Гуманітарна сфера

«Навколишній світ» Надії Красножон

За вікном справжня зима. Летять пухнасті сніжинки і легенькою ковдрою вкривають зморену землю. Повсюди тиша і спокій.

А у відділені територіального центру для непрацездатних громадян Перемозької лікарні гамірно і людно. Це прийшли небайдужі до літературного слова жителі села (учні-старшокласники зі своїми наставниками, мешканці центру, медичний та обслуговуючий персонал) на зустріч з місцевою поетесою Красножон Надією Григорівною, яка презентувала свою другу збірку поезій «Навколишній світ». З нагоди презентації нової збірки завітали гості з м. Києва на чолі з видавцем Юрієм Шеляженком.

Тернистий і нелегкий життєвий шлях у цієї тендітної інтелігентної жінки, але яка жага до життя, до знань, до творчості!

Народилася Надія Григорівна 14 листопада 1936 року в селі Ядлівка на Чернігівщині (нині село Перемога на Київщині). З діда-прадіда козацького роду батьки – Григорій Олесейович та Христина Панасівна були колгоспниками. Після війни навчалася, бо була допитливою і працьовитою.

Пережила голодний 1947 рік. Вижила, дочекалася кращих часів. Закінчила Русанівську семирічку з гарними оцінками, згодом Київський геолого-розвідувальний технікум.

Почалося доросле, самостійне життя. Людяність, доброта, порядність завжди були її супутниками.

15 років працювала в геологічних експедиціях поза межами України. Заочно закінчила Новосибірський електротехнічний інститут. Працювала інженером на підприємствах ВПК.

Вийшовши на заслужений відпочинок, не залишала улюбленого заняття: писати вірші. Активно займалася громадською діяльністю. Сьогодні мешкає в центрі, але продовжує творити. Життєве кредо Надії Григорівни: «Писати, коли маю що сказати».

А сказати Надії Григорівні є що, бо в її віршах – все життя. Поетеса закохана в рідне слово. Навіть, перебуваючи далеко від рідної домівки, розмовляла рідною, мелодійною, ніжною, солов’їною, калиновою мовою.

 І в короткі хвилини перепочинку брала в руки ручку і писала. Писала про рідний край, мріючи про зустріч з найдорожчою родиною.

   Ніби вчора презентувала свою першу збірку віршів «Межа» Надія Григорівна, а вже спливло за водою вісім років. І сьогодні - нова збірка «Навколишній світ». У ній і радість, і смуток, бо то сама душа поетеси говорить, бо то – сама правда життя.

Ведучі зустрічі Бишовець Аліна та Довбенко Ігор ( учні 10 класу Перемозького НВК) розповідають про важкі післявоєнні роки. Вони прийшлися й на долю 9-річної Надійки. Вона добре пам’ятає ці роки. В той  час було дійсно важко, але всі люди, які дочекалися Перемоги, були щирі, доброзичливі, щедрі, радісні. Це допомогло їм жити. Про це пише і Надія Григорівна.

Поціновувачі поезії місцевої , учні 10 класу, Ісаєнко Дмитро, Чайло Олена, Мартинюк Ганна, Крамаренко Віталій розкрили зміст поезій «Весна», «Латаття», «Свято осені», «Зелений гай», «Україна».

Вірші «Лисянка», «Голодомор», «Небо», «Ядлівка», «Трубіж», «Рідна мова», «Депутатам» прочитали учні - дев´ятикласники: Ткаленко Альвіна, Линник Андрій, Бишовець Дмитро, Царегородцева Софія, Щербина Ганна, Боровик Олексій, Поліян Діана. Зачаровано слухали поезії присутні, бо перед очима поставали такі рідні кожному краєвиди села.

А зустріч з поетесою організували: директор НВК Ярмольчик О. М., заступник директора Кирпенко С. А., керівник гуртка «Музеєзнавець» Кучера В.П., педагоги НВК.

Концертною програмою порадували учасники ансамблів «Лебідонька» та «Ядлівчанка».

Нещодавно Надії Григорівні виповнилося 80 років. Та оптимізму і життєвої снаги цієї жінки залишається тільки позаздрити.

Кожну людину оцінюють за її вчинками. Перемозька поетеса заслужила повагу і шану своїх односельців та й не тільки їх.

 

Заступник директора з НВР Т.В. Недбайло