Правова допомога 06.07.2015

Відповіді на запитання підготовлено Обласною робочою групою з питань надання правової допомоги учасникам АТО під керівництвом заступника голови Київської обласної державної адміністрації Дмитра Христюка.

1. Шоста хвиля мобілізації. Чого чекати?

  

1. Кого мобілізують →

Генштаб збирається мобілізувати і тих осіб, які не мають військового досвіду, але є військовозобов’язаними.

Заплановано, що до шостої хвилі мобілізації у рівних пропорціях потраплять як військовозобов’язані, які мають досвід військової служби, так і ті, хто раніше не служив, повідомляють в Міноборони.

Дотепер призовники віком до 27 років підлягали лише призову на строкову службу. Перший після відновлення весняний призов повинен закінчитись у червні.

Взагалі ж під шосту хвилю за віком можуть потрапити військовозобов’язані чоловіки віком від 20 до 60 років, та жінки віком від 25 до 50 років. Як зазначають у Генштабі, жінок будуть мобілізувати за потреби за кваліфікаційними рівнями.

Кількість осіб, яку планують мобілізувати, не розголошують. Загалом планують замінити тих військових, які були мобілізовані під час третьої хвилі, а також доукомплектувати частини та підрозділи.

У Генштабі обіцяють, що буде дотриманий принцип рівномірного розподілення на області, "щоб не було перекосів і соціальних загострень" в окремих регіонах або населених пунктах.

 

2. Чи можливо ухилитись? →

З ухильниками від мобілізації також будуть боротись по-новому. Наразі у Генеральному штабі триває створення електронного державного реєстру військовозобов’язаних та призовників. Наразі завершується законодавче врегулювання — підготовка проекту відповідного закону.

В Міністерстві зазначають, що для створення цього реєстру будуть використані дані фіскальної, міграційної, прикордонної служб, а також база виборців України: "Це дасть можливість реально оцінити обсяги мобілізаційних ресурсів країни. Таким чином на 90% виключиться можливість для ухилення від служби".

Одночасно триває робота з посилення відповідальності за ухилення від мобілізації. Зокрема, за ухилення від військового обов’язку передбачається як адміністративна відповідальність, так і кримінальна відповідальність терміном позбавлення волі від 2 до 5 років.

 

 

3. Хто має право на відстрочку →

Як і раніше, визначальним фактором щодо прийняття рішення про мобілізацію буде стан здоров’я. Згідно із законом, мобілізації не підлягатимуть громадяни, на утриманні яких перебуває троє і більше дітей. Також мобілізації не підлягають аспіранти, студенти денної форми навчання, а також особи, які мають так звану "бронь" на підприємстві.

Тому під час відвідин військкомату необхідно заявити про обставини, які дають право на відстрочку, і надати відповідні документи. В Генштабі зазначають, що в кожному військкоматі чергують представники МВС та прокуратури, до яких можна звертатись, якщо є підстави вважати, що працівники районних військоматів діють не по закону.

 

4. Про повістку з військомату →

У Міністерстві оборони заявляють, що вручена повістка не означає на 100% призов на службу. Повістка вручається передусім для уточнення військово-облікових даних, перевірки наявності у громадянина права на відтермінування, можливості його використання у війську відповідно до його військової або цивільної спеціальності.

Призов громадян під час мобілізації здійснюють місцеві органи виконавчої влади через військові комісаріати. Тож повістку вручають працівники районного військового комісаріату або представники сільських чи селищних рад. У повістці повинні зазначатись час та адреса, куди має прибути військовозобов'язаний. Також на ній має бути прізвище та ім'я особи, яка підлягає мобілізації, підпис районного військового комісара, гербова печатка. Але сам механізм вручення повісток в законі детально не прописаний.

5. Які спеціальності підлягають

Як і раніше, особливим попитом у ЗСУ користуватимуться спеціалісти для укомплектування високомобільних десантних військ, розвідки, механізованих та танкових підрозділів, а також фахівці ремонтних спеціальностей, водії, військові інженери тощо.

Якщо мобілізований не матиме військово-облікової спеціальності, то за час підготовки у нього буде можливість отримати таку спеціальність. Або пройти передпідготовку за спорідненими спеціальностями.

 

6. Як проходить військова підготовка →

Військові зазначають, що підготовка та навчання порівняно з першими хвилями мобілізації суттєво змінились. Крім того, до навчання долучились іноземні інструктори. Без багаторівневої підготовки мобілізованих до бойової частини не відправлятимуть, тим більше до виконання задач в АТО. Загалом підготовка триватиме приблизно п’ять тижнів.

Перші 10 днів мобілізовані повинні будуть пройти первинну підготовку — тактичну, вогневу, військово-медичну, інженерну підготовки та роботу з засобами зв’язку. Після цього відбувається підготовка за фахом. В середньому — 24 доби. Після цього особовий склад буде направлений в підрозділи для бойового злагодження тривалістю до 15 діб.

 

7.Кого відправлять в зону АТО

 

Мобілізованих в зону АТО будуть відправляти тільки після проходження повного циклу підготовки. Однак шанс залишитися служити в частині, яка не перебуває в зоні АТО, також є.

 

8. Яке грошове забезпечення

У Міністерстві оборони пояснюють: чим більші посада чи кваліфікація військового, тим більше виплат. Мобілізованим вже з першого дня навчання нараховуються утримання на рівні військовослужбовця за контрактом.

Крім того, передбачені для військових і премії за успішне виконання бойових завдань — за знищення танка чи БТР в зоні АТО. Станом на 18 червня Міноборони виплатило грошові винагороди бійцям АТО на суму 16 мільонів 105 тисяч гривень. З них 542 тисячі — за знищену або захоплену військову техніку ворога, 1 мільйон 778 тисячі гривень — за успішне виконання бойового завдання у складі підрозділу, а за безпосередню участь у бойових діях — 13 мільйонів 785 тисяч гривень.

 

9.Чи залучатимуть техніку

У силовому відомстві зазначають, що під час перших хвиль мобілізацій виникли проблеми з технікою, але наразі стало краще. Хоча були і втрати бойової техніки в зоні АТО.

Під час мобілізації передбачається вилучення техніки з національної економіки з підприємств усіх форм власності. Але в межах встановлених лімітів законодавством. Перевагу надаватимуть транспортним засобам та інженерній техніці.

Вилучені автомобілі відправлятимуть на ремонтні бази, а звідти — в зону АТО. Техніку вилучатимуть безкоштовно, однак, якщо вона буде знищена під час бойових дій, то держава повинна виплатити відшкодування. Вилучення техніки у цивільної особи проводити не будуть.

 

10.Чи буде повторна мобілізація

 

У Збройних силах повідомляли, що під час п’ятої хвилі мобілізації охочих повернутися на військову службу було більше 15%. Тих, хто звільнився і не бажає проходити оперативну службу, буде зараховано до оперативного резерву.

 

11.Чи будуть наступні хвилі мобілізації

Відповісти чітко на питання, чи будуть наступні хвилі мобілізації, поки не може ніхто. Згідно з рішенням РНБО від 20 грудня 2014 року, це остання хвиля мобілізації. Однак президент Порошенко неодноразово заявляв про те, що Збройні сили мають бути готові до вторгнення агресора або відновлення активних дій бойовиків.

 

        

 

1.     Порядок реєстрації народження дитини

1. Ким проводиться →

Державна реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові і засвідчується свідоцтвом про народження (стаття 144 Сімейного кодексу України).

2.

Де проводиться? →

Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

 

3. Коли проводиться? →

 

 

4. Документи які подаються? →

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.Державна реєстрація народження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі→

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо дитина, народжена не в пологовому будинку

 

Батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану

Одночасно з заявою про державну реєстрацію народження подаються:

а) паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред’явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державної реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.

б) паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі, якщо державна реєстрація народження провадиться не батьками, а іншою особою.

в) документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, заява матері, спільна заява матері та батька дитини). За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його державну реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини («пункт 12 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

 

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя статті 122 Сімейного кодексу України).

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за їх заявою; за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини; за рішенням суду (частина друга статті 125 Сімейного кодексу України).

Орган державної державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги державної реєстрації народжень на підставі заяви про визнання батьківства або рішення суду та видає нове свідоцтво про народження (стаття 134 Сімейного кодексу України).

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі державної реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина перша статті 135 Сімейного кодексу України.

 

 

З 2011 року змінився порядок державної реєстрації народження дитини, народженої поза закладом охорони здоров’я. Раніше реєстрація народження такої дитини проводилася відділами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми 103 1/о та за наявністю двох свідків, присутніх при пологах (у графі 10 актового запису про народження вказувалися їх прізвища, власні імена, по батькові, паспортні дані та місце проживання, а також проставлялися власні підписи обох свідків).

З 10 січня 2011 року при державній реєстрації народження дитини, народженої поза закладом охорони здоров’я, підписів двох свідків не може бути підставою для такої реєстрації. Тому відділ державної реєстрації актів цивільного стану не має можливості зареєструвати народження дитини через відсутність у батьків дитини медичного свідоцтва про народження встановленої форми.

У такому випадку заявникам необхідно звернутися до суду за місцем проживання для встановлення в судовому порядку факту народження дитини даною жінкою.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства Наказом Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року за № 3307/5 внесено зміни до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 за № 52/5 (зі змінами).

Відповідно до пункту 4 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності – рішення суду.

Пунктом 2 глави І розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Мін’юста 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Мін’юста 24.12.2010 року № 3307/5) підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є медичне свідоцтво про народження (форма 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545 (далі – медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров’я, де приймаються пологи, незалежно від підпорядкування та форми власності.

За відсутності підстав для державної реєстрації народження державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.

 

 

Відповіді на питання підготувала головний спеціаліст відділу з питань оборонної роботи   управління з питань оборонної роботи, взаємодії з правоохоронними органами, протидії та виявлення корупції КОДА Анна Смук.   

Додаткова інформація за тел.: 068-687-55-77.

 

 

Правова допомога

Відповіді на запитання підготовлено Обласною робочою групою з питань надання правової допомоги учасникам АТО під керівництвом заступника голови Київської обласної державної адміністрації Дмитра Христюка.

1. Які є способи вирішення спорів без суду?

1. Переговори →

Переговори – це добровільне спілкування з особою, з якою у Вас виник спір, з метою . Метою переговорів є досягнення рішення, яке буде Вас влаштовувати або з яким погодяться обидва учасники спору (компроміс).

Щоб вигідно провести переговори і домогтися поступок - спробуйте поспілкуватися усно. Якщо при усному спілкуванні Ви досягли згоди, то відразу виконайте умови домовленості (замініть товар на інший чи отримайте заробітну плату). Якщо усне спілкування не дає результатів – спілкуйтеся письмово через офіційне листування.

Знаючи свої права щодо предмету спору, Ви маєте більше шансів переконати опонента у своїй правоті.

Найпростіший спосіб знайти необхідні акти законодавства — звернутися до сайту Верховної Ради України www.rada.gov.ua.

Якщо самостійно розібратися у суті питання Вам не вдається, краще звернутися за допомогою до юриста. Якщо Ви не маєте можливості найняти юриста - зверніться до безкоштовної юридичної консультації. Знайти найближчу до Вас консультацію можна на сайті юридичних клінік www.legalclinics.org.ua.

2. Звернення до органу влади →

Спробувати вирішити спір можна через органи державної влади чи місцевого самоврядування. Вони мають владні повноваження і важелі впливу на певні питання.

Якщо Ви не знаєте, до якого саме органу звернутися, зателефонуйте до громадської приймальні Вашої міської чи сільської ради та попросіть проконсультувати.

До органу влади потрібно звернутися із письмовим зверненням, в якому пояснити суть спору та Ваші вимоги щодо його вирішення.

3. Комісія по трудовим спорам→

Якщо Ви працюєте на підприємстві зі штатом більше 15 осіб, на ньому може бути утворена комісія по трудовим спорам. Не менше половини складу комісії складаюь працівники.

Комісією не можуть розглядатися спори щодо:

- відмови у прийнятті на роботу у випадах, якщо роботодавець відповідно до законодавства зобов’язаний укласти трудовий договір;

- незаконного звільнення з роботи та пов’язаних з цим дій (невиплата заробітної плати під час вимушеного прогулу, неправильне зазначення дати та підстави звільнення);

- застосування законодавства про працю на підставі спільного рішення роботодавця і профспілки.

Щоб комісія розглянула спір, потрібно подати заяву протягом трьох місяців, з того моменту як Ви дізналися про порушення своїх прав. З питань невиплати заробітної плати, можна звернутися у будь-який момент.

Комісія повинна розглянути спір протягом 10 днів. Ви повинні бути повідомлені про час розгляду, щоб бути особисто присутніми. За результатами розгляду комісія приймає рішення. У разі незгоди його можна оскаржувати до суду.

4. Медіація →

Медіація - самостійне врегулювання спору сторонами за участю незалежного посередника (медіатора).

Медіатор – незацікавлена особа, головний інтерес якої – допомогти Вам і Вашому опоненту знайти спільне вирішення спору:

- визначається за спільною згодою осіб, які сперечаються;

- налагоджує ефективну комунікацію, роз’яснює різні варіанти вирішення спору;

- не має права нав’язувати сторонам певне рішення, може лише висувати пропозиції;

- не приймає рішення у спорі – спір врегульовують самі сторони;

- фіксує умови примирення, якщо його було досягнуто.

Де знайти медіатора?

- Громадські організації (зазвичай їх послуги є безкоштовними).

- Медіатори, роботу яких потрібно оплачувати.

Знайти контактну інформацію медіаторів у своєму регіоні можна на веб-сайті www.ukrmediation.com.ua

Результатом успішної медіації є примирення сторін та укладення договору (мирової угоди), яким вирішується спір.

Інтернет ресурси про медіацію:

„Відновне правосуддя” www.rj.org.ua

„Практика вирішення конфліктів” www.commonground.org.ua

5. Третейський суд →

Третейський суд – недержавний незалежний орган, який самостійно обирають особи, між якими виник спір. Перелік третейських судів є на сайті Міністерства юстиції України – www.minjust.gov.ua

Щоб подати справу до третейського суду необхідно укласти третейську угоду. До третейського суду подається позов, так як і до звичайного суду.

Як правило рішення третейського суду є остаточним і не підлягає оскарженню.

 

 

2. Які потрібно документи для оформлення допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування?

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування,призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Ця допомога призначається та виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини.

 

Перелік документів необхідних для отримання допомоги →

1) заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) довідка з місця проживання заявника про склад сім’ї (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, — видана органом реєстрації довідка, у якій зазначаються статус дитячого навчального закладу і за які кошти він фінансується, а також підтверджується факт перебування у ньому дітей);

5) довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи праці та соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації).

 

 

            Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, над якою встановлено опіку чи піклування, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, і не одержує зазначеної допомоги.

            Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.

            Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку.

           

Підстави для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

— звільнення від виконання обов’язків опікуна чи піклувальника;

— працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;

— усиновлення дитини, передача дитини батькам;

— досягнення дитиною 18-річного віку;

— надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір’ю або батьком дитини.

 

 

            У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради зобов’язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

            Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається в розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.

            Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

 

3. Що таке мобілізація та як вона проходить?

У зв'язку з тим, що у січні 2015 року планується проведення четвертої хвилі мобілізації в Україні, вважаю за потрібне розкрити поняття мобілізації та її основних ознак.

            Правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України,  Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України,  а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

            Організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

 

Загальна мобілізація →

 

проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного  захисту, підприємств, установ і організацій.

Часткова мобілізація

 

може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

 

 

            Відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого     самоврядування,адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань,Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.

            Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про  проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.

            Рішення про проведення прихованої мобілізації доводиться до органів державної  влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної  Республіки Крим, обласних,  Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій по закритих каналах  оповіщення в порядку, який визначається Президентом України.

            З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів  спеціального призначення, зупиняється.

            Загальне керівництво у сфері мобілізаційної підготовки і мобілізації держави здійснюється Президентом України; організаційне керівництво мобілізаційної підготовкою і мобілізацією в Україні - Кабінетом Міністрів України; координація діяльності органів виконавчої влади з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації здійснюється Радою національної безпеки і оборони України.

            Безпосереднє керівництво щодо реалізації заходів з мобілізаційної підготовки і мобілізації здійснюється в центральних органах виконавчої влади, інших державних органах їх керівниками, а в Збройних Силах України, інших військових формуваннях - центральними органами управління відповідних військових формувань.

 

Громадяни зобов'язані→

з'являтися за викликом до військових комісаріатів( військовозобов'язані Служби   безпеки України -  за викликом Центрального  управління  або  регіонального органу Служби безпеки України) для постановки на військовий облік та  визначення призначення на  воєнний час;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

 

 

            Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не  залучені  до виконання обов'язків щодо мобілізації  за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер. Громадяни, які  здійснюють підприємницьку діяльність, виконують мобілізаційні завдання (замовлення) згідно з укладеними договорами (контрактами).

            Під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в  отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів (військовозобов'язані Служби безпеки України - керівників органів, де вони  перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервісти зобов'язані з'явитися до військових частин у строки, визначені командирами військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.

            Призов громадян на військову службу (крім тих, що проходять службу у військовому резерві) під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють місцеві органи виконавчої влади через  військові комісаріати (військовозобов'язаних Служби безпеки України - Центральне  управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних  Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну  політику у сфері  цивільного захисту). Резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації призивають командири військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.

 

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

-заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

-визнані відповідно до висновку військово-лікарської  комісії тимчасово  непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

-чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);

-жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

-жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I чи II групи, до досягнення нею 23 років;

-усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

-зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

-народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

-інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

 

Відповіді на питання підготувала головний спеціаліст юридичного відділу управління юридичного забезпечення та контролю КОДА Ольга Васильчишина.          

Додаткова інформація за тел.: 286-87-80.

 

Правова допомога 05.05.15

Відповіді на запитання підготовлено Обласною робочою групою з питань надання правової допомоги учасникам АТО під керівництвом заступника голови Київської обласної державної адміністрації Дмитра Христюка.

1.      Як призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця?

Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів виплачується відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами), у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013р. №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори або для проходження служби у військовому резерві”.

Однією з підстав для отримання одноразової грошової допомоги є загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Цей вид допомоги оформлюється та виплачується членам сімей, батькам та утриманцям загиблого (померлого) — через обласні військові комісаріати та Київський міський військовий комісаріат

Згідно чинного законодавства розмір одноразової допомоги  становить609 тис. грн. (500-кратний прожитковий мінімум, встановлений законодавством, у 2014 році — 1218 грн.).

Особи, які мають право на одноразову допомогу звертаються з документами, зазначеними у наведеному нижче переліку, до обласного військового комісаріату. Комплект документів перевіряється та надсилається за належністю до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для розгляду Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги, після чого вони подаються  Міністру оборони України для прийняття рішення.

У разі прийняття позитивного рішення кошти перераховуються обласному військовому комісаріату (військовій частині), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги, отримувачам в порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених на ці цілі.

Перелік необхідних документів на одержання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця

- заява кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а в разі наявності неповнолітніх дітей — іншого з батьків про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у відповідному військкоматі або військовій частині);

- копія свідоцтва про смерть військовослужбовця (оригінал видають органи РАГС за місцем проживання);

- витяг із наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (надає військова частина);

- копії документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (військова частина);

- для виплати одноразової допомоги сім’ям загиблих під час проведення антитерористичної операції — копія лікарського свідоцтва про смерть (видається сім’ї) та повідомлення військової частини про смерть військовослужбовця (надсилається військовою частиною  у  військовий комісаріат за місцем проживання);

- для інших випадків — копія лікарського свідоцтва про смерть (видається членам сім’ї);

- копія постанови уповноваженої комісії про встановлення причинного зв’язку загибелі (смерті), акт розслідування щодо обставин загибелі військовослужбовця (складається командиром військової частини або військовою службою правопорядку Збройних Сил України або правоохоронними органами (прокуратурою, міліцією, Службою безпеки України));

-копія довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста (ЖЕК, або КЕЧ);                                                                    

- витяг із послужного списку особової справи про склад сім’ї військовослужбовця (видає військова частина);

- копія свідоцтва про шлюб — для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

- копія свідоцтва про народження дитини — для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

- копія свідоцтва про народження військовослужбовця — для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

- копія паспорту та ідентифікаційного номеру кожного повнолітнього члену сім’ї.

 

Всі копії завіряються у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

2.       Хто отримує грошову допомогу в разі загибелі (смерті) військовослужбовця?

Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів виплачується відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013р. № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори або для проходження служби у військовому резерві”.

Цей вид допомоги оформлюється та виплачуєтьсячленам сімей, батькам та утриманцям загиблого (померлого) — через обласні військові комісаріати та Київський міський військовий комісаріат.

Для того, щоб розуміти, хто саме має право на отримання цього виду допомоги, слід звернутися до визначення поняття “члени сім'ї”, яке закріплене як національними, так і міжнародними нормативно-правовими актами.

Найбільш вдалим є визначення, закріплене у Законі України “Про засади запобігання і протидії корупції”, а саме:

 

Членисім'ї

особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, в тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

 

Схоже визначення дається у Законі України “Про попередження насильства в сім'ї”. Детальне тлумачення поняття “члени сім'ї” та його ознак дається у Рішенні Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї").

У рішенні зазначається, що під членом сім'ї треба розуміти особу, що перебуває з  суб'єктом у правовідносинах, природа яких визначається: кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням; веденням з ним спільного господарства.

Крім того, до кола членів сім'ї суб'єкта правовідносин належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Щодо них ознака (вимога) ведення спільного господарства з суб'єктом застосовується лише у передбачених законом випадках. Діти є членами сім'ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.

Членами сім'ї можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб'єктом і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші).

Членом сім'ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця є особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Це особи, що не мають власних доходів, або особи, пенсія, стипендія чи інший сукупний середньомісячний доход  яких не перевищує офіційно встановленої межі малозабезпеченості (до законодавчого визначення прожиткового мінімуму). До них належать:

·        неповнолітні;

·        непрацездатні;

·        інші особи, яких військовослужбовець зобов'язаний утримувати за законом;

·        вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ), стажисти до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними віку, встановленого для таких членів сім'ї військовослужбовця, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника;

·        працездатні члени сім'ї військовослужбовця, що зайняті доглядом за дітьми, братами,    сестрами чи онуками військовослужбовця, які не досягли 8-річного віку, за інвалідом першої групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та визначеними законом іншими видами трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який надає члену сім'ї військовослужбовця право на трудову пенсію;

·        інші особи, визнані утриманцями у встановленому порядку. У разі переведення військовослужбовця для подальшого проходження служби або навчання в інший населений пункт його утриманцями до надання житла сім'ї треба вважати і тих  членів його сім'ї, які перебували раніше на утриманні військовослужбовця і залишились тимчасово проживати за попереднім місцем служби.

3.      Як оформити допомогу на дітей, над якими встановлену опіку чи піклування?

Кому надається допомога

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Куди звертатися за допомогою

Ця допомога призначається та виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини.

Перелік документів необхідних для отримання допомоги

Для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:

1) заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) довідка з місця проживання заявника про склад сім’ї (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, — видана органом реєстрації довідка, у якій зазначаються статус дитячого навчального закладу і за які кошти він фінансується, а також підтверджується факт перебування у ньому дітей);

5) довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи праці та соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації).

Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, над якою встановлено опіку чи піклування, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, і не одержує зазначеної допомоги.

Строк протягом якого виплачується допомога

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.

Підстави припинення виплати допомоги

Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:

— звільнення від виконання обов’язків опікуна чи піклувальника;

— працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;

— усиновлення дитини, передача дитини батькам;

— досягнення дитиною 18-річного віку;

— надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір’ю або батьком дитини.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради зобов’язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

Розмір допомоги

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається в розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.

 

Додаткова інформація за тел.: 286-87-80.

Правова допомога 12.05.15

Відповіді на запитання підготовлено Обласною робочою групою з питань надання правової допомоги учасникам АТО під керівництвом заступника голови Київської обласної державної адміністрації Дмитра Христюка.

1.      Порядок вїзду та виїзду зі зони АТО.

22 січня 2015 року Службою безпеки України було опубліковано Витяг з тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей. Згідно із цим порядком в’їзд та виїзд здійснюється винятково за перепустками, що видаються координаційним центром та координаційними групами.

Перепустка іноземцю або особі без громадянства, видається за умови надання ними згоди на обробку та зберігання їх персональних даних в інформаційно-телекомунікаційній системі та при наявності однієї з наступних підстав →  

 

1) проживання на неконтрольованій (контрольованій) території близьких родичів чи членів сім’ї іноземця або особи без громадянства, що підтверджується документами, виданими уповноваженими державними органами України;

2) розташування на неконтрольованій (контрольованій) території місця поховання близьких родичів або членів сім’ї, що підтверджується відповідними документами;

3) смерті близьких родичів або членів сім’ї на неконтрольованій (контрольованій) території, що підтверджується відповідними документами;

4) необхідності участі у забезпеченні національних інтересів України з метою мирного врегулювання конфлікту, чи з гуманітарних міркувань (виключно за клопотанням або погодженням з МЗС);

5) необхідності виконання дипломатичних та консульських функцій, в тому числі в рамках діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна (виключно за клопотанням або погодженням з МЗС).

Рішення про видачу перепустки приймається протягом 10 днів після звернення особи до уповноважених органів. Для отримання перепустки необхідно подати наступні документи:

1) заяву, в якій обов’язково вказується маршрут переміщення (населені пункти), термін знаходження в районі проведення АТО (контрольованій чи неконтрольованій території);

2) паспортний документ (після пред’явлення повертається);

3) документ, що підтверджує перебування на території України на законних підставах (для іноземців та осіб без громадянства);

4) копію сторінки паспортного документа або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому порядку (для іноземців та осіб без громадянства);

5) документ, що підтверджує мету в’їзду на неконтрольовану територію: копії документів, що підтверджують проживання особи, яка намагається в’їхати на неконтрольованій (контрольованій) територію проведення антитерористичної операції, або її близьких осіб родичів чи членів сім’ї на території проведення АТО; документ, що підтверджує місце поховання близьких осіб на неконтрольованій (контрольованій) території; телеграми, завірені закладами охорони здоров’я, про смерть або хворобу близьких осіб на неконтрольованій (контрольованій) території; документи, що підтверджують право власності на об’єкти нерухомості, які знаходяться на неконтрольованій (контрольованій) території; клопотання або погодження МЗС України для осіб, зазначених у підпунктах 4, 5 пункту 7.2 та підпункті 6 пункту 7.3 цього Порядку; інші документи, що можуть підтвердити мету в’їзду на неконтрольовану (контрольованій) територію;

6) для іноземців та осіб без громадянства — документ, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування на території України або відповідні гарантії приймаючої сторони (крім іноземців та осіб без громадянства, яким перепустка видається за умов, передбачених підпунктами 4,5 пункту 7.3 цього Порядку).

 

Порядком передбачені наступні підстави для відмови у видачі перепустки →  

 

1) коли особою створено чи може бути створено загрозу національній безпеці держави або охороні громадського порядку, забезпеченню охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають на території України;

2) коли паспортний документ підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;

3) подання особою завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що особа має інші, ніж заявлені у заяві, підстави та мету в’їзду на неконтрольовану (контрольовану) територію або якщо вона не надала підтвердження щодо підстав та мети в’їзду на зазначену територію;

5) відсутності у іноземця чи особи без громадянства документа, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування на території України або відповідних гарантій приймаючої сторони.

 

2.      Кому присвоюється звання Герой України та які пільги передбачені для таких осіб?

Вищим ступенем відзнаки в Україні є звання Герой України. Звання  Герой  України  є державною нагородою та присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку  або  визначних  трудових досягнень. Присвоєння   звання   Герой   України  провадиться  указом Президента України. Герою  України  вручається   орден   "Золота   Зірка"   за здійснення  визначного  геройського вчинку або орден Держави - за визначні трудові досягнення. Особами,  які  мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, вважаються Герої Соціалістичної Праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової Слави.

Особам,  яким присвоєно звання Герой України, надаються такі пільги→  

 

1) надбавки до пенсій, які  вони  отримують,  у  розмірі  200 процентів   мінімальної   пенсії за віком, фінансування  яких здійснюється  за  рахунок Державного  бюджету  України;

2) зі  сплати  податків,  зборів,  мита та інших платежів до бюджету   відповідно  до  податкового  та  митного  законодавства;

3) першочергове безплатне  особисте  і  безплатне  членів  їх сімей  (дружини  (чоловіка)   і   дітей   віком   до   18   років) обслуговування в амбулаторно-поліклінічних закладах усіх типів  та видів, позачергова безплатна особиста і безплатна членів їх  сімей (дружини (чоловіка) і дітей віком до 18  років)  госпіталізація  і лікування в стаціонарах, госпіталях, лікарнях, а також  збереження безплатного  обслуговування  зазначених  осіб  у  поліклініках  та інших медичних закладах, до яких вони були  прикріплені  у  період роботи до виходу  на  пенсію.  Зазначені  пільги  зберігаються  за одним із подружжя, що пережило, і дітьми віком до 18 років;

4) першочергове безплатне забезпечення ліками, що придбані за рецептами лікаря, доставка за його висновком ліків додому;

5) безплатне виготовлення  і  ремонт  зубних  протезів  (крім виготовлених з дорогоцінних металів);

6) безоплатне  першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу  і  назад.  Порядок  надання  путівок,  розмір  та порядок виплати  компенсації  визначаються  Кабінетом  Міністрів  України;

7) звільнення передбачених цією  статтею  осіб  і  членів  їх сімей,  що  спільно  проживають  з  ними,  від  квартирної  плати, незалежно від форм власності житлового фонду,  оплати  комунальних послуг     у     межах     норм,    встановлених    законодавством (водопостачання,    каналізація,   газ,   електроенергія,   гаряче водопостачання,  центральне  опалення,  а  в будинках, що не мають центрального  опалення, - надання палива, придбаного у межах норм, встановлених  для  продажу  населенню,  та  інші  види комунальних послуг),   від   плати   за   користування  домашнім  телефоном  і позавідомчою  охоронною сигналізацією  житла  незалежно  від виду житлового   фонду.  Зазначені  пільги  зберігаються  за  одним  із подружжя,  що  пережило,  і  батьками Героїв Соціалістичної Праці, Героїв  України, повних кавалерів ордена Трудової Слави;

8) першочергове поліпшення житлових умов при наданні житла  у будинках  державного,  у  тому  числі  відомчого,  і  громадського житлового фонду з наданням при цьому додаткової жилої площі до  20 квадратних метрів;

9) звільнення від оплати послуг за оформлення  документів  на право власності на квартиру при її приватизації;

10) безплатний капітальний ремонт жилих  будинків  (квартир), що знаходяться у їх власності,  або  компенсація  витрат  на  його проведення при виконанні власними силами відповідно  до  Положення про систему технічного обслуговування,  ремонту  та  реконструкції жилих будинків;

11) першочерговий відпуск місцевих будівельних матеріалів  на будівництво індивідуальних жилих будинків і на капітальний  ремонт житла;

12) позачергове користування  всіма  видами  послуг  зв'язку, позачергове  і  безплатне   встановлення    домашніх    телефонів, позачергове і безплатне  обладнання  житла  засобами  позавідомчої охоронної сигналізації;

13) першочергове придбання акцій за їх  номінальною  вартістю на  суму  і  за  рахунок виданих Герою Соціалістичної Праці, Герою України,  повному кавалеру ордена Трудової Слави, членам їх сімей, що   спільно   проживають   з   ними,   приватизаційних   майнових сертифікатів;

14) першочергове придбання за рахунок власних коштів акцій за їх номінальною вартістю на половину суми виданих зазначеним у  цій статті особам і членам їх сімей, що  спільно  проживають  з  ними, приватизаційних майнових сертифікатів;

15) безплатний  проїзд  один  раз  на  рік  (туди  і  назад) залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, водним транспортом у каютах першого  класу (на місцях першої  категорії)  експресних  і  пасажирських  ліній, повітряним або міжміським автомобільним транспортом;

16) безплатне   користування    внутріміським    транспортом (трамваєм,  автобусом,  тролейбусом,  метрополітеном, водними переправами) і поїздами  приміського  сполучення,  а  в  сільській місцевості - автобусами внутріобласних ліній;

17) позачергове придбання квитків на всі  види  залізничного, водного, повітряного і автомобільного транспорту;

18) щомісячна  виплата  грошової  компенсації   витрат    на автомобільне  паливо  з  розрахунку  50  літрів   високооктанового бензину на місяць відповідно до діючих цін на паливо (за наявності особистого  автотранспорту); 

19) позачергове користування усіма видами послуг підприємств торговельно-побутового обслуговування, при відвідуванні культурно-видовищних і спортивно-оздоровчих закладів;

20) переважне право на залишення  на  роботі  при  скороченні чисельності чи штату працівників  незалежно  від  часу  роботи  на даному  підприємстві,  в  установі або  організації,  першочергове працевлаштування  при  ліквідації  підприємства,    установи   або організації;

21) безплатне  навчання  і  перенавчання  нових  професій  за місцем роботи в учбових закладах системи  державної  підготовки і перепідготовки кадрів, а також у платних навчальних закладах і  на курсах;

22)  надання зазначеним особам щорічної оплачуваної відпустки, а також  додаткової  відпустки  без  збереження  заробітної  плати терміном до трьох тижнів на рік у зручний для них час;

23)  безплатне  поховання   померлого    (загиблого)    Героя Соціалістичної  Праці,  Героя  України,  повного  кавалера  ордена Трудової  Слави;

24) спорудження на могилі померлого (загиблого) надгробка  за встановленим Урядом України зразком. Додаткові витрати,  пов'язані із  зміною  встановленого  Урядом  України    зразка    надгробка, оплачуються    сім'єю       померлого        (загиблого)        чи організацією-спонсором;

25)  виплата  дружині  (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі  смерті  (загибелі)  одноразової  допомоги  в  розмірі  п'яти прожиткових   мінімумів,   затверджених  законом  на  день  смерті (загибелі),  у  розрахунку  на  місяць  на  одну особу.

     
 

3.      Як призначається одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності військовослужбовця?      

Одноразова грошова допомога у разі встановлення  інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів виплачується відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами), у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013р. №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори або для проходження служби у військовому резерві».

Підставами для отримання одноразової грошової допомоги є  →  

встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов’язків військової служби (в період проходження військової служби) або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби (в період проходження ним військової служби), чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин —для  військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби одноразову допомогу встановлено у розмірі: за 1 групу—304,5 тис. грн. (250-кратний прожитковий мінімум); за 2 групу — 243,6 тис. грн. (200-кратний прожитковий мінімум); за 3 групу — 182,7 тис. грн. (150-кратний прожитковий мінімум); встановлення інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби — для осіб, звільнених з військової служби одноразову допомогу встановлено у розмірі: за 1 групу — 146,2 тис. грн. (120-кратний прожитковий мінімум); за 2 групу — 109,6 тис. грн. (90-кратний прожитковий мінімум); за 3 групу — 85,3 тис. грн. (70-кратний прожитковий мінімум); встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов’язаному або резервісту при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві — для військовозобов’язаних або резервістів одноразову допомогу встановлено у розмірі:  за 1 групу — 146,2 тис. грн. (120-кратний прожитковий мінімум); за 2 групу —109,6 тис. грн. (90-кратний прожитковий мінімум); за 3 групу — 85,3 тис. грн. (70-кратний прожитковий мінімум).                                                                                

Цей вид допомоги оформлюється та виплачується →  

членам сімей, батькам та утриманцям загиблого (померлого), особам, звільненим з військової служби— через обласні військові комісаріати (Київський міський військовий комісаріат); військовослужбовцям, військовозобов’язаним або резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві— через військові частини , яких вони проходять службу або збори.        

Особи, які мають право на одноразову допомогу звертаються з документами, зазначеними у наведеному нижче переліку, до обласного військового комісаріату або відповідної військової частини. Комплект документів перевіряється та надсилається за належністю до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для розгляду Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги, після чого вони подаються  Міністру оборони України для прийняття рішення. У разі прийняття позитивного рішення кошти перераховуються обласному військовому комісаріату (військовій частині), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги отримувачам в порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених для цих цілей.                                            

Перелік необхідних документів на одержання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності →  

- заява про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині);

- копія довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка та причинного зв’язку втрати працездатності, або встановленої інвалідності (видається комісіями МСЕК Міністерства охорони здоров’я);

- копія довідки ВЛК, свідоцтва про хворобу (видається медичними установами, де проводилось лікування);

- копія довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), видається у військовій частині;

- витяг із наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини, а для військовослужбовців строкової військової служби — копія військового квитка (для звільнених із служби);

- копії сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;

- копія ідентифікаційного коду отримувача.

 

 

Всі копії завіряються у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

Відповіді на питання підготувала головний спеціаліст юридичного відділу управління юридичного забезпечення та контролю КОДА Ольга Васильчишина.

Додаткова інформація за тел.: 286-87-80.

Правова допомога 27.04.15

Відповіді на запитання підготовлено Обласною робочою групою з питань надання правової допомоги учасникам АТО під керівництвом заступника голови Київської обласної державної адміністрації Дмитра Христюка.

1. Порядок отримання житла учасникам АТО.

Для отримання житла учаснику АТО або члену його сім'ї необхідно:

- звернутися до відповідного комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради народних депутатів (за місцем проживання — до виконавчого комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, за місцем роботи — до підприємств, установ, організацій, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві).

- зібрати необхідні документи та подати до відділу, що здійснює зарахування на квартирний облік;

- отримати рішення про взяття на квартирний облік у місячний термін з дня подання пакету документів;

- отримати письмову відповідь з повідомленням дати взяття на облік, вду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви;

- дочекатися своєї черги серед осіб, що мають право на першочергове отримання житла;

- отримати ордер на жиле приміщення.

Орієнтовний перелік документів, які необхідно подати для отримання житла:

1.Заява про взяття на квартирний облік. Бланк заяви видається спеціалістами, які приймають документи. Заява підписується членами сім'ї, які разом проживають, мають право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік. В заяві необхідно вказати, проте, що використовується право першочергового забезпечення жилою площею.

2.Довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку, яка видається ЖЕО або громадянином, який має у приватній власності жилий будинок (чистину будинку), квартиру.

3.Довідки про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи.

4.Копії паспортів всіх повнолітніх осіб, зазначених у довідці про склад сім'ї.

5.Акт обстеження житлових умов.

6.Засвідчені копії свідоцтв про одруження, про розлучення,про народження дітей.

7.Якщо квартира приватизована — копія технічного паспорту та копія документу про право власності на житло (свідоцтво про право власності).

8.Довідка (виписка з рішення виконавчого комітету місцевої Ради) про невідповідність жилого приміщення встановленим санітарним і технічним вимогам.

9.Якщо проживання здійснюється за договором піднайму жилого приміщення — потрібно надати копію договору піднайму між основним наймачем і піднаймачем, засвідчену у ЖЕКу.

10.Якщо проживання здійснюється за договором найму (оренди) жилого приміщення у будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

11.Якщо в особи наявна тяжка форма хронічного захворювання (згідно затвердженого переліку) — оригінал медичного висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).

12.Копія посвідчення учасника бойових дій.

 

 

При прийнятті позитивного рішення  житло надається учасникам АТО та членам їх сімей у безстрокове користування.

Організація надання житла для військовослужбовців Збройних сил України здійснюється на підставі наказу Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737 “Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”.

 

2. Порядок отримання адресної матеріальної допомоги та інших видів соціальної допомоги сім'ям Київської області, які опинились у складних життєвих обставинах.

02 вересня 2014 року голова Київської обласної державної адміністрації (далі - КОДА) видав розпорядження № 273 “Про схвалення проекту змін до Обласної комплексної Програми підтримки сім'ї та забезпечення прав дітей “Назустріч дітям” до 2017 року, яким схвалив внесення змін до вказаної програми в аспекті забезпечення надання адресної матеріальної допомоги та інших видів соціальної допомоги сім'ям Київської області, які опинились у складних життєвих обставинах. Даним розпорядженням встановлено, що матеріальна допомога визначена в грошовій формі та надається у розмірі, що не може перевищувати 25 (двадцяти п'яти) мінімальних заробітних плат, визначених відповідно до законодавства на момент подання звернення. Зазначені зміни було затверджено Рішенням Київської обласної Ради від 02 жовтня 2014 року № 811-43-VI.

14 жовтня 2014 року голова КОДА видав розпорядження № 342 “Про внесення змін до розпорядження голови Київської облдержадміністрації від 18 березня 2011 року № 242”, зареєстроване у Головному управлінні юстиції у Київській області 24 жовтня 2014 року за №18/820, яким було викладено у новій редакції Положення про порядок надання адресної матеріальної допомоги сім'ям Київської області, які опинились у складних життєвих обставинах.

Дане положення визначає порядок надання даного виду допомоги, що полягає у наступному.

Адресна матеріальна допомога надається →

Службою у справах дітей та сім'ї Київської обласної державної адміністрації (далі — Служба) сім'ям Київської області, які опинились у складних життєвих обставинах, у межах коштів, виділених Службі з обласного бюджету на виконання Обласної комплексної Програми підтримки сім'ї та забезпечення прав дітей “Назустріч дітям” до 2017 року в межах видатків, передбачених на цю мету обласним бюджетом на поточний рік.

Адресна матеріальна допомога надається сім’ям, які опинились у складних життєвих обставинах, на підставі письмової заяви до Служби.

До заяви, передбаченої пунктом 2.2 розділу ІІ Положення, Службі також подаються →

копія документа, що посвідчує особу заявника(паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, службове посвідчення, посвідчення водія чи інший виданий державним органом документ, що має такі обов'язкові реквізити, як прізвище, ім'я, по батькові, фотокартку, підпис відповідальної посадової особи, відбиток печатки або штампу установи, що видала документ, дату видачі);

копія ідентифікаційного номера;

довідка про склад сім'ї (для сімей з дітьми);

номер особистого рахунку та виписка з рахунку з реквізитами банківської установи(подається додатково у випадку надання адресної матеріальної допомоги у грошовій формі).

На підставі поданої заяви та документів, передбачених пунктом 2.3 розділу IIцього Положення →

начальник Служби подає клопотанняголові комісії з надання адресної матеріальної та інших видів соціальної допомоги сім’ям Київської області, які опинились у складних життєвих обставинах (далі – Комісія), щодо необхідності проведення засідання Комісії.

Комісія розглядає подану заяву та протягом30 днів приймає рішення про можливість та розмір надання адресної матеріальної допомоги.

Матеріальна допомога,  надається у розмірі, достатньому для подолання негативних наслідків, викладених у заяві, але не може перевищувати 25 (двадцяти п’яти) мінімальних заробітних плат, визначених відповідно до законодавства на момент подання заяви.

Адресна матеріальна допомога надається один раз на рік.

 

 

Відповідальний спеціаліст Служби здійснює облік осіб, які звернулися за адресною матеріальною допомогою.

На підставі рішення Комісії начальник Служби протягом трьох робочих днів видає наказ про надання адресної матеріальної допомоги.

Сума адресної матеріальної допомоги, визначена в грошовій формі в наказі начальника Служби, перераховується на персональний рахунок заявника в банку у безготівковій формі протягом 15 робочих днів з дати підписання наказу.

Адресна матеріальна допомога, визначена в натуральній формі в наказі начальника Служби, передається заявнику протягом 15 робочих днів з дати підписання наказу та оформлюється актом прийому-передачі.

Контроль за цільовим використання коштів здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.

 

3. Хто має право на пільги оплати споживання електроенергії та як їх отримати?

Що треба зробити для того, щоб отримати пільги з оплати за спожиту електроенергію?

Згідно з п.31Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕн), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 р. N 1357 із змінами і доповненнями. Споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання споживачем заяви.

Для оформлення пільги споживач має звернутися до районного підрозділу ПАТ “Київобленерго” та надати такі документи:

1)  заяву про право на пільгу;

2)  оригінал та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;

3)  оригінал та копію посвідчення, що дає право на оформлення пільги;

4)  оригінал та копію паспорта;

5)  довідку про склад сім’ї;

6) довідку від Органів Місцевого Самоврядування (сільради, ОСББ та ін.) або ЖЕКа стосовно наявності/відсутності централізованого постачання гарячої води;

7) довідку районної філії ПАТ «Київоблгаз» стосовно наявності/відсутності газових водонагрівальних приладів;

8) показання приладу обліку електроенергії на день відвідування районного підрозділу.

В межах яких норм надаються пільги на споживання електроенергії громадянам?

Громадянам, які мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг надаються в межах наступних норм (01.10.2014 року згідно Постанови КМУ №409 від 06.08.2014 року).

Згідно п 2. громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги на оплату житлово-комунальних послуг, соціальну норму житла для:

(підпункт 2) централізованого та індивідуального опалення (теплопостачання) незалежно від джерела та виду енергії - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.

Для сімей ветеранів війни, що складаються лише з непрацездатних осіб (статті 12, 13, 14 і 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у разі користування газопостачанням зазначена норма становить 42 кв. метри опалюваної площі на одну особу, яка має право на знижку плати, та додатково 21 кв. метр на сім'ю.

Згідно п 3. Встановлюються такі соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії:

(підпункт 1) для індивідуального опалення (теплопостачання) у разі використання електричної енергії для індивідуального опалення - 65 кВт·г на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період.

Залежно від особливостей регіонів та типу будівель соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, встановлені підпунктом 1 пункту 3, визначаються зурахуванням коригуючих коефіцієнтів згідно з додатком до Постанови і для Київської області мають наступні значення:

індивідуальні житлові будинки — 1,043;

багатоквартирні житлові будинки — 0,502;

(підпункт 6) для користування послугами з електропостачання (до 31 грудня 2017 р.) в житлових приміщеннях (будинках):

у житлових приміщеннях (будинках), крім тих, що зазначені в абзацах третьому - шостому цього підпункту, - 90 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більш як 210 кВт·г на місяць;

обладнаних стаціонарними електроплитами, за наявності централізованого постачання гарячої води - 130 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більш як 250 кВт·г на місяць;

обладнаних стаціонарними електроплитами, за відсутності централізованого постачання гарячої води - 150 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більш як 270 кВт·г на місяць;

не обладнаних стаціонарними електроплитами, за відсутності централізованого постачання гарячої води та газових водонагрівальних приладів - 120 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більш як 240 кВт·г на місяць;

у селах і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла, - 30 кВт·г на місяць на одну особу;

(підпункт 7) для користування послугами з електропостачання (з 1 січня 2018 р.) у житлових приміщеннях (будинках):

у житлових приміщеннях (будинках), крім тих, що зазначені в абзацах третьому - шостому цього підпункту, - 70 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більш як 190 кВт·г на місяць;

обладнаних стаціонарними електроплитами, за наявності централізованого постачання гарячої води - 110 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 230 кВт·г на місяць;

обладнаних стаціонарними електроплитами, за відсутності централізованого постачання гарячої води - 130 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 250 кВт·г на місяць;

не обладнаних стаціонарними електроплитами, за відсутності централізованого постачання гарячої води та газових водонагрівальних приладів - 100 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 220 кВт·г на місяць;

у селах і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла, - 30 кВт·г на місяць на одну особу. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання споживачем заяви.

Якими законодавчими та нормативно-правовими актами регулюється питання надання пільг?

Основним законодавчим актом, яким затверджуються повноваження органів державної влади в частині відшкодування витрат підприємствам-постачальниками комунальних послуг по наданню пільг окремим категоріям населення є Закон України «Про Державний бюджет України», який розробляється на кожний рік.

Питання взаємовідносин електропостачальної організації та споживачів електричної енергії регламентуються ПКЕЕнВизначення обсягів пільгового споживання електроенергії здійснюється на основі постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996р. №879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати» із змінами і доповненнями.

Порядок збирання, систематизації і зберігання загальних відомостей про пільговика та забезпечення автоматизованого використання даної інформації для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги відображається у постанові Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» із змінами і доповненнями.

 

 

 

Більше статей...

  1. Правова допомога 06.04.15