоду минулого року – 16,7%, додаткові надходження – 308,5 млн.грн.

Сплата військового збору платниками Київщини за січень - вересень 2019 року становить 659,8 млн.грн, темп приросту  у приведених умовах до відповідного періоду минулого року - 24,6%, додатково надійшло130,3 млн.грн.

Відповідальність за несвоєчасну сплату задекларованих податкових зобов’язань

Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, які подали річну податкову декларацію про майновий стан і доходи що  несплата узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у термін до 1 серпня року, що настає за звітним, призводить до застосування до платника податків відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Окрім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст.50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня - п.п. 129.1.3 п. 

Нові правила проведення перевірок Держпраці

Головне управління ДПС у Київській області інформує платників податків, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю»  врегульовано процедуру проведення інспекцій Держпраці та затверджено  такі документи:

- Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю;

 - Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю;

-  Внесено зміни до ряду постанов Кабінету Міністрів України.

Рекомендовано міським радам міст обласного значення та сільським, селищним, міським радам об'єднаних територіальних громад під час здійснення повноважень, передбачених частиною третьою статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керуватися цією постановою.

Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Пунктом 5  Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначено перелік підстав для інспекційних відвідувань Держпраці. Зокрема, новою підставою для інспекційних відвідувань є акт перевірки (документальної, планової, позапланової або фактичної), складений за результатами контрольного заходу ДПС, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства про працю.

Встановлено, що тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів - п.10 цього ж Порядку.

 

 ГУ ДПС у Київській області

Новини за 02.10.2019 від ГУ ДПС у Київській області

Терміни та порядок розгляду звернень громадян

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до  ст.20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не можеперевищувати сорока п’яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого ст.20 Закону терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Якщо у зверненні порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань.

Строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня реєстрації таких звернень. Датою виконання звернення громадянина є дата реєстрації відповіді на нього.

Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше одного місяця із дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх реєстрації .

Звернення, що підлягає поверненню відповідно до ст. 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня надходження.

Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДПС,  таке звернення в строк не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДПС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями (п. 8 розд. ІV Порядку).

Повідомлення про прийняття рішення про припинення розгляду звернення відповідно до ст. 8 Закону надсилається у строк, визначений ст. 20 Закону.

Про особливості заповнення документів платниками акцизного податку

Головне управління ДПС у Київській області у зв’язку із зверненнями платників щодо допущених помилок при складанні Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизний склад, розташовані на ньому резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (форма J(F)0210301), Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (форма J(F)0210401), Довідки про витратоміри-лічильники обсягу виробленого спирту етилового та/або обсягу виробленої продукції (форма J(F)0210601) та Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків спирту на акцизному складі виробника спирту та/або виробника окремих видів продукції (форма J(F)0210701) повідомляє про необхідність дотримання наступного порядку заповнення перелічених документів:

Графа «№ рядка» таблиць в усіх довідках містить порядковий номер рядка у таблицях документа, що складається.

Якщо це основна довідка (складається вперше), то значення графи «№ рядка основної довідки, який коригується/додається», що зазначається у другій колонці таблиць довідки, співпадає із значенням графи «№ рядка» у першій колонці таблиць довідки.

Якщо це коригуюча довідка, то значення графи «№ рядка основної довідки, який коригується/додається», що зазначається у другій колонці таблиць довідки, може не співпадати із значенням графи «№ рядка» у першій колонці таблиць довідки.

Заява для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними або тютюновими виробами подається до ГУ ДПС в областях та м. Києві або до ЦОП за місцем торгівлі

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє суб’єктів господарювання, що відповідно до ст.15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання - ст. 15 Закону № 481.

Органом ліцензування виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Постановою КМУ від 05.08.2015 №609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» затверджено Державну фіскальну службу України (далі – ДФС).    Відповідно до постанови КМУ від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу (далі – ДПС) шляхом реорганізації – ДФС.

Згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою КМУ від 06 березня 2019 року № 227 (далі - Положення), основним завданням ДПС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 27 п. 4 Положення, ДПС, згідно з  до покладених на неї завдань, здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.

Отже, для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, суб’єкту господарювання необхідно звертатись із заявою до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві або до центрів обслуговування платників за місцем провадження діяльності суб’єкта господарювання.

 

ГУ ДПС у Київській області

Новини за 01.10.2019 від ГУ ДПС у Київській області

Помилково або надміру сплачені до бюджету грошові зобов’язання підлягають поверненню платнику

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє платників податків, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахункув банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов’язковою умовою для повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені подається у довільній формі до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника  в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

З 01 жовтня нові реквізитів небюджетних рахунків для зарахування коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що з 01.10.2019 функціонуватимуть нові небюджетні рахунки 3719 за стандартом IBAN в АС «Є-Казна Доходи» для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (код банку – 899998).

Граничний термін використання існуючих рахунків по зарахуванню єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які відкриті на балансі Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві спливає 30.09.2019.

Починаючи з 01.10.2019 кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки по зарахуванню єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження.

ГУ ДКС звертає увагу, що рахунки 3719, відкриті на ім’я Головних управлінь ДФС, в кінці операційного дня 30.09.2019 будуть заблоковані та 01.10.2019 закриті. Кошти, що надійдуть на рахунки, відкриті на ім’я органів ДФС, будуть повернуті платникам.

З новими рахунками для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  платники Київщини можуть ознайомитись за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, не включеними до Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, забороняється

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що  транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується ДПСУкраїни -п.п.230.1.5 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється автоматично на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, або на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового, або на підставі митних декларацій при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом.

Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН), складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, а також не зазначені у заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, якінадіслані ДПС, забороняється.

У разі виявлення фактів переміщення пального або спирту етилового з використанням транспортних засобів, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у ЄРАН, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, відповідні контролюючі органи тимчасово (до винесення рішення суду) вилучають такі пальне або спирт етиловий та транспортні засоби з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію)- абз.2 п.228.3 ст.228 ПКУ.

ФОП на загальній системі оподаткування від’ємне значення об’єкта оподаткування угр. 9 розд. І додатка Ф2 до податкової декларації не відображає

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу фізичних осіб -підприємців, що об’єктом оподаткування уФОПякі перебувають на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця- п.177.2 ст.177 ПКУ.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Пунктом 3 розд. IV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02.10.2015 №859 зі змінами та доповненнями визначено, що у графі 9 вказується сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується наступним чином: гр.4 «Сума одержаного доходу» - гр. 5 «Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» - гр.6 «Витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату» - гр. 7 «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» - гр.8 «Амортизаційні відрахування».

Отже, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування у гр. 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу» розд. І додатка Ф2 до податкової декларації зазначає суму чистого оподатковуваного доходу, а у разі якщо за результатами господарської діяльності отримано збиток, то гр. 9 розд. І додатка Ф2 до податкової декларації прокреслюється.

При підготовці матеріалу використано загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ІДД ДПС України.

 

ГУ ДПС у Київській області

Новини за 23.09.2019 від ГУ ДПС у Київській області

Інформацію щодо реєстрації/скасування реєстрації РК можна отримати в Електронному кабінеті

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що пунктом 4 гл. 1 розд. ІІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, що затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547,  передбачено, що  реєстрація першої розрахункової книжки (далі – РК) в контролюючому органі відбувається одночасно з реєстрацією книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на окрему господарську одиницю (далі – ГО) або на РРО, другої та наступних – на підставі реєстраційної заяви. Датою реєстрації першої РК є дата реєстрації КОРО.

При реєстрації РК присвоюється номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої РК і літери «к». При реєстрації РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера РК додається літера «с» (п. 1 глави 1 розд. ІІІ Порядку).

Після реєстрації суб’єкт господарювання заповнює рядки реєстраційної сторінки РК (номер книжки, дата реєстрації, найменування контролюючого органу, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю), після чого РК вважається зареєстрованою.

Скасування РК здійснюється одночасно зі скасуванням реєстрації КОРО на окрему ГО або на РРО.

Пунктом 6 глави 2 розд. ІІІ Порядку встановлено, що на кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися окрема РК з КОРО, на яку вона зареєстрована.

РК, зареєстровані на окрему КОРО, повинні використовуватися послідовно згідно з їх порядковими номерами та до повного вичерпання розрахункових квитанцій. Якщо в КОРО обліковуються розрахункові операції за декількома місцями проведення розрахунків, такої послідовності слід дотримуватися щодо кожного місця проведення розрахунків.

Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці РК необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями, що є в РК.

У разі втрати РК суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати - п. 10 глави 2 розд. ІІІ Порядку.

Використані РК зберігаються суб’єктом господарювання протягом трьох років після їх закінчення.

Отже, реєстрація, облік, застосування РК згідно з вимогами Порядку ведеться у прив’язці до КОРО. Дані щодо фіскальних номерів КОРО, дати реєстрації/скасування реєстрації КОРО, номера останньої КОРО оприлюднюються ДПС відповідно до вимог п. 13 глави 1 розд. ІІ Порядку у відкритій частині Електронного кабінету за посиланням: http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/koro.

Відомості про залишок коштів на електронному рахункуплатника ПДВ

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що платник податків має право реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені Податковим Кодексом, які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

З метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених Податковим Кодексом та іншими законодавчими та нормативно- правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.

Вхід до системи «Електронний кабінет» здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

У приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення.

За допомогою опції «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, пов’язаних з електронним рахунком у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок), в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення електронного рахунку, списання коштів з електронного рахунку, суму всіх кредитовихоборотів по електронному рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на електронному рахунку.

Також на запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку платник ПДВ може отримати через Електронний кабінет/меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій», а також шляхом подання, за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування ділянкою

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що орендарі земельних ділянок є платниками орендної плати, а об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Законом України від 16.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимогземельного законодавства.

У договорі зазначається розмір орендної плати,  її індексація, спосіб та умови розрахунків, строки, порядок внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (далі -  ЗКУ), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав - ст. 125 ЗКУ.

Відповідно до ст. 25 Закону України від 06.10.1998  № 161-XIV «Про оренду землі», орендар земельної ділянки зобов’язаний, зокрема, приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленомузаконом порядку.

Отже, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

 

ГУ ДПС у Київській області

Новини за 18.09.2019 від ГУ ДФС у Київській області

Термін сплати податкового зобов’язання у випадку несвоєчасного подання декларації

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що нормами п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу (далі - ПКУ)встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Отже, платник податків у разі подання звітності до граничного терміну сплати, зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до граничного терміну сплати відповідної декларації.

У разі подання звітності платником податків після закінчення граничного терміну сплати, такий платник зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до подання такої декларації, оскільки граничний термін сплати вже минув.

З 01 жовтня 2019 - нові реквізити бюджетних рахунків

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що з 01 жовтня 2019 реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборівзмінюютьсявідповідно  вимог IBAN.

Державною Казначейською службою України на виконання п.3 Постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 №162 «Про  запровадження міжнародного банківського рахунку  (IBAN)  в Україні» здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN, тобто, відбувається перехід на міжнародний формат рахунків, який матиме 29 символів (літери та цифри), із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку –  не більше 14 цифрових  символів, до якого добавлено решту символів, відповідно до вимог стандарту IBAN.

При обслуговуванні бюджетів за доходами з 01 жовтня 2019 Казначейством будуть використовуватись нові реквізити бюджетних рахунків.

Звертаємо увагу платників податків, що з новими реквізитами бюджетних рахунків можна ознайомитись на сайті ГУ ДПС у Київській області за посиланням:http://kyivobl.tax.gov.ua//byudjetni-rahunki/.

Платники екологічного податку

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що згідно з  п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 № 2755-VI (далі – ПКУ), платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів - п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Платники, які здійснили поділ приміщення на два і більше об’єкти мають подати Повідомлення про об’єкти оподаткування (ф. № 20-ОПП)

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що платники податків, які  здійснили поділ власного приміщення на два і більше об’єктів різного призначення (магазин, перукарня тощо), мають подати Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, в якому інформація щодо такого об’єкта оподаткування зазначається декількома рядками, тобто:

- у ряд.1 зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»),

- у наступних рядках вказується оновлена інформація про об’єкти оподаткування, які створено чи відкрито на основі закритого об’єкта, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»).

Кожному новоствореному об’єкту оподаткування присвоюється відповідний ідентифікатор об’єкта оподаткування за правилами, визначеними п.4 Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Довідково: п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, встановлено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник подає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф.№20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.

 

ГУ ДПС у Київській області

Новини за 17.09.2019 від ГУ ДФС у Київській області

Оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду, житловий найм (піднайм)

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє платників податків, що до оподатковуваних доходів платника податку включаються, зокрема, доходи від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).

Податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар, а об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж земельні ділянки сільськогосподарського призначення, земельні частки (паї), майнові паї (включаючи земельні ділянки, що знаходяться під такою нерухомістю, чи присадибні ділянки), є орендар. Об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець.

Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного року податку та податкового зобов'язання за результатами року відображаються  у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

У разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку - орендодавця. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18%. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Підстави для анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами і доповненнями, ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

- заяви суб’єкта господарювання;

- рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;

- несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

- рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

-  рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

- рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

-  порушення вимог статті 15 3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

-  отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

-   встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Порядок закриття рахунку платника акцизного податку

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 розд. IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, що розроблений з метою реалізації вимог ПКУ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі – Порядок).

Пунктом 18 Порядку, зокрема, встановлено, що електронний рахунок платника акцизного податку, зареєстрованого в системі електронного адміністрування реалізації пального, який не зареєстрований в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 02 липня 2019 року, закривається 23 липня 2019 року за правилами, встановленими для закриття електронного рахунка в разі анулювання реєстрації як платника акцизного податку.

Відповідно до п.23 Порядку, для закриття електронних рахунків ДПС надсилає Державній казначейській службі відомості, в яких зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) платника акцизного податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), номер електронного рахунка.

Казначейство протягом операційного дня, в який надійшли такі відомості, закриває електронні рахунки.

Повідомлення про закриття електронного рахунка Казначейство надсилає ДПС не пізніше операційного дня, що настає за днем його закриття.

До 01 жовтня 2019 відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації АН/РК в ЄРАН застосовується без врахування внесених Законом №2628 змін

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що з 01 липня набули чинності зміни до ст.120 прим.2 ПКУ, внесені Законом України від 23.11.2018 №2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), щодо застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної.

Також Законом №2628 викладено у новій редакції ст.231 «Акцизна накладна» та ст.232 «Електронне адміністрування реалізації пального та спирту етилового» ПКУ та оновлено порядок і терміни реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до них в ЄРАН - п.231.6 ст.231 ПКУ).

При цьому п.25 підрозд.5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до змін, внесених Законом №2628 передбачено, що норми п.п.120 прим. 2.1 –120 прим. 2.3 ст. 120 прим. 2 ПКУ, якими запроваджені нові штрафні санкції, застосовуються з 01 жовтня 2019 року.

Нормами п.25 підрозд.5 розд.XX «Перехідні положення» ПКУ, враховуючи зміни щодо підходів складання та реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування, встановлені ст.ст. 231 та 232 ПКУ, у т.ч. граничних термінів їх реєстрації в ЄРАН, норми пп. 120 прим. 2.1 – 120 прим. 2.3 ст. 120 прим. 2 ПКУ, які набрали чинності 01.07.2019, стосовно застосування штрафних санкцій за порушення термінів та порядку реєстрації АН/РК, другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування, вперше починають застосовуватись з 01 жовтня 2019 року, тобто такі штрафні санкції можуть бути застосовані до акцизних накладних, розрахунків коригування до них, дата реєстрації яких в ЄРАН починається з 01 жовтня 2019 року.

Тобто, до 01 жовтня 2019 року відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації АН/РК в ЄРАН, встановлених ст. 231 ПКУ, застосовується у розмірах та порядку, передбаченими редакцією ст.120 прим.2 ПКУ без врахування змін, внесених Законом №2628, тобто до АН/РК складених на операції з реалізації пального, здійснені до 01.07.2019, а саме:

порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації АН/РК в ЄРАН, встановлених ст.231 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

2 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

10 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

20 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального,зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

30 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

40 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації АН/РК в ЄРАН протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти АН/РК, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов’язаний скласти таку АН/РК.

Сума акцизного податку для цілей п.п. 120 прим. 2.1 і 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом НБУ діючої на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального.

Про зміну прізвища та реєстрації місця проживання громадяни мають повідомляти органи ДПС

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою №5ДР. Такими даними є прізвище та зареєстроване місце проживання фізичної особи.

До Державного реєстру фізичних осіб – платників податків змінивносяться протягом 3-х робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою №5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до 5-ти робочих днів.

Крім того, заяву за формою № 5ДР можна подати через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

За використання неоформлених найманих працівників та порушення в оплаті праці роботодавцям загрожують штрафи

У Головному управлінні ДПС у Київській області нагадуютьплатникам податків, що використання неоформлених найманих працівників та виплата їм коштів без відповідної сплати податків та зборів є порушенням трудового та податкового законодавства.

За фактичний допуск неоформленого працівника до роботи без оформлення  трудового договору,  оформлення працівника на неповний робочий час  у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, а також за виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску передбачена  штрафна санкціяу розмірі 30 мінімальних заробітних плат–у 2019 році це 125 190 гривень за кожного працівника, з яким не укладено трудової угоди та щодо якого не надіслано повідомлення до органу ДПС.

За недотримання мінімальних державних гарантій  в оплаті праці, наприклад, за неоплату роботи у нічний час, понадурочну роботу, роботу в вихідний день або святковий день та інші питання оплати праці, передбачена  штрафна санкціяу розмірі10 мінімальних заробітних плат – у 2019 році це 41730 гривень

Шановні роботодавці, потурбуйтесь про правильне оформлення трудових відносин з найманими працівниками, аби уникнути штрафів!

Своєчасно сплачуйте єдиний внесокна загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464 - УІ від 08.07.2010р., єдиний внесок (далі – ЄВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, а у  разі  наявності у платника ЄВ одночасно із зобов'язаннями із сплати ЄВ зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати ЄВ виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Сума недоїмки з ЄВ не підлягає списанню, зокрема,у разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно, до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» несуть зобов’язання із сплати ЄВ.

Крім того, щодо нарахування, застосування та стягнення сум штрафів з ЄВ строк давності не застосовується – це передбачено  п. 13 розд. VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.

Несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому, адже періоди роботи  зараховуються дострахового стажу лише за умови сплати страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що

Пʼятниця, 20 вересня 2019 року

Останній день подання

·         податкової декларації з ПДВ за серпень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю

·         декларації акцизного податку за серпень*

·         звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна)) роботодавцями за серпень

·         заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з ІV кварталу

·         податкової декларації з рентної плати за серпень з розрахунком:

рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України 

·         податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за серпень у разі неподання податкової декларації на 2019 р.

__________________
*Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм ПКУ, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом 15 робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (пп. 222.1.2 ст. 222 ПКУ).

Останній день сплати

·         ЄСВ роботодавцями за серпень (крім гірничих підприємств)

·         авансового внеску з єдиного податку на вересень платниками першої та другої груп

ГУ ДПС у Київській області

 

Відкрито офіційну сторінку Головного управління ДПС у Київській області у мережі Facebook

Головне управління ДПС у Київській області офіційно розпочала свою роботу. У зв’язку з цим у мережі Facebook створено сторінку ГУ ДПС у Київській області.

Відтепер усі податкові новини, корисну інформацію та анонси подій читайте на нашій новій сторінці. 

Запрошуємо вас приєднатися: https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

Інформування платника акцизного податку про реквізити його електронного рахунка

Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.04. 2019 № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі – Порядок № 408) встановлює механізм відкриття та закриття рахунків платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (далі – платники акцизного податку), зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового визначено.

Так, п. 17 Порядку № 408 передбачено, що рахунок платника акцизного податку, який зареєстрований у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – електронний рахунок) відкривається Державною казначейською службою (далі – Казначейство) на безоплатній основі без укладення договору. На електронний рахунок платник акцизного податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка.

Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі відомостей, які ДПС після внесення осіб до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового протягом одного робочого дня надсилає Казначейству (п. 18 Порядку № 408).

У таких відомостях зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) платника акцизного податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО Казначейства.

Казначейство протягом операційного дня, в який надійшли такі відомості, відкриває електронні рахунки.

Повідомлення про відкриття електронного рахунка платника акцизного податку не пізніше операційного дня, що настає за днем відкриття такого рахунку казначейство надсилає ДПС. Після надходження зазначеного повідомлення ДПС інформує платника акцизного податку про реквізити його електронного рахунка (п. 19 Порядку № 408).

Подання до контролюючих органів документів, передбачених порядком обліку платників

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що длявзяття на облік/зняття з обліку в контролюючих органах, а також внесення змін до облікових даних платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, необхідно подати до контролюючих органів відповідні заяви та документи, визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, (далі – Порядок № 1588).

Заява за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП), заява про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток за формою № 1-РПП (далі – заява за ф. № 1-РПП), заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП, заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП можуть бути направлені до контролюючих органів платниками податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, поштовим відправленням.

При цьому, копії документів, які подаються разом із такими заявами, повинні бути засвідчені нотаріально або державним органом, який видав (зареєстрував) документи, здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності чи акредитував (зареєстрував, легалізував) платника податків.

Заяви за ф. № 1-ОПП або за ф. № 1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку», заява про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП та повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП можуть бути подані до контролюючого органу як поштовим відправленням, так і засобами електронного зв’язку в електронній формі (платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів).

Зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України  від 02.12.2010 №2755-УІ (далі – ПКУ), платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції (далі – Звіт) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05.10.2017  №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Оскільки 09.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 10.06.2019 № 242 «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Наказ № 242), яким внесено зміни до форми та Порядку складання Звіту, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями, то звіт за 2018 рік заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими Наказом № 242.

При цьому Звіти за 2018 рік, які подані платниками до набрання чинності Наказом №242 та запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними.

 

ГУ ДПС у Київській області

Новини за 09.09.2019 від ГУ ДФС у Київській області

Добровільна реєстрація платником податку на додану вартість

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 Податкового Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних - п. 183.3 ст.183 ПКУ.

При переході осіб із спрощеної системи оподаткування, яка не передбачала сплату податку на додану вартість, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява також подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

Згідно з п. 183.5. ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних.

При зміні ставки єдиного податку відповідно до підпункту "б" п.п.293.8.4 п.293.8 ст. 293 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість. Реєстрація таких осіб діє з першого числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Перевірте стан розрахунків з бюджетом

Головне управління ДПС у Київській області з метою  недопущення виникнення податкового боргу запрошує платників податків перевірити стан розрахунків з бюджетом.

Зробити це можна через «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/, або звернувшись до ЦОП за місцем реєстрації (податкової адреси) платника податків.

Податок на житлову нерухомість: хто сплачує більше?

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що  платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є  фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюють органи податкової служби за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування (загальної площі об’єкта житлової нерухомості, або його часток), зменшеної на пільгову площу, розмір якої визначений п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 Податкового Кодексу:

а)  для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Вищезазначені пільги, передбачені для фізичних осіб, не застосовуються до:

- об'єкта/об'єктів, площа яких перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПКУ;

- об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності)  - п.п.266.4.3 п.266.4 ст.266 ПКУ.

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що  п.п. ґ) 266.7.1 п.266.7 ст.267 ПКУ встановлено,  що  за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована за загальними правилами (згідно з п.п. "а" - "г" 266.7.1 п.266.7 ст.267 ПКУ) збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

 

ГУ ДФС у Київській області

Новини за 23.08.2019 від ГУ ДФС у Київській області

Через пункт пропуску «Бориспіль» з приховуванням від митного контролю переміщували до Китаю майже 60 кг бурштину

Працівниками митного поста «Аеропорт Бориспіль» та Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС у співпраці з ОКПП «Київ» зафіксована спроба переміщення двома громадянами Китаю одним авіарейсом за межі митної території України значної партії бурштину з приховуванням від митного контролю.

Обидва іноземця, студенти різних українських вищих навчальних закладів, відлітали на батьківщину і для проходження митного контролю обрали спрощену систему – «зелений коридор», чим гарантували, що переміщувані ними через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території України.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації громадяни Китаю не надавали, до інспекторів митниці з приводу декларування товару не зверталися.

Речовину природного походження коричневого кольору з різними відтінками,  що за зовнішнім виглядом має ознаки дорогоцінного каміння органогенного походження (бурштин) було виявлено у семи дорожніх валізах, які належать даним пасажирам.

Бурштин знаходився в картонних фабричних коробках для білизни українського виробництва з написами «Екологічно чиста, не вбирає запахи, не викликає алергічних реакцій, піддається вологій обробці» в мішечках прямокутної форми на застібці-блискавці, які в свою чергу були поміщені по два мішечки з камінням..

Дані коробки з мішечками з речовиною знаходились у трьох валізах  в яких окрім речовини природного походження знаходились особисті речі,  що утруднювало виявлення вказаного каміння під час митного контролю багажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 371 Митного кодексу України товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 Євро, при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, та зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законами України.

Складено протоколи про порушення митних правил за статтею 483  Митного кодексу України. Бурштин вилучено до винесення судом рішення у справах.

Олексій Кавилін: Дохідна частина бюджету поповнилася на суму 7,1 млрд грн ПДФО

Платники податків Київської області з початку року перерахували до консолідованого бюджету 7,1 млрд грн податку на доходи фізосіб. Про це повідомляє начальник Головного управління ДФС в Київській області Олексій Кавилін. "З цих коштів до держбюджету надійшло 1,8 млрд грн, місцева ж скарбниця поповнилася сумою в 5,3 млрд грн ПДФО", - зазначив Кавилін.

За його інформацією, показник надходжень до місцевих бюджетів збільшився на 27%, що в грошовому еквіваленті означає 1,1 млрд грн. Він також сказав, що найбільші суми до бюджетів забезпечили Бориспільський район - 1 мільярд гривень, Києво-Святошинський і Білоцерківський - 882 та 821 мільйон гривень відповідно.

"У всій структурі податкових платежів до бюджетів територіальних громад податок на доходи фізосіб займає частку в 44%, маючи статус бюджетоформуючого. Оскільки в більшості випадків податок сплачується виходячи із заробітної плати, ми максимально концентруємося на залученні громадян до офіційного працевлаштування: проводимо зустрічі з роботодавцями, які платять зарплату на рівні мінімальної або навіть менше, а решту - в конвертах, і самими працівниками, які в силу різних причин погоджуються на неофіційні виплати ", - підкреслив Олексій Кавилін. За словами начальника фіскальної служби, основна причина таких порушень - це, наприклад, перспектива втратити субсидій на оплату житлово-комунальних послуг.

Окремо начальник фіскальної служби Київщини повідомив, що в результаті проведення операції «Урожай», яка стосується аграріїв, фізособи, що самостійно обробляють сільськогосподарські угіддя, подали 2049 декларацій про майно і доходи із задекларованою сумою в 149 млн грн. З них до бюджету вже надійшло 12,4 млн грн ПДФО і 1,4 млн грн військового збору. Крім того, Кавилін зазначив, що юрособи, зайняті в сфері сільського господарства, забезпечили офіційний прийом на роботу 1 978 громадянам, які раніше були працевлаштовані з порушеннями трудового законодавства.

Раніше повідомлялося, що динаміка зростання надходжень до держбюджету становить 29%. Також зазначалося, що платники ПДВ збільшили відрахування до бюджету на 30%.

Відомості про платників єдиного податку можна отримати в Електронному кабінеті

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що  з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією, ДФС України  щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу, зокрема на власному офіційному вебсайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

-податковий номер (для юридичної особи);

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

-  дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

-  ставку єдиного податку;

-  групу платника податку;

-  види господарської діяльності;

- дату виключення з реєстру платників єдиного податку (п.299.13 ст.299 ПКУ).

У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДФС за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua, платники податків мають доступ, зокрема, до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».     

Інформація щодо відомостей про платників єдиного податку у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету наповнюється згідно інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС у режимі реального часу.

Оподаткування ПДФО спадщини та подарунків

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє,  що об’єкти спадщини (дарування), що успадковують члени сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (174.2.1 п.174.2 ст.174 ПКУ).

Фізичні особи - резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки(п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

У разі спадкування (дарування) об’єктів, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

У разі внесення змін до установчих документів неприбуткової організації, до контролюючого органу слід подати реєстраційну заяву ф.1-РН з позначкою «зміни»

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що відповідно до п.14 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440, у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п.6 Порядку №440. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п.14 Порядку №440 обставин.

Для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку №440 і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом (п.6 Порядку №440).

Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку №440 засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:

    - особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

   -  поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

   -  засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;

  -   державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.

За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 3-х робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення, зокрема, про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру.

У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку у двох примірниках, один з яких вручається такій організації, а другий залишається у контролюючому органі.  Після отримання рішення про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому п. 8 Порядку.

Чи може ФОП тимчасово припинити підприємницьку діяльність?

Головне управління ДФС у Київській області на численні запити фізичних осіб щодо можливості тимчасового припинення підприємницької діяльності у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалою хворобою, від’їздом за кордон, тощо, повідомляє, що порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначено Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

При цьому Законом №755-IV та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

 

ГУ ДФС у Київській області

Новини за 14.08.2019 від ГУ ДФС у Київській області

У липні Київською митниця ДФС перерахувала до Державної скарбниці 4,6 млрд. грн. митних податків

Як повідомили у Київській митниці ДФС, у липні до Державного бюджету України перераховано 4,6 млрд. грн. митних податків.

Забезпечено збільшення надходжень митних платежів до Держбюджету у порівнянні:

- з липнем 2018 року - на 601,6 млн. грн. (+15%);

- з червнем 2019 року - на 941,1 млн. грн. (+26%).

Значну частину перерахованих до бюджету митних платежів (30,2%) сплачено при здійсненні митного оформлення таких товарів як:

«автомобілі легкові» – сплачено платежів на загальну суму 894,3 млн. грн. (питома вага сплачених податків – 19,6%);

«лікарські засоби» - 160,7 млн. грн. (3,5%);

«телефонні апарати»   - 126,8 млн. грн. (2,8%);

«засоби захисту рослин»  - 107,1 млн. грн. (2,3%);

«машин автоматичного оброблення інформації» – 86,0 млн. грн. (1,9%).

Операція «Акциз»: на Київщині податківці викрили 5 підпільних виробництв з початку року

В рамках операції «Акциз» податківці Київської області  у поточному році вилучили з незаконного обігу товарно-матеріальні цінності на суму 112,2 млн. грн., у тому числі підакцизної групи на суму 95,4 млн. грн

-    паливно-мастильних матеріалів у кількості 104,7 тон на суму 2,7 млн. грн.;

-    спирту у кількості 32,5 тис. дал на суму 81,3 млн. грн.;

-    лікеро-горілчаних виробів у кількості 5,7 тис. дал на суму 10,6 млн. грн.;

-    тютюнових виробів 17,1 тис. пачок на суму 618,7 тис. грн;

-    транспортний засіб 1 шт. на суму 250 тис. грн;

-    марки акцизного податку у кількості 22,2 тис. штук.

За результатами проведених оперативними підрозділами заходів припинено діяльність 5 підпільних виробництва, з яких 2 – незаконного виготовлення спирту, 2 – незаконного виготовлення лікеро-горілчаних виробів, 1 – паливно-мастильних матеріалів.

За даним напрямом роботи розпочато 6 кримінальних проваджень, в тому числі 2 за ч. 3 ст. 204 КК України.

Слідчими з початку року закінчено досудове розслідування та направлено до суду 3 кримінальних провадження за ст. 204 КК України, з них - 1 провадження за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України.

Коли контролюючі органи мають право виступати ініціатором припинення підприємницької діяльності

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що відповідно до абз.5 ч. 1 ст. 51 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємницька діяльність припиняється на підставі рішення суду у випадках, передбачених ГКУ та іншими законами.

Підпунктом 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що контролюючі органи мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою – підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання.

Згідно з п. 67.2 ст. 67 ПКУ, контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб;

- підприємців;

- відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Майнові податки. За земельні ділянки, що перебувають у власності малолітніх/неповнолітніх дітей податки сплачують батьки (усиновителі), опікуни

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що відповідно до ст. 269 - 270 ПКУ  платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Сімейним кодексом України від 10.01.2002  №2947-ІІІ зі змінами та доповненнями  визначено, що особа має правовий статус дитини до досягнення нею повноліття  (ст. 6 Сімейного кодексу). Малолітньою вважається дитина до досягнення нею віку чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 Сімейного кодексу).

Згідно із п. 99.2 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років - повноліття (п. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей не передбачені.

Нагадуємо, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Більше інформації:

Майнові податки: Плата за землю

Майнові податки: Транспортний податок

Майнові податки: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

В пункті пропуску «Бориспіль» митниками зафіксовано другу за останній час спробу незаконного ввезення фітнес-браслетів і знову на значну суму

Працівниками митного поста «Аеропорт Бориспіль» Київської митниці ДФС вдруге за останній час зафіксовано спробу ввезення на митну територію України фітнес-браслетів з порушенням митних правил на суму орієнтовно півмільйона гривень.

380 фітнес-браслетів з функцією годинника в комплекті, дисплейні модулі, мобільні телефони, акумуляторні батареї тощо знаходилися у громадянки Китаю, яка прибула авіарейсом до України і для проходження митного контролю самостійно обрала спрощену систему – «зелений коридор», який призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз’яснення митних правил і порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не зверталась.

Фітнес-браслети, дисплейні модулі, мобільні телефони, акумуляторні батареї тощо було виявлено митниками після перетину пасажиркою «зеленої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор».  Весь товар переміщувався в двох валізах, та двох картонних коробках пасажирки без ознак приховування.

З виявлених товарів пасажирці було пропущено два її особистих телефони iPhone 5.

Складено протокол про порушення митних правил за ст. 471 Митного кодексу України. Товар вилучено до винесення судом рішення у справі.  

Довідково: відповідно до ст. 374 ч. 8 Митного кодексу України товари  (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України, зокрема,  у супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

В пункті пропуску «Бориспіль» в особи без громадянства вилучено 970 пачок цигарок, які незаконно вивозився нею до Литви

Працівниками митного поста «Аеропорт Бориспіль» Київської митниці ДФС зафіксовано чергову спробу переміщення через митний кордон України тютюнових виробів.

970 пачок цигарок знаходилося у чоловіка, особи без громадянства, який проживає у Литві. Авіапасажир відлітав на батьківщину і для проходження митного контролю скористався спрощеною системою «зелений коридор», чим засвідчив, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України.

Під час здійснення вибіркового митного контролю громадянину було задано запитання щодо наявності в нього товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, на що він відповів, що має при собі тютюнові вироби. Після цього пасажиру було запропоновано пред’явити їх. В службовому приміщенні митниці ним було видано 250 пачок цигарок «МАRVEL» та  720 пачок «СOMPLIMENT BLU», що знаходилась у валізі громадянина (ручній поклажі) без ознак приховування.

На зазначених цигарках були відсутні марки акцизного податку. Отже, дані факти дають підстави вважати, що ці тютюнові вироби без марок акцизного податку,  які переміщувались зазначеним громадянином, були раніше незаконно ввезені на митну територію України.

Таким чином, громадянин придбав та перевозив цигарки , які ввезені на митну територію поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Складено протокол про порушення митних правил за ст. 484  Митного кодексу України.

Тютюнові вироби, які переміщувалися незаконно, вилучені до винесення судом рішення у справі.

Всього з початку року Київською митницею ДФС складено 21 протокол про порушення митних правил, де предметом порушення були тютюнові вироби, на загальну суму понад 992 тисячі гривень.

Довідково: відповідно до пункту 226.2. статті 226 Податкового кодексу України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка, зокрема, на пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Згідно з пунктом 226.11. статті 226 Податкового кодексу України, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Операція Урожай: Оформлення найманого працівника роботодавцем - ФОП

ГУ ДФС у Київській області нагадує, що на території області проводиться операція «Урожай-2019».

Одним із головних напрямків контролю за суб’єктами господарювання аграрного сектору в ході  операції «Урожай-2019» визначено контроль за оформленням використання найманої праці та оплатою праці.

З огляду на вищевикладене, нагадуємо сільськогосподарським товаровиробникам порядок оформлення найманого працівника роботодавцем, що зареєстрований фізичною особою - підприємцем (ФОП).

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками передбачений законодавством єдиний для всіх роботодавців: як юридичних осіб так і фізичних осіб-підприємців.

ФОП мають укладати трудові договори з найманими працівниками – це встановлено ст.21 Кодексу законів про працю.

Трудовий договір укладається у письмовій формі. Під час укладання трудового договору громадянин зобов’язаний надати паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – документи про освіту, про стан здоров'я, тощо.

Укладеним трудовий договір вважатиметься лише після підписання його роботодавцем і працівником та видання наказу (розпорядження) про прийняття працівника на роботу. Стаття 24 КЗпП передбачає, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

ФОП - роботодавець до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором має обов’язково подати повідомлення до ДФС України за встановленою  постановою КМУ від 17.06.2015 №413 формою, в один із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу.

Більше інформації про операцію "Урожай" за посиланням: http://kyivobl.sfs.gov.ua/okremi-storinki/arhiv/387588.html

Платникам ПДВ: Оновлено критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, щоза погодженням з Міністерством фінансів України (згідно з листом від 06.08.2019 №226010/06-5/20111), ДФС зареєстровано 07.08.2019 року за №1962/99-99-29-01-01:

- Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій;

- Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кодів продукції та послуг згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування.

Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку зареєстровано 07.08.2019року за №1963/99-99-29-01-01.

Зазначені критерії та показники  введені в дію 08.08.2019 року.

Довідково: Критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій та показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/388196.html.

Майнові податки: Земельний податок юридичні особи сплачують з дня державної реєстрації прав власності на таку земельну ділянку

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ст.287 ПКУ) .

Державна реєстрація земельних ділянок передбачає внесення до єдиної державної геоінформаційної системи – Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) відомостей про землі, відомостей про їх формування та присвоєння земельним ділянкам кадастрового номера.

Земельним кодексом України встановлено, що право власності на земельну ділянку, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Юридична особа, яка набула права власності на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності, сплачує земельний податок з дня державної реєстрації прав власності на таку земельну ділянку, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Кадастру з урахуванням процедури державної реєстрації, чинної на дату виникнення права власності.

Раніше повідомлялося, що на території зони обслуговування ГУ ДФС у Київській області обліковується 507 873 потенційних платників плати за землю.

Нагадаємо,за земельні ділянки, що перебувають у власності малолітніх/неповнолітніх дітей, податки сплачують батьки (усиновителі), опікуни

 

ГУ ДФС у Київській області

Новини за 12.08.2019 від ГУ ДФС у Київській області

Олексій Кавилін: Малий та середній бізнес Київщини збільшив сплату єдиного податку на 30%

За сім місяців поточного року представники малого та середнього бізнесу Київщини сплатили 1,2 млрд грн єдиного податку. Про це повідомив начальник ГУ ДФС у Київській області Олексій Кавилін. Він підкреслив, що порівняно з відповідним періодом минулого року, показник збільшився на третину: у грошовому співвідношенні це дорівнює 286,4 млн грн додаткових для місцевих бюджетів коштів.

Кавилін також зазначив, що більш швидкий темп зростання сплати єдиного податку демонструють фізичні особи-підприємці. Так, станом на 1 серпня 2019 року ними сплачено 981,6 млн грн із динамікою у 38% у порівнянні з тим самим періодом попереднього року. Додатково бюджети отримали 268,3 млн грн.

На 14% або 17,3 млн грн збільшили суму сплати спрощенці ІІІ групи: 142,3 млн грн. У свою чергу,  юрособи-сільгоспники перерахували до місцевої казни 105,3 млн грн, що на 874 тис грн більше за показник минулого року.

За рейтингом надходжень до бюджетів лідирує Києво-Святошинський район: сума сплати єдиного податку дорівнює 227,7 млн грн. На другому місці – Білоцерківщина із 210 млн грн єдиного податку. Завершує трійку Ірпінський район, чий бізнес перерахував до місцевих бюджетів 176 млн грн.

Загалом на території області обліковуються 72 446 фізичних та 7 480 юридичних осіб-платників єдиного податку.

Київська митниця ДФС забезпечила Держбюджету 29,8 млрд. грн. з початку року

Протягом січня-липня 2019 року Київська митниця ДФС перерахувала до Державного бюджету України 29,8 млрд. грн. митних податків:

- до загального фонду – 28,5 млрд. грн.,

- до спеціального фонду – 1,3 млрд. грн.

У порівнянні з відповідним періодом 2018 року, зростання надходжень становить 4,4% або 1,3 млрд. грн.

Значну частину митних платежів (34%) сплачено при здійсненні митного оформлення таких товарів, як:

«автомобілі легкові» – сплачено платежів на загальну суму 5 млрд. грн. (питома вага сплачених податків – 17%);

«засоби захисту рослин» - 2,6 млрд. грн. (9%);

«лікарські засоби» - 1 млрд. грн. (4%);

«телефонні апарати» - 796,5 млн. грн. (3%);

«машини автоматичного оброблення інформації»  – 540 млн. грн. (2%).

Податківці Київщини з початку розпочали 9 кримінальних проваджень у митній сфері

У напрямку протидії кримінальним правопорушенням у митній сфері з початку року за матеріалами оперативних працівників розпочато 9 кримінальних проваджень, у тому числі 3 – за ч. 3 ст. 212 КК України.

Припинено діяльність 1 «центру мінімізації митних платежів», в ході відпрацювання якого, встановлено 7 суб’єктів господарської діяльності -вигодонабувачів, сума імпортних операцій складає 91,1 млн. гривень.

З початку року до митниць ДФС надано 48 листів про вчинення порушень митних правил. За результатами відпрацювання інформації оперативних підрозділів складено 5 протоколів про порушення митних правил на суму 14,3 млн. грн. та додатково сплачено митних платежів на суму 23,5 млн. гривень.

У поточному році слідчими закінчено 3 кримінальних провадження даної категорії та направлено до суду для звільнення від кримінальної відповідальності  у зв'язку з повним погашенням завданих державі збитків на суму 3,5 млн. гривень.

В рамках досудового розслідування кримінальних проваджень викритих у минулих роках накладено арешт на товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 69,6 млн. грн.

Для отримання звільнення від сплати єдиного податку на період відпустки чи тимчасової втрати непрацездатності

Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що пунктом 295.5 ст. 295 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Щоб отримати звільнення  від сплати єдиного податку на період відпустки, ФОП першої або другої групи, яка не використовує працю найманих осіб, до початку відпустки має подати заяву довільної  форми до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, у якій вказується період щорічної відпустки.

Для отримання звільнення від сплати єдиного податку за період хвороби, або у зв’язку з вагітністю та пологами, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку першої або другої групи, яка не використовує працю найманих осіб повинен підтвердитисвою непрацездатність листком непрацездатності

Згідно із п. 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я від 03.11.2004
№ 532/274/136-ос/1406 із змінами та доповненнями, листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

 

ГУ ДФС у Київській області

Новини за 08.08.2019 від ГУ ДФС у Київській області

Податківці Київщини ліквідували незаконне виробництво тютюну для кальянів

У серпні 2019 року співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Київській області під процесуальним керівництвом прокуратури Київської області ліквідували незаконне масове виробництво тютюну для кальяну та вилучили велику партію підакцизної продукції.

В рамках проведення операції «Акциз-2019» та розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 204 КК України було встановлено групу осіб, які організували на території одного з міст Київщини незаконне масове виробництво тютюну для кальяну. В подальшому фальсифікат реалізовували через мережу Інтернет кінцевим споживачам без марок акцизного податку.

За результатами санкціонованих обшуків, проведених за місцем незаконного виробництва, в офісних приміщеннях, за адресами проживання фігурантів та в транспортному засобі, який використовувався зловмисниками, з незаконного обігу вилучено та передано на відповідальне зберігання фальсифікованого кальянного тютюну та сировини для його виробництва, загальною вартістю майже 13 млн. грн., обладнання та засоби для забезпечення масового виробництва, а також чорнові записи, мобільні телефони та комп’ютерну техніку.

Всього виявлено та вилучено ТМЦ орієнтовною вартістю 22 млн. 840 тис. грн., у т.ч. підакцизної продукції – на суму 12 млн. 840 тис. грн.

Триває слідство.

Також повідомлялося, що податківці Київщини викрили діяльність організованої злочинної групи, яка незаконно привласнила майно та легалізувала 44 млн. грн.

Ми також писали, що податківці Київщини викрили «сімейний» підряд з ухилення від сплати податків.

Податкові платежі до місцевих бюджетів Київщини демонструють зростання на 26%, - Олексій Кавилін

За сім місяців 2019 року дохідна частина місцевих бюджетів зросла на 26% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомляє начальник ГУ ДФС у Київській області Олексій Кавилін. За наданою ним інформацією, з початку року у місцевих скарбницях акумульовано суму у 8,2 млрд. грн. податкових платежів, що на 1,7 млрд. грн. перевищує показник попереднього року.  

«Традиційно найбільшу суму у бюджети територіальних громад забезпечує сплата податку на доходи фізичних осіб. Його питома вага у розрізі основних надходжень складає 65%. Наразі платники податків спрямували на розвиток громад 5,3 млрд. грн. ПДФО, що на 27% або 1,1 млрд. грн. більше за аналогічний період 2018 року.», - сказав Кавилін.

Представники малого та середнього бізнесу Київської області перерахували до місцевих скарбниць 1,2 млрд. грн. що на 30% або 286,4 мільйона гривень більше, аніж було сплачено минулого року.

Значну суму до бюджетів Київщини принесла сплата майнових податків, найбільшу частку з яких має плата за землю. Так, за сім місяців поточного року землекористувачі сплатили 829 мільйонів гривень, збільшивши приріст надходжень на 19% або 131 мільйон гривень порівняно з тим самим періодом минулого року.  Окремо Олексій Кавилін підкреслив, що найбільші темпи зростання демонструє сплата податку на нерухоме майно: «З початку року власники нерухомого майна перерахували до місцевих бюджетів 261,6 млн. грн. Сума приросту складає 35%, що у грошовому еквіваленті складає суму у 67,6 додаткових коштів».  

Власники елітного автотранспорту перерахували у місцеві скарбниці 12,9 млн. грн., що на 637 тис грн. більше сплаченої минулоріч суми. 

Сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на території Київської області забезпечила бюджети 234,3 млн. грн., що на 17% або 34,5 млн. грн. більше за показник аналогічного періоду 2018 року.

Раніше ми повідомляли, що до Державного бюджету за звітний період зібрано 7,5 млрд. грн.

Використайте право на податкову знижку за результатами 2018 року по 31 грудня 2019 року

Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що відповідно до п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ платник податку, який має право на податкову знижку  за наслідками звітного податкового року, має скористатися ним до кінця року, наступного за звітним, на наступні податкові роки таке право не переноситься.

        Податкова знижка - документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів або послуг у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року.

До витрат, дозволених на включення до податкової знижки  за наслідками 2018 податкового року, платник податку має право включити такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:

- частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом;

- суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам п.133.4 ст.133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 % суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

- суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення;

- суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення;

- суму витрат платника податку на:

оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

- суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

- суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

До податкової знижки включаються фактично здійснені платником податку протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У цих документах обов'язково повинно бути відображено вартість оплачених товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання).

Право на податкову знижку мають громадяни України, які отримують дохід у вигляді заробітної плати та сплачують податок на доходи фізичних осіб.

Як отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для неповнолітньої дитини?

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що фізична особа незалежно від віку (резидент та нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР і пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Форма №1ДР є заявою для реєстрації у Державному реєстрі,

За малолітніх осіб віком до 14 років зазначені документи подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника, або представника органу опіки і піклування якщо  щодо дитини ще не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування).

Видане не українською мовою свідоцтво про народження дитини підлягає перекладу, у такому випадку слід подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад свідоцтва українською мовою, який після пред’явлення повертається, та його копію.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків), надається протягом  3-ох робочих днів з дня звернення фізичної особи або її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.

Звертаємо увагу, що громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до 5-ти робочих днів.

19 серпня закінчуються встановлені законодавством терміни сплати окремих податків, зборів, платежів за ІІ квартал (півріччя) 2019 року

Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що  19 серпня 2019 року  закінчуються встановлені законодавством терміни сплати окремих податків, зборів, платежів за ІІ квартал (півріччя) 2019 року, а саме:

- податку на прибуток підприємств платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу, за IІ квартал 2019 р.;

- частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за ІI квартал 2019 р.;

- ПДВ платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу, за II квартал 2019 р.;

- єдиного податку з сум доходів, що оподатковуються за ставкою 15% та задекларовані платниками єдиного податку груп 1 та 2 за II квартал 2019 р.;

- єдиного податку платниками – юридичними та фізичними особами, віднесеними до групи 3, за II квартал 2019 р.;

- екологічного податку  за II квартал 2019 р.;

- рентної плати платниками, для яких звітним періодом є квартал, за II квартал 2019 р.;

- збору за місця для паркування транспортних засобів за II квартал 2019 р.;

- туристичного збору за ІІ квартал 2019 року.

З огляду на викладене, ГУ ДФС  у Київській області звертає увагу платників податків, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання  протягом строків, визначених Податковим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Крім того, при затримці понад 90 календарних днів сплати узгодженого податкового зобов’язання, платнику податків нараховується пеня за несвоєчасну сплату.

Олексій Кавилін: "На соціальне забезпечення платники Київщини спрямували 5,9 млрд. грн. єдиного внеску"

За повідомленням начальника ГУ ДФС у Київській області Олексія Кавиліна, рівень сплати єдиного внеску зріс на чверть у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Він підкреслив, що сума, спрямована платниками Київщини  на забезпечення соціальних потреб, наразі складає 5,9 млрд. грн. При цьому, додаткові надходження у грошовому відображенні дорівнюють 1,2 млрд. грн. 

Кавилін зазначив, що найбільші суми з уплати єдиного внеску надійшли від Білоцерківського та Бориспільського районів – по одному мільярду гривень, та Києво-Святошиського – 965 млн. грн.

«Серед чинників, що вплинули на динаміку сплати єдиного внеску - збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня 2019 року, а також низка інших заходів, зокрема, роз’яснення мешканцям Київщини положень законодавства у сфері легального працевлаштування. Безумовно це створює передумови для детінізації зайнятості та офіційного працевлаштування населення», - зазначив Олексій Кавилін.

Довідково: мінімальний страховий внесок становить 22% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на відповідний рік. У 2019 році  він становить  918,06 грн. : 22% х 4173,00.

Максимальний страховий внесок становить 15 мінімальних заробітних плат, встановленої законодавством на відповідний рік. У 2019 році  він становить  62595,0 грн. : 15 х 4173,00.

Нагадаємо, за період січень-липень 2019 року платники податків Київської області направили до зведеного бюджету 15,7 млрд. грн.

Також ми повідомляли, що дохідна частина місцевих бюджетів зросла на 26% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

З початку року підрозділи аудиту ГУ ДФС у Київській області упередили несплату 61 млн. грн. до бюджету

Протягом січня-липня 2019 року управлінням аудиту ГУ ДФС у Київській області проведено 364 документальні перевірки. Це на 13 перевірок більше, ніж за січень-липень 2018 року, в тому числі 144 планові та 220 позапланових перевірок.

За результатами проведених документальних перевірок донараховано узгоджених податкових зобов’язань в сумі 586,2 млн. гривень. Із донарахованих сум до бюджету надійшло 52,4 млн. грн., що на 16,2 млн. грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, в ході документальних перевірок зменшено неправомірно задекларовані підприємствами збитки на суму 339,7 млн. грн., що дозволить у майбутніх періодах упередити несплату зазначеного податку до бюджету на 61,1 млн. грн. Також зменшено суму від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з ПДВ в розмірі 25,4 млн. гривень.

Крім того, за січень-липень 2019 року проведено 1 191 фактичну перевірку платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за результатами яких до порушників податкового законодавства застосовані штрафні санкцій на загальну суму 25,9 млн. грн., з яких 8,2 млн. грн. сплачено до бюджету.

Перехід на спрощену систему оподаткування СГ – юридичної особи

Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що суб’єкти господарювання - юридичні особи, що є платниками інших податків і зборів, мають право прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування  зі сплатою єдиного податку шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один лише раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені пунктом 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви СГ додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Заповнення в Електронному кабінеті декларації платника єдиного податку - ФОП

Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що платники податків мають право подати податкову звітність до органів ДФС за власним вибором в один із таких способів:

а) подати особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в)  надіслати засобами електронногоз в'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

В електронній формі платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів, в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів( ПКУ та п.3 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

У відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність за формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями.

При формуванні податкової декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (F0103306 – для податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДФС: «регіон», «район».

 

ГУ ДФС у Київській області